Постанова

від 18.01.2022 по справі 905/3775/14

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/3775/14

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І.,

суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників учасників провадження у справі про банкрутство:

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Денисенко С.О. на підставі довіреності №09/12/42 від 14.06.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5250 від 31.10.2018,

ліквідатор - арбітражний керуючий Козирицький А.С., свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №49 від 01.02.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вх.№3860 Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.11.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Чорненькою І.К., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - не зазначено, у справі №905/3775/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест", м. Макіївка, Донецька обл.,

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.11.2021 задоволено клопотання ліквідатора Козирицького А.С. №02-12/734 від 17.09.2021 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) Козирицького А.С. за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 частково.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Козирицького А.С. б/н від 17.09.2021 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" за період з 20.01.2016 по 17.09.2021 частково у розмірі 376 958, 73грн основної винагороди та 4 338, 28грн понесених витрат.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого у розмірі 66 726, 98грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого у розмірі 85 791, 83грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого у розмірі 212 382, 43грн.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Арма-Лізинг" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого у розмірі 16 395, 77грн.

Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест".

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест".

Постановлено вимоги, не задоволені за відсутністю майна, вважати погашеними.

Закрито провадження у справі №905/3775/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест".

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що вірним нарахування грошової винагороди ліквідатора Козирицького А.С. у період з 20.01.2016 по 21.10.2019 є виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Здійснивши розрахунок, місцевий господарський суд вважає обґрунтованим нарахування розміру грошової винагороди арбітражного керуючого Козирицького А.С за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/3775/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" у розмірі 376 958, 73грн, з яких: з 20.01.2016 по 09.02.2017 у розмірі 35 603, 20грн, з 04.07.2018 по 24.04.2019 у розмірі 49 911, 63грн, з 17.03.2020 по 17.09.2021 у розмірі 291 443, 90грн.

Окрім того, ліквідатором заявлено 4 338, 28грн витрат, понесених ліквідатором під час ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест", які підтверджені наданими до звіту поштовими чеками з описами вкладення.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку затвердити звіт арбітражного керуючого Козирицького А.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" за період з 20.01.2016 по 17.09.2021 частково у розмірі 376 958, 73грн основної винагороди та 4 338, 28грн понесених витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи, що ліквідатором не отримані грошові кошти від продажу майна боржника у зв`язку з відсутністю у боржника будь-яких майнових активів, є обґрунтованими вимоги ліквідатора Козирицького А.С. щодо стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора пропорційно з кредиторів ТОВ "Макстройінвест" в межах визнаної судом суми - 381 297, 01грн, а саме:

- з Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" - 66 726, 98грн;

- з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" - 85 791, 83грн;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" - 212 382, 43грн;

- з Відкритого акціонерного товариства "Арма-Лізинг" - 16 395, 77грн.

Судом встановлено, що подані ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута підтверджують неможливість погашення боржником кредиторської заборгованості та відповідають його дійсному майновому стану.

У зв`язку з відсутністю майнових активів банкрута, кредиторські вимоги залишились незадоволеними.

Оскільки ліквідатором вчинено всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження по справі.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 24.11.2021, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Козирицького А.С. основної грошової винагороди та понесені витрати арбітражного керуючого у розмірі 66 726, 98грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що він не був обізнаний про розгляд клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, у зв`язку із чим, не мав можливості заявити про застосування наслідків пропуску позовної давності.

На думку апелянта, суд мав критично оцінити правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013, і не застосовувати її, оскільки вона суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства, які не передбачають покладення на кредиторів обов`язку щодо сплати основної винагороди ліквідатора за умови відсутності сформованого фонду фінансування витрат ліквідатора.

Апелянт також вважає, що суд з порушенням принципу пропорційності задоволених вимог кредиторів стягнув з останніх заборгованість за основною винагородою ліквідатора у повному обсязі.

Крім того, апелянт зазначає, що у зв`язку з тим, що вимоги ліквідатора до банкрута вважаються погашеними, у суду відсутні підстави для покладення на кредиторів виконання зобов`язань щодо сплати основної винагороди на користь ліквідатора.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.11.2021 у справі №905/3775/14; встановлено учасникам справи строк до 06.01.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 06.01.2022 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 18.01.2022 о 12:10год.

