Ухвала

від 17.01.2022 по справі 552/5141/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5141/20 Номер провадження 11-кп/814/181/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_2 , суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,з секретарем з участю прокурора потерпілого представника потерпілого представника цивільного відповідача захисника обвинуваченогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження №12019170020002054 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_11 , представника цивільного відповідача ТОВ «ВТЛ Транс» - адвоката ОСОБА_9 та прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 , який брав участь у даному провадженні, на вирок Київського районного суду м. Полтава від 22 червня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Чупахівка Охтирського району Сумської області, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, несудимий,

визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.

Постановлено стягнути:

- з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь Бюджетно фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради 34032,75 грн витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 ;

- з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави 3335,85 грн витрат за проведення судових експертиз;

- з ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» на користь ПАТ «Полтавська птахофабрика» 98000 грн майнової шкоди;

- з ТОВ «ВТЛ Транс» на користь ПАТ «Полтавська птахофабрика» 148830 грн майнової шкоди.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно з вироком, ОСОБА_11 визнаний винуватим у тому, що він 14 вересня 2019 року близько 14 год. 40 хв., керуючи технічно справним сідловим тягачем DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись у м. Полтава по вулиці Половка у напрямку автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський у другій смузі для руху, виконуючи маневр повороту праворуч до прилеглої території, в порушення вимог п.10.1, п.10.4 Правил дорожнього руху України, не впевнився в безпеці свого маневру та допустив зіткнення з ізотермічним фургоном МАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_13 , який рухався у попутному напрямку у крайній правій смузі.

Внаслідок цього автомобіль МАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , виїхав у другу смугу для руху, зіткнувся з задньою частиною напівпричепу SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 , перетнув зустрічні смуги для руху та здійснив наїзд на дерево на лівому узбіччі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир фургону МАЗ ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Кримінальне провадження розглянуте в порядку, передбаченомуст.349 КПК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11 просить пом`якшити основне покарання, зменшити іспитовий строк та не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому зазначає, що разом з дружиною мають інвалідність 3 групи, а тому потребують періодичного відвідування медичних закладів.

Наголошує, що позбавлення права керування транспортними засобами ускладнить можливість поїздок до лікарні, яка знаходиться на відстані 50 км від місця проживання, а також працювати за спеціальністю.

Просить врахувати, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під час вчинення кримінального правопорушення перебував у тверезому стані.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ТОВ «ВТЛ Транс» просить скасувати вирок місцевого суду в частині задоволення цивільного позову ПАТ «Полтавська птахофабрика» до ТОВ «ВТЛ Транс», а також арешт, накладений на сідловий тягач DAF, д.н.з. НОМЕР_4 , з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 .

Вважає за необхідне залишити цивільний позов в цій частині без розгляду, оскільки спір про відшкодування збитків між юридичними особами підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Не погоджується з висновком суду про необхідність повного відшкодування збитків за пошкоджений ізотермічний фургон МАЗ, який відновленню не підлягає, з одночасним поверненням його власнику.

Наголошує, що питання про вартість автомобіля з наявними пошкодженнями судом взагалі не вирішувалось.

Звертає увагу, що термін дії сертифіката фізичної особи-підприємця, який виконав звіт про оцінку пошкодженого автомобіля, закінчився 23 червня 2021 року.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду у зв`язку з м`якістю призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_11 засудити за ч.2 ст.286, ст.75 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

При цьому зазначає, що обвинувачений належних висновків не зробив, заподіяну майнову шкоду не відшкодував, після вчинення кримінального правопорушення вчинив більше 15 адміністративних правопорушень на транспорті.

В запереченнях на апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «ВТЛ Транс» - адвоката ОСОБА_9 , представник цивільного позивача ПрАТ «Полтавська птахофабрика» - адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову залишити без змін.

Інші учасники провадження вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, його захисника та представника цивільного відповідача на підтримання доводів поданих апеляційних скарг, думку прокурора, який не підтримав принесену апеляційну скаргу, не заперечував проти задоволення вимог обвинуваченого і не вбачав підстав для задоволення апеляційної скарги представника цивільного відповідача, міркування потерпілого про відсутність претензій до обвинуваченого, пояснення представника цивільного позивача, яка вважала вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у вироку обставин і кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються.

