Рішення

від 17.08.2006 по справі 4/283-3229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17"

серпня 2006 р.

Справа №

4/283-3229

Господарський суд Тернопільської області

у

складі   судді Бурди Н.М.            

Розглянув

справу

за позовом 

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Бучач,

Бучацький район, Тернопільська область,48400          

до 

Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод", вул.

Галицька, 122, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400           

про  стягнення заборгованості в сумі 828298 грн. 65

коп..

За участю

представників сторін:

позивача:         ОСОБА_2. - доручення №НОМЕР_51 від 15.08.2006 р.

відповідача:

Суть справи:

В розпочатому

судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки,

передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Бучач, звернувся до господарського суду

Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -

Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод ", м. Бучач,

828298 грн. 65 коп. заборгованості, з яких: 383НОМЕР_214 грн. 65 коп. боргу за

реалізовані товарно-матеріальні цінності відповідно до умов договорів №НОМЕР_1

від 01.06.2004 р. та №НОМЕР_2 від 01.07.2005 р.; 423868 грн. 70 коп. процентів

(0,5%) за кожен день прострочки (пені) згідно договору №НОМЕР_1 від 01.06.2004

р.; 19338грн. 43 коп. процентів (0,07%) згідно договору №НОМЕР_2 від 01.07.2005

р. та 1716 грн. 87 коп. штрафу.

Позовні вимоги

позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов підписаних сторонами договорів,

відповідач у встановлений строк не оплатив вартість отриманої продукції, а тому

просить суд стягнути суму заборгованості, нараховані згідно умов укладених

договорів купівлі-продажу проценти та штраф в примусовому порядку.

Відповідач

участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, однак

направив суду відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги в частині

заявленої до стягнення суми основного боргу - 383374 грн. 65 коп. Також

зазначив, що підприємство не мало можливості своєчасно проводити розрахунки з

позивачем через важке фінансове становище.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено

наступне:

- відповідно до

ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають 

із  дій  осіб, 

що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією

породжують цивільні права та обов'язки;

- 01.06.2004 р.

та 01.07.2005 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Бучач, (надалі

Продавець) та Державним підприємством "Бучацький мальтозний завод",

м. Бучач, (надалі Покупець) укладено договори купівлі-продажу

товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) відповідно за №НОМЕР_1та №НОМЕР_2,

відповідно до умов яких Продавець зобов'язався передати (поставити), а Покупець

прийняти відповідний товар (товари) та оплатити за нього на умовах даного

договору, при цьому найменування, кількість товарів, що підлягають поставці, а

також ціна конкретного товару визначаються в накладних та Специфікаціях, які є

невід'ємною частиною даного договору;

- на виконання

умов зазначених договорів позивачем у справі поставлено відповідачу згідно

накладних №НОМЕР_3 від 30.09.2004 р., №НОМЕР_4 від 28.10.2004 р., №НОМЕР_5 від

30.11.2004 р., №НОМЕР_6 від 31.12.2004 р., №НОМЕР_7 від 31.01.2005 р., №НОМЕР_8

від 28.02.2005р., №НОМЕР_9 від 31.03.2005 р., №НОМЕР_10 від 30.04.2005 р.,

№НОМЕР_11від 31.05.2005 р., №НОМЕР_12 від 30.06.2005 р., №НОМЕР_13 від

15.07.2005 р., №НОМЕР_14 від 31.08.2005 р., №НОМЕР_15 від 02.09.2005 р.,

№НОМЕР_16 від 30.09.2005 р., №НОМЕР_17 та №НОМЕР_18 від 31.10.2005 р.,

№НОМЕР_19 від 30.11.2005 р., №НОМЕР_20 від 30.12.2005 р., №НОМЕР_21 від

31.01.2006 р., №НОМЕР_22 від 28.02.2006 р., №НОМЕР_23 від 31.03.2006 р.,

№НОМЕР_24 від 29.04.2006 р., №НОМЕР_25 від 31.05.2006 р., №НОМЕР_26 від

30.06.2006 р. та №НОМЕР_27 від 31.07.2006 р. через представника останнього

відповідно по довіреностях серії ЯИГ за №НОМЕР_28 від 30.09.2004 р., №НОМЕР_29

від 28.10.2004 р., серії ЯИЯ №НОМЕР_30 від 30.11.2004 р., №НОМЕР_31 від

29.12.2004 р., №НОМЕР_32 від 28.01.2005р., №НОМЕР_33 від 28.02.2005 р.,

№НОМЕР_34 від 29.03.2005 р., №НОМЕР_35 від 29.04.2005 р., №НОМЕР_36 від

31.05.2005 р., №НОМЕР_37 від 30.06.2005 р., №НОМЕР_38 від 05.07.2005 р., серії

ЯКС №НОМЕР_39 від 29.08.2005 р., серії ЯЛБ №НОМЕР_40 від 29.09.2005р.,

№НОМЕР_41 від 25.10.2005 р., серії ЯКШ №НОМЕР_42 від 30.11.2005 р., №НОМЕР_43

від 30.12.2005 р., серії ЯЛС №НОМЕР_44 від 31.01.2006 р., №НОМЕР_45 від

28.02.2006 р., №НОМЕР_46 від 28.03.2006р., №НОМЕР_47 від 28.04.2006 р.,

№НОМЕР_48 від 31.05.2006 р., серії ЯЛЮ №НОМЕР_49 від 03.07.2006 р.,

товарно-матеріальні цінності на загальну суму 523122 грн. 84 коп. (факт

одержання засвідчують підписи повноважних представників сторін на накладній);

- у

відповідності з п.5.1 розділу 5 „Порядок розрахунків та забезпечення

зобов'язань Покупця” договорів №НОМЕР_1 від 01.06.2004 р. та №НОМЕР_2 від

01.07.2005 р. відповідач зобов'язався оплатити повну вартість отриманого на

протязі місяця товару до 5-го числа наступного місяця шляхом перерахування

грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до

ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання

одна  сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК

України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно

до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок

-відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали

справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання

за договорами купівлі-продажу, згідно яких, в силу ст. 655 Цивільного кодексу

України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно

(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або

зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як випливає із

матеріалів справи, відповідач взяті на себе згідно з умовами договорів №НОМЕР_1

від 01.06.2004 р. та №НОМЕР_2 від 01.07.2005 р. зобов'язання по оплаті вартості

одержаних по вищезазначених накладних товарно-матеріальних цінностей належним

чином не виконав, допустивши станом на 01.08.2006 р. заборгованість перед

позивачем  в сумі 383374 грн. 65 коп.,

що, зокрема, підтверджується складеним сторонами по справі станом на 01.08.2006

р. актом взаємних розрахунків;

Згідно п. 1 ст.

530 та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися

належним чином і у встановлений строк, а оскільки відповідачем строки,

передбачені п.5.1 договорів №НОМЕР_1від 01.06.2004 р. та №НОМЕР_2 від

01.07.2005 р., порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п.6.2

та п. 6.3 зазначених договорів у вигляді сплати штрафу у розмірі 0,5% від

вартості неоплаченого товару, що згідно розрахунку позивача складає 1716,87

грн., та проценти в розмірі 0,5% (по договору №НОМЕР_2 від 01.07.2006 р. в

розмірі 0,07%) від загальної суми боргу за кожен день прострочки платежів від

дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичного, повного розрахунку,

які згідно розрахунків позивача відповідно складають 423868 грн. 70 коп. (по

договору №НОМЕР_1) та 19338грн. 43 коп. (по договору №НОМЕР_2);

Приймаючи до

уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не

здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості чи

заперечень з приводу заявленого позову, більше того, відповідач в акті звірки

розрахунків та у відзиві на позов визнав суму заявленого до стягнення основного

боргу, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що доведені

позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими

доказами і неоспорені відповідачем.

Державне мито

та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів

„Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

   Стягнути з Державного підприємства

"Бучацький мальтозний завод", вул. С.Бандери, 2, м. Бучач,

Тернопільська область, код 00375148:

 - на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Бучач, Тернопільська область,

ідентифікаційний кодНОМЕР_50 (вісімсот двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто

вісім) грн. 65 коп. заборгованості, з яких: 383374 (триста вісімдесят три

тисячі триста сімдесят чотири) грн. 65 коп. боргу за реалізовані

товарно-матеріальні цінності відповідно до умов договорів №НОМЕР_1від

01.06.2004 р. та №НОМЕР_2 від 01.07.2005 р.; 423868 (чотириста двадцять три

тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 70 коп. процентів (0,5%) за кожен день

прострочки (пені) згідно договору №НОМЕР_1від 01.06.2004 р.;

19338(дев'ятнадцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 43 коп. процентів (0,07%)

згідно договору №НОМЕР_2 від 01.07.2005 р. та 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять)

грн. 87 коп. штрафу, 8282 (вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 99 коп.

державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

На рішення

господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати

апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня

підписання рішення "_17__" серпня 2006 року через місцевий

господарський суд.

          Суддя                                                                                         

Н.М. Бурда