04.01.2022 від арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№55), зазначає, що учасників справи, у тому числі і кредитора ПАТ "Промінвестбанк", було повідомлено про дату і час судового засідання (24.11.2021) належним чином ухвалою суду від 10.11.2021 шляхом спрямування ухвали на електронні адреси сторін. Крім того, щодо розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатор повідомляв кредитора повідомленням про скликання засідання комітету кредиторів, яке відбулось 17.09.2021.

На думку ліквідатора, моментом вимоги про стягнення коштів з кредиторів є подання на затвердження звіту у відповідності до абзацу 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, тому посилання апелянта на сплив строку позовної давності є безпідставними.

З посиланням на практику Верховного Суду, ліквідатор зазначає, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Як вказує ліквідатор, згідно сталої судової практики, ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак, не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів неплатоспроможного боржника.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 24.11.2021 - без змін.

Одночасно 04.01.2022 від арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 заяву арбітражного керуючого Козирицького А.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 18.01.2022 о 12:10год., провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.01.2022, яке відбулось в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, представник Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" оголосив доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити.

Ліквідатор проти доводів апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заперечує, просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 24.11.2021 - без змін.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання не з`явились; учасники справи про банкрутство були належним чином завчасно повідомлено про час, дату і місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники провадження у справі про банкрутство належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, і явка їх представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", останній оскаржує ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.11.2021 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Козирицького А.С. основної грошової винагороди та понесені витрати арбітражного керуючого у розмірі 66 726, 98грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.11.2021 в межах доводів і вимог апеляційної скарги, а саме, в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Козирицького А.С. основної грошової винагороди та понесені витрати арбітражного керуючого у розмірі 66 726, 98грн.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта і ліквідатора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 20.09.2021 до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Козирицького А.С. №02-12/734 від 17.09.2021 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) Козирицького А.С. за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 у загальному розмірі 917 665, 21грн, з яких: 913 326, 93грн - оплата послуг арбітражного керуючого; 4 338, 28грн - ліквідаційні витраті, понесені під час ліквідаційної процедури.

Також, згідно даного клопотання, ліквідатор просить суд стягнути вказану суму витрат та оплати послуг арбітражного керуючого у сумі 917 665, 21грн на користь ліквідатора пропорційно з кредиторів ТОВ "Макстройінвест" та видати відповідні накази, а саме:

- з Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" - 160 974, 36грн;

- з Акціонерного товариства "Альфа Банк" - 206 323, 52грн;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" - 511 246, 78грн.

- з Відкритого акціонерного товариства "Арма-Лізинг" - 39 120, 52грн.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Господарського суду Донецької області від 20.01.2016 ТОВ "Макстройінвест" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича.

17.09.2021 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Макстройінвест" (протокол №17/09/21 від 17.09.2021) присутнім кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (16320 голосів) прийняті рішення, зокрема:

- погодити та взяти до відома і визнати роботу ліквідатора ТОВ "Макстройінвест" за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 задовільною;

- схвалити звіт ліквідатора ТОВ "Макстройінвест" арбітражного керуючого Козирицького А.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 на загальну суму: 917 665, 21грн, з яких: 913 326, 93грн - оплата послуг арбітражного керуючого; 4 338, 28грн - ліквідаційні витраті, понесені під час ліквідаційної процедури.

За результатом перевірки наявних в матеріалів справи документів та фактичних дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури банкрутства місцевий господарський суд встановив, що у період з 09.02.2017 по 04.07.2018 ліквідатором фактично здійснювались дії щодо розгляду його звіту та, в подальшому, оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 про відмову в затвердженні звіту ліквідатора №02-12/52 від 08.02.2017 та ліквідаційного балансу банкрута станом на 08.02.2017; з 30.03.2018 по 04.07.2018 провадження у справі №905/3775/14 було зупинено до розгляду касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі №905/3775/14 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Донецької області.

Також судом першої інстанції встановлено, що у період з 04.07.2018 (дати поновлення провадження у справі ухвалою суду від 04.07.2018) по 17.09.2021 ліквідатором здійснювались дії щодо проведення ліквідаційної процедури періодично із значними проміжками у часі, зокрема: за період з 24.04.2019 (дата ухвали за результатом розгляду клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Козирицького А.С. №02-12/104 від 11.01.2019 про зобов`язання АТ "КБ "Приватбанк" закрити рахунки банкрута) по 17.03.2020 (дата звернення ліквідатора Козирицього А.С. до господарського суду із заявою №02-12/17-1 від 17.03.2020 про покладення субсидіарної відповідальності) у господарського суду відсутні докази здійснення ліквідатором фактичних дій щодо проведення ліквідаційної процедури банкрутства.

З огляду на наведене, суд першої інстанції встановив нарахування ліквідатором Козирицьким А.С. грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" за період з 09.02.2017 по 04.07.2018 та за період з 24.04.2019 по 17.03.2020 необґрунтованим та таким, що підлягає відмові в даній частині.

Місцевим господарським судом також встановлено, що ліквідатором при нарахуванні грошової винагороди у період з 20.01.2016 по 21.10.2019 застосований розмір винагороди - 4 розміри мінімальної заробітної плати за місяць виконання повноважень ліквідатора, що є необґрунтованим та не відповідає приписам законодавства.

Таким чином, суд встановив вірним нарахування грошової винагороди ліквідатора Козирицького А.С. у період з 20.01.2016 по 21.10.2019, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

З огляду на наведене, здійснивши власний розрахунок, суд першої інстанції встановив обґрунтованим нарахування розміру грошової винагороди арбітражного керуючого Козирицького А.С. за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/3775/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" у розмірі 376 958, 73грн, з яких:

- з 20.01.2016 по 09.02.2017 у розмірі 35 603, 20грн,

- з 04.07.2018 по 24.04.2019 у розмірі 49 911, 63грн,

- з 17.03.2020 по 17.09.2021 у розмірі 291 443, 90грн.

Окрім того, місцевим господарським судом встановлено, що ліквідатором заявлено 4 338, 28грн витрат, понесених під час ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест", які підтверджені наданими до звіту поштовими чеками з описами вкладення та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що ліквідатором не отримані грошові кошти від продажу майна боржника у зв`язку з відсутністю у боржника будь-яких майнових активів, місцевий господарський суд встановив обґрунтованими вимоги ліквідатора Козирицького А.С. щодо стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора пропорційно з кредиторів ТОВ "Макстройінвест" в межах визнаної судом суми - 381 297, 01грн, а саме:

- з Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" - 66 726, 98грн;

- з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" - 85 791, 83грн;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" - 212 382, 43грн;

- з Відкритого акціонерного товариства "Арма-Лізинг" - 16 395, 77грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута та направлені запити до відповідних державних органів та установ, що здійснюють реєстрацію та облік рухомого і нерухомого майна, у тому числі до: Державної авіаційної служби України, Державної служби інтелектуальної власності України, Донецької митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України, Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, державної інспекції сільського господарства України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Державного підприємства "Український інститут промислової власності", Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Маріупольського міжрегіонального відділу Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг, Макіївського міського центру зайнятості, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області, Управління господарського транспортного забезпечення у Донецькій області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Донецької області, Головного управління Держземагенства у Донецькій області, УДАІ УМВС України у Донецькій області, Державної адміністрації залізничного транспорту України, ДВС України, Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області.

За результатами отриманих довідок в ході ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено майно банкрута (лист регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області від 10.04.2018р. №31/5-3081), яке зареєстроване за ТОВ "Макстройінвест", а саме транспортні засоби:

1. MAN 18412 FLS, (2001), БІЛИЙ, НОМЕР_1 , №двиг. НОМЕР_19, №шас. НОМЕР_2 ;

2. MAN 18413 FLS, (2002), БІЛИЙ, НОМЕР_3 , №двиг. НОМЕР_20, №шас. НОМЕР_4 ;

3. MAN 18413 FLS, (2001), БІЛИЙ, НОМЕР_5 , №двиг. НОМЕР_6 , №шас. НОМЕР_7 ;

4. MAN 18413 FLS, (2001), БІЛИЙ, НОМЕР_8 , №двиг. НОМЕР_13, №шас. НОМЕР_9 ;

5. FORD CARGO, (2008), НОМЕР_10 , №шас. НОМЕР_21;

6. ЗИЛ 433362 МДК, (2005), НОМЕР_11 , №шас. НОМЕР_14;

7. Toyota Landcruiser P, (2005), НОМЕР_12 , №куз. НОМЕР_15.

Інших активів боржника, у тому числі зареєстрованих за боржником об`єктів права власності на рухоме (вантажних вагонів, транспортних засобів, технологічних, високотонажних та інших механізмів, тракторів, сільськогосподарської техніки, дорожньо-будівельних та інших механізмів, тощо) та нерухомого майна ліквідатором не виявлено.

