Постанова

від 17.01.2022 по справі 911/3458/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2022 р. Справа№ 911/3458/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"

на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021

у справі №911/3458/20 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Поповича Юрія Вадимовича

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"

прo стягнення 198 792,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Попович Юрій Вадимович (далі - ФОП Попович Ю.В., позивач) звернувся до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (далі - СТОВ "Зоря", відповідач) прo стягнення 198 792,24 грн, з яких 174 000,00 грн основного боргу, 14 209,24 грн інфляційних втрат та 10 583,00 грн 3 % річних, обґрунтовуючи вимоги укладенням з ТОВ "Ерні Трейд", як первісним кредитором, Договору про відступлення права вимоги № 1 від 10.07.2020, на підставі якого набув права вимоги до відповідача, яке виникає з Договору №01.2018 від 01.01.2018 про надання інформаційних (консультаційних) послуг (надалі - Договір).

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3458/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з доведеності факту порушення відповідачем своїх зобов`язань перед ТОВ "Ерні Трейд" за Договором №01.2018 від 01.01.2018, яким у подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги дане право було відступлено позивачеві, у зв`язку з чим визнав правомірним стягнення основного боргу та нарахованих на нього інфляційних втрат та 3% річних на користь позивача.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3458/20, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; ФОП Поповичу Ю.В. встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Фізична особа-підприємець Попович Юрій Вадимович скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, надав 30.04.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував, що господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов правильного висновку про отримання відповідачем послуг від ТОВ "Ерні Трейд", що підтверджується підписаними актами, відображенням господарських операцій щодо отриманих послуг у бухгалтерському обліку та податковій звітності СТОВ "Зоря", відтак твердження скаржника про відступлення ТОВ "Ерні Трейд" позивачеві права недійсної вимоги є надуманими.

На підтвердження даних обставин позивач надав до відзиву на апеляційну скаргу копію платіжного доручення №632 від 23.01.2019 про часткову оплату відповідачем інформаційно-консультативних послуг, а також копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних та безпосередньо копії податкових накладних щодо господарських операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг за період з січня по вересень 2018 року, пояснюючи, що дані докази не надавались до суду першої інстанції з огляду на те, що відповідачем не було надано відзиву на позовну заяву та не висловлено будь-яких інших мотивованих заперечень на позовну заяву.

17.05.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4552/21, яке ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 було залишено без розгляду у зв`язку з підписанням клопотання неуповноваженою особою.

03.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника повторно надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №911/3458/20 аналогічного змісту.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 зупинено провадження у справі №911/3458/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4552/21 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерні-Трейд", ФОП Поповича Ю.В. про визнання недійсними договорів.

17.12.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від повноважного представника позивача надійшла заява про поновлення провадження у у справі №911/3458/20 з посиланням на ту обставину, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №910/4552/21 рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у вказаній справі залишено без змін та поновлено дію вказаного судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 поновлено провадження у справі №911/3458/20.

Частиною 3 статті 12 ГПК України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 12 ГПК України малозначними є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2018 між ТОВ "Ерні Трейд" (в тексті договору - виконавець) та СТОВ "Зоря" (в тексті договору - клієнт) було укладено Договір №01.2018 на надання інформаційних (консультаційних) послуг (надалі - Договір), предметом якого у відповідно до п. 1.1 договору, є надання по домовленості з Клієнтом аудиторських, юридичних, консалтингових, консультаційних та інших послуг інформаційно-консультаційного характеру з питань обліку, організації бізнесу, оподаткування, митного та валютного законодавства, господарського та трудового права.

Згідно з п.2.1 договору, загальна вартість договору не регламентується і складається з сум актів виконаних робіт.

За надані послуги клієнт щомісячно сплачує виконавцю суму не менше 13 888,89 грн, а разом з ПДВ 16 666,67 грн (п.2.1.2 договору).

Пунктами 2, 3 Договору передбачено, що клієнт здійснює оплату послуг виконавця згідно рахунків, виставлених виконавцем. Оплата наданих послуг здійснюється клієнтом в триденний термін з дати виписки рахунку (або передачі цього рахунку клієнту).

Згідно п.11.1 Договору, термін його дії - до 31.12.2018.

Також судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "Ерні Трейд" протягом 2018 року надавалися відповідачеві послуги, визначені п. 1.1 Договору, які приймались останнім, при цьому претензій щодо якості чи обсягу наданих послуг відповідачем не заявлялись, що підтверджується підписаними між сторонами договору Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 30.11.2018, № ОУ-0000003 від 30.11.2018 та № ОУ-0000004 від 30.11.2018.

З метою оплати наданих послуг відповідачем, останньому позивачем були виставлені рахунки № СФ-0000001 від 30.11.2018, № СФ-0000002 від 30.11.2018, № СФ-0000003 від 30.11.2018, № СФ-0000004 від 30.11.2018 на загальну суму 200 000 грн, з кінцевим терміном їх оплати -03.12.2018.

В порушення умов Договору відповідач лише частково здійснив розрахунок за надані послуги в сумі 26 000,00 грн, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість в сумі 174 000,00 грн.

10.07.2020 між ТОВ "Ерні Трейд" та Фізичною особою-підприємцем Поповичем Юрієм Вадимовичем було укладено Договір про відступлення права вимоги №1, згідно з п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором № 01.2018 від 01.01.2018, укладеним між первісним кредитором та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" (боржником).

Як зазначає у позовній заяві позивач, 15.08.2020 на виконання умов п.2.2 вищевказаного договору, ним було направлено відповідачеві письмове повідомлення про відступлення права вимоги від 03.08.2020.

Посилаючись на те, що відповідач жодним чином не відреагував та не виконав зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані товариством послуги, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства та вищевказані межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між ТОВ "Ерні-Трейд" та СТОВ "Зоря" договір є договором надання послуг, за яким, у відповідності до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, укладення ТОВ "Ерні-Трейд" та СТОВ "Зоря" Договору №01.2018 на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.01.2018 було спрямоване на отримання останнім таких послуг та одночасного обов`язку по здійсненню їх оплати.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов цього договору ТОВ "Ерні Трейд" надало відповідачеві, а останнім прийнято послуги на загальну суму 200 000,00 грн, проте їх оплата здійснена відповідачем 23.01.2019 лише частково в сумі 26 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Таким чином, позивач на підставі вищенаведеного Договору відступлення набув права вимоги до відповідача, яке виникає з Договору № 01.2018 від 01.01.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалось вище, 15.08.2020 ФОП Попович Ю.В. на виконання умов п. п. 2.2 Договору відступлення, направив відповідачеві повідомлення про відступлення права вимоги від 03.08.2020, яке було отримане директором СТОВ "Зоря" 19.08.2020, проте жодних дій, спрямованих на виконання зобов`язання зі сплати наданих послуг відповідач не вчинив, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість та доведеність належними доказами вимоги про стягнення заборгованості в сумі 174 000,00 грн, у зв`язку з чим дана вимога підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Доводи скаржника про фіктивність договору про надання інформаційних послуг від 01.01.2018 та договору про відступлення права вимоги №1 від 10.07.2020 судова колегія відхиляє з огляду на те, що питання недійсності даних договорів було предметом судового розгляду у справі №910/4552/21, за результатами якого рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, СТОВ "Зоря" відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання правочинів недійсними.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не погоджується та находить надуманими твердження скаржника про те, що ТОВ "Ерні Трейд" не надавало відповідачеві будь-яких послуг, що на думку апелянта, також підтверджується тією обставиною, що рахунки-фактури оформлені, а акти приймання-передачі наданих послуг підписані сторонами в один день - 30.11.2018.

Разом зі стягненням суми заборгованості за договором про надання інформаційних послуг, позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 14 209,24 грн інфляційних втрат та 10 583,00 грн - 3% річних, посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань з оплати наданих послуг.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наявності доведеного факту прострочення оплати наданих послуг за Договором та за відсутності обгрунтованого контррозрахунку зі сторони відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного заявлення позивачем до стягнення з відповідача 14 209,24 грн інфляційних втрат та 10 583,00 грн. 3% річних.

При цьому суд апеляційної інстанції не приймає в якості нових доказів у справі долучені позивачем до відзиву на апеляційну скаргу копії податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію, оскільки такі докази не були предметом дослідження у суді першої інстанції.

За приписами ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів вважає, що позивач не навів достатніх доказів неможливості своєчасного подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3458/20 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга СТОВ "Зоря" - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 ГПК України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3458/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3458/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3458/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова