Постанова

від 18.01.2022 по справі 916/3646/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/3646/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" - не з`яв.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Кльон" - не з`яв.,

розглянувши заяву громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Спілка)

про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 916/3646/20

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кльон" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2021 та

постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021

за позовом Спілки

до Товариства

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Спілка звернулася до суду з позовом до Товариства, в якому просила з 10.04.2020 вважати укладеним між Спілкою і Товариством договір № 13-12/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, у редакції Позивача, що викладена у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2021, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021:

- позов задоволено частково;

- визнано укладеним договір № 13-12/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, між Спілкою та Товариством з дня набрання чинності судовим рішенням.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про незаконність оскаржуваних судових рішень зі справи, просило рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2021 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Верховного Суду від 21.12.2021: касаційну скаргу Товариства задоволено частково; змінено рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2021 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 916/3646/20 у частині, що стосується часткового задоволення позовних вимог Спілки щодо викладення договору № 13-12/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на запропонованих умовах: вважати, що Сторони домовилися, що строк дії цього договору встановлюється до 31.12.2025 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку; вважати, що Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера з 10 квітня 2020 року по 31 грудня 2020 року в розмірі 0,40 грн, з 01 січня 2021року до дати укладення договору та набрання ним чинності у 2021 році у розмірі 0,90 грн, з 11 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 1,50 грн, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 2,00 грн, з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 2,50 грн, з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року у розмірі 3,00 грн, викладено:

- пункт 5.1 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2021 у такій редакції: "Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно";

- частину першу додатку №3 до договору №13-12/11/20 у такій редакції:

"1. Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі:

Період Щомісячний тариф, грн.

за одного Абонента

з 12 жовтня 2021 року по 31 грудня 2021 року 0,90

з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року включно 1,50".

Пункт 7.1 розділу 7 договору №13-12/11/20 виключено.

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2021 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 916/3646/20 залишено без змін.

До прийняття згаданої постанови судом касаційної інстанції представник Спілки у судовому засіданні 21.12.2021 повідомив, що позивач планує понести судові витрати у зв`язку з розглядом даної справи у Верховному Суді у вигляді витрат на послуги адвоката.

28.12.2021 на адресу Касаційного господарського суду Спілкою направлено заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 916/3646/20, в якій заявник просить стягнути з Товариства на користь Спілки судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5 000 грн.; розгляд заяви здійснити без участі представників позивача.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Спілкою надані, зокрема, такі документи: копію додаткової угоди від 17.11.2021 № 75/2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 28.02.2020 № 01/02/2020; копію акта приймання-передачі наданих послуг від 21.12.2021.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

частини перша- п`ята статті 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ;

частини п`ята та восьма статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

пункт 3 частини першої статті 244:

- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Спілкою до позовної заяви додано копії договору про надання професійної правничої допомоги від 28.02.2020 №01/02/2020, укладеного між адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" та Спілкою, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.01.2017 серії ХВ №000355 №2064, виданого Гур`єву А.А.

Додатковою угодою від 17.11.2021 № 75/2 до договору № 01/02/2020 передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства у Верховному Суді у складі Касаційного господарського суду у справі № 916/3646/20 (пункт 1).

Сторони дійшли беззаперечної згоди, що для виконання доручення клієнта адвокатським об`єднанням надаються такі види правничої допомоги: надання усних/письмових юридичних консультацій; складання, оформлення і надсилання відзиву на касаційну скаргу; складання інших процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у Верховному Суді (пункт 2).

Загальна сума гонорару (винагороди) складає 15 000 грн. та сплачується клієнтом протягом 15 робочих днів з дати укладення місцевим господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження (пункт 3).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 21.12.2021 у період з 17.11.2021 по 21.12.2021 адвокатське об`єднання надало клієнту такі види правничої допомоги у рамках господарського судочинства у Верховному Суді у складі Касаційного господарського суду у справі № 916/3646/20:

- надання усних/письмових юридичних консультацій (4 години) - 2 000 грн.;

- представництво інтересів клієнта у Верховному Суді - 3 000 грн.

Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 5 000 грн.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, 24.12.2021 Спілкою було направлено Товариству копію заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 916/3646/20 з додатками до неї.

Клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката від Товариства не надходило.

Розглянувши доводи Спілки та докази, надані на підтвердження понесення Спілкою судових витрат у касаційній інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Спілки про ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року ( East/West Alliance Limited v. Ukraine , заява № 19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Гур`єв А.А. брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 21.12.2021, яке тривало 16 хвилин, про що свідчить протокол судового засідання в режимі конференції від 21.12.2021 № 527092 (т. 3, а.с. 34-37).

Оцінивши у порядку статті 86 ГПК України надані позивачем докази судових витрат, а саме витрат на адвоката у суді касаційної інстанції, Суд, керуючись статтями 74 - 79 названого Кодексу, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У справі, що переглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Приймаючи постанову від 21.12.2021 у цій справі, Верховний Суд щодо розподілу судових витрат зазначив, що з огляду на те, що предметом спору є вимога немайнового характеру, а судом касаційної інстанції змінено судове рішення не у частині, що стосується необхідності укладення договору між позивачем та відповідачем, ураховуючи вимоги статей 129, 130 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", судові витрати, понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, Верховним Судом покладено на скаржника. Водночас Суд задовольнив касаційну скаргу відповідача частково, зокрема змінивши рішення судів попередніх інстанцій з питання щодо правильності застосування норм матеріального права у контексті предмета та підстав позову.

При цьому, беручи до уваги характер спірних правовідносин у справі, враховуючи те, що постановою Верховного Суду від 21.12.2021 касаційну скаргу Товариства задоволено частково та змінено рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2021 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у відповідних частинах, Верховний Суд, з огляду на принципи пропорційності та розумності, вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи задоволення заяви Спілки про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 2 000 грн, а у решті заявленої до суду суми витрат на професійну правничу допомогу суд касаційної інстанції відмовляє.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кльон" на користь громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" 2 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 916/3646/20.

В іншій частині заяви громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Одеської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов