Рішення

від 25.01.2022 по справі 905/1953/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.2022р. Справа №905/1953/21

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40150216, місцезнаходження: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22)

до відповідача: Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4)

про стягнення 179.360,00 грн.

суддя Величко Н.В.

без виклику сторін, -

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом №2022/1868 від 05.10.2021 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" про стягнення 179.360,00 грн. (вх.№21275/21 від 12.10.2021), мотивованим неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу за накладною №53915831 (вагони №63555056, №57923765, №64045065, №55005664) внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафу у розмірі 179.360,00 грн. згідно ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, який пред`явлено до стягнення з відповідача за цим позовом.

На підтвердження позовних вимог надано суду такі документи: залізнична накладна №53915831, комерційний акт №496100/84 від 15.04.2020, акт загальної форми №146 від 15.04.2021, заявка на зважування №11-72/249 від 13.04.2021, акт комісійного переважування б/н від 15.04.2021, технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) ст. Роти, розпорядження начальника залізничної станції Роти Структурного підрозділу Станція Попасна Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця №10 від 19.01.2021, штатний розпис Структурного підрозділу Станція Попасна станом на 28.07.2021, правовстановлюючі і статутні документи позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.

Матеріалам позовної заяви присвоєно єдиний унікальний номер 905/1953/21, за наслідками автоматизованого розподілу справ між суддями, матеріали справи передано судді Величко Н.В.

Ухвалою від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1953/21, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 22.12.2021 № 2767 (вх.№04-18/9631 від 28.12.2021), в якому Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" позовні вимоги вважає необґрунтованими, просить прийняти рішення згідно наданих пояснень та зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.

В обґрунтування своєї позиції відповідач стверджує, що при завантажені вугілля у вагон зважування здійснювалося на 200 тонних вагонних вагах, справних і належним чином повірених, а переваження на станції Пологи здійснювалося на 150 тонних вагах без урахування похибки та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі виведена в результаті простих арифметичних дій. Також, позивач не зважував тару (вагони) без вантажу, у той час, як їх вага не завжди відповідає маркуванню на вагонах.

Відповідач також зазначає, що в комерційному акті №96100/84 від 15.04.2021 в розділі Д зазначено вагон №653555065, а по накладній №53915831 від 10.04.2021 такого вагону немає.

Зі змісту відзиву вбачається клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати, в обґрунтування чого відповідач зазначає, що вартість вантажу відправленого за вказаними у позові накладними складає 185.926,43, а розмір штрафу, який позивач просить стягнути з відповідача, складає 179.360,00 грн., в результаті наданих послуг відповідач отримав дохід у розмірі 6.566,43 грн. Таким чином, розмір штрафу визначений позивачем фактично позбавляє відповідача на отримання будь-якої економічної вигоди від цієї господарської операції.

До відзиву додано: витяг з Книги відвантаження вугільної продукції у залізничні вагони по ГП Ш/у Південнодонбаське №1, технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 0361, акт від 25.06.2021 про початок цілозмінних простоїв по ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , наказ від 02.06.2021 №30-/к про призначення виконуючого обов`язки директора ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , довідку про вартість вугілля, відвантаженого в залізничні вагони по ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 .

Позивачем подано відповідь на відзив від 28.12.2021 № 2022/2656, в якій відхиляє доводи відповідача та наполягає на задоволені позову повністю (вх.№04-18/9647 від 29.12.2021).

Позивач, крім іншого, вказує, що в розділі "Д" комерційного акту №496100/84 від 10.04.2021 дійсно допущена механічна помилка і вагон №63555056 було помилково записано як №63555065, проте в інших документах - акті загальної форми №146 від 15.04.2021, накладній №53915831 від 10.04.2021, заявці вантажоодержувача та акті комісійного переважування вагонів цей вагон зазначений вірно, чим спростовуються, на думку позивача, аргументи відповідача про те, що даний факт заважає встановити який саме вагон зважувався. Також вважає безпідставними твердження відповідача про те, що в наданих позивачем актах не зазначено яким способом було встановлено недовантаження вугілля, зауважує, що надані разом з позовною заявою Акт загальної форми ГУ-23 № 146 від 15.04.2021 і акт комісійного переважування вагонів від 15.04.2021 засвідчують, що маса вантажу визначалась комісійним зважуванням на тензовагах Миронівської ТЕЦ. Позивач заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць штраф стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, а можливість його зменшення Статутом не передбачено.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, а також положення ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2021 за накладною №53915831 ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (вантажовідправник) відправлено зі станції Южнодонбаська Донецької залізниці на адресу ТОВ «Миронівська теплоелектроцентраль» (вантажоодержувач) на станцію Роти Донецької залізниці вантаж - вугілля кам`яне:

