Рішення

від 26.04.2021 по справі 925/623/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Черкаси справа № 925/623/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - Іванюка О.М. за самопредставництвом (голова комісії з припинення), адвоката Війтєвої Я.С., відповідача - адвоката Шимановського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр знань до Приватного підприємства Будівельник Черкаси - проект про визнання договору, акту приймання-передачі, додаткової угоди недійсним, стягнення 187 580 грн. і виселення,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 року позивач - Приватне підприємство "Будівельник Черкаси - проект" (далі - також ПП БЧП ) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" (далі - також відповідач, ТОВ "Центр знань", а разом -сторони), в якому просив суд визнати поновленим до 31.12.2019 року договір оренди частини нежитлових приміщень в будинку № 14 по вул. Б.Вишневецького в м. Черкаси, укладений ними (сторонами) 29.10.2018 року та відшкодувати понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 29.05.2019 року (суддя Скиба Г.М.) позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/623/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

18.06.2019 року у справі № 925/623/19 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр знань" звернувся в Господарський суд Черкаської області із зустрічною позовною заявою до позивача - Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект", в якій просив суд:

визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення в будинку 14 по вул. Байди Вишневенького в м. Черкаси від 29.10.2018 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр знань" та Приватним підприємством "Будівельник Черкаси - проект";

стягнути з Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" вартість відшкодування послуги за договором оренди нежилого приміщення в буд. 14 по вул. Байди Вишневецького в м. Черкаси від 29.10.2018 року за період з 01.11.2018 року по 30.04.2019 року в загальній сумі 60180 грн.;

усунути перешкоди в реалізації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" шляхом виселення Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" та будь-яких інших осіб з нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького буд. 14;

відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу.

Зустрічний позов мотивовано тим, що спірний договір оренди нежилого приміщення в будинку 14 по вул. Байди Вишневенького в м. Черкаси від 29.10.2018 року в силу норм статей 638 ч. 1, 640 ч. 2 ЦК України, ст.. 13 ч. 1 Закону України Про оренду державного і комунального майна є неукладеним, оскільки приймання-передавання приміщення, яке є об`єктом оренди, по акту не відбулось, орендна плата не сплачувалась, орендар зайняв приміщення самовільно. Крім того, в силу статей 202, 203 ч.ч. 1, 2, 4, 215, 216 ЦК України, договір є недійсним, оскільки підписаний зі сторони орендодавця не уповноваженою особою. Враховуючи, що відповідач - Приватне підприємство Будівельник Черкаси - проект самовільно займає приміщення, зобов`язаний відшкодувати вартість цих послуг, при обрахунку вартості позивач врахував вартість оренди іншого приміщення в цьому ж будинку на підставі договору оренди від 31.12.2013 року, укладеного з іншим контрагентом. Самовільне, безвідплатне користування відповідачем приміщенням порушує реалізацію права власності позивача на це приміщення, відтак позивач вимагає усунення цього порушення шляхом виселення відповідача із цього приміщення.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 19.06.2019 року зустрічну позовну заяву у справі № 925/623/19 прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом, а від 14.08.2019 року - за заявою первісного позивача від 13.08.2019 року первісний позов Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" про визнання договору оренди поновленим та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" до Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" про визнання договору оренди недійсним, стягнення 60180 грн. заборгованості та усунення перешкод в реалізації права власності шляхом виселення залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2019 року, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2019 року скасовано частково, в частині вимог заяви Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" про залишення зустрічного позову без розгляду відмовлено, в іншій частині ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2019 року залишено без змін, справу № 925/623/19 направлено до Господарського суду Черкаської області для розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" до Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" про визнання договору оренди недійсним, стягнення 60180 грн. заборгованості та усунення перешкод в реалізації права власності шляхом виселення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи від 17.10.2019, системою автоматизованого розподілу справу № 925/623/19 передано судді Скибі Г.М., за його заявою про самовідвід від 17.10.2019 того ж дня ухвалою судді Скиби Г.М. задоволено його заяву про самовідвід, справу № 925/623/19 передано керівнику апарату господарського суду Черкаської області для визначення іншого складу суду (т. 2 а.с. 98, 99, 100-101).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Черкаської області від 17.10.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 925/623/19, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17.10.2019 справу № 925/623/19 передано судді Грачову В.М. (т. 2 а.с. 102, 103).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.10.2019 року (суддя Грачов В.М.) справу № 925/623/19 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" до Приватного підприємства "Будівельник Черкаси - проект" про визнання договору оренди недійсним, стягнення 60180 грн. заборгованості та усунення перешкод в реалізації права власності шляхом виселення прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 року зупинялось провадження у справі № 925/623/19 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 року в порядку касаційного провадження, справа № 925/623/19 направлялась до Верховного Суду, а від 17.02.2020 року, 17.03.2020 року, 06.04.2020 року провадження у справі № 925/623/19 після її повернення було поновлене, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладалось і призначене на 19.05.2020 року.

Скориставшись своїми правами учасника справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр знань" в особі своїх представників подав суду:

16.03.2020 року, 11.08.2020 року письмові пояснення-клопотання (вх. № 4184/20, вх. № 12153/20, т. 2 а.с. 229-230, т. 3 а.с. 65-69), за змістом яких спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, заперечив підписання 30.10.2018 року сторонами акта приймання-передачі, укладення 01.11.2018 року додаткової угоди до спірного договору, а також повідомив, що позивачем 21.05.2019 року скасовано всі попередньо видані довіреності, в тому числі і довіреність № 1 від 02.07.2018 року на ім`я Синельника Р.М.;

17.03.2020 року заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 158180 грн. відшкодування вартості послуги за договором оренди від 29.10.2018 року за період з 01.11.2018 року по 01.03.2020 року (вх. № 4241/20, т. 2 а.с. 237-238);

06.04.2020 року клопотання (вх. № 5313/20, т. 3 а.с. 1-2), в якій просив розгляд справи № 925/623/19 проводити за правилами загального позовного провадження;

19.05.2020 року заяву (вх. № 7438/20, т. 3 а.с. 10-11), в якій збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 187580 грн. відшкодування вартості послуги за договором оренди від 29.10.2018 року за період з 01.11.2018 року по 01.05.2020 року;

11.08.2020 року засобами електронного зв`язку, 12.08.2020 року на паперових носіях заяву (вх. № 12151/20, т. 3 а.с. 40-48, 76-84), в якій просив суд: визнати недійсною додаткової угоди від 01.11.2018 року до договору оренди від 29.10.2018 року; визнати недійсним акт приймання-передачі майна за договором оренди від 29.10.2018 року, укладений 30.10.2018 року та підписаний Синельником Р.М. від імені ТОВ "Центр знань" та Макаренком І.А. від імені ПП "Будівельник Черкаси - проект";

11.08.2020 року засобами електронного зв`язку, 12.08.2020 року на паперових носіях заяву-клопотання (вх. № 12152/20, т. 3 а.с. 61-69, 96-98), в якій просив витребувати у відповідача оригінали додаткової угоди від 01.11.2018 року до договору оренди від 29.10.2018 року та акт приймання-передачі майна за договором оренди від 29.10.2018 року, укладений 30.10.2018 року, для проведення подальшої судової техніко-криміналістичної експертизи;

17.09.2020 року, 07.10.2020 року засобами електронного зв`язку і на паперових носіях заяву (вх. № 14321/20, т. 3 а.с. 114-115,117-119, 130-133), в якій просив призначити у справі судову криміналістичну технічно-почеркознавчу експертизу документів, запропонував експертну установу і питання на вирішення експертів;

17.09.2020 року засобами електронного зв`язку і на паперових носіях клопотання, з урахуванням уточненого клопотання від 06.10.2020 року (вх. № 14323/20, вх. № 15422/20, т.3 а.с. 120,121-122, 128-129) про витребування у відповідача оригіналу довіреності від 02.07.2018 року, виданої ТОВ "Центр знань" Синельнику Р.М.

