Постанова

від 17.01.2022 по справі 908/714/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 року м. Дніпро Справа № 908/714/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Горохов І.С.) від 17.07.2019р. (дата складання повного тексту рішення - 29.07.2019р.) у справі № 908/714/19

за позовом Фермерського господарства «Лучисте-2А» (ФГ «Лучите-2А» ), 72202, Запорізька область, Веселівський район, с. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а

до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області, 72202, Запорізька область, Веселівський район, с. Веселе, вул. Центральна, 162

про визнання договору оренди землі пролонгованим за законом на той самий строк і на тих самих умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19:

- позов задоволено у повному обсязі;

- визнано поновленим договір оренди землі № 27 від 27.04.2007 між Фермерським господарством «Лучите-2А» та Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області (зареєстровано за № 040726800033 від 14.05.2007, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.04.2015) на той самий строк на тих самих умовах та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 27 від 27.04.2007 про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором, в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі № 27 від 27.04.2007

(зареєстрованого 14.05.2007 № 040726800033)

м. Запоріжжя 17.07.2019

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689, вул. Українська, 50, м. Запоріжжя) в особі в.о. начальника Шляхового В.В., що діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменованому в подальшому «Орендодавець» , з однієї сторони, та

Фермерське господарство «ЛУЧИСТЕ-2А» (код ЄДРПОУ 33836049) в особі голови Ларченка Ігора Олексійовича, відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» , Земельного Кодексу України, Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, за домовленістю сторін уклали додаткову угоду:

1. Продовжити термін дії Договору оренди землі № 27 від 27.04.2007 року на той самий строк, на тих самих умовах.

Інші умови Договору зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною вищевказаного договору, складена у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Орендодавець Орендар

Головне управління Фермерське господарство

Держгеокадастру «ЛУЧИСТЕ -2А» , голова

у Запорізькій області Ларченко Ігор Олексійович

ЄДРПОУ 39820689 ЄДРПОУ 33836049

вул. Українська, 50 вул. Лучиста, 2а

м. Запоріжжя смт. Веселе

Веселівський район

Запорізька область

---

Шляховий В.В.

---

Ларченко І.О.

МП МП

- стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на користь Фермерського господарства «Лучисте-2А» (72202 Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а, ідентифікаційний код юридичної особи 33836049) судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зокрема вказує наступне:

- судом першої інстанції порушено принцип змагальності сторін, що вбачається з прийняття судом до розгляду клопотання позивача про уточнення позовних вимог, чого не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а також з ненадання позивачем суду належних доказів направлення іншим учасникам справи клопотання позивача про уточнення позовних вимог та додатків до цього клопотання;

- вважає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано до спірних правовідносин ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , оскільки до закінчення строку дії договору оренди землі № 27 від 27.04.2007 між позивачем та відповідачем існувало листування, у відповідності до якого сторони договору не дійшли згоди щодо орендної плати та інших істотних умов договору;

- оскаржуване рішення ухвалене без врахування ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , якою передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.10.2019р., учасникам справи встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Веселівською селищною радою Веселівського району Запорізької області подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого третя особа підтримує апеляційну скаргу, в обґрунтування чого зазначає, що оскільки сторони не досягли домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору оренди землі переважне право орендаря на укладення договору припинилось. Вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати не ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , а ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

01.04.2020 Великою Палатою Верховного Суду було прийнято постанову у справі № 320/5724/17, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.05.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2020р. поновлено апеляційне провадження у справі № 908/714/19 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.09.2020р.

01.09.2020р. відповідачем подано до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі № 908/714/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 313/350/16-ц та № 159/5756/18.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2020р. задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про зупинення провадження у справі № 908/714/19; зупинено апеляційне провадження у справі № 908/714/19 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справ № 313/350/16-ц та № 159/5756/18.

22.09.2020 Великою Палатою Верховного Суду було прийнято постанови у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, які оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.10.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2021р. поновлено апеляційне провадження у справі № 908/714/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.11.2021р.

В судовому засіданні 25.11.2021р. по справі оголошено перерву до 17.01.2022р.

25.11.2021р. Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області до Центрального апеляційного господарського суду подано додаткові пояснення у справі, у яких відповідач зазначає, що у зв`язку з набранням чинності Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» земельна ділянка, яка є предметом розгляду даної судової справи, змінила свою форму власності з державної на комунальну, отже, її розпорядником є орган місцевого самоврядування в особі Веселівської селищної ради. Вважає, що у зв`язку з викладеним у справі № 908/714/19 виникла процесуальна необхідність залучення/заміни співвідповідача/відповідача з відповідного органу державної влади на відповідний орган місцевого самоврядування. Серед іншого, апелянт просив розглянути справу № 908/714/19 без його участі.