Як вбачається зі звіту ліквідатора, здійснювались дії щодо розшуку зазначених транспортних засобів банкрута у кількості 7 одиниць (спрямовано лист до ГУНП в Донецькій області про накладення арешту та оголошення у розшук транспортних засобів, заяву до ГУ СБУ в Донецькій області №02-12/77 від 06.04.2018 про розшук транспортних засобів), за результатом яких вказані транспортні засоби не знайдені.

У зв`язку із не знаходженням транспортних засобів, комітетом кредиторів ТОВ "Макстройінвест" на засіданні 08.02.2021 (протокол №08/02/21) прийнято рішення погодити дії ліквідатора щодо списання наступних активів банкрута: 1) MAN 18412 FLS, (2001), БІЛИЙ, НОМЕР_1 , №двиг. НОМЕР_19, №шас. НОМЕР_2 ; 2) MAN 18413 FLS, (2002), БІЛИЙ, НОМЕР_3 , №двиг. НОМЕР_20, №шас. НОМЕР_4 ; 3) MAN 18413 FLS, (2001), БІЛИЙ, НОМЕР_5 , №двиг. НОМЕР_6 ,№шас. НОМЕР_7 ; 4) MAN 18413 FLS, (2001), БІЛИЙ, НОМЕР_8 , №двиг. НОМЕР_13 , №шас. НОМЕР_9 ; 5) FORD CARGO, (2008), НОМЕР_10 , №шас. НОМЕР_21; 6) ЗИЛ 433362 МДК, (2005), НОМЕР_11 , №шас. НОМЕР_14 ; 7) Toyota Landcruiser P, (2005), НОМЕР_12 , №куз. НОМЕР_15 .

На виконання рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом №08/02/21 від 08.02.2021, ліквідатором складено акт від 26.02.2021 про списання вказаних автотранспортних засобів

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №79883667 від 08.02.2017, відомості щодо права власності на нерухоме майно за ТОВ "Макстройінвест" відсутні.

Як вбачається з довідки Головного управління ДФС у Донецькій області №10/05-16-08-01-13-04 за 2018 рік, за ТОВ "Макстройінвест" (код ЄДРПОУ 33333171) станом на 18.05.2018 обліковуються рахунки, відкриті у банківській установі АТ КБ "ПриватБанк": № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 .

Відповідно до відомостей акту інвентаризації грошових коштів №1 від 21.12.2016, за даними бухгалтерського обліку та випискою, грошові кошти ТОВ "Макстройінвест" на банківських рахунках АТ КБ "ПриватБанк": № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , відсутні.

Згідно пояснень ліквідатора, викладених у звіті, документи до архівної установи, які підлягають довгостроковому зберіганню, не передавались у зв`язку з їх відсутністю

Судом першої інстанції встановлено, що подані ліквідатором звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підтверджують неможливість погашення боржником кредиторської заборгованості та відповідають його дійсному майновому стану.

У зв`язку з відсутністю майнових активів банкрута кредиторські вимоги залишились незадоволеними.

17.09.2021 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Макстройінвест" (протокол №17/09/21 від 17.09.2021) присутнім кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (16320 голосів) прийняті рішення, зокрема:

- погодити та взяти до відома і визнати роботу ліквідатора ТОВ "Макстройінвест" за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 задовільною;

- схвалити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "Макстройінвест" від 17.09.2021.

Заперечень та зауважень до звіту ліквідатора кредиторами суду не надано.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором вчинено всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, у зв`язку з чим, наявні підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження по справі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно протоколу №17/09/21 засідання комітету кредиторів від 17.09.2021, ліквідатор доповів, що ним належним чином виконувався обов`язок щодо звітування перед комітетом кредиторів; прозвітував про виконання ним повноважень ліквідатора боржника та вжиття заходів, направлених на пошук, виявлення та реалізації майна боржника.

Відповідно до звітів та наданої інформації про хід ліквідаційної процедури, присутній кредитор (ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп") зазначив, що ліквідатором вжито належним чином усі необхідні дії в межах наданих повноважень та обов`язків відповідно до статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, претензії чи зауваження щодо дій ліквідатора відсутні.

Прийнято рішення погодити та взяти до відома і визнати роботу ліквідатора боржника ТОВ "Макростроінвест" - арбітражного керуючого Козирицького А.С. за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 задовільною.

Також ліквідатором надано комітету кредиторів звіт про нарахування та виплату грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури.

Прийнято рішення схвалити звіт ліквідатора ТОВ "Макростроінвест" арбітражного керуючого Козирицького А.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 на загальну суму 917 665, 21грн, з яких, 913 326, 93грн - оплата послуг арбітражного керуючого та 4 338, 28грн - понесені арбітражним керуючим витрати у ліквідаційній процедурі.

Також ліквідатором оголошено та надано комітету кредиторів звіт та ліквідаційний баланс. Ліквідатор зазначив, що у зв`язку із виконанням усіх необхідних дій, визначених Кодексом України з процедур банкрутства вважає можливим схвалити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з метою його затвердження судом.

Представник ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" надав пояснення, що ліквідатором виконано належним чином вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, вчинено усю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Прийнято рішення схвалити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "Макстройінвест" від 17.09.2021. Ліквідатору подати схвалений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "Макстройінвест" від 17.09.2021 на затвердження до господарського суду.

Згідно звіту ліквідатора, повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів, що відбудеться 17.09.2021, було надіслано кредиторам, у тому числі і ПАТ "Промінвестбанк" 01.09.2021 засобами поштового зв`язку (т.17 а.с.128)

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законодавства про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Підпунктом 1-1 пункту 1 Розділу X "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19 січня 2013 року) зазначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки постановою Господарського суду Донецької області від 20.01.2016 ТОВ "Макстройінвест" визнано банкрутом, у питанні грошової винагороди арбітражного керуючого до 21.10.2019 суд враховує положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного з 19 січня 2013 року (далі - Закон про банкрутство).

Статтею 98 Закону про банкрутство передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 115 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині.

Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Отже, Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

З 21.10.2019 набрав законної сили Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 "Прикінцевих та Перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

17.09.2021 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Макстройінвест" (протокол №17/09/21 від 17.09.2021) присутнім кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (16320 голосів) прийняті рішення, зокрема, погодити та взяти до відома і визнати роботу ліквідатора ТОВ "Макстройінвест" за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 задовільною; схвалити звіт ліквідатора ТОВ "Макстройінвест" арбітражного керуючого Козирицького А.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 на загальну суму: 917 665, 21грн, з яких: 913 326, 93грн - оплата послуг арбітражного керуючого; 4 338, 28грн - ліквідаційні витраті, понесені під час ліквідаційної процедури.

Однак, відповідно до частини 4 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі , відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Вирішуючи питання щодо розміру оплати послуг арбітражного керуючого за конкретний період виконання ним повноважень ліквідатора, господарський суд має визначити, який саме період виконання арбітражним керуючим обов`язків ліквідатора підлягає оплаті, яка саме сума підлягає до сплати на користь арбітражного керуючого, оскільки фактичне отримання арбітражним керуючим оплати послуг неможливе без затвердження ухвалою господарського суду розміру, періоду та порядку оплати послуг арбітражного керуючого.

Водночас, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатор в цей період

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №910/32824/15.

За результатом перевірки наявних в матеріалів справи документів та фактичних дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури банкрутства місцевий господарський суд встановив, що у період з 09.02.2017 по 04.07.2018 ліквідатором фактично здійснювались дії щодо розгляду його звіту та, у подальшому, оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 про відмову в затвердженні звіту ліквідатора №02-12/52 від 08.02.2017 та ліквідаційного балансу банкрута станом на 08.02.2017; з 30.03.2018 по 04.07.2018 провадження у справі №905/3775/14 було зупинено до розгляду касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі №905/3775/14 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Донецької області.

Також судом першої інстанції встановлено, що у період з 04.07.2018 (дати поновлення провадження у справі ухвалою суду від 04.07.2018) по 17.09.2021 ліквідатором здійснювались дії щодо проведення ліквідаційної процедури періодично із значними проміжками у часі, зокрема: за період з 24.04.2019 (дата ухвали за результатом розгляду клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Козирицького А.С. №02-12/104 від 11.01.2019 про зобов`язання АТ "КБ "Приватбанк" закрити рахунки банкрута) по 17.03.2020 (дата звернення ліквідатора Козирицього А.С. до господарського суду із заявою №02-12/17-1 від 17.03.2020 про покладення субсидіарної відповідальності) у господарського суду відсутні докази здійснення ліквідатором фактичних дій щодо проведення ліквідаційної процедури банкрутства.

З огляду на наведене, суд першої інстанції встановив нарахування ліквідатором Козирицьким А.С. грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" за період з 09.02.2017 по 04.07.2018 та за період з 24.04.2019 по 17.03.2020 необґрунтованим та таким, що підлягає відмові в даній частині.

Місцевим господарським судом також встановлено, що ліквідатором при нарахуванні грошової винагороди у період з 20.01.2016 по 21.10.2019 застосований розмір винагороди - 4 розміри мінімальної заробітної плати за місяць виконання повноважень ліквідатора, що є необґрунтованим та не відповідає приписам законодавства, оскільки відповідно до статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", приписи якого діяли у вказаний період нарахування, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати.

Таким чином, суд встановив вірним нарахування грошової винагороди ліквідатора Козирицького А.С. у період з 20.01.2016 по 21.10.2019, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

З огляду на наведене, здійснивши власний розрахунок, суд першої інстанції встановив обґрунтованим нарахування розміру грошової винагороди арбітражного керуючого Козирицького А.С. за виконання повноважень ліквідатора у справі №905/3775/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" у розмірі 376 958, 73грн, з яких:

- з 20.01.2016 по 09.02.2017 у розмірі 35 603, 20грн,

- з 04.07.2018 по 24.04.2019 у розмірі 49 911, 63грн,

- з 17.03.2020 по 17.09.2021 у розмірі 291 443, 90грн.

Окрім того, місцевим господарським судом встановлено, що ліквідатором заявлено 4 338, 28грн витрат, понесених під час ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест", які підтверджені наданими до звіту поштовими чеками з описами вкладення та підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта про порушенням прав кредиторів та принципу пропорційності стягнення з кредиторів винагороди ліквідатора в повному обсязі, коли апелянт не отримав нічого, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За змістом положень статті 115 Закону про банкрутство, статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, сплата грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

У численних постановах Верховного Суду, зокрема від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 09.07.2020 у справі №15/55/2011/5003, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013 викладено такий правовий висновок: у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам .

При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Така правова позиція викладена у також постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б та від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б.

Ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражних керуючих (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Отже, оплата послуг ліквідатора може бути покладена на всіх виявлених кредиторів у справі про банкрутство, у зв`язку з чим клопотання ліквідатора про стягнення грошової винагороди ліквідатора з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог є законним і обґрунтованим.

З огляду на наведене, враховуючи, що ліквідатором не отримані грошові кошти від продажу майна боржника у зв`язку з відсутністю у боржника будь-яких майнових активів, обґрунтованим та правомірним є висновок місцевого господарського суду щодо стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора пропорційно з кредиторів ТОВ "Макстройінвест" в межах визнаної судом суми - 381 297, 01грн, зокрема, з Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" - 66 726, 98грн,

Безпідставними є доводи апелянта, що суд першої інстанції мав критично оцінити правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013, і не застосовувати її, оскільки вона суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства, які не передбачають покладення на кредиторів обов`язку щодо сплати основної винагороди ліквідатора за умови відсутності сформованого фонду фінансування витрат ліквідатора.

Так, відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з положеннями статті 13 цього Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судова практика Верховного Суду щодо застосування принципу пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці і безпосередньо витрат ліквідатора, вже декілька років є сталою.

І суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступлення від сталої сформованої практики.

Відповідно до норм статті 31 Закону про банкрутство, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого (ліквідатора) відбувається на платній основі.

Тобто, послуги ліквідатора у даній справі про банкрутство у будь-якому випадку повинні бути оплачені. Така оплата послуг ліквідатора відбувається в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим втратили чинність всі редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак, оскільки до 21.10.2019 під час виконання ліквідатором Козирицьким А.С. своїх обов`язків діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд апеляційної інстанції приймає рішення і з урахуванням його положень.

У той же час, нормами статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено аналогічні правила винагороди ліквідатора.

Отже, судом першої інстанції було обґрунтовано та у відповідності до положень законодавства застосовано правові висновки Верховного Суду зі спірних правовідносин.

Крім цього, судова колегія зазначає, що отримання відшкодування витрат та оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справах про банкрутство.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3 Конституції України), права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (статті 22 Конституції України).

Право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищено статтею 43 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом та на своєчасне одержання винагороди за працю.

З врахуванням викладеного, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають право ліквідатора на оплату послуг конкретизують положення Основного Закону, є правовою підставою для отримання ліквідатором винагороди за виконану роботу.

Відповідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Слід зазначити, що підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність чіткого нормативного регулювання у профільному законі питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу.

При цьому, відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що вимоги ліквідатора до банкрута вважаються погашеними, отже, у суду відсутні підстави для покладення на кредиторів виконання зобов`язань щодо сплати основної винагороди на користь ліквідатора, виходячи з такого.

Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства врегульовано черговість задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною 7 статті 64 цього Кодексу, вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

З наведеного вбачається, що арбітражний керуючий не є кредитором банкрута у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, тому застосування норми статті 64 цього Кодексу в частині задоволення відшкодування витрат ліквідатора, у зв`язку з недостатністю майна, є безпідставним.

Крім того, відповідно до положень частини 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Тобто, сплата грошової винагороди ліквідатору та відшкодування понесених ним витрат здійснюється поза черговістю задоволення вимог кредиторів, визначеною статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо доводів апелянта, що судом невірно встановлені обставини щодо пропуску строку ліквідатором позовної давності, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Згідно з абзацом 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого покладається на господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.

17.09.2021 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Макстройінвест" (протокол №17/09/21 від 17.09.2021) присутнім кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (16320 голосів) прийняті рішення, зокрема, погодити та взяти до відома і визнати роботу ліквідатора ТОВ "Макстройінвест" за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 задовільною; схвалити звіт ліквідатора ТОВ "Макстройінвест" арбітражного керуючого Козирицького А.С. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури з 20.01.2016 по 17.09.2021 на загальну суму: 917 665, 21грн, з яких: 913 326, 93грн - оплата послуг арбітражного керуючого; 4 338, 28грн - ліквідаційні витраті, понесені під час ліквідаційної процедури.

Апелянт безпідставно посилається на пропуск ліквідатором строку позовної давності відносно вимог ліквідатора про стягнення винагороди з ПАТ "Промінвестбанк" за період з 20.01.2016 по 31.08.2018, трактуючи положення Цивільного кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства на власний розсуд.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про час, дату і місце судового засідання, в якому було постановлено оскаржувану ухвали, що унеможливило звернутись до суду із заявою про застосування наслідків пропуску позовної давності, виходячи з того, що місцевий господарський суд здійснював надсилання процесуальних документів, у тому числі і засобами електронного зв`язку на електронні адреси учасників справи про банкрутство, наявні у матеріалах справи, про що на ухвалі суду від 10.11.2021, якою призначено клопотання ліквідатора до розгляду на 24.11.2021, стоїть відмітка суду.

Заявлення кредитором в суді першої інстанції про застосування строку позовної давності не мало б жодних правових наслідків, оскільки, до спірних правовідносин вказані положення Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню.

Поряд з цим, суд першої інстанції встановив нарахування ліквідатором Козирицьким А.С. грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" за період з 09.02.2017 по 04.07.2018 та за період з 24.04.2019 по 17.03.2020 необґрунтованим та таким, що підлягає відмові в даній частині.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 24.11.2021 у справі №905/3775/14 слід залишити без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.11.2021 у справі №905/3775/14 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 27.01.2022.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Н.О. Мартюхіна