Рішення

від 20.01.2022 по справі 902/915/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2022 р. Cправа № 902/915/21

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (пр. Ушакова, буд. 53, м. Херсон, 73003)

до : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація "Сівер" (вул. Зарічна, буд. 12, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223)

про стягнення 155768,56 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Собчука О.В. за довіреністю;

відповідачів не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" № 11443/3-187706 від 13.08.2021 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація "Сівер" заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 011/64695/467192 від 12.10.2018 у сумі 155 768,56 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 139 124,44 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 35 748,72 грн; заборгованості за відсотками в розмірі 16 644,12 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 14 568,66 грн.

З урахуванням того що, відповідачем 1 у справі є фізична особа, яка не є підприємцем, суд у відповідності до вимог ч. 6 ст. 176 ГПК України здійснив запит № 902/915/21/1827/21 від 09.09.2021 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про гр. ОСОБА_1 .

У відповідь на зазначений запит Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради надіслав на адресу суду інформаційну довідку № 66847 від 15.09.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 22.09.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/915/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 19.10.2021.

За наслідками судового засідання 19.10.2021 розгляд справи по суті відкладено на 25.11.2021, про що 13.10.2021 поставнолено відповідну ухвалу.

25.11.2021 судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, за закінченням якого ухвалою суду від 20.12.2021 судове засідання призначено на 20.01.2022, про що учасників справи повідомлено в порядку визначеному ст.ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 17.01.2021 судове засідання, призначене на 20.01.2022, постановлено провести в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області. Забезпечено участь представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" - адвоката Собчука О.В. у розгляді справи № 902/915/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EASYCON - oleg.sobchuk.90@ukr.net.

На визначену дату та час у судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції .

Відповідачі правом участі в судовому засіданні також не скористалися, пояснень причин неявки суду не надали. Про розгляд справи останні повідомлені ухвалою від 20.12.2021, яка направлена рекомендованою кореспонденцією. При цьому суд зауважує, що за інформацією ДП "Укрпошта" ухвала суду від 20.12.2021 отримана першим відповідачем 22.12.2021. Другим відповідачем кореспонденція суду, в тому рахунку і ухвала від 20.12.2021, не отримувалась та повернута до суду без вручення відділенням поштового зв`язку з підстав відсутності адресата.

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також судом 20.12.2021 розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд справи № 902/915/21 по суті.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника позивача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідачів належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Водночас слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.01.2022 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 20.01.2022 представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (позивач, Банк, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Артюх Анатолієм Васильовичем (Боржник, Позичальник) було укладено Кредитний договір №011/64695/467192 (надалі - "Кредитний договір"), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 245 000 грн. 00 коп. на розвиток бізнесу. Позичальник, у свою чергу, зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 26 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Договором. (а.с. 9-15)

Перед укладенням та підписанням Кредитного договору, Позичальник звернувся до Банку із Заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі "Вид кредиту" підтвердив намір отримати кредит, зазначивши суму кредитування, бажаний строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. (а.с. 7,8)

Своїм підписом під відповідним документом ФОП Артюх А.В. засвідчив, що отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", зазначена інформація для Позичальника є доступною, повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються/пропонуються Банком, умови запитуваного кредитування є зрозумілими, відповідають інтересам останнього, є розумними та справедливими.

Згідно з умовами п. 2.1. Кредитного договору сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 26 % річних, в т.ч. за користуванням Кредитом після настання кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного п. 1.3. Договору.

Кінцевий термін погашення кредиту - 12.10.2021 року. (п. 1.3. Кредитного договору)

Нарахування процентів за Кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі Кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення Кредиту в повному обсязі. (п. 2.3. Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором.

Згідно з умовами п. 5.2., п. 5.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язався здійснювати погашення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 12 числа, та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі. Якщо дата сплати, зазначена у Графіку, не є Банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті визначеній у Графіку.

Отже, з укладенням Кредитного договору у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах, встановлених п. 5.1., п. 5.2., п. 5.3. Кредитного договору.

Як встановлено пп.8.1.3. Кредитного договору у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за Договором, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов`язань за Договором.

Пунктом 8.3. Кредитного договору передбачено, що якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1. - 8.1.3. пункту 8.1 цієї статті Договору, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання Кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати прийняття Кредитором відповідного рішення. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Кредитор має право пред`явити вимогу Позичальнику/Поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за Договором, які не суперечать законодавству України.

Окрім того, Позичальник, відповідно до п. 10.1.2. Кредитного договору засвідчив та гарантував, що на момент укладення Договору володів достатнім рівнем платоспроможності та кредитоспроможності, необхідним для вчасного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, та не існує відомих Позичальнику обставин, які можуть негативним чином вплинути на рівень його платоспроможності та кредитоспроможності.

Відповідно до п. 10.1.7. Кредитного договору до укладення Договору Позичальник отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Позичальник засвідчує, що зазначена інформація є доступною в місцях обслуговування клієнтів Кредитора та /або на веб-сторінці Кредитора в мережі інтернет, а також є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються Кредитором, умови Договору зрозумілі, відповідають інтересам Позичальника, є розумними та справедливими.

Позичальник також засвідчив, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладенні Договору та/або Договорів забезпечення, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання Позичальником Кредитного договору, Договору забезпечення, а також не є підставою для невиконання своїх кредитних зобов`язань. (п. 10.3. Кредитного договору)

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до Договору (п.12.1. Договору).

Додатком № 1 до Кредитного договору сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 12.10.2018 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича корпорація Сівер (другий відповідач, Поручитель) було укладено Договір поруки № 011/64695/467192/П (надалі - "Договір поруки") (а.с. 19-23), відповідно до умов якого Поручитель на зобов`язався відповідати перед Банком солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого Позичальник зобов`язаний: повернути кредит в сумі 245 000,00 в порядку, передбаченому Кредитним договором, не пізніше 12.10.2021; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 26%; сплатити комісії в розмірах, передбачених Кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором.

Пунктом 1.2. Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов`язань.

Згідно з п.2.2. Договору поруки Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов`язань протягом 10 банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі.

Як погоджено п.2.6. Договору поруки Поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Позичальником Забезпечених зобов`язань перед Кредитором, отримувати інформацію про зміну забезпечених зобов`язань перед кредитором, отримувати інформацію про зміну Забезпечених зобов`язань.

Відповідно до п.6.1. Договору поруки визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України.

Пунктом 7.2. Договору поруки погоджено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним Забезпеченим зобов`язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного Забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного Забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо Кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до Поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для Забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого Забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику кредит, шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритого в АТ "Райффайзен Банк Аваль", для подальшого використання його за цільовим призначенням (а.с. 17).

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Внаслідок неналежного виконання першим відповідачем зобов`язань за Кредитним договором в частині своєчасного повернення отриманих коштів та сплати відсотків за Позичальником утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 139 124,44 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 16 644,12 грн, нарахована Банком відповідно до умов Договору, як підтверджується розрахунком заборгованості на 02.11.2020 (а.с. 6).

Враховуючи прострочення виконання першим відповідачем договірних зобов`язань 11.08.2020 позивачем на адресу Фізичної особи-підприємця Артюх Анатолія Васильовича було направлено Вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором (вих. №114/5-193883 від 07.08.2020), у якій останньому повідомлено про наявність простроченої заборгованості перед Банком станом на 24.07.2020, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 13 858,75 грн та простроченої заборгованості за відсотками в сумі 5 476,15 грн. Позивач вимагав здійснити дострокове погашення Кредиту у повному обсязі, зокрема, 139 124,44 грн - заборгованості по сумі Кредиту та розрахованої пені протягом не більш як 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги.

Окрім того, в 11.08.2020 позивачем було направлено Вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором другому відповідачу (вих. № 114/5-193885 від 07.08.2021), у якій АТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомило, що першим відповідачем порушено умови Кредитного договору, Поручителем за яким є другий відповідач. Позивачем виставлено вимогу другому відповідачу щодо погашення заборгованості у строк не пізніше 10 банківських днів з дати одержання вимоги.

Доказів реагування відповідачів на такі вимоги матеріали справи не містять.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовом з метою захисту своїх майнових прав.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

08.07.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Артюх Анатолія Васильовича.

Таким чином, з 08.07.2020 перший відповідач втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 73), з 15 грудня 2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Позовну заяву надіслано до суду 26.08.2021, коли Артюх А.В. втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Проте, враховуючи приписи ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, припинення фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності Артюх А.В. підприємницької діяльності, не припиняє його зобов`язань, які пов`язані з його підприємницькою діяльністю, які залишаються за ним як за фізичною особою.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пп.8.1.3. п.8.1. Договору сторони передбачили безумовне право позивача вимагати дострокового повного/часткового виконання першим відповідачем зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п.8.3. Кредитного договору обов`язок дострокового виконання зобов`язання пов`язується з моментом направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (вимоги), що було дотримано Банком. Погашення заборгованості за спливом 30 календарного дня з дня направлення відповідачу 1 вимоги матеріали справи не містять, що слугувало підставою для звернення позивача із відповідним позовом про стягнення заборгованості до суду.

Матеріалами справи підтверджується наявна заборгованість Позичальника за Кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 139 124,44 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 16 644,12 грн за період з 12.06.2020 по 02.11.2020.

Факт існування такої заборгованості першого відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Кредитного договору та положень чинного законодавства.

При цьому першим відповідачем доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості не було подано до суду.

Частинами 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як встановлено ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, пунктом 2.2. Договору поруки сторони передбачили обов`язок Поручителя здійснити виконання порушених Забезпечених зобов`язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги. Саме вимога Кредитора визначена єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі.

Разом з тим позивачем не було надано доказів отримання ТОВ "Науково-виробнича корпорація "Сівер" Вимоги вих.№114/5-193885 від 07.08.2020, що за умовами Договору поруки визначено єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань.

За змістом ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог лише щодо першого відповідача, позаяк матеріали справи не містять доказів вручення другому відповідачу відповідної Вимоги як єдиного та достатнього доказу настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в силу умов п. 2.2. Договору поруки.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням вищенаведених мотивів щодо недоведеності підстав для задоволення позову до другого відповідача.

Окремо слід зазначити, що за умови дотримання приписів п. 2.2. Договору поруки Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" не позбавлено права подати позов до ТОВ "Науково-виробнича корпорація "Сівер" як Поручителя та солідарного боржника про стягнення заборгованості.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому наявність простроченої заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 011/64695/467192/П від 12.10.2018 підтверджено матеріалами справи у заявленій позивачем сумі, такий спір доведено до суду внаслідок неправильних дій першого відповідача, що є підставою для покладення витрат позивача на сплату судового збору повністю на ОСОБА_1 в сумі 2336,53 грн в силу приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) 139 124 грн. 44 коп. - заборгованості за кредитом; 16 644 грн. 12 коп. - заборгованості за відсотками та 2 336 грн. 53 коп. - витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.

У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація "Сівер" відмовити.

Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відому суду адреcу електронної пошти представника позивача: legal.collection@raiffeisen.ua.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 25 січня 2022 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр. Ушакова, буд. 53, м. Херсон, 73003)

3 - відповідачу (пров. 1-й Топольського, буд. 46, м. Вінниця, 21037)