Доводи обвинуваченого про пом`якшення покарання, скорочення іспитового строку та безпідставне застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами є непереконливими.

Так, санкцією ч.2 ст.286 КК України передбачено позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до роз`яснень в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за ч.2 ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначаючи покарання, місцевий суд дотримався вимог ст.50, ст.65 та ст.75 КК України, належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

З огляду на обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі й ті, про які наголошено в апеляційній скарзі обвинуваченого, обґрунтовано прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

При цьому місцевий суд дійшов правильного висновку, що враховані при призначені основного покарання обставини не є безумовною підставою для незастосування додаткового виду покарання.

Призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, місцевий суд також дотримався наведених вимог закону та належним чином мотивував своє рішення, всупереч твердженням обвинуваченого.

Колегія суддів враховує і ту обставину, що обвинувачений належних висновків не зробив, майнову шкоду не відшкодував, після вчинення кримінального правопорушення вчинив більше 15 адміністративних правопорушень на транспорті, що свідчить про обґрунтованість судового рішення в частині призначення додаткового покарання.

Звертає увагу колегія суддів і на відсутність будь-яких доказів того, що керування автомобілем є єдиним джерелом доходу ОСОБА_11 , який не працює і досяг пенсійного віку, а тому його доводи, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавить засобів до існування, є непереконливими.

Крім того, апеляційний суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, що призвело до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

При цьому думка потерпілого, який погодився з доводами апеляційної скарги обвинуваченого, не є вирішальною.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_11 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає принципам законності, індивідуалізації та є справедливим, рішення про звільнення від його відбування з випробуванням з іспитовим строком є обґрунтованим і не вбачає достатніх підстав не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Тому, апеляційні скарги обвинуваченого і прокурора не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача ТОВ «ВТЛ Транс» про неможливість розгляду у кримінальному провадженні цивільного позову про стягнення шкоди, заподіяної злочином, з однієї юридичної особи на користь іншої юридичної особи, є необґрунтованими.

Адже, відповідно до ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

В свою чергу, приписами ст.128 цього Кодексу встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно зі ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Системний аналіз наведених норм закону свідчить про відсутність підстав стверджувати про неможливість розгляду у кримінальному провадженні цивільного позову про стягнення шкоди, заподіяної злочином, з однієї юридичної особи на користь іншої юридичної особи.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами про помилку суду в частині задоволення цивільного позову ПАТ «Полтавська птахофабрика» до ТОВ «ВТЛ Транс».

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.30.2. ст.30 цього Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається зі звіту про оцінку майна А01/04 автомобіля МАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , в зв`язку з тим, що вартість відновлюваного ремонту перевищує ринкову вартість об`єкта оцінки без урахування аварійних пошкоджень, тому вартість матеріального збитку приймається рівній ринковій вартості, тобто 246830 грн.

При цьому звіт не містить визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, що унеможливлює виконання вимог ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Також при технічному огляді транспортного засобу, всупереч п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), не були викликані всі заінтересовані особи.

Інших доказів, на підставі яких можливо визначити різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди матеріали провадження не містять і в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача не зазначено.

За наявності таких обставин апеляційний суд, відповідно до наданих законом повноважень, позбавлений можливості ці недоліки виправити.

Проте встановлені порушення суду першої інстанції не можуть бути підставою для відмови в захисті права позивача та підлягають перевірці та з`ясуванню судом під час нового розгляду справи в цій частині.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, вирок в частині вирішення цивільного позову ПАТ «Полтавська птахофабрика» до ТОВ «ВТЛ Транс» підлягає скасуванню з призначенням в цій частині нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Доводи представника цивільного відповідача про зняття арешту з автомобіля DAF, д.н.з. НОМЕР_4 , з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував обвинувачений, суперечать приписам ч.4 ст.174 КПК України, згідно з якими суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Тому відсутні підстави для скасування арешту цього автомобіля.

Отже, апеляційні скарги обвинуваченого і прокурора необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «ВТЛ Транс» - задовольнити частково.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_11 і прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «ВТЛ Транс» - адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Полтава від 22 червня 2021 року щодо ОСОБА_11 в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ТОВ «ВТЛ Транс» на користь ПАТ «Полтавська птахофабрика» 148830 грн майнової шкоди скасувати, призначивши в цій частині новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4