Рішення

від 24.01.2022 по справі 921/831/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/831/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, 46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 21, код ЄДРПОУ 08588955,

до відповідача Дочірнього підприємства "Нафтогазова компанія "Фактор", 01033, м. Київ, вул. Жилянська 9-11, код ЄДРПОУ 36555818,

про стягнення 4 089,08 грн

за участі представників сторін:

позивача: Каравець С.В., виписка з ЄДР;

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Нафтогазова компанія "Фактор" про стягнення 4 089,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору № 639 постійного та обов`язкового обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій від 18.08.2020 в частині розрахунків із позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4 089,08 грн, з яких: 3 600,00 грн - основна заборгованість, 214,22 грн - пеня, 221,40 грн - інфляційні нарахування, 53,46 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року позовну заяву Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні на 24 січня 2022 року.

В судове засідання 24.01.2022 прибув повноважний представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 24 січня 2022 року не прибув, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні та письмового відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся у відповідності до ст. 120 ГПК України, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду 17.01.2022, із відміткою про вручення 10.01.2022 Дочірньому підприємству "Нафтогазова компанія "Фактор" ухвали суду від 28.12.2021 про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити сторонам, які повинні знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням у відкритій господарській справі та скористатись своїми правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, вважає їх повідомленими належним чином.

Отже, оскільки відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні, а також відзиву на позов не скористався, враховуючи вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи №921/831/21 засобами поштового зв`язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

У судовому засіданні 24.01.2022 справу розглянуто по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

18.08.2020 між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - АРЗ СП) (Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області перейменовано у Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, згідно наказу ДСНС України від 28.05.2021 № 383 "Про зміну найменування та внесення змін до Статуту АРЗ СП ДСНС України у Тернопільській області") в особі начальника АРЗ СП Ваверчака І.В., який діє на підставі Статуту та Дочірнім підприємством "Нафтогазовою компанією "Фактор", в особі директора Горбунова О.В., який діє на підставі статуту, укладено договір № 639 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно рятувальними службами об`єктів та окремих територій (далі -Договір).

У відповідності до умов укладеного Договору (п. 1.1) АРЗ СП здійснювалось аварійно - рятувальне обслуговування об`єктів відповідача, що знаходяться за адресами:

- м. Тернопіль, вул. Гальцька, 38А (АГНКС №9);

- Тернопільська область, м. Бережани, вул. Золочівська, 53А (АГНКС №4).

Згідно з умовами укладеного Договору, АРЗ СП здійснювалось обслуговування об`єктів відповідача, забезпечувалось функціонування державної державної аварійно - рятувальної служби в режимі постійної готовності до виконання комплексу аварійно - рятувальних робіт, організовувалось технічне обслуговування аварійно - рятувальних засобів, підтримувались у відповідному стані матеріально - технічні резерви для проведення аварійно - рятувальних робіт, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями актів виконання умов договору № 639 від 18.08.2020 за вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021.

Договір № 639 від 18.08.2020 укладено відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 763 "Про затвердження переліку суб`єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов`язковому аварійно - рятувальному обслуговуванню на договірній основі".

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість функціонування структурних підрозділів "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 7200, 00 грн гривень на місяць.

Відповідно до п. 4.4. Договору плата за обслуговування об`єкті Замовника Виконавцем здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у розмірі 1/12 суми в строк до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно актів виконання умов договору.

Згідно пункту 3.12. Договору відповідач зобов`язаний вносити оплату, відповідно до умов Договору, за постійне та обов`язкове обслуговування Виконавцем об`єктів Замовника.

За умовами п. 6.1., 6.3 договору, договір вступає в силу з 01.09.2020. Дія Договору може бути припинена у разі виключення об`єкта з переліку об`єктів, які підлягають постійному та обов`язковому обслуговуванню державними аварійно - рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

В порушення пунктів 3.12., 4.1., 4.4. Договору, відповідачем не було сплачено за обслуговування за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року. В наслідок чого, заборгованість за функціонування структурних підрозділів "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення за вказаний період склала 3 600, 00 грн.

11.06.2021 та 03.11.2021 в зв`язку з порушенням відповідачем пункту 3.12. Договору, позивачем було відправлено претензійні листи № 26/80 та 10/640 з вимогами сплатити заборгованість, однак відповідач відповідей на вказані претензії не направив, заборгованість не сплатив.

Окрім того, 25.02.2021 за вх. № 26/80 відповідачу направлено акт звірки взаєморозрахунків між АРЗ СП та ДП "НГК "Фактор".

Однак, станом на 04.12.2021 відповідачем заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду для захисту порушеного права, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість в сумі 4 089,08 грн, з яких: 3 600,00 грн - основна заборгованість, 214,22 грн - пеня, 221,40 грн - інфляційні нарахування, 53,46 грн - 3% річних.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що строк виконання обов`язку відповідача з оплати наданих послуг настав, проте, відповідач надані послуги не оплатив, у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 3 600,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 600,00 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за неналежне виконання умов договорів позивач також просить стягнути з відповідача: 214,22 грн - пені, 53,46 грн - 3% річних та 221, 40 грн. - інфляційних нарахувань.

Пунктом 5.3. Договору сторони узгодили, що за порушення терміну оплати сплачується пеня у розмірі 0,5% від простроченої суми виконання за кожний день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ встановленої на момент сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено представлений розрахунок пені, 3% відсотків річних та інфляційних втрат в межах боргових періодів та визначено, що сума пені складає 213, 83 грн, 3% річних - 53, 46 грн, грн інфляційних нарахувань - 221, 39 грн.

Таким чином, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 213, 83 грн, 3% річних - 53, 46 грн, грн інфляційні нарахування - 221, 39 грн, тоді як в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 0,39 грн в позові слід відмовити.

Здійснені судом розрахунки долучені до матеріалів справи.

Відповідачем не надано суду жодних доказів які в спростування викладених у позові обставини.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2 270, 00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 900 від 21.12.2021.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, позивачу, за рахунок відповідача, має бути відшкодований сплачений судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2 269, 78 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Нафтогазова компанія "Фактор" (01033, м. Київ, вул. Жилянська 9-11, код ЄДРПОУ 36555818) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 21, код ЄДРПОУ 08588955):

3 600 (три тисячі шістсот) грн 00 коп. - основного боргу;

53 (п`ятдесят три) грн 46 коп. - 3% річних,

213 (двісті тринадцять) грн, 83 коп. - пені;

221 (двісті двадцять одну)грн, 40 коп. - інфляційних нарахувань;

2269 (дві тисячі двісті шістдесят де`ять) грн 78 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення:

- Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, 46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 21,

- Дочірньому підприємству "Нафтогазова компанія "Фактор", 01033, м. Київ, вул. Жилянська 9-11.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 26.01.2022.

Суддя Н.В. Охотницька