Ухвала

від 25.01.2022 по справі 367/286/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/286/22

Провадження №1-кс/367/252/2022

УХВАЛА

Іменем України

25січня 2022року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Грінстон» на постанову слідчого ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП Київській області про закриття кримінального провадження № 12021111040001123 від 16.11.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищевказана скарга.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились, адвокат подав до суду заяву про розгляд скарги у їх відсутність.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 по справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 18.01.2022 року було витребувано з ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП Київській області матеріали кримінального провадження № 12021111040001123 від 16.11.2021 року.

Так, вищевказану ухвалу разом із судовою повісткою, ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області отримало 24.01.2022 року. Разом із тим, станом на 25.01.2022 року ухвала виконана не була, тому, слідчий суддя, вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними матеріалами.

Як вбачається з матеріалів скарги адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Грінстон» 15.11.2021 року звернувся, від імені ТОВ «ГРІНСТОН», із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Так, на підставі даної заяви, уповноваженою особою ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області 16.11.2021 року було внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 12021111040001123 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України.

Постановою старшого слідчого ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 27.12.2021 року, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021111040001123 від 16.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, як вбачається з вищевказаної постанови, прийняте слідчим рішення було мотивоване тим, що 15.11.2021 року до чергової частини ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла письмова заява від представника ТОВ «Грінстон» (ЄДРПОУ 43988624) про те, що громадянином ОСОБА_5 здійснено завідомо неправдиве повідомлення до поліції про вчинення кримінального правопорушення підпорядкованими особами ТОВ «Грінстон». Враховуючи матеріали перевірки в їх сукупності, а також приймаючи до уваги, те що встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Однак, слідчий суддя не може погодитися з таким процесуальним рішенням слідчого та приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, як вбачається зі скарги, заявник вказує, що під час досудового розслідування слідчим не було вчинено дій спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин кримінального правопорушення, зокрема слідчим не було проведено необхідних слідчих дій спрямованих на встановлення істини у справі, що призвело до необґрунтованих висновків, які містяться у постанові та які є передчасними.

Відповідно дост.9КПК України,під часкримінального провадженнясуд,слідчий суддя,прокурор,керівник органудосудового розслідування,слідчий,інші службовіособи органівдержавної владизобов`язані неухильнододержуватися вимогКонституції України,цього Кодексу,міжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,вимог іншихактів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 40 КПК України, встановлено, що Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно доч.5ст.110КПК Українипостанова слідчого,дізнавача,прокурора складаєтьсяз:1)вступної частини,яка повиннамістити відомостіпро: місцеі часприйняття постанови; прізвище,ім`я,по батькові,посаду особи,яка прийнялапостанову; 2)мотивувальної частини,яка повиннамістити відомостіпро: змістобставин,які єпідставами дляприйняття постанови; мотивиприйняття постанови,їх обґрунтуваннята посиланняна положенняцього Кодексу; 3)резолютивної частини,яка повиннамістити відомостіпро: змістприйнятого процесуальногорішення; місцета час(строки)його виконання; особу,якій належитьвиконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Таким чином, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Так, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 383 КК України настає за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу, що обов`язковими елементами складу кримінального правопорушення є суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт та об`єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу кримінального правопорушення у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.

Проте, закриваючи кримінальне провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України слідчий не вказав, в чому саме полягає діяння, хто є суб`єктом його вчинення, не встановив наявності суб`єктивної сторони діяння, а також не конкретизував об`єктивної сторони діяння, обмежившись лише посиланням на саму заяву представника ТОВ «Грінстон» про вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, в оскаржуваній постанові слідчим зазначено, що кримінальне провадження підлягає закриттю саме у зв`язку із відсутністю в діянні складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України і при цьому не визначено, які саме з його елементів (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна чи об`єктивна сторона) відсутні в даному випадку.

Слідчим у постанові не наведено жодної очевидної та підтвердженої матеріалами провадження підстави закриття кримінального провадження, а також відсутні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. Належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу правопорушення та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого не наведено.

Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження належним чином не вмотивована і не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов переконання, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження прийнята з порушенням вимог ст.ст. 92, 94 КПК України, а її зміст не відповідає вимогам статті 110 КПК України.

Усунути вказані істотні порушення можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання слідчим вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин провадження.

У даному випадку слідчому необхідно проаналізувати кожен здобутий ним доказ у кримінальному провадженні у контексті доведеності чи не доведеності складу в діянні особи кримінального правопорушення, щодо якого проводиться досудове розслідування.

Так, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вказує на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки з оскаржуваної постанови не вбачається всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. При цьому, слідчий суддя зазначає? що протилежне не було спростовано слідчим, оскільки в судове засідання останній не з`явився та не надав суду матеріалів кримінального провадження.

При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з`ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.

Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що слідство зобов`язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно ретельно виконати вимоги ухвали слідчого судді, які зазначені у мотивувальній частині, виконати інші необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 28, 110, 219, 284, 303, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Грінстон» на постанову слідчого ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП Київській області про закриття кримінального провадження № 12021111040001123 від 16.11.2021 року задовольнити.

Скасувати постанову старшого слідчого ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 27.12.2021 року, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021111040001123 від 16.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1