Ухвала

від 24.01.2022 по справі 357/12280/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

24 січня 2022 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, суддя-доповідач по справі ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2021 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 про затвердження угоди про примирення у кримінальному провадженні №1202111030002208 від 18.09.2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021 року затверджено угоду від 31.10.2021 року про примирення, укладену між представником Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 , представником ГО «Асоціація учасників бойових дій та учасників АТО» ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 297 КК України та йому призначено узгоджене покарання, з урахуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.

На даний вирок прокурор у провадженні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, просить скасувати оскаржуваний вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021 року стосовно ОСОБА_3 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» №13 від 11.12.2015 року, домовленості сторін угоди при узгодженості покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, який полягав в оскверненні пам`ятника спорудженого в пам`ять осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, що свідчить як про суспільну небезпечність обвинуваченого, низький рівень моральності, так і про низький рівень його ставлення до суспільних (державних) інтересів.

Апелянт вважає, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, призначив покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, яке не відповідає загальним засадам призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, є недостатнім для виправлення ОСОБА_3 і є занадто м`яким, чим суперечить інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Крім того, апелянт вказує, що положення п.3 ч.3 ст. 394 КПК України неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, щодо можливості прокурора оскаржити в апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення, а тому незважаючи на відсутність формальних підстав для скасування рішення місцевого суду з призначенням нового судового розгляду з огляду на положення ст.ст. 412, 415 КК України, слід застосувати положення ч.6 ст. 9 КПК України, з підстав неоднозначного регулювання питання кримінального провадження, коли застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, у тому числі верховенство права, законність та доступ до правосуддя.

Перевіривши матеріали кримінального провадження №1202111030002208 від 18.09.2021 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 та доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, суддя-доповідач приходить до висновку, що у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні №1202111030002208 від 18.09.2021 року ОСОБА_3 обвинувачується у оскверненні пам`ятника спорудженого в пам`ять осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 297 КК України.

Потерпілими у даному кримінальному провадженні визнано Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради та ГО «Асоціація учасників бойових дій та учасників АТО».

31.10.2021 року між представником Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 , представником ГО «Асоціація учасників бойових дій та учасників АТО» ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення між потерпілими та обвинуваченим (а.с. 42-48), відповідно до якої сторони угоди дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 369 КК України, який повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 297 КК України і погодився з юридичною оцінкою його дій.

Згідно вказаної угоди від 31.10.2021 року сторони погодились на призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання за ч.2 ст. 297 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинуваченому зрозумілі його права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також з`ясовано, що представники потерпілих цілком розуміють наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказана угода про примирення та узгоджене сторонами угоди покарання відповідає вимогам кримінального процесуального закону і підстави та обставини, визначені ч.7 ст. 474 КПК України не встановлені.

Пунктом 1 частини 1 статті 392 КПК України встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, зокрема вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно зчастиною третьою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.

Відповідно до положень ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Отже, положення ч.4 ст. 394 КПК України встановлюють різний обсяг права на оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди про примирення, в залежності від суб`єкта оскарження, а тому доводи прокурора у поданій апеляційній скарзі про те, що у даному випадку слід застосовувати загальні засади кримінального провадження, так як положення п.3 ч.3 ст. 394 КПК України неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, щодо можливості прокурора оскаржити в апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки положення цієї норми кримінального процесуального закону чітко й однозначно регулюють дане питання та містять виключний перелік підстав, за наявності яких вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченимможе бути оскаржений прокурором.

У відповідності з вимогами ч.4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкрити провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Враховуючи, що апеляційна скарга прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області подана на судове рішення з підстав, які не передбачені пунктом 3 частини 3 статті 394 КПК України, у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021 року стосовно ОСОБА_3 , відповідно до положень ч.4 ст. 399 КПК України, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, ч.3 394, ч.4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2021 року, яким затверджено угоду про примирення укладену між представником Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 , представником ГО «Асоціація учасників бойових дій та учасників АТО» ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №1202111030002208 від 18.09.2021 року.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя Київського апеляційного

суду доповідач у справі ОСОБА_1