Рішення

від 25.01.2022 по справі 925/1589/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1589/21

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Черкаської міської ради, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького, 36

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос", м.Київ, вул.Фрометівська,2, корп.5

про стягнення 371480,20 грн заборгованості по використанню землі,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Слинько М.Г. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Черкаська міська рада звернулась в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" з вимогами про стягнення 371480,20 грн заборгованості за договором оренди землі від 25.09.2015, та відшкодування судових витрат.

Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити. Надано оригінали документів для огляду.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимоги не заперечив, доказів проведеного розрахунку не представив.

Ухвала суду про відкриття провадження вручена представнику відповідача 10.12.2021 - відмітка в поштовому повідомленні форма 119.

Позивач вважає, що відповідач мав достатньо часу для подання суду та позивачеві заперечень проти позову чи пропозицій по врегулюванню спору. Представник вважає за можливе закрити підготовче засідання та призначити справу в судовий розгляд по суті.

Інших доказів чи клопотань від сторін не надходило.

Адреса відповідача в позовній заяві відповідає адресі реєстрації та адресі проведення господарської діяльності, вказаних у витягу з ЄДРПОУ.

Судом розміщено оголошення на сайті суду про дату та місце проведення засідання суду.

Судом вчинено всі процесуальні дії для належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить задовольнити в повному обсязі; надав суду для огляду оригінали документів.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Інших доказів не подано.

Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь представника у судовому засіданні.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ГПК України.

За результатами судового розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та зібрані докази в їх сукупності, судом з`ясовані такі взаємовідносини сторін та обставини .

Рішенням Черкаської міської ради від 27.01.2015 №2-725 товариству з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" надана в оренду земельна ділянка (кадастровий номер 7110136700:05:036:0016) по вул. 30-річчя Перемоги, 9/7 в м. Черкаси.

Площа земельної ділянки - 0,65 га

Строк оренди визначено в 15 років.

Мета оренди землі - під газонаповнювальну компресорну станцію.

Основне цільове призначення ділянки - землі промисловості, транспорту, зв`язку (а.с. 9).

Договір оренди землі між Черкаською міською радою та ТОВ ЕНВЦ "ФОБОС" укладено 25 вересня 2015 року та право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 жовтня 2015 за №11562744 (а.с. 15-20).

Відповідно п.п.1, 11 Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказану земельну ділянку та зобов`язався щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати орендну плату.

Відповідно п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.04.2015 №529 становить 4367285 грн. - землі комерційного використання.

Відповідно п. 9 Договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання Договору становить 131019 грн (у місяць 10918,25 грн).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.12.2020 у справі №910/16582/20 присуджено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2019 по 31.07.2020 у розмірі 238808,70 грн основного боргу та 1968,05 грн. пені (а.с. 10-14).

Наступне нарахування відповідачу орендної плати продовжувалось з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2021 року.

Відповідач договірні зобов`язання не виконав та не сплатив позивачу орендну плату, внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість в сумі 371480,20 грн. перед позивачем.

На час звернення Позивача до суду заборгованість повністю сплачена не була.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права та примусового стягнення боргу та неустойки.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів проведення повного розрахунку позивачеві та суду не надав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на таке.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позивач є органом місцевого самоврядування відповідно до приписів Конституції України та ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", та суб`єктом господарювання на земельних ділянках комунальної власності в межах міста. Позивач може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше - приписи ст. 19 Конституції України.

Відповідач є суб`єктом господарювання на ринку надання послуг в Україні.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатного строкового використання земельної ділянки комунальної власності. Договірні відносини сторін врегульовані нормами Цивільного, Господарського, Земельного кодексів України та ЗУ "Про оренду землі".

Рішенням Черкаської міської ради від 27.01.2015 №2-725 ТОВ "ЕНВЦ"ФОБОС" надана в оренду земельна ділянка комунальної власності по вул. 30 -річчя Перемоги, 9/7 в м. Черкаси.

Площа земельної ділянки - 0,65 га

Строк оренди визначено в 15 років.

Мета оренди землі - під розміщення газонаповнювальної компресорної станції.

Основне цільове призначення ділянки - землі промисловості, транспорту, зв`язку (а.с. 9).

Договір оренди землі між Черкаською міською радою та ТОВ "ЕНВЦ "ФОБОС" укладено 25.09.2015 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.10.2015 за №11562744 (а.с. 15-20).

Договірні відносини оренди землі між сторонами не припинено.

В 2020 році позивач звернувся в господарський суд міста Києва з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості по платі за землю за період з 01.10.2019 по 31.07.2020 у розмірі 238808,70 грн основного боргу та 1968,05 грн. пені (а.с. 10-14). Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено повністю.

Оскільки судом вже надано оцінку взаємовідносинам сторін в судовому рішенні, суд повторно не оцінює взаємовідносини сторін та дійсність спірного договору оренди землі - приписи ст. 75 ГПК України.

Наступне нарахування заборгованості позивачем проведено за період з 01.08.2020 по 30.09.2021 на суму 371480,20 грн. Відповідач орендну плату за користування спірною ділянкою Позивачеві не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 371480,20 грн., що є предметом спору.

Відповідач вимог не спростував та не заперечив. Свого контррозрахунку вимог не надано. Доказів повного розрахунку відповідач не надіслав.

Борг за користування земельною ділянкою становить 371480,20 грн., який Позивач просить примусово стягнути.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

На підставі викладеного суд вважає доведеним право Позивача на примусове стягнення з Відповідача суми боргу за користування земельною ділянкою комунальної власності - в розмірі 371480,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору оренди землі. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Суд вважає, що позивач використав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15-16 ЦК України. Порушене право підлягає захистові, а позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 5572,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос", м.Київ, вул.Фрометівська,2, корп.5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14274600, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул.Б.Вишневецького, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25212542, номер рахунку в банку невідомий (рахунок: UA658999980334119812000023759; одержувач платежу: ГУК у Черкаській області/тг м. Черкаси/18010600; код ЄДРПОУ: 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу - орендна плата за землю з юридичних осіб) заборгованість за договором оренди землі

371480,20 грн основного боргу.

Стягнути з відповідача: приватного підприємства "СІТІ 2018", м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 31, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41080831, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул.Б.Вишневецького, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25212542, номер рахунку в банку невідомий (рахунок: UA628201720344250012000086317, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Департамент фінансової політики Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 38764629)

5572,20 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 25.01.2022.

Суддя Г.М. Скиба