Стосовно зазначених пояснень Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 25.11.2021р. судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 58 Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України був доповнений п. 24 наступного змісту:

« 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.»

Отже, необхідною умовою для переходу у комунальну власність земельних ділянок, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є державна реєстрація права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Доказів державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку відповідачем не надано.

З огляду на наведене, відсутні правові підстави для заміни відповідача у цій справі з Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на відповідний орган місцевого самоврядування.

25.11.2021р., після судового засідання у справі, Фермерським господарством «Лучисте-2А» до канцелярії апеляційного суду подано заяву про відвід колегії суддів від розгляду даної справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2021р. (колегією суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.) заяву Фермерського господарства «Лучисте-2А» про відвід колегії суддів від розгляду справи № 908/714/19 визнано необгрунтованою. Заяву Фермерського господарства «Лучисте-2А» про відвід колегії суддів від розгляду справи № 908/714/19 передано на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви Фермерського господарства «Лучисте-2А» про відвід колегії суддів від розгляду справи № 908/714/19 визначено суддю Центрального апеляційного господарського суду Кощеєва І.М. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021р.).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2021р. у складі судді Кощеєва І.М. у задоволенні заяви Фермерського господарства «Лучисте-2А» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Чередко А.Е., судді - Вечірко І.О., Кузнецов В.О. від розгляду справи № 908/714/19, відмовлено.

04.01.2022р. від Фермерського господарства «Лучисте-2А» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач просить рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень на доводи апеляційної скарги позивач зокрема зазначає, що Фермерське господарство «Лучисте-2А» належним чином, відповідно до приписів чинного законодавства та умов договору оренди землі виконало умови для поновлення договору оренди, неодноразово подавши до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області відповідні листи-повідомлення з додатковими угодами.

Вказує на те, що протягом одного місяця після закінчення договору оренди позивачу не було направлено листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, як це передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , в зв`язку з чим позивач вважає, що договір оренди є поновленим в силу вказаної норми.

Також, 04.01.2022р. від Фермерського господарства «Лучисте-2А» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, у відповідності до якої позивач заперечує проти доводів третьої особи, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 законним та обґрунтованим.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2022р. заяву представника Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

17.01.2022р. Веселівською селищною радою Веселівського району Запорізької області на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 908/714/19 на інший час. Клопотання обґрунтоване тим, що третя особа не має можливості забезпечити явку уповноваженого представника 17.01.2022р., оскільки частина працівників перебуває на лікарняному, а решта очікують результатів ПЦР-тесту на COVID-19.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з наступних підстав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області була завчасно повідомлена про час і місце розгляду судом справи, що підтверджується матеріалами справи.

Третьою особою до клопотання клопотання про відкладення розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження вказаного клопотання.

До того ж, відсутність результатів ПЦР-тесту на COVID-19 не заважало представнику третьої особи прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, як це було здійснено представником відповідача.

Оскільки повідомлені третьою особою причини неявки в судове засідання не визнаються судом поважними, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Розпорядженням Веселівської районної державної адміністрації № 56 від 19.03.2007 затверджено розроблену відповідно до розпоряджень голови районної державної адміністрації від 02.10.2006 № 218, від 18.07.2006 № 163 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку:

- для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Фермерському господарству «Лучите-2а» , голова Ларченко І.О., площею 37,3614 га пасовищ, що розташована на землях реформованого КСП ім. Шевченко Менчикурівської сільської ради (невитрибувані земельні частки (паї); Фермерському господарству «Лучисте-2а» , голова Ларченко І.О., площею 10,1286 га багаторічних насаджень (горіхоплідні), що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради; Фермерському господарству «Лучисте-2а» , голова Ларченко І.О., площею 35,2739 га ріллі, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради.

- для створення громадського пасовища Фермерському господарству «Лучисте-2а» , голова Ларченко І.О., загальною площею 48,6137 га, в тому числі пасовищ - 46,7499 га під господарськими шляхами та прогонами - 0,2782 га, інші сільськогосподарські землі - 1,5856 га, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради.

Даним розпорядженням передано в оренду, на умовах зазначених у розпорядженні Веселівської районної державної адміністрації від 02.10.2006 № 218, від 18.07.2006 № 163: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Фермерському господарству «Лучисте-2а» , голова Ларченко І.О., площею 37,3614 га пасовищ, що розташована на землях реформованого КСП ім. Шевченко Менчикурівської сільської ради (невитрибувані земельні частки (паї); Фермерському господарству «Лучисте-2а» , голова Ларченко І.О., площею 10,1286 га багаторічних насаджень (горіхоплідні), що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради; Фермерському господарству «Лучисте-2а» , голова Ларченко І.О., площею 35,2739 га ріллі, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради.

27.04.2007 між Веселівською районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації Рудика В.І. (Орендодавець) та Фермерським господарством «Лучисте-2а» в особі голови Ларченко І.О. (Орендар) укладено Договір оренди землі № 27 від (далі - договір), відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради.

Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,1286 га, у т.ч. ріллі 0,00 га, багаторічних насаджень 10,1286 га.

Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 124 487,8 грн.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 10 років і діє до 01.01.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 36 договору сторони визначили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно із п. 37 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря, договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди земельної ділянки від 27.04.2007 № 27 зареєстровано у Веселівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 040726800033 від 14.05.2007.

Вищевказана земельна ділянка передана Фермерському господарству «Лучисте-2а» на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 14.05.2007.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 06.09.2012 № 5245-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Враховуючи наведене, після укладення між Веселівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Лучисте-2а» договору оренди землі № 27 від 27.04.2007 та станом на час закінчення 10-річного терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі № 27 від 27.04.2007, яким на час звернення до господарського суду з вказаним позовом було Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

З матеріалів справи вбачається, що Фермерське господарство «Лучисте-2А» звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом-повідомленням № 3 від 21.09.2016 (вх. 27-4639/0/1-16 від 29.09.2016), в якому Орендар просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки № 27 від 27.04.2007 на 49 років на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди, зазначені у договорі оренди землі. До заяви було додано: проект додаткової угоди, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права про реєстрацію іншого речового права, копію свідоцтва про реєстрацію ФГ «Лучисте-2А» , копію диплома про вищу аграрну освіту, копію договору оренди № 27 від 27.04.2007, лист повідомлення №3.

Листом-повідомленням від 25.10.2016 р. вих. №27-8-0.41-7900/2-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було надано відповідь на вищевказаний лист Фермерського господарства «Лучисте-2А» , якою відмовлено у поновленні договору оренди землі на тій підставі, що до листа повідомлення додано лише один екземпляр проекту додаткової угоди, із змісту якої вбачається намір про внесення змін до договору оренди землі, а не про його поновлення в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , в листі зазначено про поновлення (продовження) договору на 49 років, що не відповідає умовам договору та не приймається орендодавцем, крім того лист та додані документи не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов`язків за умовами договору.

В подальшому, Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом-повідомленням № 3 від 31.10.2016 в якому Орендар просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки № 27 від 27.04.2007 терміном на 10 років, на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди, зазначені у договорі оренди землі. До заяви було додано: проект додаткової угоди (3 екз.), копію витягу з ДРРПННМ про РІРП, копію свідоцтва про реєстрацію ФГ «Лучисте-2А» , копію диплома про вищу аграрну освіту, копію договору оренди № 27 від 27.04.2007, довідку про відсутність заборгованості та відомості про стан і використання земельної ділянки.

Також, позивач звертався до відповідача із відповідним листом-повідомленням № 7 (вх. № 27-5472/0/1-16 від 07.11.2016) та заявою № 10 (вх. № 27-5469/0/1-16 від 07.11.2016) із доданням відповідних додатків.

Головним управлінням було надано відповідь листом від 15.11.2016 № 27-8-0.41-8430/2-16, якою запропоновано поновити договір оренди № 27 від 27.04.2007, на умовах 8 % орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років. Надаючи вказану відповідь, Головне управління Держгекадастру у Запорізькій області керувалося листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015 № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років.

Посилаючись на те, що від позивача відповіді на вищевказаний лист отримано не було, відповідач вважає, що між ним та позивачем не було досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, саме тому переважне право на укладення договору оренди землі припиняється.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами, Фермерське господарство «Лучисте-2А» звернулось до господарського суду із позовом в якому просило визнати пролонгованим за законом договір оренди землі № 27 від 27.04.2007 між Фермерським господарством «Лучисте-2А» та Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області, на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором, додаткову угоду до договору оренди землі № 27 від 27.04.2007 (зареєстрованого 14.05.2007 № 040726800033) укладеною (згідно уточнених позовних вимог).

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивач неодноразово звертався до відповідача не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі № 27 від 27.04.2007 про намір продовжити дію договору, а відповідач, в свою чергу, надав відповідь, якою запропонував орендарю при поновленні договору оренди землі визначити істотні умови договору: розмір орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що відповідач у встановлені законом строки не надіслав позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» . Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати орендну плату, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції, податкові декларації, які доводять таку сплату як протягом дії спірного договору оренди землі, так і після його закінчення.

Врахувавши, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючи свої обов`язки за відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірний договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах згідно з частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України «Про оренду землі» , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції статті, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім того, частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Крім того, під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постановах від 23.11.2016 по справі № 6-2540цс16, від 25.05.2016 по справі № 3-312гс16, від 13.04.16 у справі № 6-2027цс15.

Місцевим господарським судом встановлено, що орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, однак сторони не уклали додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Відповідно до Постанови Верховного суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справіTimes v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку. У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі» , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді, а обов`язок укладення, у такому випадку, додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення покладено Законом на обидві сторони договору.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору разом із проектом відповідної додаткової угоди, а також інші документи.

Відповідач, як такого, рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки не прийняв та листом від від 15.11.2016 № 27-8-0.41-8430/2-16 лише запропонував позивачу поновити договір оренди № 27 від 27.04.2007 на інших умовах в частині розміру орендної плати.

Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується відповідачем, після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї.

Відповідач факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростував, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не надав.

Орендар виконав усі вимоги, які до нього ставились законодавством про оренду землі щодо реалізації ним свого переважного права на поновлення договору оренди землі на той самий строк на тих самих умовах.

При цьому, Фермерське господарство «Лучисте-2А» до вищевказаних листів додавало копії документів, що підтверджують належне виконання орендарем обов`язків за умовами договору оренди землі, а саме: довідку від Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати; відомості про стан та використання земельної ділянки, довідку Веселівської селищної ради про належне виконання обов`язків за договором оренди землі № 27 від 27.04.2007.

Отже, місцевим господарським судом вірно встановлені факти належного виконання орендарем обов`язків щодо сплати орендної плати за договором оренди землі № 27 від 27.04.2007, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів) № 410 від 31.10.2016, № 172 від 16.05.2017, № 630/0805 від 28.03.2018, № 902 від 11.05.2018, № 1808/08-05 від 27.09.2018, б/н та б/д про відсутність заборгованості станом на 07.06.2019, відповідними квитанціями та довідками.

Також, судом першої інстанції вірно встановлені факти належного виконання орендарем умов договору оренди землі та положень ст. 96 Земельного кодексу України, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою відділу агропромислового розвитку Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області № 01-04/146 від 15.05.2017, довідкою Веселівської селищної ради № 02-05-11/1387 від 16.05.2017, довідкою Веселівської селищної територіальної громади Веселівської селищної ради вих. № 02-05-11/2836 від 04.11.2016.

Таким чином, оскільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обов`язки при відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі «Стреч проти Сполученого Королівства» (Stretch v. The United Kingdom) від 24 червня 2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі теж не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов`язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила» . Виходячи зі змісту пунктів 32-35 цього рішення, майном у значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції» .

За обставинами справи «Стретч проти Сполученого Королівства» вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов`язання, взяті ним на себе у зв`язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» в якій він постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Щодо посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення ухвалене без врахування ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , якою передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, судова колегія зазначає наступне.

Частинами 8 та 11 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Отже, поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів Цивільного кодексу України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів, має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, місцевий господарський суд, вірно встановивши наявність підстав для поновлення спірного договору оренди землі та факт зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, дійшов вірного висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивача у цій справі є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 27 від 27.04.2007 про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах.

За таких обставин, суд першої інстанції, оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, прийнявши до уваги факти продовження користуватися позивачем спірною земельною ділянкою по закінченню строку договору оренди, відсутності заперечень відповідача у встановлений законодавством строк, належного виконання позивачем умов договору оренди, дійшов вірного висновку, що законні права позивача підлягають захисту шляхом визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та прийняв вірне рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправомірного прийняття судом першої інстанції до розгляду клопотання позивача про уточнення позовних вимог, адже зміст позовних вимог, викладених у цьому клопотанні, відповідає належному способу захисту, встановленому чинним законодавством, що є необхідним для судового захисту прав позивача, а розгляд судом позовних вимог в редакції цього клопотання не призвів до неправильного вирішення справи та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд також враховує, що справа № 908/1163/17, яка розглядалася між сторонами, мала інший предмет позову, з чим і була пов`язана відмова у позові, тому результат її розгляду не є підставою для відмови у задоволені даного позову.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019р. у справі № 908/714/19 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 24.01.2022 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов