Постанова

від 01.12.2021 по справі 7/208

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Справа№ 7/208

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Горди В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 (повний текст складено 08.09.2021)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс"

про заміну сторони на стадії виконання судового рішення

у справі №7/208 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Відкритого (Публічного) акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин"

до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 2 318 033,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс". Вирішено замінити позивача (стягувача) по справі № 7/208 - Відкрите акціонерне товариство "Капітальний ремонт свердловин" (ідентифікаційний код 05793985) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" (ідентифікаційний код 31355830).

Аргументуючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявник довів наявність підстав для заміни сторони її правонаступником.

Зокрема місцевий господарським судом встановлено, що ухвалою від 24.10.2007 Господарським судом Івано-Франківської області у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин" №Б-7/113 затверджено договір купівлі-продажу права вимоги від 22.11.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Капітальний ремонт свердловин" (позивачем у справі №7/208) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" (новий кредитор), укладеного відповідно до рішення конкурсної комісії (Протокол №2 від 22.11.2007).

Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу права вимоги від 22.11.2007, до нового кредитора перейшли всі права вимоги й право отримання оплати за рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2006 року №7/208 і виданим на його виконання наказом Господарського суду міста Києва від 18.12.2006 №7/208.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 скасувати, провадження в справі №7/208 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" від 11.08.2021 про заміну сторони на стадії виконання рішення - закрити.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції внаслідок порушення, незастосування або неправильного застосування статей 11, 43, 52, 175, 231, 236, 334 Господарського процесуального кодексу України і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому відповідно до статтей 271, 277 Господарського процесуального кодексу України повинна бути скасована.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного.

По - перше, місцевий господарський суд розглянувши раніше аналогічну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" про заміну сторони її правонаступником, прийняв ухвалу суду першої інстанції від 06.09.2010 про відмову у задоволенні цієї заяви.

В подальшому, 02.09.2021 суд першої інстанції по суті здійснив її перегляд й фактично скасував через 11 років свою ж ухвалу (без належних на те повноважень), мотивуючи нове рішення зміною процесуального законодавства.

В свою чергу, відповідач стверджує, що розгляд та задоволення місцевим господарським судом повторної заяви про заміну сторони на стадії виконання судового рішення є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема відповідач наголошує на тому, що фактичні підстави повторно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" заяви, а саме обставини та підтверджуючі їх письмові докази - не змінилися, оскільки до обох заяв як від 11.08.2021 так і від 21.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" подало одній ті ж докази (в копіях): ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2007 по справі №Б-7/113, протокол №2 засідання конкурсної комісії Відкритого акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин" від 22.11.2007, договір купівлі-продажу права вимоги (дебіторської заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин" від 22.11.2007.

По - друге, прийняття оскаржуваної ухвали про заміну стягувача без застосування ст. 334 Господарського процесуального кодексу України є таким, що не ґрунтується на конкретній спеціальній нормі процесуального закону.

По - третє, при прийняті оскаржуваної ухвали, Господарський суд міста Києва, безпідставно посилався на затвердження ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2007 у справі №Б-7/113 договору купівлі-продажу права вимоги між позивачем і замовником.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У своєму відзиві на апеляційну скаргу, заперечуючи проти доводів викладених у апеляційні скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить заборон подавати заяву про заміну сторони її правонаступником повторно у випадку зміни фактичних або правових обставин справи.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" стверджує, що ухвала про заміну сторони не може ототожнюватися з рішенням суду по суті спору та має зовсім іншу правову природу. Адже, на відміну від рішення суду, ухвала про заміну сторони не вирішує спір про права й обов`язки за набраним законної сили рішенням суду.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" наголошує на тому, що правовою підставою до повторного подання ним заяви про заміну сторони її правонаступником є істотна зміна положень Господарського процесуального кодексу України щодо заміни сторони, про що детально було викладено в самій заяві про заміну сторони її правонаступником.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" про заміну сторони на стадії виконання судового рішення у справі №7/208 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №7/208 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору та докази надсилання позивачу копії апеляційної скарги з додатками.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №7/208; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.12.2021.

В судове засідання, яке відбулося 01.12.2021, з`явилися представники відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс", які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу (Відкрите акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин") припинено на підставі судового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2008 по справі №Б-7/113, у зв`язку з визнання її банкрутом.

Враховуючи, що явка представника позивача в судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс", розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №7/208 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 2 318 033,11 грн, з яких: 2 062 689,80 грн основного боргу та збитків в розмірі 255 345,31 грн, а також 23 180,33 грн витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 100 000,00 грн витрат на послуги адвоката.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2006 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" 1 983 112,11 грн - основного боргу, 19 842,36 грн - витрат по сплаті державного мита, 101,08 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 85 600,00 грн витрат на послуги адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 у справі № 7/208 скасовано частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2006 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2006 у справі № 7/208 - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.01.2007 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2006.

18.12.2006 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2006 у справі № 7/208 видано наказ.

21.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну стягувача Відкрите акціонерне товариство "Капітальний ремонт свердловин" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" в задоволенні заяви про заміну сторони - стягувача у виконавчому провадженні.

11.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" повторно звернулося до суду із заявою про заміну сторони на стадії виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс". Вирішено замінити позивача (стягувача) по справі № 7/208 - Відкрите акціонерне товариство "Капітальний ремонт свердловин" (ідентифікаційний код 05793985) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" (ідентифікаційний код 31355830).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є ухвала місцевого господарського суду про задоволення заяви про заміну позивача (стягувача) на його правонаступника на стадії виконання судового рішення.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності судова колегія виходить з того, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій , визначених у Законі України "Про виконавче провадження", органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону "Про виконавче провадження").

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Колегія суддів звертає увагу на постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 по справі № 37/569, на яку скаржник посилався у своїй заяві про заміну сторони на стадії виконання судового рішення.

У вказаній вище постанові судом касаційної інстанції було встановлено наступне:

"Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 у справі № 7/208 задоволено позов Відкритого апеляційного товариства "Капітальний ремонт свердловин" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (відповідач у даній справі) про стягнення боргу в загальній сумі 2 088 655,55 грн, на виконання якого 18.12.2006 був виданий відповідний наказ.

25.12.2006 відділом Державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу, а 15.01.2007 виконавче провадження було зупинено на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

28.10.2005 стосовно Відкритого акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин" було порушено справу про банкрутство та 24.10.2007 введено процедуру санації, в межах якої було здійснено продаж дебіторської заборгованості боржника.

22.11.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" на підставі договору купівлі-продажу придбав у Відкритого акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин" право вимоги до відповідача по сплаті заборгованості у сумі 2 089 000 грн, яка стягнута за рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 у справі № 7/208. Про вказане відповідача було повідомлено у встановленому порядку.

У подальшому Відкрите акціонерне товариство "Капітальний ремонт свердловин" було визнано банкрутом та 28.02.2008 - ліквідовано, як юридичну особу.

У зв`язку з ліквідацією стягувача 16.06.2010 було припинено виконавче провадження з виконання наказу про стягнення заборгованості з Відритого акціонерного товариства "Укрнафта", виданого на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2006. у справі № 7/208.

Звертаючись з первісним позовом у справі № 37/569, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс", з посиланням на укладений з Відкритим акціонерним товариством "Капітальний ремонт свердловин" договір купівлі-продажу права вимоги від 22.11.2007, стверджував, що він є правонаступником останнього, тому має правові підстави вимагати сплати боргу від Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано зазначив, що відносини щодо заміни кредитора у зобов`язанні є цивільно-правовими та регулюються нормами Цивільного кодексу України. Однак, у даному випадку первісний кредитор - Відкрите акціонерне товариство"Капітальний ремонт свердловин" реалізував своє право вимоги до відповідача шляхом постановлення судового рішення про стягнення заборгованості, внаслідок чого між ним та боржником виникли вже процесуальні правовідносини, пов`язані з виконанням судового рішення. У зв`язку з чим заміна сторони у таких правовідносинах повинна відбуватись у порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" відсутні правові підстави для повторного стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" заборгованості в окремому позовному провадженні.

При цьому судами було встановлено, що позивач раніше вже звертався до суду в межах справи № 7/208 із заявою про заміну стягувача і ухвалою від 06.09.2010 у задоволенні заяви було відмовлено, у зв`язку зі встановлення судом факту відсутності у позивача процесуального правонаступництва щодо Відкритого акціонерного товариства "Капітальний ремонт свердловин" та, відповідно, права вимоги до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"."

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 по справі № 37/569 (яка на теперішній час є чинною) касаційні скарги Відритого акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 у справі №37/569 залишено без змін.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, ? повторне подання вищевказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" про заміну сторони на стадії виконання судового рішення є по суті намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин та доказів по справі з метою винесення нового рішення у справі вже на користь стягувача (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 по справі № 42/339-10).

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено: "Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки не відповідають дійсності і не підтверджуються достовірними доказами.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі в частині скасування ухвали суду першої інстанції отримали своє підтвердження, оскільки спростовують обставин на які послався місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваної ухвали та є такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

За наведених мотивів, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" про заміну сторони на стадії виконання судового рішення слід відмовити.

В решті вимог викладених відповідачем у апеляційній скарзі, судова колегія відмовляє, у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Наведені у відзиві на апеляційну скаргу аргументи колегією суддів відхиляються, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони на стадії виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №7/208 - скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс" про заміну сторони на стадії виконання судового рішення.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №7/208 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.01.2022 після виходу суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. із відпусток та після виходу судді Разіної Т.І. з лікарняного.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко