Рішення

від 22.12.2021 по справі 346/5404/21

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/5404/21

Провадження № 2/346/1983/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Нефьодової Т.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського ліцею №2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з початку листопада 2021 року керівництво відповідача стало незаконно вимагати від неї медичну інформацію щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та обмежувати позивача у праві на повноцінну працю на посаді вчителя початкових класів Коломийського ліцею №2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області. Така ситуація дійшла до того, що 08.11.2021 року позивачу вручено копію оспорюваного наказу №82-к від 05.11.2021 року про її відсторонення від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від вище зазначеного захворювання.

Однак, позивач вважає вказаний наказ незаконним, оскільки ні в безстрокову трудовому договорі, ні в її посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, підписаному сторонами, не передбаченого права відповідача на відсторонення позивача від роботи із зазначеної підстави.

Крім того, вказане відсторонення суперечить положенням як міжнародного, так і національного законодавства, а саме ст.23 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, положенням частини 1 Європейської соціальної хартії, Міжнародного пакту про економічні, соціального і культурні права, ст.2, п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України), ст.12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб .

На підставі наведеного позивач просить визнати незаконним та скасувати вище вказаний накази про її відсторонення, поновити її на вказаній посаді, а також стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час її вимушеного прогулу .

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала із вказаних підстав.

Представник (керівник) відповідача Семчук В.Д. в судовому засіданні 08.12.2021 року позовні вимоги по суті визнав та вказав, що він був змушений прийняти рішення про відсторонення позивача від роботи, оскільки держава покладає на нього як на керівника обов`язок та відповідальність за його невиконання щодо перевірки всіх працівників на наявність вакцинації від вищевказаного вірусного захворювання, та у разі відсутності вакцинації він як керівник повинен відсторонити працівника від роботи. Після засідання 08.12.2021 року представник відповідача подав письмову заяву, в якій просить подальший розгляд справи проводити у його відсутності та про визнання позовних вимог (а.с.36).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді вчителя початкових класів Коломийського ліцею №2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області, що стверджується даними трудової книжки позивача (а.с.8-15).

Судом також встановлено, що 08.11.2021 року позивачу вручено копію оспорюваного наказу №82-к від 05.11.2021 року про її відсторонення без збереження заробітної плати від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 або пред`явлення медичного висновку про наявність протипоказань до вказаної вакцинації, виданого закладом охорони здоров`я (а.с.7).

Статтею 23 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю.Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Частина I Європейської соціальної хартії закріплює, що сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи: 1. Кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає.2. Усі працівники мають право на справедливі умови праці. 3. Усі працівники мають право на безпечні та здорові умови праці.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Положеннями ст.2 КЗпП України передбачене право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Згідно з правилами ст.46 цього Кодексу відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Стаття 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб передбачає, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Однак, стороною відповідача не надано суду докази того, що гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 віднесено у встановленому вище вказаним Законом порядку до переліку інфекційних хвороб, з метою захисту від якої передбачені обов`язкові профілактичні щеплення.

Тому суд дійшов висновку, що вказане відсторонення позивача проведено керівником відповідача без достатніх правових підстав, визначених на законодавчому рівні.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 ст.235 вказаного КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що оспорюваний наказ с лід визнати незаконним та скасувати, а позивача - поновити на займаній нею посаді з дня її відсторонення із стягненням з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по день ухвалення даного рішення, тобто по 22.12.2021 року включно. Цей заробіток слід вирахувати, керуючись положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Згідно з довідкою про доходи від 09.12.2021 року загальний розмір заробітної плати позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували дню її відсторонення, а саме за вересень та жовтень 2021 року, становив 32 814,03 грн., а загальна кількість робочих днів у цих місяцях складала 42 (а.с.81, 82).

Середньоденна заробітна плата позивача визначається шляхом ділення вказаного загального розміру заробітної плати на загальну кількість робочих днів, та складає 781,28... грн. Час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по 22.12.2021 року складає 31 день, враховуючи, що середньомісячна кількість робочих днів становить 21. А тому суд визначає загальну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до п.8 Порядку шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді (781,28…х 31) і така загальна сума складає 24 219, 88 грн.

Відповідно до ч.7 ст. 235 КЗпП України та пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на вказаній посаді та виплати йому середнього заробітку за один місяць.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач, пропорційно до задоволеної кількості позовних вимог, яких є дві. Отже, загальна сума судового збору становить 1 816 грн. ( 908 грн. х 2).

На підставі наведеного, ст. 43, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 46, 232, 235 КЗпП України та, керуючись ст.ст. 263-265, 268, 430, 141 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Коломийського ліцею № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 82-к від 05.11.2021 року про відсторонення з 08.11.2021 року від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 , жительку АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді учителя початкових класів Коломийського ліцею № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області з 08.11.2021 року.

Стягнути з Коломийського ліцею № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20561002, вулиця Лисенка, 24, місто Коломия) на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24 219 (двадцять чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень 88 копійок за період з 08.11.2021 рооку по 22.12.2021 року включно.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді учителя початкових класів Коломийського ліцею № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Коломийського ліцею № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області, судовий збір в розмірі 1 816 гривень, в дохід держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом т ридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 грудня 2021 року, оскільки 25-27 грудня 2021 року були вихідними днями.

Суддя Калинюк О. П.