Ухвала

від 17.01.2022 по справі 649/9/22

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/9/22

Провадження №2/649/65/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року суддя Великолепетиського районного суду Херсонської області Соловйов В.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ "СІАДО" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що ТОВ АГРІСЕСТЕЙН звернулось до Великолепетиського районного суд Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського Господарства СІАДО про визнання недійсними правочинів та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права с одночасним припинення іншого речового права (право оренди та право суборенди). 25 серпня 2020 року між Відповідачем 1 (Орендодавець) та ТОВ "АГРІСЕСТЕЙН" (Орендар) укладено Договір оренди землі б/н, кадастровий номер 6521283300:08:006:0629 строком до 26.08.2050 року з правом пролонгації, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.08.2020, номер запису про інше речове право 37991588, відповідно до якого Орендодавець надав у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Малодепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, площею 8,830 гектарів. Перевіривши відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Позивач дізнався, що під час апеляційного оскарження Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 02 червня 2021, між Відповідачами 1-3 були укладені та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договори, а саме: Договір оренди землі б/н від 07.07.2021 року, укладений між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629, номер запису про інше речове право 43035285 від 14.07.2021, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Великолепетиської селищної ради, Херсонська область Погорілого Миколи Олександровича, індексний номер 59337042 від 19.07.2021 про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) ОСОБА_2 , а також Договір суборенди земельної ділянки б/н від 29.07.2021 року, укладений між ОСОБА_2 (Суборендодавець) та Фермерським Господарством СТАДО (ЄДРПОУ 44187449, Суборендар) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629, номер запису про інше речове право 43315390 від 29.07.2021, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Великолепетиської селищної ради, Херсонська область Погорілого Миколи Олександровича, індексний номер 59646500 від 04.08.2021 про державну реєстрацію іншого речового права (суборенда земельної ділянки) Фермерського Господарства СІАДО (ЄДРПОУ 44187449). Вищезазначені реєстраційні дії стали можливими, у зв`язку з скасування державної реєстрації іншого речового права (право оренди земельної ділянки) за Товариством з обмеженою відповідальністю АГРІСЕСТЕЙН (ЄДРПОУ 31536544), номер запису про інше речове право 37991588 від 28.08.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629, відомості внесено до реєстру: 12.07.2021 15:24:02 ОСОБА_3 , Великолепетиська селищна ради, Херсонська область, індексний номер 59232098, підстава: рішення суду, серія та номер 649/31/21, видане 02.06.2021, видавник: Великолепетиський районний суд Херсонської області, згідно з даними Деталізованої інформаційної довідки з ДРРП від 22.10.2021 року. З огляду на те, що на момент укладення Договору оренди землі б/н від 07.07.2021 року та Договору суборенди земельної ділянки б/н від 29.07.2021 року. Рішення від 02.06.2021 року не набрало законної сили, а право володіння та користування спірною земельною ділянкою належало ТОВ АГРІСЕСТЕЙН і в дійсності існує з моменту набуття за Договором оренди землі б/н від 25.08.2020 року, тому Відповідачі 1-3 не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договорів оренди землі та суборенди земельної ділянки, що свідчить про наявність підстав для визнання їх недійсними згідно ч.1, 2 ст. 203, ч.1, 3 ст. 215 ЦК України. Недійсні Угоди не можна вважати належними підставами для вчинення реєстраційних дій по припиненню права оренди Позивача на земельну ділянку. Таким чином, укладенням Договору оренди землі б/н від 07.07.2021 року, а також Договору суборенди земельної ділянки б/н від 29.07.2021 року порушуються права та законні інтереси Позивача як дійсного та законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 6521283300:08:006:0629. Отже, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду у гіпотетичному випадку задоволення позову. Також зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 являється Головою Фермерського Господарства СІАДО (ЄДРПОУ 44187449, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - Дата запису: 08.07.2021 Номер запису: 1004831020000000494), а також засновником і кінцевим бенефіціарними власником (контролером), має прямий вирішальний вплив та володіє 100% статутного капіталу юридичної особи. ОСОБА_2 (РНОКГІП НОМЕР_1 ) та Фермерське Господарство СІАДО (ЄДРПОУ 44187449) в особі Голови Остропицької Анни Олександрівни мають одну адресу місцезнаходження: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та Голова фермерського господарства Остропицька Анна Олександрівна являються близькими родичами та є пов`язаними особами. Зважаючи на те, що станом на час подання позовної заяви у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно орендарем та суборендарем спірної земельної ділянки