Постанова

від 20.01.2022 по справі 917/530/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Харків Справа №917/530/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Легуші Я.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Литвин А.Д., довіреність №300-122/02-148 від 22.12.2021, посвідчення №16 від 26.02.2021, витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ,

від відповідача - Чальцев Д.В., посвідчення №3632 від 04.08.2020, ордер серія ПТ №212809 від 13.12.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів (вх.№3478П/1 від 17.11.2021) на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2021 (м. Полтава, суддя Киричук О.А., повний текст складено 18.08.2021) у справі №917/530/21,

за позовною заявою Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів , м. Полтава,

про стягнення 256200,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.08.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ МГ Автомотів пеню у розмірі 256200,00 грн і зараховано зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України. Стягнуто з ТОВ МГ Автомотів на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 3843,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2021 у справі № 917/530/21 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів на користь Антимонопольного комітету України 25620,00 грн пені та 384,30 грн судового збору, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає наступне:

- суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував приписів ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України;

- з незалежних від скаржника причин повний текст рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 було складено 26.02.2020, а апеляційне провадження по справі №910/1583/19 відкрито лише 30.03.2020, а саме через 39 днів з моменту звернення скаржника із апеляційною скаргою, що в тому числі призвело до нарахування позивачем пені;

- розмір нарахованої позивачем пені становить 91,5% розміру штрафу, сплаченого скаржником згідно рішення позивача №783-р від 27.12.2018, що, на думку скаржника, є абсолютно неспіврозмірним з розміром штрафу за умови того, що матеріали не містять доказів понесення позивачем збитків, у зв`язку з неналежним виконанням скаржником зобов`язань зі сплату штрафу, як не містять доказів віктимності поведінки скаржника щодо затягування сплати зазначеного штрафу;

- на думку апелянта наявні підстави для зменшення розміру штрафу, заявленого до стягнення, зі 100% до 10% відповідно до суми 25620,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №917/530/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача. Зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2021 у справі №917/530/21. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Призначено справу №917/530/21 до розгляду на 14.12.2021. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги . Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13805 від 29.11.2021), в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає про наступне:

- нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням№783-р, зупинялось з 11.03.2019 по 30.01.2020 (фактичний розгляд справи №910/1583/19 Господарським судом міста Києва) та з 30.03.2020 по 06.10.2020 (фактичний розгляд справи №910/1583/19 Північним апеляційним господарським судом), що узгоджується з позицією Верховного Суду у постановах від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.

- розмір пені, яка підлягає стягненню залежала виключно від дій Товариства, а її нарахування Комітетом здійснювалося з посиланням на чинне законодавство України, яке неодноразово роз`яснено у постановах Верховного Суду.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів надійшла відповідь на відзив (вх.№14525 від 13.12.2021), яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сгари Е.В. для розгляду справи №917/530/21 визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 оголошено перерву у розгляді справи №917/530/21 до 20.01.2022. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги . Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

В судовому засіданні представник відповідача надану ним скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі. Представник позивача проти вимог скарги заперечив, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Враховуючи, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду Антимонопольним комітетом України справи № 227-26.4/224-11 дії Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів (м. Полтава, ідентифікаційний код юридичної особи 32461061), основним видом діяльності якого є оптова торгівля хімічними продуктами, та товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський завод автохімії (м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи 36994791), основним видом діяльності якого є виробництво іншої хімічної продукції, з використанням оформлення упаковки (етикетки й контретикетки) та позначення LUXЕ для автомобільної рідин (полусинтетичних масел, мінеральних масел, трансмісійних масел, гальмівних рідин тощо), що схожі на оформлення упаковки (етикетки й контретикетки) та позначення LUXOIL для такої ж продукції, разом із відсутністю пріоритету на його використання, визнано порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 4 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції .

Згідно рішення від 27.12.2018 №783-р (далі - Рішення №783-р) Антимонопольний комітет України постановив:

визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів (м. Полтава, ідентифікаційний код юридичної особи 32461061) вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , у вигляді неправомірного використання без дозволу товариства з обмеженою відповідальністю Делфін Дістриб`юшн Україна (с. Рівнопілля, Чернігівська обл., ідентифікаційний код юридичної особи 33830320) оформлення упаковки (етикетки й контретикетки) та позначення LUXOIL для автомобільної оливи, схожих на оформлення упаковки (етикетки й контретикетки) та позначення LUXЕ, які раніше почало використовувати товариство з обмеженою відповідальністю Делфін Дістриб`юшн Україна для хімічної автомобільної продукції, що могло призвести до змішування з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю Делфін Дістриб`юшн Україна (п.1 резолютивної частини).

за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів штраф у розмірі 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) гривень (п.2 резолютивної частини).

Також, у резолютивній частині рішення зазначено, що:

- штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

- відповідно до статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

- рішення може бути оскаржене до господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Копія Рішення № 783-р надіслана Товариству разом із супровідним листом Комітету від 10.01.2019 № 127-26/08-282 та отримана Товариством 18.01.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508588952.

Відповідач оскаржив Рішення №783-р до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 відкрито провадження у справі №910/2666/19 за позовом ТОВ МГ Автомотів до Комітету про визнання недійсним Рішення №783-р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 задоволено клопотання Комітету про об`єднання проваджень №910/2666/19 та № 910/1583/19 і присвоєно об`єднаній справі № 910/1583/19.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/1583/19 ТОВ МГ Автомотів в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (повний текст рішення складено 24.02.2020).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 у справі №910/1583/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ МГ Автомотів на зазначене рішення Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі №910/1583/19 апеляційну скаргу ТОВ МГ Автомотів залишено без задоволення, а зазначене рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Згідно платіжного доручення №5892 штраф, накладений Рішенням №783-р, відповідачем сплачено 09.10.2020.

За прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №783-р, позивач надіслав Відповідачу претензію від 28.10.2020 №300-20.3/01-14674 про необхідність сплатити пеню.

Згідно відповіді відповідача від 17.11.2020 №263 на претензію ТОВ МГ Автомотів просив не стягувати пеню у примусовому порядку до вирішення справи №910/1583/19 у касаційному порядку (оскарження Рішення №783-р).

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2020 у справі №910/1583/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ МГ Автомотів на зазначені рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №910/1583/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ МГ Автомотів .

У зв`язку з тим, що після оскарження Рішення № 783-р у судовому порядку, позивач не отримував інформацію про сплату пені, він повторно направив Відповідачу претензію від 02.03.2021 № 300-20.3/02-3213 про сплату заборгованості.

Вищезазначена претензія отримана ТОВ МГ Автомотів 05.03.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504575775 та роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ Укрпошта .

Позивач вказує, що станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №783-р, тому, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 256200,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 783-р від 27.12.2018.

Згідно наведеного у позові розрахунку пені за прострочення Товариством сплати штрафу, накладеного Рішенням № 783-р, позивач обчислював пеню таким чином:

Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

з 31.01.2020 по 29.03.2020 включно та з 07.10.2020 по 08.10.2020.

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 61 день.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:

280 000 х 1,5 % = 4 200 гривень, де

280 000 гривень - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 783-р;

1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

За 61 день прострочення сплати штрафу сума пені становить:

4 200 х 61 = 256 200,00 гривень.

Таким чином, розмір пені за прострочення Товариством сплати штрафу, накладеного Рішенням № 783-р, становить 256200,00 гривень.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд зазначив, що оскільки рішення Антимонопольного комітету України від 27.12.2018 №783-р є таким що набрало чинності та є обов`язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №783-р в добровільному порядку, є підстави для задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача до державного бюджету України 256 200,00 грн. пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 2,3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ч.5. ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Визначаючи порядок та строк відповідного зупинення, передбаченого ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції , колегія суддів зазначає, що за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. При цьому, постанова пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26.12.2011 №15, на яку посилається позивач, не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні ст.236 ГПК України (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/806/19, від 10.06.2020 у справі №914/2259/17, від 18.06.2020 у справі №910/7707/19).

Відповідно до практики касаційного суду тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/11550/18, від 11.06.2019 у справі №914/3050/14, від 11.06.2019 у справі №910/9272/18, від 11.11.2019 у справі №911/9/19.

Між тим, колегія суддів звертає увагу, що у рішенні у справі Тудор проти Румунії Європейський суд з прав людини вказав, що роль найвищої судової інстанції кожної держави полягає в тому, щоб вирішувати суперечності у судовій практиці. Європейський суд з прав людини дає чітку відповідь: забезпечення єдності судової практики - завдання найвищої судової установи кожної держави. І не тільки Європейський суд з прав людини, а й інші органи Ради Європи відводять саме найвищій судовій установі в державі таку важливу роль.

Однак тлумачення правової норми судом у процесі вирішення спору з метою застосування закону до конкретних правовідносин, які виникли між сторонами, - одночасно і процесуальне право, і обов`язок суду. Жоден суд не може ухвалити рішення, не витлумачивши норму закону, яку він застосовує.

Разом із тим суддівський розсуд - необхідна складова незалежності суду. Знаходячись поза межами прецедентної судової системи, суд проявляє свій розсуд у тому, що вирішує спір, ґрунтуючись виключно на статутному праві, самостійно даючи йому тлумачення, виходячи зі змісту, значення конкретного закону, галузі права і законодавства в цілому у рамках індивідуальних особливостей обставин конкретної справи, що розглядається.

Таким чином, при врахуванні правових висновків Верховного Суду мають враховуватися індивідуальні особливості обставин даної справи та конкретних доказів з урахуванням принципу правової визначеності та верховенства права.

Колегія суддів зазначає, що обставини даної справи свідчать про наступне.

Як було зазначено вище рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/1583/18 було прийняте - 30.01.2020.

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи повний текст рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/1583/18 було складено лише 24.02.2020.

Також, колегія суддів зазначає, що обставини даної справи свідчать про те, що 19.02.2020 скаржником було підготовлено та направлено на адресу Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №44 на рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 по справі №910/1583/19. В тексті апеляційної скарги скаржником зазначено, що у судовому засіданні 30.01.2020 було проголошено тільки вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції; станом на дату складання даної апеляційної скарги скаржником повний текст рішення суду першої інстанції не отримано; крім того, текст рішення також відсутній на офіційному порталі судової влади.

Згідно листа Північного апеляційного господарського суду №04-06/229/21 від 30.04.2021 у відповідь на адвокатський запит №3/2021 від 20.04.2021, поштове відправлення разом з апеляційною скаргою №44 від 19.02.2020 надійшло на адресу суду - 27.02.2020.

Відповідно до п.2.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, датою та часом початку автоматизованого розподілу є 23.03.2020 11:50.

Провадження за апеляційною скаргою №44 від 19.02.2020 на рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 по справі №910/1583/19 було відкрито ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020.

В даному випадку, колегія суддів констатує, що дії скаржника свідчать про належне виконання ним своїх процесуальних прав та обов`язків щодо вчасного звернення із апеляційною скаргою у справі №910/1583/18. Однак, з незалежних від ТОВ МГ Автомотів причин, апеляційне провадження за скаргою ТОВ МГ Автомотів по справі №910/1583/19 було відкрито із значним запізненням з моменту надходження скарги до суду, що в тому числі призвело до нарахування позивачем пені у заявленому розмірі.

Отже, обставини даної справи не є ідентичними обставинам, встановленим, у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/11550/18, від 11.06.2019 у справі №914/3050/14, від 11.06.2019 у справі №910/9272/18, від 11.11.2019 у справі №911/9/19.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, постановах Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 16.03.2021 у справі №922/266/20.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пеня, заявлена Антимонопольним комітетом України на підставі застосування ст.56 Закону України Про антиконкурентне законодавство , ст.551 ЦК України підлягає застосуванню судом, як норма загальної дії.

Так, колегія суддів вважає, що встановлення такого розміру штрафних санкцій (256200,00 грн) не сумісне з принципом розумності, справедливості, та носить не компенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача, які б він не отримав за умови відсутності порушень строків виготовлення повного тексту судового рішення, вчасного розподілу судової справи в суді апеляційної інстанції та відкриття апеляційного провадження, тобто обставин, які не залежали від волі та дій відповідача.

В даному аспекті колегія суддів наголошує, що у рішенні Конституційного Суду України у справі від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначено: Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України .

При вирішенні цієї проблеми суд опирається на базовий, основоположний принцип верховенства права, одним з проявів якого є неможливість ситуації, в який порушення права отримує той самий легітимний наслідок, що й добросовісне додержання правових норм.

Оцінюючи дії сторін як добросовісні або недобросовісні суд повинен виходити з поведінки, очікуваної від учасника цивільного обороту, яка повинна враховувати права і законні інтереси інших учасників обороту,

Поведінка однієї із сторін може бути визнана недобросовісною, якщо вбачається явне і очевидне відхилення дій такого учасника від звичаїв ділового обороту чи звичайного порядку реалізації та захисту своїх прав.

Між тим, як вже було зазначено вище, поведінка відповідача щодо дотримання строків оскарження є правомірною, тоді як затримка у виготовленні повного тексту рішення, відкриття апеляційного провадження сталися не внаслідок нелегітимних дій відповідача, однак, що в свою чергу призвело до нарахування пені у заявленому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними законодавчими положеннями саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту.

Таким чином, господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Колегія суддів враховує, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії , Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії ).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справах Волчлі проти Франції , ТОВ Фріда проти України ).

Водночас, під правовим пуризмом у практиці Європейського суду з прав людини розуміється надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України ).

Таким чином, констатуючи відсутність сталої судової практики в питанні зменшення відповідних штрафних санкцій, виходячи з обставин даної справи, керуючись принципом розумності та справедливості, уникаючи правового пуризму, колегія суддів вважає можливим зменшити заявлений розмір штрафних санкцій до 25620,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, також встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення змінити, позов задовольнити частково.

Керуючись статтею 129, 232, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, п.п.1, 3 ч.1 ст. 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2021 у справі №917/530/21 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів (вул. Зінківська, 14, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код 32461061) пеню у розмірі 25620,00 грн і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м.Києві / Соломян.р-н / 21081100, код ЄДРПОУ: 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів: 21081100 (символ звітності 106).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МГ Автомотів (вул. Зінківська, 14, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код 32461061) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 384,30 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог - відмовити .

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.01.2022.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян