Рішення

від 26.01.2022 по справі 537/5743/21

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/333/2022

Справа № 537/5743/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2022 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Маханькова О.В.

за участі секретаря судового засідання - Костюкевич О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

встановив:

До Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області з позовною заявою звернулась Кременчуцька міська рада про стягнення з ОСОБА_3 збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою.

На обґрунтування заявлених вимог повідомили, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2014 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці Дочірньому підприємству ПРОМСПЕЦБУД затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1 та передано ДП ПРОМСПЕЦБУД в оренду земельну ділянку площею 17448 кв.м для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі договору дарування, серія та номер:1959, виданий 21.07.2014, посвідченого Прокопом О.Е. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області та згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2014, посвідченого Ципко Т.А. за №1816, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, будівля технічних майстерень на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.07.2016 Про надання згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок в м. Кременчуці ДП ПРОМСПЕЦБУД надано дозвіл на поділ земельної ділянки, площею 17448 кв.м, що передавалась в користування для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1 на три земельні ділянки:

-земельна ділянка № НОМЕР_1 - площею 14 738кв.м, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд -будівлі технічних майстерень для наступної передачі в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 ;

-земельна ділянка № НОМЕР_2 - площею 2406 кв.м, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель для наступної передачі в оренду ТОВ Маркетінвест ;

-земельна ділянка № НОМЕР_3 - площею 304 кв.м, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель для наступної передачі в оренду ТОВ Маркетінвест .

Але на час підготовки вказаної позовної заяви Відповідач так і не оформив в установленому законом порядку право користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нерухомим майном.

Земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 14738 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд -будівлі технічних майстерень по АДРЕСА_1 є сформованою 01.12.2016р. та їй присвоєно кадастровий номер 5310436500:10:001:0225.

Так, у період з 27.02.2020 року по 31.10.2021 року включно Відповідач використовував земельну ділянку площею 14 738 кв.м без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення та експлуатації об`єкту нерухомого майна (будівлі технічних майстерень), що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Прохали суд стягнути з відповідача 280 916 грн.86 коп. та судові витрати .

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, прохала суд задовольнити позов. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 280 916 грн.86 коп. та судові витрати в сумі 4 213,75 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно норм ч.1 ч.2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права і інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Таким чином, учинення відповідачем ОСОБА_3 протиправних дій у вигляді використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що надають право на земельну ділянку та спричинення збитків міській раді внаслідок користування цими земельними ділянками порушує зазначені вище інтереси держави, в особі якої в зазначеному спорі виступає Кременчуцька міська рада Полтавської області, яка згідно з ст.ст.11,12 Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах населеного пункту.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі договору дарування, серія та номер:1959, виданий 21.07.2014, посвідченого Прокопом О.Е. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області та згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2014, посвідченого Ципко Т.А. за №1816, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, будівля технічних майстерень на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.07.2016 Про надання згоди на поділ та об`єднання земельних ділянок в м. Кременчуці ДП ПРОМСПЕЦБУД надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 17448 кв.м, що передавалась в користування для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1 на три земельні ділянки:

-земельна ділянка № НОМЕР_1 - площею 14 738кв.м, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд -будівлі технічних майстерень для наступної передачі в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 ;

-земельна ділянка № НОМЕР_2 - площею 2406 кв.м, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель для наступної передачі в оренду ТОВ Маркетінвест ;

-земельна ділянка № НОМЕР_3 - площею 304 кв.м, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель для наступної передачі в оренду ТОВ Маркетінвест .

Частиною 1 статті 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частинами 1 і 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У період з 27.02.2020 року по 31.10.2021 р. включно Відповідач ОСОБА_3 використовував земельну ділянку, площею 14 738 кв.м. без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення та експлуатації об`єкту нерухомого майна (будівлі технічних майстерень), що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Тобто, земельні правовідносини виникли між позивачем і відповідачемяк фізичною особою, зокрема, стосовно забезпечення розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для їх подальшого передання в оренду відповідачеві і фактичного використання ним земельних ділянок без оформлення договірних відносин з позивачем.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 ЗК України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 ЗК України (частина третя статті 124 цього кодексу).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою є (пункт ґ частини другої статті 25 Закону України Про землеустрій ).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 Закону України Про землеустрій ).

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (пункт г частини другої статті 28 Закону України Про землеустрій ).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних приписів, а також статей 120 і 125 ЗК України отримання у користування (оренду) земельної ділянки комунальної власності та вчинення дій, спрямованих на виготовлення документації із землеустрою, не залежать від наявності у фізичної особи статусу підприємця. Його наявність не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верхового Суду від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц).

Наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах щодо замовлення документації із землеустрою для набуття в оренду земельних ділянок комунальної власності, а також у правовідносинах з користування земельними ділянками без укладення договору оренди.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст.1193 ЦК України.

Саме до цього зводяться правові висновки, висловлені Верховним Судом України у постановах від 1 липня 2015 року (справа № 3-383гс15), 18 травня 2016 року (справи № 3-194гс16 і № 3-271гс16), 9 листопада 2016 року (справа № 3-1071гс16).

В силу ч.2 ст.1166 ЦК України вина заподіювача шкоди призюмується, тому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту завдання шкоди та її розміру, а особа, яка завдала шкоди, має довести, що шкоди завдано не з її вини.

Докази у справі достовірно вказують на те, що за період з 26.02.2017 року по 26.02.2020 року, ОСОБА_3 користувався земельними ділянками комунальної власності, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 загальною площею 14738кв.м., здійснюючи підприємницьку діяльність і використовуючи їх для обслуговування належних йому нежитлових приміщень.

При цьому ОСОБА_3 всупереч норм ст.ст.93,96,116,120,124,125,126 ЗК України не оформив та не зареєстрував право оренди земельної ділянки та не сплачував власнику землі орендної плати.

Встановлені судом обставини свідчать про бездіяльність ОСОБА_3 у вчиненні передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, що призвело до неодержання територіальною громадою реальних доходів. Така бездіяльність відповідача знаходиться у прямому причинному зв`язку із завданими власнику землі збитками.

Ці збитки сталися з вини відповідача, а тому на останнього має бути покладений обов`язок з їх відшкодування.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про умисні дії відповідача направлені на невиконання передбачених законодавством зі своєчасного оформлення права користування земельними ділянками, на яких розташовані нежитлові будівлі та споруди, що належать ОСОБА_3 на праві приватної власності, оскільки зазначені дії відповідача не можна вважати заходами, спрямованими на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів, відповідач користувався земельними ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Кременчуцьку міську раду права одержати дохід у виді орендної плати за користування земельною ділянкою, який вона могла отримати, як би їх право не було порушено.

У відповідності до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

В добровільному порядку відповідач ОСОБА_3 збитки не відшкодував, тому з відповідача в судовому порядку необхідно стягнути суму позовних вимог в розмірі 280 916,86 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.22,1166,1212,1214, ЦК України, ст.ст.116,120,122,124,125,126,152,156,157,206 ЗК України, ст.144 Конституції України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кременчуцької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , (ідент. № НОМЕР_4 ) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, юридична адреса: м.Кременчук, площа Перемоги 2, безпідставно збережені кошти в сумі 280 916(двісті вісімдесят тисяч дев*ятсот шістнадцять)грн. 86 коп. та сплачений позивачем судовій збір в сумі 4213 (чотири тисячі двісті тринадцять) грн.75 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.01.2022 року.

Суддя Маханьков О.В.