значиться не Позивач, а Відповідачі 2-3, яким незаконно було передано в оренду та суборенду земельну ділянку, слід передбачити, що Відповідачі 1-3 можуть вільно та на власний розсуд здійснювати правомочності володіння та користування земельною ділянкою, зокрема, припиняти дію договорів, передавати її в оренду або суборенду іншим особам, що призведе до безконтрольного розширення кола осіб, які можуть претендувати на користування земельною ділянкою, що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі. Позивач вважає, що незастосування заходів забезпечення позову в даному випадку неминуче призведе до появи нових обставин, які ускладнюватимуть відновлення прав Позивача та зумовлять необхідність вчинення додаткових заходів для захисту порушених прав. Так, якщо право оренди або суборенди земельної ділянки продовжить переходити до інших осіб, виникне необхідність у залученні цих осіб до участі у справі, пред`явленні додаткових позовних вимог про визнання недійсними правочинів щодо передання земельної ділянки в оренду або суборенду, а оскільки змінювати предмет позову можливо лише до закінчення підготовчого засідання (ч. З ст. 49 ЦПК України), Позивач фактично буде змушений звертатись до суду з новими позовами, що зумовить додаткові часові та матеріальні втрати. Наведені обставини в сукупності достатньо обгрунтовано підтверджують можливість передання спірної земельної ділянки в оренду або суборенду іншим особам, що унеможливить досягнення мети звернення з даним позовом до суду - захисту порушених прав і інтересів Позивача пов`язаних із захистом свого права оренди земельної ділянки. Також зазначає, що фактично кількість переукладань договору оренди під час розгляду справи є необмеженою, проте, такі дії можуть призвести до істотного затягування строків розгляду судової справи, неодноразової зміни позовних вимог та навіть неможливості в майбутньому виконати рішення суду. Зазначає, що у випадку правомірної та добросовісної поведінки Відповідачів 1-3, вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна не спричинить жодних збитків для власника даного майна та жодним чином не вплине на уже зареєстровані речові права на земельну ділянку. Даний факт виключає застосування до Заявника зустрічного забезпечення. Окрім того, представник позивача вважає, що забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна, - ніяким чином не порушує один із головних принципів цивільного процесу, - принципу змагальності сторін, оскільки мета забезпечення позову. - це негайні, проте, тимчасові заходи, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдання шкоди інтересам Позивача. Виходячи з наведеного, вважає, що адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами будуть такі заходи забезпечення позову, які не дозволять Відповідачам 1-3 розпоряджатись спірною земельною ділянкою до вирішення даного спору, проте, не обмежують здійснення господарської діяльності. Оптимальними та дієвими в даному випадку видаються заходи забезпечення позову у вигляді встановлення заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такі заходи допоможуть зберегти у незмінному стані як саме спірне майно, гак і коло осіб, що можуть претендувати на нього, а також допоможуть забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача на час вирішення спору в суді. В даному випадку, вважажє, що таким видом, як заборона здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна з метою недопущення перереєстрації прав на це майно, ніяким чином не створить перешкоди у обмеженні можливості господарюючого суб`єкта користуватися майном, та не призведе до невідворотних наслідків, а тому представник заявника просить суд заяву про забезпечення позову ТОВ АГР1СЕСТЕЙН до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського Господарства СІ АДО про визнання недійсними правочинів та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права с одночасним припинення іншого речового права (право оренди та право суборенди), - задовольнити та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії. в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав га їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державною реєстру речових прав па нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкту нерухомого майна: - земельної ділянки кадастровий номер номер 6521283300:08:006:0629. яка розташована па території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до такого висновку.

Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Разом з тим, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а представником позивача не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При розгляді заяв про забезпечення позову: єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Однак, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заявником не доведено існування обставин за яких невжиття заходів забезпечення позову може призведе до появи нових обставин, які ускладнюватимуть відновлення прав Позивача та зумовлять необхідність вчинення додаткових заходів для захисту порушених прав.

На підставі викладеного у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІСЕСТЕЙН" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ "СІАДО" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис