Ухвала

від 17.01.2022 по справі 910/24098/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.01.2022Справа № 910/24098/14

За заявоюЧичановського Олександра Петровича провизнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі№910/24098/14 за заявоюПублічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.04.2014 у третейській справі №389/14 за позовомПублічного акціонерного товариства Укрсоцбанк доФізичної особи-підприємця Чичановського Олександра Петровича простягнення заборгованості Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:не з`явився; від відповідача:Чичановський О.П.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.04.2014 у третейській справі №389/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до Фізичної особи-підприємця Чичановського Олександра Петровича про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про видачу наказу на виконання рішення третейського суду, ухвалено видати накази на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.04.2014 у третейській справі №389/14 наступного змісту: стягнути з Фізичної особи-підприємця Чичановського Олександра Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоушицьким РВУ МВС України в Хмельницькій області 24.12.1998 р., зареєстрований: Хмельницька обл.., Новоушицький р-н, с. Іванівка) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість по договору кредиту в сумі 163 085 (сто шістдесят три тисячі вісімдесят п`ять) грн. 79 коп.; стягнути з Фізичної особи-підприємця Чичановського Олександра Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоушицьким РВУ МВС України в Хмельницькій області 24.12.1998 р., зареєстрований: Хмельницька обл.., Новоушицький р-н, с. Іванівка) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) третейський збір у сумі 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 86 коп. А також, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Чичановського Олександра Петровича на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк судовий збір за подання заяви про видачу виконавчого документа у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

24.11.2014 на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.04.2014 у третейській справі №389/14 та ухвали Господарського суд міста Києва від 24.11.2014 видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 замінено стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 у справі №910/24098/14, виданого на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.04.2014 у третейській справі №389/4 та ухвали Господарського суду міста Києва від 24.11.2014, Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (00039019) на його правонаступника - Акціонерне товариство Альфа-Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 23494714).

20.12.2021 через канцелярію суду від Чичановського Олександра Петровича надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій також було заявлено про забезпечення доказів шляхом їх витребування у стягувача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 розгляд заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та заяви про забезпечення доказів призначено на 05.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2022 відкладено судове засідання на 17.01.2022.

Присутній в судовому засіданні представник заявника підтримав заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та про забезпечення доказів, просив їх задовольнити.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду заяв повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491836047.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Обгрунтовуючи необхідність визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заявник стверджує про те, що заборгованість за кредитним договором №894/78-ГД від 09.08.2007, який став підставою для ухвалення рішення у третейській справі №389/14 та видачі Господарським судом міста Києва судового наказу від 24.11.2014 у справі №910/24098/14, була повністю сплачена боржником, а відтак наказ Господарського суду міста Києва №910/24098/14 від 24.11.2014 щодо стягнення заборгованості у розмірі 163 085,79 грн. є таким, що не підлягає виконанню.

Натомість, станом на момент розгляду заяви в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати заборгованості за кредитним договором №894/78-ГД від 09.08.2007.

В той же час, в заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню Чичановським Олександром Петровичем заявлено про забезпечення доказів шляхом їх витребування у стягувача, а саме: доказів сплати боржником протягом 2007-2014 років заборгованості за кредитним договором №894/78-ГД від 09.08.2007.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про забезпечення доказів, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Частинами 2 та 3 вказаної статті передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

З аналізу даної норми вбачається, що обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення доказів лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Тобто, заходи забезпечення доказів вживаються судом з метою збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливим або утрудненим подання учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції.

За змістом ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Таким чином, згідно приписів ст. 110 Господарського процесуального кодексу України забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів, а положення ст. 111 вказаного Кодексу покладають на заінтересовану особу обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що за свою правовою природою подана позивачем заява по суті є заявою про витребування доказів. При цьому, забезпечення доказів способом їх витребування, хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів в порядку ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Всупереч зазначеному, заявником не обґрунтовано необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.

Доводи заявника в поданій заяві про забезпечення доказів зводяться до виникнення перешкод в отриманні доказів сплати заборгованості за кредитним договором №894/78-ГД від 09.08.2007, у зв`язку з бездіяльністю приватного виконавця щодо виконання клопотання про витребування таких доказів і відмовою стягувача надати такі документи на адвокатський запит, що відображено у листі Акціонерного товариства Альфа-Банк №71849-23.1-б/б від 21.08.2020.

Так, відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Отже, у даному випадку позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, суд звертає увагу Чичановського Олександра Петровича , що із змісту листа Акціонерного товариства Альфа-Банк №71849-23.1-б/б від 21.08.2020 вбачається, що підставою для відмови в задоволенні адвокатського запиту було відсутність належним чином завіреного письмового дозволу клієнта банку на розкриття інформації, що містить банківську таємницю, тобто Чичановський Олександр Петрович не позбавлений права звернутись до Акціонерного товариства Альфа-Банк особисто або через адвоката із обов`язковим наданням його належним чином завіреним письмовим дозволом.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення заяви Чичановського Олександра Петровича про забезпечення доказів відсутні.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Чичановського Олександра Петровича про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 у справі №910/24098/14 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 112, 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Чичановського Олександра Петровича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №910/24098/14 відмовити.

2. В задоволенні заяви Чичановського Олександра Петровича про забезпечення доказів відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена: 24.01.2022

Суддя В.П. Босий