Рішення

від 21.01.2022 по справі 695/3640/21

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3640/21

номер провадження 2/695/420/22

21 січня 2022 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з відповідними господарсько-побутовими будівлями і спорудами.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що позивачу на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 27.11.1965 р. належить 9/20 частки житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.02.2010р. належить інша частина садиби, а саме: 11/20 частин вказаного житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель і споруд.

Позивач наполягає, що сторони домовились про порядок володіння та користування нерухомим майном, що перебуває в їхній спільній частковій власності таким чином, що кожен із них користується відокремленими спорудами вказаного будинковолодіння з ізольованими жилими і підсобними приміщеннями та самостійними виходами. Також сторони по справі здійснили поділ вказаної вище земельної ділянки таким чином, що житлові і нежитлові об`єкти нерухомості, які використовуються окремо кожним із них опинилися на земельних ділянках, які були виділені кожному із них.

Таким чином сторони виявляють бажання здійснити поділ у натурі належної їм садиби, оскільки існує технічна можливість виділення кожній із сторін самостійних і відособлених об`єктів нерухомості.

Оскільки позивач, як співвласник майна має право вимагати поділу в натурі належних йому з відповідачем житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, однак відсутній чіткий правовий механізм реалізації прав позивача, останній змушений був звернуся до суду з даним позовом.

Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відповідно до ухвали суду від 28.12.2021 року.

Позивач по справі в судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав та просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 27.11.1965р., реєстр. № 4240, посвідченого нотаріусом Золотоніської нотаріальної контори Марчук К.П., належить 9/20 частки житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2021р. за №287037705.

ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.02.2010., реєстр.№842, посвідченого нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори, належить інша частина садиби, а саме: 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2021р. за №287061023.

Отже, житловий будинок садибного типу з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності.

Рішенням Золотоніської міської ради від 24.03.2020 № 52-12/VIІ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0744 га.

Проектною організацією було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 площею 0,0744 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Рішенням Золотоніської міської ради від 18.08.2020 № 54-37/VII Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянки безоплатно у спільну сумісну власність громадянам міста : Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0744 га, кадастровий номер 7110400000:01:008:0126, безоплатно у спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ - 02.01) за рахунок земель житлової та громадської забудови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0744 га, кадастровий номер 7110400000:01:008:0126, безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ - 02.01) за рахунок земель житлової та громадської забудови, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Згідно з даними Технічної документації щодо поділу земельної ділянки розроблено схему поділу земельної ділянки площею 0,0744 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та внесено інформацію до Державного земельного кадастру про дві окремі земельні ділянки.

Під належною ОСОБА_1 частиною будинку та окремо визначеними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, якими користується ОСОБА_1 , знаходиться окрема земельна ділянка кадастровий номер 7110400000:01:008:0132 площею 0.0372 га.

Під належною ОСОБА_2 , частиною будинку та окремо визначеними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, якими він користується, знаходиться окрема земельна ділянка кадастровий номер 7110400000:01:008:0133 площею 0.0372 га..

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як співвласники будинковолодіння, що знаходиться у спільній частковій власності, домовились про порядок володіння та користування нерухомим майном, що перебуває в нашій спільній частковій власності таким чином, що кожен із нас користується відокремленими спорудами нашого будинковолодіння з ізольованими жилими і підсобними приміщеннями та з самостійними виходами, що стверджується також даними до даного до матеріалів справи технічного паспорта на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Суд зважає, що вказана обставина відповідачем не заперечується, а тому, на підставі норм ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вказана обставина не підлягає доказуванню, оскільки сумнівів щодо достовірності вказані дані у суду не викликають.

Нормами чинного законодавства України визначено, що правовий режим спільної власності визначається нормами Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною власністю здійснюється за згодою всіх її власників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласникам, як і кожному окремому власнику речі, належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що належить їм на праві спільної часткової власності.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох і більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися, розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Відповідно до ст.,ст. 358, 364 ЦК України кожен із співвласників спільної гласності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній власності.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників .

У постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6- ІЗОцсІЗ зазначено, що частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні .

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 14-43цс20).

Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 року в справі № 295/451/16-ц.

Згідно із ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян за жилий будинок" №7 від 04.10.1991 р.:

При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом

Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст. 119 ЖК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради.

При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена -(ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Як встановлено вище, сторони по справі здійснили розподіл між собою вказаного будинковолодіння з ізольованими жилими і підсобними приміщеннями та самостійними виходами.

Таким чином судом встановлено, що існує технічна можливість виділення кожній зі сторін самостійних і відособлених об`єктів нерухомості на виділ яких сторони мають право відповідно до норм чинного законодавства, при чому із даних технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, вбачається, що сам поділ належного сторонам на праві спільної часткової власності житлового будинку з надвірними спорудами можливий таким чином, щоб кожному з них була виділена та частина садиби, яка перебуває у їхньому індивідуальному користуванні.

Таким чином суд, дослідивши усі обставини справи, вивчивши доводи та докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009р. № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, останній звільнений від сплати судового з бору, а матеріали справи не містять відомостей про звільнення відповідача від сплати судового збору, то суд вважає за необхідно стягнути судовий збір із відповідача на користь держави.

На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 10, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами - задовольнити повністю.

Поділити в натурі житловий будинок садибного типу з надвірними та господарсько-побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши та визнавши право власності за:

ОСОБА_1 на:

- будинок літ. А-1 1 ,а 1 , :

1 - коридор загальною площею 4,2 м 2 ;

2 - котельня загальною площею 3,6 м 2 ;

3 - кухня загальною площею 9,4 м 2 ;

4 - кімната загальною площею 8,8 м 2 ;

5 - кімната загальною площею 17,4 м 2 .

- надвірні будівлі і споруди:

погріб літ. Г 1 ;

гараж літ. Л ;

сарай літ. М ;

літня кухня Б 1 ;

прибудова до літньої кухні б 1 ;

сарай літ. б 111 ;

сарай літ. Р ;

літній душ літ. Н ;

вбиральня літ. Д ;

ОСОБА_2 на:

- будинок літ. А-1,а, а 2 :

1-1 - коридор загальною площею 3,9 м 2 ;

1-2 - санвузол загальною площею 2,9 м 2 ;

1-3 - передпокій загальною площею 9,1 м 2 ;

1-4 - кімната загальною площею 9,4 м 2 ;

1-5 - кімната загальною площею 17,1 м 2 ;

1-6 - кухня загальною площею 7,1 м 2 ;

- мансарда літ. м/с, м/с 1 :

2-1 сходи загальною площею 1,7 м 2 ;

2-2 кімната загальною площею 15,7 м 2 ;

2-3веранда загальною площею 8,9 м 2 ;

-надвірні будівлі і споруди:

погріб літ. Г ;

літня кухня літ. Б ;

навіс літ. С ;

сарай літ. б 11 ;

сарай літ. Ф

літній душ літ. Т ;

вбиральня літ. П .

У зв`язку з проведеним поділом припинити право спільної часткової власності на житловий будинок садибного типу з надвірними та господарсько-побутовими будівлями спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів 22030106.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя : Середа Л.В.