Рішення

від 20.01.2022 по справі 515/1740/21

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1740/21

Провадження № 2/515/200/22

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника позивача - адвоката Давидеко К.В.

представника відповідача - адвоката Логінова О.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2021 року ОСОБА_2 в особі свого представника звернувся до суду з позовною за- явою, в якій просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилася спадщи- на, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,2439 га, що розташована на території Дми- трівської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області, яку вона отримала на підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 10.05. 2016 р. у справі № 515/499/16-ц, кадастровий номер якої 5125081900:01:001:0147. Зазначену земе- льну діялнку він має право успадкувати як спадкоємець першої черги за законом, інших спадко- ємців, що претендують на спадщину, немає. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері (спадкова справа № 51-2021), отримав відмову через ві- дсутність (ненадання) правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку. Зважаючи на те, що успадкувати земельну ділянку у нотаріальному порядку він не має можливості, просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка залишилася після смерті його матері.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав (а.с.26).

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, направив до суду відзив на по- зов, в якому просив розглядати справу у його відсутність, не заперечував проти вимог позову (а.с. 25).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійс- нюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того за конних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову су- перечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають до- казуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добро- вільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по су- ті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

З копії паспорту НОМЕР_1 та офіційного його перекладу, копії свідоцтва про народ- ження серії НОМЕР_2 (а.с.4, 5, 6), вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Мол- дові, його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 та офіційного його перекладу (а.с.7, 8, 9) під- тверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у муніципію Тирасполь, Руспубліка Молдова

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 10.05.2016 р. у справі № 515/ 499/16-ц (копія на а.с.9-10) за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкодавцем першої черги за законом, визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 4.24 га, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 049542 від 29.05.2006 р., що належала ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка пло- щею 4,2439 га з кадастровим номером 5125081900:01:001:0147, що розташована в Одеській облас- ті, Татарбунарський район, Дмитрівська сільська рада, категорія земель - землі сільськогосподар- ського призначення, право власності належить ОСОБА_5 (а.с.27).

Відмова нотаріуса від 21.10.2021 р. № 480/02-14 (а.с. 11) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 з причини не подання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нота- ріальних дій.

Як вбачається з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ді- лянки від 26.11.2021 р. (а.с.12-14), нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 42439 кв.м., що розташована на території с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, кадас- тровий номер 5125081900:01:001:0147, складає 104658,22 грн.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за запо- вітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втра- ти ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст.81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуже- нню.

Як передбачено п. е ч.1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку являється не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

За приписами ч.2 ст.145 ЗК України, у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом в порядку пер- шої черги, а також те, що земельна ділянка площею 4,2439 га, розташована на території Дмитрів- ської сільської ради Бідгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 512508 1900:01:001:0147, належала спадкодавцю ОСОБА_3 , однак отримати свідоцтво про право на спа- дщину через нотаріальну контору позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстано- влюючого документу на земельну ділянку.

Отже, за позивачем має бути визнано право власності на зазначену земельну ділянку, що зали- шилася після смерті ОСОБА_5 .

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_2 , як іноземному громадянину, ви- моги п. е ч.1 ст.140 ЗК України, яка передбачає підставу припинення права власності на земель- ну ділянку на відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним Кодексом України, а саме, відповідно до ч. 1 ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 328, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.76-81, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділян- ку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Молдо- ва, РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 4,2439 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Бідгород-Дністровського району Одеської області, кадастро- вий номер 5125081900:01:001:0147.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В.Тимошенко