№63555056 - тара вагону 23500кг., маса вантажу 66200кг, провізна плата 8968,00грн.;

№57923765 - тара вагону 23300кг, маса вантажу 64300кг, провізна плата 8968,00грн.;

№64045065 - тара вагону 23600кг, маса вантажу 65800кг, провізна плата 8968,00грн.;

№55005664 - тара вагону 23400кг., маса вантажу 63000кг, провізна плата 8968,00грн.

Вантаж завантажено у вагон вантажовідправником. Навалом. Вугілля кам`яне не поіменоване в алфавіті. Поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж промаркований повздовжньою смугою жовтого кольору по всій довжині вагона, ущільнений. Вантаж промаркований подовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по усій довжині вагону. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.п.2,3 гл.14 Додатка 3 до СМГС. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу пом. Начальника Ващенко Л.І.

Згідно календарного штемпелю вантаж прибув - 14.04.2021 та виданий одержувачу - 15.04.2021.

15.04.2021 на станції призначення Роти, залізницею на підставі акту загальної форми № 146 від 15.04.2021, було здійснено комісійне переважування вагонів №63555056, №57923765, 64045065, 55005664 та складено комерційний акт № 496100/84 від 15.04.2021. Переважування здійснене на тензометричних вагах Миронівська ТЄЦ зав№497 ВЄТ 150 ВСД повірених 29.03.2021.

Так, згідно акту загальної форми № 146 (форма ГУ-23) та комерційного акту № 496100/84 від 15.04.2021 фактично при зважуванні вантажу, що прибув за накладною №53915831 від 10.04.2021, у вагоні:

№ 64045065 - по документу тара 23600кг, нетто65800кг, по вагам тара 23600кг, брутто 87600кг, нетто 64000 кг, що менше документа на 1800 кг;

№ 63555065 - по документу тара 23500кг, нетто 66200кг, по вагам тара 23500кг, брутто 87660кг, нетто 64160кг, що менше документа на 2040кг;

№ 57923765 - по документу тара 23300кг, нетто 664300кг, по вагам тара 23300кг, брутто 86520кг, нетто 63220кг, що менше документа на 1080кг;

№ 55005664 - по документу тара 23400кг, нетто 63000кг, по вагам тара 23400кг, брутто 85460кг, нетто 62060кг, що менше документа на 940кг.

Посада нач.вантажного району (двору) за штатним розписом відсутня. Комерційний акт підписано ДС Мороз А.Б., зам.нач.ТТЦ Мирон.ТЕЦ Двацатов Ю.В., стар.ком.агент Рачкова О.М., комерційний агент Чабанова В.І.

Як зазначає позивач, у відповідності з вимогами ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу відправник має сплатити нарахований штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За розрахунком позивача, загальна сума штрафу за невірно зазначену масу вантажу у накладній № 53915831 (вагони №63555056, №57923765, 64045065, 55005664) складає 179.360,00 грн.

Зі змісту пунктів 6, 105, 118, 122 Статуту залізниць вбачається, що залізничні перевезення оформляються накладною як обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.

Допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем згідно ч.1 ст.77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу (постанова Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17).

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує 1)начальник станції (його заступник), 2) начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і 3) працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці; 4) у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до пункту 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий комерційний акт у цьому разі не складається.

Згідно зі ст. 11 Статуту залізниць вантажні райони організовуються на станціях зі значним обсягом вантажних операцій, які виконуються в місцях загального користування.

Як встановлено судом, комерційні акти на станції Роти Донецької залізниці підписані особами, які уповноважені на підписання комерційних актів відповідно до розпорядчих актів начальника станції Роти, а саме відповідно до розпорядження №10 від 19.01.2021. У вказаних вище актах зазначено про відсутність посади начальника вантажного району (двору).

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд (у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) у постанові від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, у постанові від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.

Так, пунктом 10 Правил складання актів передбачено право підсувати акти також працівником станції, який особисто здійснював перевірку, одержувачем, який брав участь у перевірці, та у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені інші працівники залізниці.

На переконання суду, комерційний акт підписано уповноваженими особами (начальником станції, приймальником, комерційними агентами) на підставі п.10 Правил складання актів та розпорядження начальника станції Роти №10 від 19.01.2021, який не визнаний недійсним і не є скасованим у встановленому законом порядку, тому такі акти є належними та допустимими доказами у справі про стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Щодо посилання відповідача на неправильне зазначення номеру вагону в розділі "Д" комерційного акту №496100/4 від 10.04.2021 (зазначено вагон 63555065, а по накладній № 53915831 від 10.04.21 такого вагону немає), що не дає змоги встановити який саме вагон зважувався, то такі аргументи не приймаються судом з огляду на наступне.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд констатує, що надані позивачем докази (акт загальної форми №146 від 15.04.2021, накладна №53915831 від 10.04.2021, акт комісійного переважування від 15.04.2021, заявка вантажоодержувача №11-72/249 від 13.04.2021, а.с. 8-14) є більш вірогідними, ніж аргументи відповідача.

Судом встановлено, що працівниками позивача допущена механічна помилка, а саме: в розділі "Д" комерційного акту №496100/84 від 10.04.2021 вагон №63555056 було помилково записано як №63555065.

Разом з тим, технічні недоліки допущені працівниками позивача при складанні комерційного акту у сукупності з іншими зібраними по справі доказами не дають підстав вважати спірний комерційний акт таким, що не має сили доказу.

Матеріалами справи підтверджено, що спірний вантаж прибув у завантажених засобами відправника вагонах, без встановлених порушень, накладна №53915831 від 10.04.2021 на станції відправлення заповнювалися саме відправником; вантажовідправник визначив масу вантажу у вагонах таким же самим способом (шляхом зважування), як і залізниця.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати штрафу, нарахованого позивачем у зв`язку з невірним зазначенням відповідачем маси вантажу у перевізному документі.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Частиною ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Так, правильність внесених відомостей до накладної №53915831 від 10.04.2021 підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті та/або акті загальної форми.

З огляду на вищевикладене, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №53915831 від 10.04.2021, засвідчено належними та допустимими доказами, а саме комерційним актом №496100/84 від 15.04.2021, актом загальної форми ГУ-23 № 146 від 15.04.2021, які є підставою для покладання відповідальності на відправника передбаченої ст. 122 Статуту.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.ст. 118, 122 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Згідно із п. 24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті. Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, а саме у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що зважування відповідачем та переважування позивачем відбувалось на різних вагах (200 тонних та 150 тонних відповідно).

В матеріалах справи наявні технічні паспорти обох ваг, згідно яких, ваги відповідача та позивача перебувають у справному технічному стані. Крім того, суд зауважує, що технічні характеристики ваг не можуть вливати на результати зважування, у випадку, коли ваги пристосовані для зважування вантажів відповідної маси та знаходяться у справному стані. Також згідно з контекстним змістом статей 118 та 122 Статуту штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, тому суд не приймає до уваги даний аргумент відповідача.

Поданий позивачем розрахунок судом перевірений і є вірним.

За неправильно зазначену у накладній №53915831 масу вантажу (вагони №63555056, №57923765, 64045065, 55005664) штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (провізна плата 8968,00грн. х 5 х 4 вагона) складає 179.360,00 грн.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає, що в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає права, обов`язки і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку чітко визначена ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Підстав вважати такий штраф надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду немає. Тому штраф має стягуватися з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків. Крім того, можливості зменшення накладеного на порушника штрафу Статутом не передбачено.

Близька за змістом позиція міститься у висновках Верховного Суду за результатом розгляду досліджуваного питання, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 по справі №914/2339/17.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний. Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача.

Враховуючи вищенаведене, за відсутності доказів сплати відповідачем пред`явленого до стягнення штрафу, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" та стягнення з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" штрафу у розмірі 179.360,00 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40150216, місцезнаходження: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22) штраф у розмірі 179.360,00 грн. та відшкодування сплаченого судового збору у сумі 2690,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 25.01.2022.

Суддя Н.В. Величко