Ухвала

від 25.01.2022 по справі 904/3418/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.01.2022 року м. Дніпро Справа № 904/3418/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О., судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2021р. у справі № 904/3418/21

за заявою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", м. Дніпро

про визнання грошових вимог на суму 2 820 354, 44 грн. та судового збору у розмірі 4 540, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2021р. у справі № 904/3418/21 (суддя - Камша Н.М., м. Дніпро) визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" на суму 4 540,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 654 629,16 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), на суму 681 879,89 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Решту вимог відхилено.

Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2021р. в частині відмови у визнанні грошових вимог ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 1 303 845,39 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали: докази оплати судового збору в розмірі 6 810,00 грн.; докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі (описи вкладення та фіскальні чеки або розрахункові квитанції); заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази на підтвердження підстав в її обґрунтування.

Копію ухвали суду від 06.12.2021р. скаржником отримано 28.12.2021р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, скаржник мав усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 10.01.2022р. (включно).

29.12.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Розглянувши клопотання скаржника про продовження процесуального строку на усунення недоліків, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що строк десять днів, встановлений ухвалою апеляційної інстанції, є імперативною нормою, яка закріплена у ч. 2 ст. 174 ГПК України. При цьому, колегія суддів враховує позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.12.2018р. у справі № 904/5995/16. Приймаючи постанову у цій справі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що за змістом ч. ч. 1 та 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Натомість відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Разом з тим, в аспекті зазначеного Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007р.; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016р.). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 910/13733/19, від 07.09.2020р. у справі № 910/1426/20.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. ст. 77, 78 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не надав жодних належних та допустимих доказів неможливості виконати вимоги ухвали суду від 06.12.2021р. та усунути недоліки скарги у даній справі.

Скаржником протягом встановленого апеляційним господарським судом строку та станом на дату винесення даної ухвали жодних документів щодо усунення встановлених ухвалою від 06.12.2021р. недоліків апеляційної скарги не подано, отже недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не усунуті.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2021р. у справі № 904/3418/21.

Копії ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ст. 242 ГПК України. Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, всього на 9 аркушах.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку і строки, встановлені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

Л.М. Білецька

Суддя

---

Т.А. Верхогляд