Ухвала

від 13.01.2022 по справі 904/453/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/453/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", позивач) - не з`явився,

відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", Залізниця, відповідач, скаржник) - Галагур З.А. (адвокат),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" (далі - ТОВ "Парк Плюс") - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 (суддя Золотарьова Я.С.),

додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 (суддя Золотарьова Я.С.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021 (головуючий - суддя Чередко А.Є., судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.),

у справі № 904/453/21

за позовом ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до АТ "Укрзалізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ТОВ "Парк Плюс",

про стягнення заборгованості у розмірі 1 337 976,00 грн,

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до господарського суду з позовом до АТ "Укрзалізниця" про стягнення фактичних збитків, які полягають у вартості недостачі вантажу у розмірі 1 337 976 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та судовий збір.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, а саме під час перевезення відповідачем було частково втрачено вантаж.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021: позов задоволено повністю, стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" збитки, які полягають у вартості недостачі вантажу у розмірі 1 337 976,00 грн та судовий збір у розмірі 20 069,64 грн.

2.2. Рішення судів попередніх інстанції мотивовано безпідставністю відмови Залізниці у переважуванні вантажу та складенні комерційних актів, доведеністю позовних вимог, а відтак і обґрунтованістю вимог позивача.

2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021, заяву ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про розподіл судових витрат задоволено повністю; стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі від 17.11.2021 до Верховного Суду АТ "Укрзалізниця", з урахуванням касаційної скарги у новій редакції, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 904/453/21; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі. Скаржник у касаційній скарзі у новій редакції також вказує на необхідність скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 у справі № 904/453/21 у разі скасування касаційним судом рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 у цій справі.

3.2. До Верховного Суду 10.01.2022 надійшла касаційна скарга від 17.11.2021 аналогічна за змістом до касаційної скарги АТ "Укрзалізниця" від 17.11.2021, направлена до Верховного Суду через електронну пошту. Верховний Суд протокольною ухвалою вважає вказану касаційну скаргу, як тотожну до вже поданої та розглядатиме їх як одну.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції АТ "Укрзалізниця" у поданій касаційній скарзі (в новій редакції) із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 910/5828/17 стосовно того, що для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах повинен складатися комерційний акт. Також скаржник зазначає, що близькі за змістом правові висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 11.02.2014 у справі №916/1928/13 та від 14.09.2017 у справі № 910/22294/16.

4.2. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15 стосовно того, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

5.1. Від ТОВ "Парк Плюс" відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.

5.2. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 12.01.2022 року надіслало через Електронний суд відзив на касаційну скаргу у якому просить поновити строк для подачі відзиву та відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ "Укрзалізниця", а оскаржувані рішення - залишити без змін.

Протокольною ухвалою 13.01.2022 у задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено, відзив залишено без розгляду.

5.3. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 12.01.2022 року надіслало через Електронний суд клопотання у якому просить розглядати касаційну скаргу відповідача без участі представника позивача.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 04.01.2020 на підставі договорів перевезення (залізничні накладні №№ 47440722, 47440730, 47440748, 47440755) надав АТ "Укрзалізниця" для перевезення вантаж (прокат чорних металів, арматура 12) в вагонах. Вантажоодержувач ТОВ "Парк Плюс" (пункт 4 накладних).

6.2. Перевезення мало здійснитись в межах Дніпропетровської області, а саме з м. Кривий Ріг. вул. Орджонікідзе, буд. 1, до пункту доставки Дніпропетровська область. Криворізький район, село Вільне, станція Червоний Шахтар (Красний Шахтер), буд. 1.

6.3. Загальна відстань між пунктом відправлення та пунктом доставки складає 29 км (пункт 30 накладних).

6.4. Вага вантажу наданого Позивачем для перевезення складала:

- за накладною № 47440722 (вагон 61123063) 67 410 кг;

- за накладною № 47440730 (вагон 60925864) 67 140 кг;

- за накладною № 47440748 (вагон 61509568) 67 820 кг;

- за накладною № 47440755 (вагон 61118360) 67 710 кг.

6.5. Вага вантажу визначена відправником (позивачем) на підставі зважування на вагонних вагах (150т) заводський номер № 10020 DGW-U-150-S (2).

6.6. Відповідно до пункту 20 накладних вантаж розміщено й закріплено згідно з МТУ від 24.01.2007 № МО 10/24 (схема № 04-06 АКТ № МО 10/03 від 16.01.2017). Застосовано засоби кріплення. Зв`язки верхнього ярусу марковані фарбою бежевого кольору. Відповідальний за розміщення й кріплення вантажу бригадир Барабанов А.В. Власний вагон. Власник ТОВ "ЮНІСОН ГРУП". Оператор філіалу "РВК" ПАТ "Укрзалізниця". Навалом.

6.7. Відповідно до пункту 49 накладних - перевезення здійснювалося під охороною залізниці.

6.8. У пункті 51 накладних вказано, що вагони прибули 20.01.2020, натомість календарний штемпель видачі вантажу у пунктах 52 накладної проставлено 31.01.2020.

6.9. Між ТОВ "Парк Плюс" (третя особа) та відповідачем укладено договір від 09.06.2017 ПР/М-17-2/4-357НЮдч про подачу та забирання вагонів на залізничну під`їзну колію ТОВ "Парк Плюс".

6.10. Під час приймання вагонів вантажоодержувачем було виявлено явні ознаки незбереження вантажу, так у вагонах:

- № 61123063 - по сертифікату 16 пачок арматури, а в наявності 15;

- № 60925864 - по сертифікату 16 пачок арматури, а в наявності 9;

- № 61509568 - по сертифікату 17 пачок арматури, а в наявності 9;

- № 61118360 - по сертифікату 17 пачок арматури, а в наявності 9.

6.11. Всього нестача, на думку одержувача, складала 24 пачки орієнтовною масою 90-100т.

6.12. Вантажоодержувач телефонним зв`язком повідомлено начальника станції Кривий Ріг - Західний та викликано представників залізної дороги для фіксування факту нестачі.

6.13. Також 22.01.2020 на ім`я начальника станції Кривий Ріг Західний Худого А.В. було направлено лист третьої особи (вантажоодержувача) в якому було зазначено про те, що після огляду вагонів на під`їзній колії ТОВ "Парк Плюс" виявлено невідповідність фактичної кількості з накладною та висловлено прохання надати тепловоз на під`їзну колію з метою контрольного зважування на вагах станції Червоний Шахтар .

На цьому листі було проставлено підпис працівника залізниці в.о. ДСЗ Безус А.И. та вказано, що лист отримано та у перезважуванні відмовлено .

Приблизно о 17:30 год. 22.01.2020 на під`їзну колію третьої особи прибули представники відповідача: комерційний агент Ткачук О.П., та товарний касир Стеценко.

Відповідачем були складені акти загальної форми (№ 02, № 03, № 04, № 06), в яких було зазначено: При огляді вагона було виявлено - вантаж навалом, зв`язки не порушені, розсипу вантажу немає. Маркування білою фарбою по всій ширині вагона. За документом вагон з охороною в дійсності охорона відсутня . Дана телеграма. У такому вигляді подано під вивантаження.

Представник третьої особи зазначив у вищезазначених актах про свою незгоду з інформацією про відповідність вантажу об`ємам зазначеним в накладних, та про відмову відповідача провести зважування вагонів з вантажем на вагах станції .

6.14. Відповідно до актів загальної форми ГУ-23 по вищезазначеним вагонам - зазначено наявність білої маркувальної лінії, в накладній на вантаж зазначена маркувальна лінія бежевого кольору.

6.15. ТОВ "Парк Плюс" 23.01.2020 направило скаргу на ім`я Криворізької дирекції залізничних перевезень, в якій вимагало належним чином оформити нестачу вантажу у вищезазначених вагонах та скласти відповідний акт (комерційний), та провести службове розслідування відносно працівників відповідача.

6.16. ТОВ "Парк Плюс" отримано дві відповіді, а саме: від начальника станції Кривий Ріг-Західний (без номеру та дати) та від Криворізької дирекції залізничних перевезень № 45/ДН-2 від 27.01.2020.

6.17. У наведених вище відповідях зазначено таке: згідно з пунктом 52 та пунктом 111 Статуту Залізниць України вантаж у вагонах №61118360, 61509568, 60925864, 61123063 (відправки № 47440722, 47440730, 47440748, 47440755) надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без ознак пошкодження вантажу під час перевезення, з наявним маркуванням. Відповідно до пункту 23 Правил видачі вантажів, на момент приймання вагонів письмової заявки від представників під`їзної колії ТОВ "Парк Плюс" про зважування вагонів не надходило (лист було надано 23.01.2020 приблизно о 14 год. 30хв.) та враховуючи те що згідно з пунктом 12 Правил видачі вантажів, у договорі між залізницею та ТОВ "Парк Плюс" №П.Р\М-1 7-2\4\НЮдч від 09.06.2017 не передбачено порядку перевірки маси вантажів, що перевозяться навалом і прибули без ознак утрати , підстав для зважування вагонів не було.

6.18. Після отримання цих відповідей, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 30.01.2020 надав відповідачу (Криворізькій дирекції залізничних перевезень) письмове запрошення на комісійне зважування та прийом вантажу 31.01.2020 о 14:00 год. за адресою ТОВ "Парк Плюс". Дніпропетровська область, Криворізький район, село Вільне, станція Червоний шахтар, буд. 1.

6.19. Однак, відповідач своїх представників для комісійного зважування та приймання вантажу не направив.

6.20. Для комісійного зважування та приймання вантажу 31.01.2020 позивач залучив інспекційну компанію - ТОВ "Бюро Верітас Україна" за результатами якого було складено акт приймання продукції від 31.01.2020 № 31/01/2020-П6, та чотири Інспекційній звіти: ODS/ITD/057.1/2020, ODS/ITD/057.2/2020, ODS/ITD/057.3/2020, ODS/ITD/057.4/2020 від 04.02.2020.

6.21. За результатами зважування виявлено недостачу вантажу, а саме:

- за накладною № 47440722 (вагон 61123063) вага вантажу за накладною 67 410 кг; вага вантажу після зважування 63 035 кг;

- за накладною № 47440730 (вагон 60925864) вага вантажу за накладною 67 140 кг; вага вантажу після зважування 37 990 кг;

- за накладною № 47440748 (вагон 61509568) вага вантажу за накладною 67 820 кг; вага вантажу після зважування 37 380 кг;

- за накладною № 47440755 (вагон 61118360) вага вантажу за накладною 67 710 кг; вага вантажу після зважування 38 530 кг.

6.22. В акті від 31.01.2020 № 31/01/2020-П6 зазначена фактична кількість виявлених пачок 42 замість 66, відповідно розбіжність (втрата вантажу) склала 92 915 кг.

6.23. Вартість відсутнього вантажу (92 915 кг.) складає 1 337 976,00 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою № 135 від 04.04.2020.

6.24. Відповідачем до матеріалів справи під час розгляду справи по суті надані докази, які на його думку підтверджують здійснення відповідачем охорони вантажу, а саме: копії маршрутів варти відомчої воєнізованої охорони від 04.01.2020 № 120588, від 05.01.2020 № 120602, від 06.01.2020 № 120631, від 06.01.2020 № 120629, від 06.01.2020 № 120621, від 07.01.2020 від № 120644, від 07.01.2020 від № 120633, від 07.01.2020 № 120632, від 08.01.2020 № 120649, від 10.01.2020 № 120661, від 10.01.2020 № 120675, від 11.01.2020 № 120691, від 12.01.2020 № 020707, від 13.01.2020 № 120721, від 14.01.2020 № 120733, від 15.01.2020 № 120749, від 16.01.2020 № 120764, від 17.01.2020 № 120787, від 17.01.2020 № 120779, від 18.01.2020 № 120794, від 19.01.2020 № 120811.

6.25. На залізничних накладних № 47440722, № 47440730, № 47440748, № 47440755 вантажоодержувач ТОВ "Парк Плюс" зробив переуступний напис відправнику вантажу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на пред`явлення претензії та позову до Акціонерного товариства "Українська залізниця". Переуступний напис засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера, печаткою підприємства-вантажоодержувача.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/453/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 15.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 904/453/21 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8.1. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача збитків, які полягають у вартості недостачі вантажу.

8.2. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України , за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.3. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.5. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (яка оприлюднена 14.12.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття подібні правовідносини , що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін подібні правовідносини може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст , яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін подібні правовідносини , зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним , а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.6. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України , наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.7. Що ж до доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 910/5828/17, то Верховний Суд зазначає таке.

8.8. Задовольняючи позовні вимоги у справі що розглядається (№904/453/21), суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що: вагони № 61123063, № 60925864, № 61509568 та № 61118360 були подані залізницею для вивантаження на залізничну під`їзну колію ТОВ "Парк Плюс" 22.01.2020 ; під час приймання вагонів вантажоодержувачем виявлено явні ознаки незбереження вантажу; вантажоодержувач телефонним зв`язком повідомлено начальника станції Кривий Ріг - Західний та викликано представників залізної дороги для фіксування факту нестачі; 22.01.2020 на ім`я начальника станції Кривий Ріг Західний Худого А.В. направлено лист вантажоодержувача (ТОВ "Парк Плюс") в якому зазначено про те, що після огляду вагонів на під`їзній колії ТОВ "Парк Плюс" виявлено невідповідність фактичної кількості з накладною та висловлено прохання надати тепловоз на під`їзну колію з метою контрольного зважування на вагах станції Червоний Шахтар; вказаний лист отримано та проставлено підпис працівника залізниці в.о. ДСЗ Безус А.И. та вказано, що нею лист отримано та у перезважуванні відмовлено; 22.01.2020 представниками відповідача комерційним агентом Ткачуком О.П., та товарним касиром Стеценко складені акти загальної форми (№ 02, № 03, № 04, № 06) ; у названих актах директором вантажоодержувача (ТОВ "Парк Плюс") зазначено про те, що маса (кількість) вантажу не відповідає накладним і про відмову залізниці у перезважуванні; у актах також зазначено, що за документом вагон з охороною в дійсності охорона відсутня; 23.01.2020 ТОВ "Парк Плюс" направила скаргу на ім`я Криворізької дирекції залізничних перевезень, в якій вимагала належним чином оформити нестачу вантажу у вищезазначених вагонах та скласти відповідний акт (комерційний), та провести службове розслідування відносно працівників відповідача; у відповідях Залізниця відмовила у зважуванні вагонів. Крім того, після отримання цих відповідей, ТОВ "Парк Плюс" 30.01.2020 надав Криворізькій дирекції залізничних перевезень письмове запрошення на комісійне зважування та прийом вантажу 31.01.2020 о 14:00 год, проте, відповідач своїх представників для комісійного зважування та приймання вантажу не направив. Відтак позов задоволено, адже позивач на підставі належних та допустимих доказів довів позовні вимоги.

