Ухвала

від 20.01.2022 по справі 922/3369/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3369/21

Господарський суд Харківської області у складі: суддя Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

та за участю:

розпорядника майна - арбітражного керуючого Татіщева О.Є. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора № 935 від 27.05.2013);

уповноваженої особи засновників боржника - Гордейчук В.В. (протокол зборів засновників від 10.09.2021);

від боржника - адвокат Ганга Д.Г. (ордер від 14.09.2021 ПТ № 164927, свідоцтво № 3897 від 06.07.2001);

від ТОВ "Автоексповіді" - адвокат Гордієнко А.Г. (ордер ДН № 090381 від 14.09.2021, свідоцтво ДН № 5479),

від ОСОБА_1 - адвокат Гордієнко А.Г. (ордер ДН № 090389 від 01.12.2021),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області заяву ОСОБА_1 вх. 24605 від 20.10.2021 з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕКСПОВІДІ" про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі №922/3369/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексповіді" до боржника у розмірі 2 465 000,00 грн заборгованості та на суму 22700,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія"; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Аграрно-вантажна компанія" арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора № 935 від 27.05.2013); встановлено розпоряднику майна ТОВ "Аграрно-вантажна компанія" арбітражному керуючому Татіщеву Олександру Євгеновичу грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майна боржника; джерелом оплати встановлено кошти, авансовані кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області; встановлено розпоряднику майна строк до 19.10.2021 для подачі до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів, заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника та надання її результатів суду до 19.10.2021; попереднє засідання суду призначено на "04" листопада 2021 року.

Однак, у зв`язку з поданням уповноваженою особою засновників ТОВ "Аграрно-вантажна компанія" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 про відкриття провадження у справі, справа направлена до Східного апеляційного господарського суду, тому призначене у справі попереднє засідання 04.11.2021 не відбулось.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 апеляційну скаргу уповноваженої особи засновників (учасників) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" Гордейчука Віталія Вікторовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі №922/3369/21 - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі №922/3369/21 залишено без змін.

17.11.2021 справа № 922/3369/21 повернулась до Господарського суду Харківської області після закінчення апеляційного провадження.

Під час перебування справи в суді апеляційної інстанції до суду надійшла заява ОСОБА_1 вх. 24605 від 24.10.2021 з грошовими вимогами до Боржника.

В заяві просить суд: визнати грошові вимоги конкурсного кредитора - ОСОБА_1 до боржника у розмірі 5 243 369,00 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Зазначає про те, що грошові вимоги ґрунтуються на Договорі перевезення № 24-10/17 від 24.10.2017, укладеному між ТОВ "АВК" та ТОВ "Агрокарго" (зміна назви на ТОВ "Вольта Ван").

В подальшому між ТОВ "Вольта Ван" та ОСОБА_1 підписано договір про відступлення прав вимоги за договором перевезення № 24-10/17 від 24.10.2017. Борг за цим договором заявник вказує у розмірі 500 000 грн.

Крім того, заявник вказує про те, що у ТОВ "АВК" існувала заборгованість перед ТОВ "Автосмуга" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів у розмірі 4 743 396,00 грн. З метою врегулювання питання цієї заборгованості видано чотири простих векселі, строк погашення яких сплив 02.10.2021.

Заявник зазначає про те, що між ТОВ "Автосмуга" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.10.2021, за умовами якого ОСОБА_1 прийняв цінні папери, а саме векселі (векселедавець ТОВ "АВК").

Дослідивши заяву ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника та перевіривши її відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про те, що заява таким вимогам відповідає, отже наявні правові підстави для призначення її до розгляду в попередньому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 призначено заяву ОСОБА_1 до розгляду в попередньому засіданні на 21.12.2021.

До суду надійшли письмові пояснення (заперечення) вх. 30013 від 20.12.2021 уповноваженої особи засновників ОСОБА_2 на заяву з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 . На думку уповноваженої особи засновників, укладення 02.08.2021 між ТОВ "Вольта Ван" та ОСОБА_1 договору про відступлення права вимоги відбулось з істотним порушенням норм чинного законодавства України, тому вважає, що заявлені вимоги не підлягають визнанню.

На думку уповноваженої особи засновників ТОВ "Вольта Ван" укладено договір про відступлення вимог, за якими сплив строк позовної давності.

Крім того, вважає, що укладений договір відступлення права вимоги, незважаючи на його назву, за своєю суттю є договором факторингу.

Також наводить заперечення в частині вимог, які ґрунтуються на договорі купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.10.2021 між ТОВ "Автосмуга" та ОСОБА_1 .

Так, звертає увагу на те, що загальна сума договору складає 400000 грн. Посилається на п. 39 Модельного Статуту, на підставі якого, як вказує уповноважена особа засновників, діє товариство Боржника.

Так, відповідно до зазначеного пункту Модельного Статуту отримання товариством кредиту або позики, крім випадків, коли відповідна сума на день укладення правочину перевищує суму, еквівалентну 10 місячним мінімальним заробітним платам, потрібно узгоджувати на загальних зборах товариства

Уповноважена особа вважає, що оскільки в даному випадку сума договору складає 400000 грн, що є більшим ніж 10 мінімальних заробітних плат, тому укладенню такого договору повинно було передувати рішення загальних зборів товариства. Однак, наголошує на тому, що таке рішення товариством не приймалось.

Також уповноважена особа зазначає про те, що до суду не надано доказів на підтвердження наявності грошового боргу, фактично поставлених товарів чи виконаних робіт від ТОВ "Автосмуга" на адресу ТОВ "АВК", тому уповноважена особа засновників вважає, що відсутня можливість вирішити питання щодо походження відступлення права вимоги.

До суду від ОСОБА_1 надійшли оригінали простих іменних векселів на суму 4743396,00 грн, які долучені судом до матеріалів справи.

До суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення (вх. 117 від 05.01.2022) на письмові пояснення уповноваженої особи засновників. В запереченнях наводить доводи на спростування тверджень уповноваженої особи засновників та вважає позицію уповноваженої особи засновників не обґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.

До суду від уповноваженої особи засновників надійшли додаткові письмові заперечення вх. 249 від 18.01.2022 на заяву з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 .

В запереченнях вважає, що підписання акту звіряння взаємних розрахунків 15.03.2021 відбулось після спливу строків позовної давності та підписано неуповноваженою особою з боку ТОВ "АВК", тому підписання такого акту не перериває перебіг позовної давності.

Крім того, наголошує на тому, що між ТОВ "Автосмуга" (Продавцем) та ТОВ "АВК" (Покупцем) укладено 5 договорів купівлі-продажу транспортних засобів, однак посилається на те, що транспортні засоби, придбані за цими договорами, не передані ТОВ "АВК" та на даний час зареєстровані за ТОВ "Автосмуга".

Також не погоджується із позицією Боржника та кредитора щодо трактування положень Модельного статуту.

Від ОСОБА_1 надійшли заперечення вх. 1219 від 19.01.2022 на додаткові пояснення уповноваженої особи засновників, в яких не погоджується з доводами останнього та вважає їх безпідставними. Наводить доводи на підтвердження своєї позиції у справі. Просить задовольнити заяву з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 і включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів.

До суду від Боржника надійшла заява вх. 1336 від 20.01.2022, в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію протоколу № 1/2016 Загальних зборів учасників засновників товариства від 11.11.2016, згідно з яким вирішено визначити як установчий документ Модельний статут; копію витягу від 26.10.2017; копію Постанови КМУ від 16.11.2011.

Зазначені документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Судом відкладався розгляд вимог ОСОБА_1 та в судових засіданнях оголошувалось про перерви.

В судовому засіданні 20.01.2022 представник ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви з кредиторськими вимогами до Боржника в повному обсязі та просить її задовольнити.

В судовому засіданні 20.01.2022 уповноважена особа засновників заперечувала проти визнання вимог ОСОБА_1 та просить їх відхилити.

Представник Боржника в повному обсязі визнає заявлені вимоги ОСОБА_1 та просить задовольнити заяву ОСОБА_1 і включити такі вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зазначив про те, що ним отримана заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до Боржника та додані до неї документи. У відповідності до покладених на нього обов`язків розпорядник майна розглянув заявлені вимоги ОСОБА_1 визнав їх обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. За результатами розгляду таких вимог розпорядник майна склав відповідне повідомлення, яке направив ОСОБА_1 та до суду, про визнання таких вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі та розглянувши заявлені вимоги ОСОБА_1 до Боржника, суд встановив наступне.

24.10.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРАРНО-ВАНТАЖНА КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "АВК") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКАРГО" (далі - ТОВ "АГРОКАРГО") укладено Договір № №24-10/17 перевезення вантажу (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Перевізник - ТОВ "АВК" зобов`язується надати Замовнику - ТОВ "Агрокарго" послуги з організації та виконання перевезень вантажу, а саме: доставити у межах та/або поза межами території України довірені йому Перевізником легкові автомобілі (далі - "Вантаж") до пункту призначення (розвантаження) та видати Вантаж особі, яка має право на його одержання, відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародних правил перевезень.

25.10.2017 року на виконання пункту 3.1.1. Договору, Замовником було здійснено оплату Послуг на умовах передоплати у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч гривень) 00 коп. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника.

У свою чергу після здійснення передоплати Перевізник не приступив до надання послуг за Договором так і в подальшому Перевізником не було виконано зобов`язання щодо надання послуг за Договором.

Пунктом 3.1.2. Договору передбачено, що у разі ненадання Перевізником послуг з організації та виконання перевезень вантажу протягом 2 (двох) місяців з моменту перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника, Перевізник повинен повернути встановлену Сторонами суму передоплати на вказаний Замовником рахунок.

Так, Перевізником не надано послуг з організації та виконання перевезень вантажу протягом 2 (двох) місяців з моменту перерахування коштів на поточний рахунок, а тому Перевізник - ТОВ "АВК" повинен повернути суму передоплати Замовнику - ТОВ "Агрокарго" у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч гривень) 00 коп.

У 2020 році ТОВ "Агрокарго" змінено назву на ТОВ "Вольта-Ван" (код ЄДРПОУ 41262486).

15.03.2021 між ТОВ "Вольта-Ван" та ТОВ "АВК" було підписано акт звірки заборгованості, в якому сторони зафіксували та підтвердили наявність заборгованості за Договором № 24-10/17 про перевезення вантажу.

Крім того, у зв`язку з втратою документів ТОВ "АВК" та ТОВ "Вольта-Ван" підписали дублікат Договору перевезення вантажу від 15.03.2021 (втраченого договору № 24-10/17 між ТОВ "АВК" та ТОВ "Автосмуга" від 24.10.2017).

02.08.2021 між ТОВ "Вольта-Ван" та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення прав вимоги.

Згідно пункту 2.1. Договору Первісний кредитор відступає (передає) Об`єкт Договору (Права вимоги) на користь Нового кредитора в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Новий кредитор приймає від Первісного кредитора Об`єкт Договору (Права вимоги) та стає кредитором в зобов`язаннях за Основними угодами в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що Об`єкт Договору (Права вимоги) є права вимоги Первісного кредитора до Боржника зі сплати простроченої заборгованості за Основною угодою та Актом звіряння взаємних розрахунків на загальну суму 500 000 (п`ятсот тисяч гривень) 00 коп.

Відповідно до пункту 1.3. Основними угодами є:

1.3.1. Основний договір 1 - Дублікат Договору №24-10/17 перевезення вантажу, укладений 15 березня 2021 року між Первісним кредитором та Боржником;

1.3.2. Акт звіряння взаємних розрахунків - Акт звіряння взаємних розрахунків на 15.03.2021 року за Основним договором 1, яким Сторонами підтверджено заборгованість за Основним договором 1.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Ціна Об`єкту Договору (ціна Договору) визначена Сторонами в сумі в сумі - 100 000,00 (сто тисяч гривень) 00 коп., без ПДВ.

Надаючи правову кваліфікацію вимогам ОСОБА_1 , які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги за договором перевезення вантажу, суд зазначає про наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, крім іншого, договори та інші правочини.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева.

Відповідно до частин 1, 2 статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

В силу дії частини 1 статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статей 4 та 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується і частина 2 статті 307 ГК України.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як встановлено та зазначено вище, Перевізником (ТОВ "АВК") не було виконано взятих на себе за договором перевезення зобов`язань та не надано послуг з перевезення вантажу Замовнику ТОВ "АГРОКАРГО" (після зміни найменування ТОВ "Вольта-Ван").

Наведені обставини не заперечуються представником Боржника ТОВ "АВК".

Враховуючи наведене, у ТОВ "АВК" виник обов`язок повернути ТОВ "АГРОКАРГО" отриману за Договором передплату у розмірі 500 000 грн, розмір якої підтверджується належними доказами та також не заперечується представником Боржника.

Як встановлено та зазначено вище, між ТОВ "Вольта-Ван" (попередня назва "Агрокарго") "Первісний кредитор" та ОСОБА_1 "Новий кредитор" укладено договір 02.08.2021, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав право вимоги до Боржника ТОВ "АВК" за Основним договором перевезення вантажу дублікат № 24-10/17.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Суд відхиляє як необґрунтовані посилання уповноваженої особи засновників на не, що ТОВ "Вольта-Ван" відступив ОСОБА_1 право вимоги, строк позовної давності за яким сплив, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому ч.5 ст. 261 ЦК України зазначено: за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 9.1. Договору Перевезення передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 24.12.2017 року включно. При цьому, Сторони підтверджують, що закінчення терміну дії Договору або його дострокове розірвання не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, які виникли до моменту закінчення терміну дії Договору або його дострокового розірвання.

Тобто, сплив строку виконання за Договором є 24.12.2017 року, а відтак перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку, а саме - 25.12.2017. Враховуючи вимоги вставлені законодавством до загальної позовної давності, строк позовної давності за даними правовідносинами повинен спливати - 25.12.2020.

Разом із цим, відповідно до положень пункту 5 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 2 квітня 2020 року, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, затверджені Постановою КМУ від 22.09.2021 №981 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України") карантин продовжено до 31 грудня 2021року. Зазначені положення наводяться також у постанові Верховного Суду по справі № 373/651/20 від 01 грудня 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101808795).

Таким чином строк позовної давності у даних правовідносинах не є таким, що сплив.

Крім того, у зв`язку з неповерненням Замовнику суми передоплати у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч гривень) 00 коп. та на підтвердження існування заборгованості за Договором № №24-10/17 перевезення вантажу між контрагентами складено Акт про звірку заборгованості від 15 березня 2021 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 11 ЦКУ).

Таким чином діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Наведене підтверджується правовою позицією наведеною у постанові Верховного Суду по справі № 910/1389/18 від 05.03.2019, в якій зазначено, що підписання актів звірки взаємних розрахунків є належними доказами визнання відповідачем свого боргу, що перериває строк позовної давності.

З урахуванням вищенаведеного, факт укладення Кредитором ТОВ "ВОЛЬТА ВАН" та боржником ТОВ "АВК" акту про звірку розрахунків є юридичним фактом визнання ТОВ "АВК" боргу перед первісним кредитором на суму 500 000,00 грн та моментом переривання строку позовної давності.

З огляду на викладене, твердження уповноваженої особи засновників про сплив позовної давності за такими вимогами спростовується наведеним.

Дослідивши доводи уповноваженої особи засновників про те, що укладений між сторонами договір відступлення права вимоги є за своєю правовою природою договором факторингу, суд зазначає про наступне.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Ціна Об`єкту Договору (ціна Договору) визначена Сторонами в сумі в сумі - 100 000,00 (сто тисяч гривень) 00 коп., без ПДВ.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, так і оплатним.

У останньому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, оскільки частина третя статті 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що:

а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором);

б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги);

в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;

г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату;

д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо;

е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 ЦК України зумовлює його недійсність.

З огляду на наведене, факторинг передбачає наявність одночасно трьох обов`язкових умов: первинний кредитор поступається новому кредиторові грошовою вимогою в цілях здобуття фінансування; новий кредитор сплачує первинному кредитору як компенсацію певну грошову суму (фінансування); новий кредитор отримує плату за користування грошовими коштами, наданими первинному кредиторові. Способи визначення доходу нового кредитора можуть бути різними: знижка з вартості боргу, відсотки, комісійні, їх поєднання.

Відсутність цих ознак при відступленні права вимоги вказують на те, що має місце цесія або договір купівлі-продажу права грошової вимоги (стаття 656 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 591/4552/17 (провадження № 61-46099св18), від 27 березня 2019 року у справі № 755/5751/17 (провадження № 61-34730св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 128/639/17 (провадження № 61-45112св18).

З аналізу умов договору про відступлення права вимоги від 02.08.2021 вбачається наступне :

- між сторонами відбулася передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Встановлено, що договір відступлення права вимоги за своєю природою може бути як безоплатним, так і оплатним, у даному випадку сторони дійшли згоди щодо ціни договору та визначили її у розмірі 100 000,00 грн за погодженням.

- Договір відступлення прав вимоги від 02.08.2021 не відповідає вимогам зазначених правових норм щодо суб`єктного складу договору факторингу як взагалі у зв`язку з відсутністю третьої сторони договору - фактора, який повинен мати статус фінансової установи у розумінні Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" так і через те, що статут сторін та відповідне їх значення є іншим, ніж тим, що указано у договорі факторингу.

- щодо мети укладення договору - для договору факторингу такою є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

З аналізу умов договору про відступлення права вимоги відсутні будь-які положення згідно яких: - первинний кредитор поступається новому кредиторові грошовою вимогою в цілях здобуття фінансування (сторони не переслідували ціль фінансування, мета укладеного правочину - передати право вимоги для стягнення боргу з боржника); новий кредитор сплачує первинному кредитору як компенсацію певну грошову суму (фінансування) (сторонами договору узгоджена лише ціна договору як істотна умова такого, при цьому сплата ціни Договору здійснюється Новим кредитором не пізніше "02" серпня 2024 року у зв`язку з чим між сторонами на даний час відсутні будь-які розрахунки); новий кредитор отримує плату за користування грошовими коштами, наданими первинному кредиторові (ТОВ "Вольта Ван" не надавало ОСОБА_1 грошові кошти, а згідно укладеного договору було передано право вимоги за встановленою сумою, крім того ОСОБА_1 як новий кредитор не отримував ніяких коштів у розумінні плати).

Отже, з огляду на вищенаведені норми матеріального права та встановлені між сторонами правовідносини можна дійти висновку про те, що договір про відступлення права вимоги від 02 серпня 2021 року є оплатним договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, оскільки за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату взамін права вимоги та жодна із сторін не отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов`язком поверненням цих коштів та оплати часу користування ними.

У договорі відсутні умови, притаманні договору факторингу, у зв`язку з чим укладений договір про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором цесії.

Отже, такі твердження уповноваженої особи засновників спростовуються вищевикладеним.

Зважаючи на наведене, суд доходить до висновку про правомірність та доведеність вимог ОСОБА_1 до Боржника у розмірі 500 000 гривень, які ґрунтуються на Договорі Перевезення вантажу № 24-10/17, право вимоги за яким ОСОБА_1 набув на підставі Договору про відступлення права вимоги від 02.08.2021.

Щодо іншої частини вимог ОСОБА_1 до Боржника, які ґрунтуються на простих Векселях, виданих з метою погашення заборгованості за Договором купівлі-продажу транспортних засобів, судом встановлено наступне.

У Товариства з обмеженою відповідальністю "АВК" існувала заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосмуга" (код ЄРДПОУ 42077683) за Договорами купівлі-продажу транспортних засобів у загальному розмірі 4 743 396, 00 грн.

З метою (погашення заборгованості за Договорами перед ТОВ "Автосмуга" на суму простроченої заборгованості) ТОВ "АВК" видано чотири простих векселі, строк погашення яких сплив 02.10.2021.

У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСМУГА" та ОСОБА_1 укладено Договір № БВ 110/2-3/21 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.10.2021 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець - ТОВ "АВТОСМУГА" продав, а покупець - ОСОБА_1 прийняв та оплатив, на умовах, викладених у цьому договорі цінні папери, а саме:

- Вексель простий, форма випуску ФІ та форма існування Фі: іменний паперова, Векселедавець ТОВ "АВК" (код ЄДРПОУ 40965384), номер та серія векселя: АА №2454001, номінальна вартість 1 (одного) ФІ у валюті номіналу: 1470 000,00 грн, договірна вартість 1 (одного) ФІ гривень 123 954,00 грн, дата складання: 02.08.2021 року, строк платежу: по пред`явленню, але не пізніше 02.10.2021;

- Вексель простий, форма випуску ФІ та форма існування Фі: іменний паперова, Векселедавець ТОВ "АВК" (код ЄДРПОУ 40965384), номер та серія векселя: АА №2454002, номінальна вартість 1 (одного) Фі у валюті номіналу: 1 468 000,00 грн, договірна вартість 1 (одного) ФІ гривень 123 785,00 грн, дата складання: 02.08.2021 року, строк платежу: по пред`явленню, але не пізніше 02.10.2021;

- Вексель простий, форма випуску ФІ та форма існування ФІ: іменний паперова, Векселедавець ТОВ "АВК" (код ЄДРПОУ 40965384), номер та серія векселя: АА №2454003, номінальна вартість 1 (одного) ФІ у валюті номіналу: 1 464 000,00 грн, договірна вартість 1 (одного) ФІ гривень 123 448,20 грн, дата складання: 02.08.2021 року, строк платежу: по пред`явленню, але не пізніше 02.10.2021;

- Вексель простий, форма випуску ФІ та форма існування ФІ: іменний паперова, Векселедавець ТОВ "АВК" (код ЄДРПОУ 40965384), номер та серія векселя: АА №2454004, номінальна вартість 1 (одного) ФІ у валюті номіналу: 841 396,00 грн, договірна вартість 1 (одного) ФІ гривень 28 812,40 грн, дата складання: 02.08.2021 року, строк платежу: по пред`явленню, але не пізніше 02.10.2021

Оригінали зазначених простих векселів надані ОСОБА_1 суду та долучені до матеріалів справи.

Надаючи правову кваліфікацію підставам виникнення вимог ОСОБА_1 у розмірі 4743396,00 грн, суд зазначає про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

Відповідно до статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені)

Згідно з статтею б Закону України "Про обіг векселів в Україні" платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.

Виходячи з наведеного, вексель являє собою спосіб розрахунків, тобто є грошовим зобов`язанням, яке в силу статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України має виконуватися належним чином.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3.3. Договору перехід права власності на цінні папери здійснюється шляхом передачі продавцем у власність покупця цінних паперів з іменним (ордерним) індосаментним написом, який зроблений останнім законним векселедержателем.

Датою переходу права власності на цінні папери є дата підписання продавцем та покупцем акту прийму-передачі цінних паперів, що є невід`ємною частиною цього договору. З дати підписання акту приймання-передачі цінних паперів усі права та обов`язки векселедержателя в повному обсязі переходять до покупця та з цього моменту до нього переходять право власності на цінні папери (п. 3.4 Договору).

Згідно з умовами договору № БВ 110/2-3/21 сторонами 13.10.2021 підписано акт прийому-передачі цінних паперів про реєстрацію переходу права власності на цінні папери в повному обсязі, а тому з 13.10.2021 ОСОБА_1 є законним векселедержателем вищенаведених цінних паперів.

Таким чином, з моменту укладення Договору № БВ 110/2-3/21 купівлі-продажу фінансових інструментів від 13.10.2021 та Акту прийому-передачі до нього ОСОБА_1 став законним держателем векселів за існуючою заборгованістю боржника та відповідно до оформленого індосаменту право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" перейшло до ОСОБА_1 у відповідному розмірі та обсязі, а саме 4743396,00 грн.

Суд відхиляє доводи уповноваженої особи засновників про те, що видача ТОВ "АВК" зазначених векселів на суму 4743396,00 грн є значним правочином, тому необхідно отримати згоду рішення загальних зборів товариства на укладення такого правочину, з огляду на наступне.

Порядок вчинення правочинів у ТОВ "АВК" регулюється Законом України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та Статутом товариства.

- рішенням №1/2016 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" від 11 листопада 2016 року було прийнято, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-вантажна компанія" здійснює свою діяльність на підставі Модельного статуту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року №367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" зазначено, що товариства з обмеженою відповідальністю, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 № 1182 "Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю", і до 18 червня 2019 не перейшли на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого цією постановою, з 18 червня 2019 вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постановою, шляхом обрання варіантів "за замовчуванням".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2021 року Товариство не перейшло на діяльність на підставі власного статуту та модельного статуту, затвердженого вищенаведеною постановою, а тому ТОВ "АВК" автоматично перейшло на діяльність на підставі Модельного статуту, згідно чинної редакції, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" в редакції за замовчуванням.

Розділом 39 "Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість" Модельного статуту в редакції за замовчуванням Значними правочинами Товариства є правочини:

39.1) визначені законом;

39.2) визначені законом, а також ті, предметом яких є*:

39.2.1) дарування Товариством майна, робіт або послуг*;

39.2.2) надання Товариством майна у заставу*;

39.2.3) забезпечення порукою Товариства виконання зобов`язання третьою особою*;

39.2.4) купівля-продаж об`єкта нерухомого майна;

39.2.5) купівля-продаж транспортного засобу;

39.2.6) випуск (емісія) Товариством або купівля-продаж цінних паперів;

39.2.7) продаж Товариством знака для товарів і послуг;

39.2.8) надання Товариством об`єкта нерухомого майна або транспортного засобу у користування на строк більше ніж три роки;

39.2.9) отримання Товариством кредиту або позики, крім випадків, коли відповідна сума на день укладення правочину не перевищує суму, еквівалентну 10 місячним мінімальним заробітним платам;

39.2.10) надання Товариством позики, крім випадків, коли позичальником є працівник Товариства, а відповідна сума на день укладення правочину не перевищує 10 місячних мінімальних заробітних плат;

39.2.11) передача виключних прав на вчинення правочинів від імені Товариства, чи будь-яких інших виключних майнових прав Товариства;

39.2.12) зобов`язання, сума яких на день укладення відповідного правочину перевищує:

39.2.12.1) 10 місячних мінімальних заробітних плат;

39.2.12.2) 20 місячних мінімальних заробітних плат;

39.2.12.3) 30 місячних мінімальних заробітних плат;

39.2.12.4) 50 місячних мінімальних заробітних плат;

39.2.12.5) 100 місячних мінімальних заробітних плат.

40. Правочин, за яким вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу:

40.1) якщо при цьому він не відповідає будь-якому іншому визначеному Статутом критерію значного правочину Товариства, вважається схваленим Товариством одночасно з його переходом на діяльність на підставі Статуту та не потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його вчинення*;

40.2) потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників щодо надання згоди на його вчинення.

Відповідно до п.5 приміток Модельного статуту в редакції за замовчуванням вказано: Підпункти з позначкою "*" є рекомендованими і обираються (застосовуються) для формування редакції Статуту за варіантом "за замовчуванням". При цьому підпункти з позначкою "*", які є у складі іншого підпункту без такої позначки, використовуються для формування за каскадним принципом редакції відповідної частини Статуту за варіантом «за замовчуванням» .

Таким чином, аналізуючи розділ про значні правочини Модельного статуту в редакції за замовчуванням до ТОВ "АВК" застосовуються лише виключні положення такого, які містять варіант із "*" (зірочкою). Зазначений уповноваженою особою засновників пункт 39.2.9 Модельного статуту в редакції за замовчуванням взагалі не підлягає застосуванню до даних правовідносин так як: даний пункт не містить зірочку; ТОВ "АВК" не отримувало ніякого кредиту/позики згідно виписаних векселів.

- статтею 44 ЗУ "Про ТОВ та ТДВ" встановлено: Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Зазначені положення наводяться також у постанові Верховного Суду по справі № 904/2425/20 від 03 серпня 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98946755).

З пояснень Боржника за даними останньої затвердженої фінансової звітності ТОВ "АВК" загальна вартість активів на кінець звітного періоду (на 01/01/2021 року) становить 47 990 700,00 грн.

Загальна сума виписаних векселів становить 4 743 396 грн, що складає менше 50% від вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності. Наведене підтверджує, що даний правочин не є значним та не потребує отримання згоди від загальних зборів.

Таким чином, значними правочинами для укладення яких ТОВ "АВК" необхідно отримання згоди (рішення) загальних зборів учасників є:

договори дарування майна, робіт, послуг;

укладення договорів застави, іпотеки;

укладення договорів поруки відповідно до яких ТОВ «АВК» є поручителем;

укладення договорів на суму більше 23 995 350 грн.

На момент (2019) укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів між ТОВ "АВК" та ТОВ "Автосмуга" загальна вартість активів на кінець звітного періоду (на 01/01/2019 року) становила 36 630 100,00 грн.

Отже, укладення кожного (окремого) із таких договорів купівлі-продажу здійснено згідно додержанням вимог законодавства.

Посилання уповноваженої особи засновників на те, що транспортні засоби, про купівлю продаж яких укладено договори, НЕ перереєстровані за боржником спростовуються наданими до матеріалів справи свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, з яких вбачається, що такі транспортні засоби зареєстровані за ТОВ "АВК".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 до Боржника в частині вимог 4 743 396,00 грн.

Судом встановлено, що при виготовленні прохальної частини заяви заявником допущено технічну описку, а саме зазначено загальний розмір вимог, які просить визнати заявник, 5243369,00 грн. Однак, оскільки судом розглянуто та встановлено, що вимоги складаються з 500 000 грн та 4743396,00 грн (які заявлені заявником та визнані судом обґрунтованими), тому загальний розмір вимог ОСОБА_1 складає 5 243 396,00 грн (4743396.00+500000). Вимоги законні обґрунтовані та підтверджені належними доказами. Зазначена описка є технічною помилкою та не впливає на загальний розмір вимог, які підлягають визнанню.

Зазначені вимоги визнані розпорядником майна та Боржником, підтверджені наданими до матеріалів справи доказами. Натомість заперечення уповноваженої особи засновників боржника є недоведеними та не підтверджуються жодними доказами, а є лише тлумаченням такою особою обставин справи на свою користь.

Із заявою з грошовими вимогами кредитор звернувся протягом строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства, вимоги виникли до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, тому є конкурсними та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у визначеній Кодексом черговості.

За звернення із заявою з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 4540,00 грн, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 46, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 вх. 24605 від 20.10.2021 з грошовими вимогами до боржника.

Визнати грошові вимоги ОСОБА_3 до боржника у розмірі 5 243 396,00 грн та 4540грн судового збору, які включити до реєстру вимог кредиторів у встановленій КУзПБ черговості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.01.2022.

Суддя Усатий В.О.