Рішення

від 11.01.2022 по справі 904/7735/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022м. ДніпроСправа № 904/7735/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Новопільської сільської ради, с. Новопілля, Криворізький район, Дніпропетровська область

відповідача-2: Селянського (фермерського) господарства "Флора", селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Представники:

від прокуратури: Карпенко О.І., службове посвідчення № 058556 видане 14.12.2020 року, прокурор відділу;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Стригунова Г.І., ордер АЕ № 1085054 від 14.09.2021, адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Керівник Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави з позовної заявою до Новопільської сільської ради та Селянського (фермерського) господарства "Флора", в якій просить:

- визнати недійсним рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/VII від 25.10.2018, яким вилучено земельну ділянку площею 4,55 га на території Новопільської сільської ради із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та передано Селянському (фермерському) господарству «Флора» в оренду земельну ділянку площею 4,55 га, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 25 років;

- визнати недійсним договір оренди, укладений 30.10.2018 між Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та Селянським (фермерським) господарством «Флора» , земельної ділянки площею 4,55 га, що знаходиться на території Новопільської сільської ради, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, який 04.12.2018 зареєстровано державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Бунякіною Т.Л.;

- зобов`язати Селянське (фермерське) господарство «Флора» (юридична адреса: 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Лісопитомник, вул. Сонячна, буд. № 7, кв. № 76, код ЄДРПОУ 31271170) повернути Новопільській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області (юридична адреса: 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова, 46, код ЄДРПОУ 05412242) земельну ділянку площею 4,55 га, яка знаходиться на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначає, що для вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду СФГ «Флора» відповідний орган місцевого самоврядування -Новопільська сільська рада повинна була прийняти рішення про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Однак, в порушення вимог ст. ст. 123, 124, 135 Земельного Кодексу України Новопільська сільська рада рішення про передачу в оренду земельної ділянки комунальної власності приймала без проведення земельних торгів. Тобто, рішення сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/УП від 25.10.2018 про передачу земельної ділянки площею 4,55 га (кадастровий номер 1221884700:05:001:0483) в оренду СФГ «Флора» прийнято в порушення вказаних вимог законодавства без проведення конкурсу на право оренди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 05.10.2021 року о 11:40 год.

15.09.2021 року від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 14.09.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду.

27.09.2021 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 04/58-5075вих-21 від 22.09.2021 року.

У підготовче судове засідання 05.10.2021 року представники відповідачів-1, 2 не з`явились.

05.10.2021 року у підготовчому судовому засіданні судом було розглянуто заяву представника відповідача-2 вих. № б/н від 14.09.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, та дослідивши матеріали справи, суд зазаначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор набуває статусу позивача, оскільки позивач та відповідач будуть співпадати в одній особі - Новопільської сільської ради, що унеможливлює пред`явлення прокурором позову в інтересах вказаного органу. При цьому Новопільською сільською радою не вжито самостійних заходів щодо захисту інтересів держави.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви представника відповідача-2 вих. № б/н від 14.09.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 року в задоволенні заяви представника відповідача-2 вих. № б/н від 14.09.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 04.11.2021 року о 11:00 год.

13.10.2021 року від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь вих. № б/н від 12.10.2021 року на пояснення прокурора.

У зв`язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. з 03.11.2021 року у відпустці (самоізоляція), яка пов`язана з контактом із особою (мати) хворою коронавірусом SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, підготовче судове засідання 04.11.2021 року не відбулось.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду підготовчого провадження на 30 календарних днів та призначити підготовче судове засідання з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 07.12.2021 року включно та призначено підготовче судове засідання на 23.11.2021 року о 12:00 год.

У підготовче судове засідання 23.11.2021 року представники відповідача-1,2 не з`явились.

23.11.2021 року у підготовчому судовому засіданні прокурором зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2021 о 10:00 год.

У судове засідання 22.12.2021 з розгляду справи по суті представник відповідача-1 не з`явився.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Приймаючи до уваги необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку в судове засідання з розгляду справи по суті представника відповідача-1, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання з розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.01.2022 о 14:30 год.

28.12.2021 через "Електроний суд" від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 28.12.2021 про розгляд справи без участі представника сільської ради.

В зазначений строк відповідачі відзив на позов не надали.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 11.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ПОЗИЦІЇ СТОРІН:

Позиція прокурора (позивача), викладена у позовній заяві .

В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначає, що для вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду СФГ «Флора» відповідний орган місцевого самоврядування - Новопільська сільська рада повинна була прийняти рішення про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Однак, в порушення вимог ст. ст. 123, 124, 135 Земельного Кодексу України Новопільська сільська рада рішення про передачу в оренду земельної ділянки комунальної власності приймала без проведення земельних торгів. Тобто, рішення сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/УП від 25.10.2018 про передачу земельної ділянки площею 4,55 га (кадастровий номер 1221884700:05:001:0483) в оренду СФГ «Флора» прийнято в порушення вказаних вимог законодавства без проведення конкурсу на право оренди.

Позиція відповідача-1 та відповідача-2

Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у справі № 177/707/17 задоволено заяву Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та визнано відумерлою спадщиною земельну ділянку розміром 4,55 га, розташовану на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка за життя належала ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Ш-ДП № 012286 від 31.12.2001.

У подальшому, рішенням сесії Новопільської сільської ради від 06.07.2018 № 553-ХХУІІЛ/П затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки площею 4,55 га (кадастровий номер 1221884700:05:001:0483) та зобов`язано виконавчий комітет сільської ради провести реєстрацію права комунальної власності.

29.08.2018 державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Бунякіною Т.Л. зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 4,55 га, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, за територіальною громадою в особі Новопільської сільської ради.

На підставі клопотання Селянського (фермерського) господарства «Флора» , рішенням сесії Новопільської сільської ради Криворізького району № 638-ХХХ/УІІ від 25.10.2018 вирішено вилучити земельну ділянку площею 4,55 га (за межами населеного пункту) на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності; передати СФГ «Флора» в оренду земельну ділянку площею 4,55 га (кадастровий номер 1221884700:05:001:0483) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 25 років та зобов`язати СФГ «Флора» укласти з Новопільською сільською радою договір оренди земельної ділянки.

30.10.2018 між Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області (далі - орендодавець, відповідач-1) та Селянським (фермерським) господарством «Флора» (далі - орендар, відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,55 га, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, строком на 25 років.

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки СФГ «Флора» в особі голови Чікеля Ярослава Олексійовича прийняло у користування земельну ділянку у стані придатному для цільового використання площею 4,55 га, яка знаходиться на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483.

Зазначений договір 04.12.2018 зареєстрований державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Бунякіною Т.Л.

Разом з цим, рішенням сесії Новопільської сільської ради Криворізького району № 638-ХХХ/УП від 25.10.2018 в частині вилучення земельної ділянки площею 4,55 га (за межами населеного пункту) на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності суперечить юридичній природі подальшої передачі вказаної земельної ділянки в орендне користування. Оскільки, передача земельної ділянки в орендне користування не потребує попереднього її вилучення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та фактично земельна ділянка, яка перебуває в орендному користуванні, залишається у комунальній власності територіальної громади.

Для вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду СФГ «Флора» відповідний орган місцевого самоврядування - Новопільська сільська рада повинна була прийняти рішення про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Однак, в порушення вимог ст. ст. 123, 124, 135 Земельного Кодексу України Новопільська сільська рада рішення про передачу в оренду земельної ділянки комунальної власності приймала без проведення земельних торгів. Тобто, рішення сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/УП від 25.10.2018 про передачу земельної ділянки площею 4,55 га (кадастровий номер 1221884700:05:001:0483) в оренду СФГ «Флора» прийнято в порушення вказаних вимог законодавства без проведення конкурсу на право оренди.

Зазначене рішення ради є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним, а договір оренди від 30.10.2018, укладений між Новопільською сільською радою та СФГ «Флора» , не відповідає чинному законодавству, а тому підлягає визнанню недійсним.

При цьому, Новопільською сільською радою не вжито самостійних заходів щодо захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом.

Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, як орган місцевого самоврядування територіальної громади, виступає суб`єктом права власності на земельну ділянку та зобов`язана здійснювати захист прав територіальної громади.

Однак, такий захист не здійснено, заходів щодо врегулювання відносин з приводу оренди земельної ділянки не вжито.

Про невжиття відповідних заходів свідчить листування прокуратури із зазначеним органом місцевого самоврядування, зміст якого підтверджує факт неналежного здійснення уповноваженим органом наданих повноважень.

Так, Криворізькою північною окружною прокуратурою на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено лист -повідомлення за №04/58-1571вих-21 від 12.05.2021 до Новопільської сільської ради про чинність рішення 25.10.2018 № 638-ХХХ/УІІ «Про передачу в оренду СФГ «Флора» земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та чи вживались заходи досудового та судово-претензійного характеру, причини невжиття таких заходів та надано можливість відреагувати на зазначені порушення.

Криворізькою північною окружною прокуратурою 07.06.2021 за №1252/7/02-29 отримано відповідь від Новопільської сільської ради згідно якої рішення Новопільської сільської ради від 25.10.2018 № 638-ХХХ/УП «Про передачу в оренду СФГ «Флора» земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» не відповідає дійсним земельним правовідносинам між сільською радою та СФГ «Флора» і не має жодних правових наслідків для них та запевнила про намір винести на розгляд чергового пленарного засідання Новопільської сільської проект рішення про скасування пункту 1 вищевказаного рішення.

Криворізькою північною окружною прокуратурою 16.07.2021 на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повторно направлено лист - повідомлення за №04/58-3345вих-21 від 16.07.2021 до Новопільської сільської ради про чинність рішення 25.10.2018 № 638-ХХХ/УП «Про передачу в оренду СФГ «Флора» земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» , чи виносилось на пленарне засідання питання про скасування пункту 1 вищевказаного рішення та чи вживались заходи досудового та судово-претензійного характеру, причини невжиття таких заходів та повторно надано можливість відреагувати на зазначені порушення.

Криворізькою північною окружною прокуратурою 23.07.2021 за №1831/5/02-29 отримано відповідь від Новопільської сільської ради згідно якої скасування пункту 1 рішення від 25.10.2018 № 638-ХХХ/УИ «Про передачу в оренду СФГ «Флора» земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» не приймалось та є чинним. Заходи судово-претензійного характеру не вживались.

Прокурор зазначив, що про обізнаність Новопільської сільської ради свідчить справа № 904/156/20 яка вже розглядалась господарським судом Дніпропетровської області. Так, суд апеляційної інстанції визнав доведеними порушення вимог земельного законодавства, проте, у зв`язку з недотриманням вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» залишив позов прокурора без розгляду. Таким чином, Новопільській сільській раді достеменно відомо про порушення земельного законодавства ще з 2020 року. Проте, з того часу жодних дій на відновлення порушених вимог законодавства не було здійснено.

Отже, позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави, територіальної громади та суспільства, оскільки лише прокуратура є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави з метою реального відновлення її порушених прав та інтересів.

Вище викладене стало причиною звернення прокурора з даним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно частини першої статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини першої статті 14 наведеного Закону, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.п. а, б, в ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Згідно з частиною десятою статті 59 наведеного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України).

Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України).

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України).

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України).

Оскільки надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст.134 Земельного кодексу України, необхідною умовою для передачі їх в оренду в даному випадку є обов`язкове проведення земельних торгів (аукціону), за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

В матеріалах справи відсутні докази передання відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 спірної земельної за результатами проведення земельних торгів (аукціону).

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що в порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області прийнято рішення № 638-ХХ/VII "Про передачу в оренду СФГ "Флора" земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", без попереднього проведення земельних торгів (аукціону), а СФГ "Флора" набуло право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, площею 4,5500 га, з кадастровим номером 1221884700:05:001:0483 не на конкурентних засадах .

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Рішенням Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 24.09.2021 № 972 скасовано рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/VII від 25.10.2018 в частині пункту 1 "Вилучити земельну ділянку площею 4,5500 га (за межами населеного пункту) на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та про наявність підстав для частково визнання недійсним рішення сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області прийнято рішення № 638-ХХ/VII "Про передачу в оренду СФГ "Флора" земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", а саме в частині з пункту 2 по пункт 6, а п. 1 - провадження закрити.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.10.2018 загальною площею 4,5500 га, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Спірний договір укладено на підставі неправомірного рішення сільської ради та з порушенням порядку укладення договорів оренди землі, встановленим чинним законодавством, про що йшлося вище. Зазначене є підставою для визнання укладеного 30.10.2018 договору оренди земельної ділянки площею 4,5500 га недійсним.

Щодо правомірності зобов`язання повернення земельної ділянки судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Оскільки наявні підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд також задовольняє позовні вимоги про зобов`язання відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку Новопільській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області.

Заперечення відповідача-2 не спростовують вищенаведеної правової оцінки обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено наступне.

Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68, 69, 70 постанови).

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

В обґрунтування звернення до суду із цим позовом прокурор вказав, що саме діями Новопільської сільської ради щодо надання земельної ділянки комунальної власності в оренду, обхід визначеної конкурсної процедури земельних торгів та належного визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, всупереч вимог діючого законодавства України порушуються основи економічного регулювання відносин у сфері розпорядження земельною ділянкою територіальної громади, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевого бюджету та можливості фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку, місцевими видатками.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» , означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства беззаперечно становить «суспільний інтерес» .

Суд також враховує, що захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна сільська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення сільської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади, не існує.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідач-2 подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якій зазначив, що прокурором в даному спорі невірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, оскільки є орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а відповідно до цього в прокурора відсутні підстави для звернення із даним позовом самостійно згідно з вимогами ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , відповідно в нього немає процесуальної дієздатності щодо підписання та подання позову в даному випадку. У зв`язку із чим відповідач-2 просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Суд залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Як вказано вище, прокурором, обґрунтовані підстави для представництва ним інтересів держави в даному випадку. Таким чином господарський суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суд Дніпропетровської області від 05.10.2021 в задоволенні заяви представника відповідача-2 вих. № б/н від 14.09.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури в розмірі 6 431,67 грн. (з відповідача-1: 2 080,84 грн. за вимогу про визнати недійсним рішення сесії Новопілської сільської ради Новомосковського району та за вимогу про визнання недійним договору від 30.10.2018 оренди земельної ділянки, а з відповідача-2: 4 350,83 грн. за вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку, за вимогу про визнання недійним договору від 30.10.2012 оренди земельної ділянки).

Роз`яснення щодо можливості повернення судового збору.

Крім того, господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви.

Оскільки судом було закрито провадження у справі про визнати недійсним рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/VII від 25.10.2018, яким вилучено земельну ділянку площею 4,55 га на території Новопільської сільської ради із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та передано Селянському (фермерському) господарству «Флора» в оренду земельну ділянку площею 4,55 га, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 25 років, а саме в частині п.1 рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/VII від 25.10.2018 "Вилучити земельну ділянку площею 4,5500 га (за межами населеного пункту) на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності".

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі закриття провадження.

Відтак, у прокурора наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 378,33 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 123, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

В частині недійсним рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/VII від 25.10.2018, а сааме п. 1 "Вилучити земельну ділянку площею 4,5500 га (за межами населеного пункту) на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності" - закрити.

Визнати недійсним рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 638-ХХХ/VII від 25.10.2018, яким передано Селянському (фермерському) господарству «Флора» в оренду земельну ділянку площею 4,5500 га, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 25 років, а саме в частині з пункту 2 по пункт 6.

Визнати недійсним договір оренди, укладений 30.10.2018 між Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та Селянським (фермерським) господарством «Флора» , земельної ділянки площею 4,5500 га, що знаходиться на території Новопільської сільської ради, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, який 04.12.2018 зареєстровано державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Бунякіною Т.Л.

Зобов`язати Селянське (фермерське) господарство «Флора» (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Лісопитомник, вул. Сонячна, буд. 7, кв. 6; код ЄДРПОУ 31271170) повернути Новопільській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова, буд. 46; код ЄДРПОУ 05412242) земельну ділянку площею 4,5500 га, яка знаходиться на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221884700:05:001:0483, шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

Стягнути з Новопільської сільської ради (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова, буд.46; код ЄДРПОУ 05412242) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938; МФО 820172, розрахунковий рахунок - 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2 080,84 грн.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Флора» (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Сонячна, буд. 7, кв. 6; код ЄДРПОУ 31271170) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938; МФО 820172, розрахунковий рахунок - 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 4 350,83 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 21.01.2022.

Суддя В.Г. Бєлік