26.10.2020 року заяву про відвід судді Грачова В.М. у справі № 925/623/19 (вх. № 16468/20, т. 3 а.с. 154-158);

03.12.2020 року письмові пояснення (вх. № 18835/20, т. 3 а.с. 191-192), в яких наполягав на задоволенні позову повністю.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від:

19.05.2021 року, 09.06.2020 року, 07.07.2020 року прийнято до провадження заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 4241/20 від 17.03.2020 року та № 7438/20 від 19.05.2020 року), підготовче засідання відкладено на 11.08.2020 року;

11.08.2020 року прийнято до провадження заяву позивача про зміну предмету позову (вх. № 12151/20 від 11.08.2020 року), підготовче засідання відкладено на 17.09.2020 року;

в судових засіданнях 17.09.2020 року, 07.10.2021 року поновлено відповідачу строк подачі відзиву на заяву про збільшення позовних вимог (в протоколі судового засідання від 17.09.2020 року), оголошено перерву до 07.10.2020 року;

07.10.2020 року підготовче засідання відкладено на 12.10.2020 року, викликано в підготовче засідання директора ТОВ "Центр знань" Полуляха С.В., директора ПП "Будівельник Черкаси - проект" Синельника Р.М. та представника ПП "Будівельник Черкаси - проект" Макаренка І.А.;

12.10.2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про призначення криміналістичної технічно - почеркознавчої експертизи (вх. № 15444/20 від 07.10.2020 року), підготовче провадження у справі № 925/623/19 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020 року;

26.10.2020 року визнано необґрунтованим відвід судді Грачову В.М. від розгляду справи № 925/623/19, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр знань" за вх. № 16468/20 від 26.10.2020 року, матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" вх. № 16468/20 від 26.10.2020 року про відвід судді Грачова В.М. передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України;

28.10.2021 року (у складі судді Хабазні Ю.А.) відмовлено у задоволенні заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр знань" від 21.10.2020 року (вх. № 16468/20 від 26.10.2020 року) про відвід судді Грачова В.М.;

в судових засіданнях 03.12.2020, 21.01.2021, 04.03.2021, 08.04.2021 року оголошувались перерви, призначено на 13.04.2021 року;

13.04.2021 року розгляд справи по суті відкладено на 22.04.2021 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду:

06.03.2020 року відзив на позов (т. 2 а.с. 211-212), за змістом якого проти позову заперечував з мотивів безпідставності його вимог, а саме: договір оренди частини нежитлових приміщень в будинку 14 по вул. Байди Вишневецького в м. Черкаси укладено 29.10.2018 року, на його виконання 30.10.2018 року сторонами підписано акт приймання-передачі, тому він є реальним, строк дії договору визначено до 01.10.2021 року з урахуванням укладеної сторонами додаткової угоди від 01.11.2018 року; повноваження директора позивача на час укладення спірного договору були чинними та не містили обмежень щодо передачі у користування майна належного йому; сплата орендної плати відповідачем обумовлена п. 4.4. спірного договору, однак орендодавцем не виставлено відповідачу відповідних рахунків за спірний період;

09.09.2020 року - відзив на заяву про зміну предмета позову (вх. № 13902/20, т.3 а.с. 107-108), в якому вказав, що заявлені позивачем збільшені позовні вимоги слід розглядати в окремому позовному провадженні, просив поновити строк для подачі даного відзиву та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 22.04.2021 року представники позивача підтримали змінені позовні вимоги з урахуванням поданих заяв про збільшення розміру позовних вимог, зміну предмета позову, просили позов задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи, письмових поясненнях, в засіданні суду оголошено перерву до 23.04.2021 року, яку в подальшому подовжено до 26.04.2021 року.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 26.04.2021 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними заяви по суті справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

Із інформаційної довідки № 93385068 від 01.08.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення по вул. Б. Вишневецького, буд. 14 в м. Черкаси, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 592185671101 державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 34664118 від 10.03.2015 року, виданого Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, 27.02.2015 року проведено державну реєстрацію права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр знань", код ЄДРПОУ 30147432, запис про право власності № 8982689 (т. 1 а.с. 61, 99).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Центр знань (ТОВ Центр знань ) є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено 08.09.1998 року, їй присвоєно ідентифікаційний код 30147432, її місцезнаходження: 18002, Черкаська обл.., м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 14, засновниками (учасниками) юридичної особи є Черкаська обласна організація товариства Знання України, Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство Управління справами товариства Знання України, керівником і підписантом з 21.06.2010 року є Полулях С.В., Іванюк О.М. є головою комісії з припинення або ліквідатором, з 21.05.2019 року юридична особа перебуває в стані припинення за рішенням засновників (т. 1 а.с. 14-15, 30-32, 65-67).

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Центр знань зареєстрований 08.09.1998 року, затверджений Загальними зборами учасників в новій редакції (протоколом № 8 від 27.06.2002 року), зареєстрований 05.09.2002 року, містить наступні положення:

п. 1.1. - Товариство з обмеженою відповідальністю Центр знань створене на засадах Договору про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю між учасниками шляхом об`єднання їх майна та коштів для ведення підприємницької діяльності та отримання законного прибутку;

п.п. 3.1.1., 3.1.2 - товариство має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям, установам та громадянам, набувати і одержувати від них, здавати і брати в оренду, надавати і отримувати безоплатно, в тимчасове користування будинки, квартири, споруди, транспортні засоби, земельні ділянки та інші матеріальні цінності , а також списувати їх з балансу, передавати з балансу на баланс; укладати договори та інші угоди від свого імені;

п.п. 6.1., 6.3.15., 6.11., 6.14. - вищим органом управління товариством є Загальні збори учасників; до компетенції Загальних Зборів учасників відноситься рішення про розпорядження іншим майном товариства на суму, що перевищує 50000 грн.; виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює генеральний директор; генеральний директор керує поточною діяльністю товариства, вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що входять у виключну компетенцію Загальних Зборів учасників.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичну особу - Приватне підприємство Будівельник Черкаси - проект (ПП БЧП ), її державну реєстрацію проведено 30.03.2017 року, ідентифікаційний код 41247651, єдиним засновником (учасником) є Синельник Р.М., він же є і керівником (т. 1 а.с. 16-17).

29.10.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Центр знань в особі директора Полуляха С.В., який діяв на підставі Статуту, як орендодавцем з однієї сторони, підписано з Приватним підприємством Будівельник Черкаси - проект в особі директора Синельника Р.М., який діяв на підставі Статуту, як орендарем з другої сторони, а разом - сторони, договір оренди (т. 1 а.с. 8-11), за умовами п. 1.1. якого орендодавець зобов`язався передати орендареві, а орендар - прийняти в оренду (у тимчасове платне користування на визначений строк на умовах цього договору) частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 14 (в подальшому приміщення) і вказане в план-схемі (додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. - вказане приміщення, що передається в оренду, належить Товариству з обмеженою відповідальністю Центр знань ;

п. 1.3. - приміщення передається орендарю для розміщення офісу;

п. 2.1. - строк оренди за цим договором починається з 01.11.2018 року та закінчується 30.04.2019 року (надалі строк оренди);

п. 2.2. - строк оренди приміщення може бути продовжено до 31.12.2019 року, якщо жодна зі сторін не повідомить за 1 місяць про намір припинити дію договору;

п. 3.1. - приміщення вважається переданим орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення;

п. 3.3 - у випадку припинення дії цього договору, з будь-яких причин, у тому числі, у разі закінчення його дії, орендар зобов`язаний повернути приміщення орендодавцю протягом 5 календарних днів, з моменту закінчення терміну дії цього договору;

п. 3.5 - приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання приміщення;

п. 4.1. - за користування орендарем приміщенням, орендар сплачує орендодавцю орендну плату місячний розмір якої становить 9800 грн.;

п.п. 4.1., 4.2. - в розмір орендної плати, вказаний в п. 4.1., також включена плата за користування земельною ділянкою, на якій розташоване приміщення. Орендна плата не включає в себе оплату за електроенергію та комунальні послуги. Протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі приміщення орендар зобов`язаний укласти/підписати з ПАТ Черкасиобленерго договір постачання електроенергії;

п. 4.4. - орендна плата, встановлена у відповідності до цього договору, сплачується орендарем щомісяця до 10 числа оплачуваного місяця на підставі виставлених орендодавцем рахунків;

п. 4.10. - орендодавець зобов`язаний надавати орендарю щомісяця до 25 числа оплачуваного місця акти виконаних робіт (наданих послуг), що надаються орендарю за цим договором;

п. 7.3. - орендар має право розірвати цей договір з підстав, передбачених чинним законодавством, а також в разі порушення орендодавцем виконання своїх зобов`язань за цим договором. При цьому орендодавець зобов`язаний повернути всі суми невикористаних передплат;

п. 7.4.1. - підставою для розірвання договору з ініціативи орендодавця є несплата орендарем орендної плати протягом 1 місяця. При цьому договір вважається розірваним після 30 календарних днів з моменту отримання орендарем відповідного письмового повідомлення від орендодавця про розірвання договору;

п. 11.1. - всі додатки до цього договору є його невід`ємною частиною;

п.11.2. - всі зміни і доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вказані зміни і доповнення були виконані в письмовій формі і підписані обома сторонами, а також скріплені печатками сторін.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.

Додатком № 1 до Договору сторонами погодили План поверхів громадського будинку літер А-1-пд, а, а ' по вул. Байди Вишневецького, №14 у м. Черкаси (т. 1 а.с. 12).

30.10.2018 року, на виконання умов п. 3.1. договору оренди від 29.10.2018 року, представником зі сторони орендодавця Синельником Р.М., який діяв на підставі довіреності від 02.07.2018 року, і представником зі сторони орендаря Макаренком І.А., який діяв на підставі довіреності від 25.10.2018 року, підписано акт приймання-передачі майна, яке є об`єктом оренди по договору (т. 2 а.с. 221).

01.11.2018 року представником зі сторони орендодавця - ТОВ Центр знань Синельником Р.М., який діяв на підставі довіреності від 02.07.2018 року, і представником зі сторони орендаря - ПП Будівельник Черкаси - проект Макаренком І.А., який діяв на підставі довіреності від 25.10.2018 року, підписано додаткову угоду до договору оренди від 29.10.2018 року, в якій, зокрема, змінили умови договору щодо строку оренди (строк оренди за цим договором починається з 01.11.2018 року та закінчується 01.10.2021 року) та розміру орендної плати, місячний розмір якої мав становити 1500 грн. (т.2 а.с. 215-216).

16.04.2019 року позивач в особі генерального директора ТОВ Центр знань Полуляха С.В. листом № 12 повідомив директора ПП Будівельник Черкаси - проект Синельника Р.М. про закінчення 30.04.2019 року строку оренди приміщення по договору оренди від 29.10.2018 року і просив звільнити орендоване приміщення до 01.05.2019 року (т. 1 а.с. 13).

ПП Будівельник Черкаси - проект вимогу ТОВ Центр знань від 16.04.2019 року не виконало і 27.05.2019 року звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ТОВ Центр знань , в якому просило визнати поновленим до 31.12.2019 року включно договір оренди приміщення від 29.10.2018 року, укладений ними. Позов мотивовано порушенням умов п. 2.2. договору, за якими строк оренди по договору може бути продовжено до 31.12.2019, якщо жодна зі сторін не повідомить за один місяць про наміри припинити дію договору. Ухвалами суду від 29.05.2019 року позов ПП Будівельник Черкаси - проект був прийнятий до судового розгляду, а від 14.08.2019 року за заявою позивача залишено без розгляду.

27.05.2019 року, 09.12.2019 року,15.01.2019 року ТОВ Центр знань повторно направляло ПП Будівельник Черкаси - проект письмові вимоги про негайне звільнення приміщення за адресою: вул. Байди Вишневецького, буд,14, м. Черкаси шляхом підписання акту здачі-приймання приміщення (т. 2 а.с. 231-232, 233, 235-236).

Листом від 27.12.2019 року ПП Будівельник Черкаси - проект повідомило ТОВ Центр знань про відсутність підстав для задоволення вимоги про звільнення приміщення, оскільки строк оренди спірного приміщення, відповідно до п. 2.1. Договору оренди від 29.10.2018 року, закінчується лише 01.10.2021 року (т. 2 а.с. 234).

Наказом голови комісії з припинення ТОВ Центр знань від 21.09.2019 року № 2Д скасовано довіреність № 1 від 02.07.2018 року, видану генеральним директором ТОВ Центр знань Полуляхом С.В. на ім`я Синельника Р.М. (т. 2 а.с. 45, 46).

Наказом генерального директора ТОВ Центр знань від 09.12.2019 року № 3Д скасовано довіреність № 1 від 02.07.2018 року, видану генеральним директором ТОВ Центр знань Полуляхом С.В. на ім`я Синельника Р.М. (т. 3 а.с. 59, 95, 142).

В засіданні суду 12.10.2020 року представники сторін Полулях С.В., Синельник Р.М. і Макаренко І.А. в своїх поясненнях підтвердили дійсність своїх підписів, відповідно, в договорі оренди від 29.10.2018 року, акті приймання-передачі майна від 30.10.2018 року і додатковій угоді від 01.11.2018 року до договору оренди від 29.10.2018 року та наміру на досягнення мети, визначеної цими документами.

Із виписки АТ КБ Приватбанк № 120619VU12244127 від 12.06.2019 року щодо відкритих рахунків ТОВ Центр знань (т. 1 а.с. 78-84) вбачається відсутність надходжень платежів ПП Будівельник Черкаси - проект зі сплати орендної плати за договорі оренди від 29.10.2018 року за період з 01.09.2018 року по 01.05.2019 року. Цю ж обставину підтвердили представники сторін в засіданнях суду.

В обґрунтування вимог в частині стягнення плати за фактичне користування приміщенням позивач разом з позовною заявою подав суду договір оренди приміщення, укладений 31.12.2013 року ним із іншим контрагентом (ТОВ Компанія Веста ). Предметом цього договору є орендні відносини сторін договору щодо приміщення в тому ж будинку № 14 по вул. Б.Вишневецького в м. Черкаси загальною площею 118 м 2 , орендна плата за яке визначена у розмірі 85 грн. за один м 2 . Викопіровка з генплану, яка відповідно до п. 1.1. договору є його невід`ємною частиною і повинна була додаватись до договору, в матеріалах справи відсутня (т. 1 а.с. 114-115).

Отже, предметом позову, що розглядається у цій справі, є уточнена вимога позивача (ТОВ Центр знань ) до відповідача (ПП Будівельник Черкаси - проект ) про визнання договору оренди від 29.10.2018 року, акту приймання-передачі майна від 30.10.2018 року, додаткової угоди від 01.11.2018 року недійсними, стягнення 187 580 грн. вартості відшкодування послуг користування приміщенням за період з 01.11.2018 року по 01.05.2020 року і виселення відповідача з спірного приміщення за адресою: вул. Байди Вишневецького, буд, 14 в м. Черкаси, власником якого є позивач.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п.п. 2, 3, 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, припинення дій, що порушують право, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При цьому приписи вказаної статті ЦК кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Вищенаведені норми віднесені до глави 16 розділу IV книги І ЦК України і врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч.ч. 1-4 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань, а главою 58 - щодо найму (оренди), зокрема:

за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759);

за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 759);

особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760);

за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 762);

договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763).

Згідно з ч. 1, ч. 3 абз. 2, ч. 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 27.05.2019 року ПП Будівельник Черкаси - проект звернулось в Господарський суд Черкаської області з позовом до ТОВ Центр знань про поновлення до 31.12.2019 року включно договору оренди приміщення від 29.10.2018 року, укладеного ними, з мотивів порушення відповідачем умов п. 2.2. договору про можливість продовження строку оренди. До позовної заяви позивачем було додано копію договору, акт приймання-передачі майна і додаткові угоди до цього договору до позовної заяви не додавались. Ухвалою суду від 14.08.2019 року, в цій частині залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, позов ПП Будівельник Черкаси - проект за заявою позивача залишено без розгляду.

Заперечуючи проти первісного позову ТОВ Центр знань 18.06.2019 звернулось в суд з зустрічним позовом до ПП Будівельник Черкаси - проект , який є предметом розгляду у цій справі.

Обґрунтовуючи заперечення проти зустрічного позову відповідач - ПП Будівельник Черкаси - проект до свого відзиву від 06.03.2020 додав посвідчені копії спірного договору оренди від 29.10.2018, акта приймання-передачі майна від 30.10.2018 і додаткової угоди від 01.11.2018 до цього договору, із яких вбачається, що:

договір оренди від 29.10.2018 року підписано зі сторони орендодавця - ТОВ Центр знань директором Полуляхом С.В., який діяв на підставі Статуту, зі сторони орендаря - ПП Будівельник Черкаси - проект директором Синельником Р.М., який діяв на підставі Статуту;

акт приймання-передачі майна від 30.10.2018 року до договору оренди від 29.10.2018 року підписано представником зі сторони орендодавця - ТОВ Центр знань Синельником Р.М., який діяв на підставі довіреності від 02.07.2018 року, і представником зі сторони орендаря Макаренком І.А., який діяв на підставі довіреності від 25.10.2018 року;

додаткову угоду від 01.11.2018 року до договору оренди від 29.10.2018 року підписано представником зі сторони орендодавця - ТОВ Центр знань Синельником Р.М., який діяв на підставі довіреності від 02.07.2018 року, і представником зі сторони орендаря - ПП Будівельник Черкаси - проект Макаренком І.А., який діяв на підставі довіреності від 25.10.2018 року. Додатковою угодою до договору оренди від 29.10.2018 року, зокрема, змінено умови договору щодо строку оренди та розміру орендної плати, що виключає необхідність звернення орендаря до суду з первісним позовом;

орендна плата на виконання умов договору оренди від 29.10.2018 року не сплачувалась, що визнається представниками обох сторін;

акт приймання-передачі майна від 30.10.2018 року і додаткова угода від 01.11.2018 року є доказами укладення договору оренди від 29.10.2018 року і, одночасно, невід`ємними частинами цього договору, що підтверджували б його укладення.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи №390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18) зробив правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину. ОП КЦС при розгляді справи застосувала доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У ст. I-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В діях позивача за первісним позовом ПП Будівельник Черкаси - проект , який 27.05.2019 року звернувся в господарський суд з позовом до ТОВ Центр знань про поновлення до 31.12.2019 року включно договору оренди приміщення від 29.10.2018 року з зазначенням викладених підстав і наведенням обставин, а 06.03.2020 року подав суду посвідчені копії спірного договору оренди від 29.10.2018 року, акта приймання-передачі майна від 30.10.2018 і додаткової угоди від 01.11.2018 року до цього договору, які виключають необхідність звернення до суду з цим позовом, суд вбачає ознаки суперечливості і недобросовісності, на противагу чому дії відповідача вважає послідовними на досягнення результату, обумовленого зустрічним позовом.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено, такий правовий висновок викладено в п. 11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц|14-499цс19.

Відтак, враховуючи викладене, договір оренди від 29.10.2018 року, акт приймання-передачі майна від 30.10.2018 року і додаткову угоду від 01.11.2018 року до цього договору суд визнає неукладеними, неукладений договір не може визнаватись судом недійсним, тому у задоволенні позову в частині цих вимог суд відмовляє.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

В частині вимог позивача про стягнення вартості відшкодування послуги користування нежитловим приміщенням в буд. 14 по вул. Байди Вишневецького в м. Черкаси за період з 01.11.2018 року по 01.05.2020 року в загальній сумі 187580 грн. і виселення з цього приміщення суд приймає до уваги, що представники сторін в засіданнях суду визнали користування відповідачем цим приміщенням у зазначений період, відсутність оплати цієї послуги і те, що позивач є власником цього приміщення. Обраховуючи розмір вартості відшкодування послуги користування нежитловим приміщенням, позивач за основу взяв вартість оренди приміщення, що мала місце в інших дійсних правовідносинах, проте детального розрахунку не надав, перевірити його суд не має можливості, тому вимогу позивача в цій частині визнає недоведеною і в її задоволенні з цієї підстави відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Оскільки договір оренди від 29.10.2018 року, акт приймання-передачі майна від 30.10.2018 року і додаткову угоду від 01.11.2018 року до цього договору суд визнав неукладеними, вимоги позивача, як власника приміщення, про звільнення зайнятого приміщення відповідачем не виконані, вимога позивача про примусове виселення, як спосіб захисту свого права власника, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 ст. 5 ГПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.ч. 1-5 ст. 236 ГПК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, судом надано відповідь на всі вагомі доводи сторін, що мають значення для розгляду справи.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наслідками розгляду справи суд з викладених підстав позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє його частково. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

У справі позивачем сплачено 5763 грн. за подання позову (т. 1 а.с. 98), 1921 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову (т. 1 а.с. 161), (1921+86) 2007 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу про зупинення провадження у справі (т. 1 а.с. 193, 194), 1921 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу про залишення позову без розгляду (т. 2 а.с. 75), 2102 грн. за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (т. 2 а.с. 239), 4204 грн. за подання заяви про зміну предмету позову (т. 3 а.с. 49), а разом 17832 грн.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7684 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виселити Приватне підприємство Будівельник Черкаси - проект , ідентифікаційний код юридичної особи 41247651, місцезнаходження: 18034, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Генерала Момота, будинок 3, квартира 6 із нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 14, яке на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Центр знань , ідентифікаційний код юридичної особи 30147423, місцезнаходження: 18002, Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 14.

Стягнути з Приватного підприємства Будівельник Черкаси - проект , ідентифікаційний код юридичної особи 41247651, місцезнаходження: 18034, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Генерала Момота, будинок 3, квартира 6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр знань , ідентифікаційний код юридичної особи 30147423, місцезнаходження: 18002, Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 14 - 7684 грн. судового збору.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Центр знань до Приватного підприємства Будівельник Черкаси - проект в частині вимог про визнання недійсними договору оренди нежитлового приміщення в будинку 14 по вулиці Байди Вишневецького в місті Черкаси від 29.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Знань і Приватним підприємством Будівельник Черкаси - проект , акту приймання - передачі майна від 30.10.2018 року до договору оренди від 29.10.2018 року, додаткової угоди від 01.11.2018 року до договору оренди від 29.10.2018 року, та про стягнення 187 580 грн. відшкодування вартості послуги користування частиною нежитлового приміщення в будинку 14 по вулиці Байди Вишневецького в місті Черкаси, 10148 грн. судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.01.2022 року.

Суддя В.М. Грачов