Ухвала

від 24.01.2022 по справі 199/6633/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6633/21

(2/199/385/22)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання - Мажарі К.Р.,

за участю: представника позивача - Мальцевої О.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Маршала Малиновського 6 до ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказана цивільна справа, призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання останній раз на 24 січня 2022 року. Зміст та характер спірних правовідносин за вказаною справою, а також суб`єктний склад учасників таких правовідносин зумовлюють необхідність вирішення питання про закриття провадження у справі у зв`язку із неможливістю розгляду такої справи в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача проти закриття провадження у справі заперечувала, вказуючи, що позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні ініціативу суду про закриття провадження у справі підтримали, посилаючись на раніше викладену у відзиві правову позицію щодо підсудності справи саме господарському суду.

Вислухавши представників сторін та відповідача, ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, як вказувалось вище, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з 30 серпня 2021 року перебуває вищевказана цивільна справа, позивачем за якою є юридична особа ОСББ Маршала Малиновського 6 , а відповідачем - фізична особа ОСОБА_1 . Предметом спору у справі є визнання недійсним договору на комплексне обслуговування об`єкту від 01 липня 2018 року, укладеного між ОСББ Маршала Малиновського 6 в особі голови правління Спицького О.І. та ФОП ОСОБА_1 , визнання права власності ОСББ Маршала Малиновського 6 на грошові кошти, сплачені останнім на користь ФОП ОСОБА_1 , а також стягнення з останнього на користь позивача таких коштів. При цьому, як слідує зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів, в тому числі і стороною відповідача, останній на момент укладення оспорюваного договору мав статус фізичної особи-підприємця, і вказаний спірний договір укладався із ним саме як із ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить і зміст договору. В подальшому 24 липня 2020 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за його рішенням.

Крім того, відповідно до змісту відповіді на відзив, сторона позивача стверджує, що спір між сторонами має місце як між юридичною особою та її колишнім керівником - головою правління ОСББ Маршала Малиновського 6 , а не ліквідованим ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Положеннями ст.4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст.4 ГПК України, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у ст.20 ГПК України.

Згідно ст.20 ч.1 п.1 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З огляду на наведені приписи ст.20 ГПК України, а також ст.ст.4, 45 ГПК України для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Статтею 3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

За нормою ст.128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст.58 ГК України.

Положеннями ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст.377 ЦПК України встановлено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст.ст.19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Нормою ст.200 ч.2 п.2 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).

Згідно ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини спірних правовідносин в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, ґрунтуючи свій висновок на наступному.

Так з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком справ, розгляд яких прямо визначений за правилами іншого судочинства. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.

З 15 грудня 2017 року, що є датою набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем. У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відтак, фізична особа, яка на час звернення з позовом до суду вже не є підприємцем, за позовом, поданим з 15 грудня 2017 року, може бути стороною по справі, зокрема відповідачем, якщо спір пов`язаний зі здійсненням раніше такою особою підприємницької діяльності, зокрема виник з господарського договору, стороною якого є зазначена фізична особа як суб`єкт господарювання.

Викладені вище правові висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18, від 25 червня 2019 року по справі №904/1083/18, від 26 червня 2019 року по справі №760/13915/18, від 04 вересня 2019 року по справі №640/16902/18, від 09 жовтня 2019 року по справі №127/23144/18, та правовими позиціями Верховного Суду від 31 липня 2019 року по справі №161/100214/15-ц, від 23 липня 2020 року по справі №177/1858/19.

Стосовно спірних правовідносин сторін у даній справі, то судом з матеріалів справи встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правомірності укладення та невиконання укладеного 01 липня 2018 року договору на комплексне обслуговування об`єкта між ОСББ Маршала Малиновського 6 (замовник) в особі голови правління Спицького О.І. та Спицьким О.І. (виконавець) При цьому останній на момент укладення такого договору мав статус фізичної особи-підприємця, а договір із відповідачем укладався позивачем саме як із відповідним суб`єктом підприємницької діяльності, про що прямо вказано у змісті такого договору. Вказаний статус відповідач втратив лише 24 липня 2020 року внаслідок державної реєстрації припинення за його рішенням здійснення ним підприємницької діяльності. Беззаперечним є і той факт, що згаданий договір, з огляду на встановлений судом суб`єктний склад його сторін, зміст, характер і призначення, є господарським договором, як і зобов`язання, що виникли з нього у його сторін. Більш того, втрата позивачем до звернення до суду із даним позовом статусу фізичної особи-підприємця не припиняє вказаних його зобов`язань за договором, не змінює правовий статус сторони у зобов`язанні та господарського характеру такого зобов`язання. За таких обставин, оскільки на момент звернення позивача до суду в порядку цивільного судочинства із даним позовом ГПК України відносить розгляд даної категорії спорів за позовами до фізичних осіб, що втратили статус фізичної особи-підприємця, до юрисдикції господарських судів, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України.

Крім того, ще однією самостійною підставою для закриття провадження у справі на підставі ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України є та обставина, що як слідує зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив спір у позивача виник з відповідачем не тільки внаслідок неналежного виконання останнім умов оскаржуваного договору як ФОП ОСОБА_1 , а в тому числі як із колишньою посадовою особою відповідача - головою правління ОСОБА_1 з приводу правомірності укладення останнім, як посадовою особою, спірного договору із самим же собою лише із статусом фізичної особи-підприємця, завдання збитків ОСББ Маршала Малиновського 6 на суму виплачених за цим договором коштів, право власності на які позивач просить визнати за собою, стягнувши такі кошти із відповідача на свою користь.

Відповідно до п.1, 12 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Нормою ст.30 ч.7 ГПК України визначено виключну підсудність справ господарським судам, а саме визначено, що спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що позовні вимоги ОСББ Маршала Малиновського 6 до ОСОБА_1 як до колишнього голови правління (колишньої посадової особи) позивача, який є юридичною особою (ст.4 ч.6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ), відповідно до наведених вище положень господарського процесуального закону відносяться до юрисдикції господарських судів, а підсудність такого позов господарському суду визначається за правилами виключної підсудності, суд приходить до безумовного висновку, що дана позовна заява з огляду на суб`єктний складу учасників розгляду справи, зміст, характер та мотивування позовних вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки належить до юрисдикції господарського суду, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України.

Наведений вище правовий висновок суду щодо юрисдикції та виключної підсудності справи на підставі ст.ст.20, 30 ГПК України суду господарському суду узгоджується із наявною практикою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 13 березня 2018 року по справі №910/20261/16, від 04 квітня 2018 року по справі №910/2018/17, від 20 червня 2018 року по справі №922/2187/16, від 04 вересня 2018 року по справі №923/1315/16).

Що стосується заявлених представником позивача клопотання про витребування доказів, а стороною відповідача клопотання про виклик свідків, то з огляду на закриття провадження у справі внаслідок того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, розгляд таких клопотань сторін не є доцільним та можливим, і вони підлягають залишенню судом без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 128, 173 ГК України, ст.ст.4, 20, 30, 45 ГПК України, ст.ст.19, 128, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355, 377 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі №199/6633/21 (провадження №2/199/385/22) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Маршала Малиновського 6 до ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів - закрити .

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи за заявленими ним позовними вимогами віднесено до юрисдикції господарського суду.

Також роз`яснити позивачу, що у випадку закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 25 січня 2022 року.

Суддя А.М. Авраменко