8.9. У справі № 910/5828/17, на яку посилається скаржник, предметом позову було відшкодування збитків. Позов обґрунтовано тим, що під час приймання вантажу, у вагоні № 95389128 виявлено нестачу кукурудзи у кількості 4, 860 т, про що Одеською регіональною Торгово-промисловою палатою складено Акт експертизи від 19.10.2016 № УТЄ-2206. При розгляді справи № 910/5828/17 судами попередніх інстанцій було встановлено, зокрема, такі обставини: під час приймання вантажу, у вагоні № 95389128 виявлено нестачу кукурудзи у кількості 4,860 т, про що Одеською регіональною торгово-промисловою палатою складено Акт експертизи від 19.10.2016 №УТЭ-2206; на адресу Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 05.12.2016 позивачем була направлена претензія № 130-2-12/6299 з вимогою перерахувати вартість вантажу, якого не вистачає.

У справі № 910/5828/17, відмовляючи у позові про стягнення збитків (вартості понаднормових втрат вантажу), суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження маси втраченого вантажу позивачем не надано доказів складення ані комерційного акту, ані акту загальної форми , а наданий позивачем акт експертизи № УТЭ-2206 від 22.10.2016 Одеської регіональної Торгово-промислової палати України не є доказом для матеріальної відповідальності перевізника. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не надав суду належних доказів, які підтверджують його позовні вимоги.

8.10. При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у справі № 910/5828/17 позивачем не було надано доказів звернення до Залізниці з вимогою про перевірку маси вантажу у вагонах у день подання залізницею вагонів для вивантаження, чи доказів відмови залізниці у проведені перевірки маси вантажу, доказів складення актів загальної форми.

8.11. Вказані обставини є вагомими та вирішальними у вирішенні наведених спорів.

8.12. З наведеного вбачається, що справа № 910/5828/17 та справа, що розглядається (№904/453/21), суттєво відрізняються за обставинами справи, встановленими судами, за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що виключає подібність названих справ.

Верховний Суд зазначає, що хоча рішення у справах № 910/5828/17 та №904/453/21 ухвалювались й за схожого правового регулювання спірних правовідносин, проте за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто зазначена справа і справа, судові рішення в якій переглядаються, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них за змістовним критерієм.

8.13. За таких обставин доводи скаржника про неврахування судами попередніх судових інстанцій у розгляді справи відповідних висновків Верховного Суду є безпідставним, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 910/5828/17 стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі 904/453/21.

8.14. Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що доводи касаційної скарги переважно стосуються питань, пов`язаних з встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній. Так, у касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про неправильне застосування норм матеріального права, застосовує та оперує понятійними категоріями "обставини справи" і "докази у справі", "оцінки доказів", порушуючи питання, пов`язані із встановленням обставин справи та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.

Перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

8.15. Суд касаційної інстанції також вважає за необхідне звернути увагу на те, що посилання скаржника на постанови Вищого господарського суду України від 11.02.2014 у справі № 916/1928/13 та від 14.09.2017 у справі № 910/22294/16 Верховний Суд вважає недоречними, адже в силу приписів частини четвертої статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/806/19, від 10.06.2020 у справі №914/2259/17, від 18.06.2020 у справі №910/7707/19).

8.16. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

8.17. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.18. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 904/453/21 (у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України) на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

8.19. Інших підстав для перегляду справи у судів касаційної інстанції, крім пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, АТ "Укрзалізниця" у касаційній скарзі не наводить.

8.20. Також, Верховний Суд зазначає про те, що скаржник просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі, адже у разі скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій відсутні підстави для залишення в силі додаткового рішення. Проте, враховуючи те, що аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, безпідставним є і посилання на необхідність скасування додаткового рішення суду першої інстанції, враховуючи те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін.

8.21. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційній скарзі, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.2. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця".

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі №904/453/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос