Ухвала

від 17.12.2021 по справі 201/1953/18

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 201/1953/18

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/5109/21

17 грудня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016040000000758.

Своє клопотання заявник обгрунтовує наступним чином. 14.09.2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2016 року у кримінальному провадженні № 42016040000000758 було накладено арешт на рахунки ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), що відкритті у ПАТ КБ «Приватбанк», а саме: рахунок № НОМЕР_2 та інші рахунки, заборонивши по вказаних рахунках будь-яких видаткових операцій, окрім сплати податків, зборів та заробітньої плати працівникам підприємства.

За результатами досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні заступником начальника СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області 20.11.2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, відтак станом на день звернення до суду з вказаним клопотанням відпала потреба у подальшому арешті.

Представник заяника у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути клопотання без його участі, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути клопотання без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про дату, час та місце судового засідання повідомлено належним чином, явку свого представника у судове засідання не забезпечило.

Суд, розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, виходить з наступного.

14.09.2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у кримінальному провадженні № 42016040000000758 було накладено арешт на рахунки ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), що відкритті у ПАТ КБ «Приватбанк», а саме: рахунок № НОМЕР_2 та інші рахунки, заборонивши по вказаних рахунках будь-яких видаткових операцій, окрім сплати податків, зборів та заробітньої плати працівникам підприємства.

Постановою засутпника начальника СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.11.2018 року, кримінальне провадження № 42016040000000758 - закрите на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Ухвалюючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У зв`язку із тим, що постановою заступника начальника СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 20.11.2018 року, кримінальне провадження № 42016040000000758 закрите, слідчий суддя приходить до висновку про те, що станом на момент розгляду клопотання відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

За вказаних обставин вважаю, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016040000000758, а саме арешт на рахунки ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), що відкритті у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) у м. Дніпрі, а саме: рахунок № НОМЕР_2 та інші рахунки на які накладено арешт в рамках вищевказаного кримінального провадження, шляхом заборони проведення по вказаних рахунках будь-яких видаткових операцій, окрім сплати податків, зборів та заробітньої плати працівникам підприємства - підлягає задоволеню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016040000000758, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2016 року задовольнити.

Арешт накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2016 року, на рахунки ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), що відкритті у ПАТ КБ «Приватбанк», а саме: рахунок № НОМЕР_2 та інші рахунки на які накладено арешт в рамках кримінального провадження № 42016040000000758, шляхом заборони по вказаних рахунках будь-яких видаткових операцій, окрім сплати податків, зборів та заробітньої плати працівникам підприємства - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1