Постанова

від 20.01.2022 по справі 904/6218/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2022 року м.Дніпро Справа № 904/6218/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 (прийняте суддею Манько Г.В., повне судове рішення складено 18.10.2021) у справі № 904/6218/21

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в особі Лихівської сільської ради Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоргіс Інвестментс"

про скасування державної реєстрації права оренди та витребування земельної ділянки, площею 74,2925 га

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Жовтоводська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в особі Лихівської сільської ради Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 74,2925 га, кадастровий номер 1224555600:01:002:0290, що розташована на території Лихівської сільської ради П`ятихатського району, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція", на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Сучкової Т.Ф. №55855117 від 22.12.2020 з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція".

- Витребувати із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно 54" (стара назва - товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ") земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 74,2925 га, кадастровий номер 1224555600:01:002:0290, що розташована на території Лихівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, державі в особі Лихівської селищної ради Дніпропетровській області.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі № 904/6218/21 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що на момент прийняття рішення у справі не усунута підстава для здійснення держаної реєстрації права оренди земельної ділянки, а саме не визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі № 904/6218/21, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що Жовтоводська окружна прокуратура на час засвідчення договору оренди земельної ділянки керувалася лише даними, які містилися у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та не мала оригіналів документів. Про вказані обставини прокурор наголошував під час проведення судового засідання по суті спору та прохав надати час для надання до суду відповідних письмових пояснень, оскільки під час проведення підготовчих засідань у суду питання щодо засвідчення договору не виникало. Проте, суд першої інстанції такої можливості не надав.

Прокурором до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.04.2021 № 10-4-0.61-3565/2-21, відповідно до якої встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не приймалось рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:01:002:0200, договір оренди із вказаним підприємством на зазначену земельну ділянку не укладався, довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не видавалась.

Також згідно з інформацією ГУ Держґеокадастру у Дніпропетровській області від 08.06.2021 № 10-4-0.61-4766/2-21 відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 № 4-2206/15-18-СГ, від 09.11.2019 №4-62/15-19-СГ, земельна ділянка з кадастровим номером 1224555600:01:002:0290, площею 74,2925 га, за актом приймання - передачі передана Лихівській територіальній громаді у комунальну власність. Отже, ухвалючи оскаржуване рішення суд першої інстанції фактично дійшов до висновку, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області після передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність розпорядилося спірною ділянкою, шляхом начебто укладення 17.08.2020 договору оренди земельної ділянки.

Прокурор вважає, що вищевказана інформація Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є належним та допустимим доказом та свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 17/08-18/24ДО від 17.08.2020, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника відділу у П`ятихатському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сердюк Н.Д. та ТОВ "Дніпроагропромінтеграція", статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Крім цього, необхідно зазначити, що у начебто укладеному договорі оренди земельної ділянки зазначена невірна юридична адреса і на у відтиску печатки міститься невірний код ЄДРПОУ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що окремий раз підтверджує, що даний договір насправді не укладався.

Пред`являючи позов, прокурор посилався на відсутність волевиявлення під час укладення вказаного договору, оскільки до реєстрації надано договір оренди, який відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ним не підписувався, тобто розпорядних земельної ділянки не виявляв навіть волі до її відчуження.

Підроблені накази, розпорядження, а також інші документи, винесені не уповноваженою особою, не є чинними, не підлягають виконанню, а отже і не можуть бути оскаржені окремо. Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц сформовано правовий висновок про те, що правочин, який не вчинено (договір який не укладено (не підписано)) не підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, оскільки документами, наявними в матеріалах справи, спростовано факт автентичності та достовірності укладання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, державна реєстрація права оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, площею 74,2925 га, кадастровий номер 1224555600:01:002:0290, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказ про передачу землі сільськогосподарського призначення у користування ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" не видавався, акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувався, довіреність на укладання договору оренди не надавалась, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між фактичним власником земельної ділянки, яким на теперішній час є держава в особі Лихівської селищної ради, і ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

09.12.2021 від апелянта надійшло клопотання про зміну найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО 54" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоргіс Інвестментс". Враховуючи дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 20.01.2022, задовольнив зазначене клопотання.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивачі та відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі № 904/6218/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.12.2021 о 14:00 год.

У судовому засіданні 14.12.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено до 20.01.2022 о 17:00 год.

В судовому засіданні 20.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Лихівською селищною радою Дніпропетровської області, які не вжили заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

На підтвердження виконання зазначених вимог закону прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивачів у справі запитів від 14.04.2021 №04/55-408вих21, від 13.05.2021 №04/55-753вих21, від 14.05.2021 №04/55-763вих21, від 26.05.2021 №04/55-942вих21, від 01.06.2021 №04/55-1006вих21, про надання інформації щодо власника спірної земельної ділянки, передачі її у користування та вжитих позивачами заходів до її повернення із незаконного володіння, користування суб`єктів господарювання.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-0.61-5120/2-21 від 15.06.2021, заходів, направлених на скасування незаконних записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування спірної земельної ділянки із незаконного володіння, ним не вживалось та в майбутньому вжиття даних заходів не вбачається можливим (а.с. 40, т. 1).

У відповідь на запит №04/55-1006вих21 Лихівська селищна рада просила прокуратуру надати представницькі повноваження спрямовані на захист інтересів органу місцевого самоврядування в суді з приводу зареєстрованого права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" строком на 10 років на 3 земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Лихівської селищної територіальної громади, а саме: 1224588000:01:003:0212 площею 64,0574га, 1224588000:01:002:0257 площею 76,3369га, 1224555600:01:002:0290 площею 74,2925га (а.с 49, т. 1).

Листом №04/55-1349вих21 від 24.06.2021 прокурор повідомив Лихівську селищну раду про прийняте рішення про представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Лихівської селищної ради про скасування державної реєстрації права оренди та витребування від відповідача земельної ділянки площею 74,2925га (а.с. 50-53).

Листом №04/55-1348вих21 від 24.06.2021 прокурор повідомив Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про прийняте рішення про представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Лихівської селищної ради про скасування державної реєстрації права оренди та витребування від відповідача земельної ділянки площею 74,2925га (а.с. 56-59).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

22.12.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Сучковою Тетяною Федорівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55855117.

На підставі цього рішення державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 39846472 від 17.12.2020 про реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" (код ЄДРПОУ 34884842) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 74,2925 га, кадастровий номер 1224555600:01:002:0290, має державну форму власності, власник держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Підставою виникнення речового права зазначено договір оренди №17/08-18/24ДО від 17.08.2020, строк дії 10 років, з правом пролонгації. Орендодавець: Держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 25, т. 1)

В матеріалах справи наявна копія договору оренди земельної ділянки №17/08-18/24ДО від 17.08.2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника відділу у П`ятихатському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сердюк Наталії Дмитрівни, яка діє на підставі довіреності від 14 березня 2019 року № 14-2-0.27-006/11/19 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" в особі директора Андрощука Володимира Васильовича (орендар) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Лихівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1224555600:01:002:0290, загальною площею 74,2925 га (п.п.1.1., 2.1- 2.3. договору оренди).

На земельній ділянці будинки, будівлі, споруди, лінійні споруди, інші об`єкти інфраструктури, в тому числі дороги, майданчики із твердим покриттям, меліоративні системи відсутні (п. 2.4 Договору).

Договір укладено на строк 10 (десять) років (п. 3.1 Договору).

Право оренди земельної ділянки виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації його права відповідно до законодавства (п. 3.2 Договору).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" було переіменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерно 54", а в подальшому на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоргіс Інвестментс".

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.04.2021 № 10-4-0.61-3565/2-21, ним не приймались рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" земельних ділянок з кадастровими номерами 1224588000:01:002:0257, 1224588000:01:002:0212, 12245828000:01:002:0341, 1224582000:01:002:0273, 1224588000:01:002:0290, договори оренди з підприємством на зазначені ділянки не укладались, довіреності на укладання таких договорів не видавались (а.с. 32).

Також, відповідно до інформації Відділу у П`ятихатському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.05.2021 № 53/113-21, довіреність на укладання договору оренди №17/08-18/24ДО спірної земельної ділянки на ім`я заступника начальника відділу у П`ятихатському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сердюк Наталії Дмитрівни, не видавалась, договір не підписувався та не завірявся печаткою (а.с. 36, т. 1).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.61-4766/2-21 від 08.06.2021 відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 № 4-2206/15-18-СГ, від 09.11.2019 № 4-62/15-19-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" спірна земельна ділянка за актом приймання-передачі була передана в комунальну власність Лихівської територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області (а.с. 44, т. 1).

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права оренди за рішенням державного реєстратора та витребувати спірну земельну ділянку площею, яка вибула із володіння та користування держави за відсутності волі його повноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 статті 18 цього Закону).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

В порушення статей 116, 122 Земельного кодексу України відповідач з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував. Проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу не розроблялася, в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався. Рішення відповідного органу щодо передачі у користування відповідачу спірної земельної ділянки не приймалося. Акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався.

Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина 1 статті 407 Цивільного кодексу України).

Істотні умови договору оренди визначені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін ( ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Судом при розгляді даної справи установлено, що довіреність № 14-2-0.27-006/11/19 від 14.03.2019 заступнику начальника відділу у П`ятихатському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сердюк Н.Д. на укладення з відповідачем договору №17/08-18/24ДО від 17.08.2020 оренди спірної земельної ділянки не видавалась, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався.

Таким чином, слід дійти висновку, що такий договір між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" не укладався.

Тож підстави для державної реєстрації права оренди, суборенди були відсутні.

Відтак вимога прокурора про скасування державної реєстрації права оренди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідає належному способу захисту та є законною й обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вищевикладеним спростовуються висновки суду першої інстанції щодо обрання прокурором неналежного способу захисту та необхідності визнання недійсним договору №17/08-18/24ДО від 17.08.2020.

За положеннями частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Якщо правочин є неукладеним, то позовна вимога про визнання його недійсним чи нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Оцінка спірному договору мала бути надана під час розгляду даного спору та заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку, що договір оренди між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" від 17.08.2020 не укладався, оскільки довіреність від 14.03.2019 на укладання з відповідачем договору оренди земельної ділянки №17/08-18/24ДО від 17.08.2020 на ім`я заступника начальника відділу у П`ятихатському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Сердюк Н.Д., не видавалась, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався.

Як зазначено у пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

Доказів повернення спірної земельної ділянки відповідачем матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про витребування земельної ділянки на користь держави заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі № 904/6218/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі № 904/6218/21 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 74,2925 га, кадастровий номер 1224555600:01:002:0290, що розташована на території Лихівської сільської ради П`ятихатського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція" (ідентифікаційний код 34884842), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Сучкової Т.Ф. №55855117 від 22.12.2020 з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагропромінтеграція".

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоргіс Інвестментс" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 2, офіс 615, ідентифікаційний код 34884842) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 74,2925 га, кадастровий номер 1224555600:01:002:0290, що розташована на території Лихівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, державі в особі Лихівської селищної ради (52120, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, селище міського типу Лихівка, вул. Центральна, будинок 3, ідентифікаційний код 04338523).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоргіс Інвестментс" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 4 540,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6 810, 00 грн.

Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.01.2022

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко