Рішення

від 10.01.2022 по справі 908/3207/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/172/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 Справа № 908/3207/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» , (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 12)

до відповідача: Приватного підприємства «МЕГА ТУР» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 32, приміщення 12)

про стягнення 9320,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

03.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК СПУТНИК» про стягнення з Приватного підприємства «МЕГА ТУР» заборгованості в розмірі 9320,24 грн., які складаються з 8897,28 грн. основного боргу за договором № 4221/1 від 08.06.2021, 106,77 грн. втрат від інфляції, 48,15 грн. -3% річних та 268,04 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3207/21, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі - 11.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 08.11.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3207/21, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області без вручення, з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Приватного підприємства «МЕГА ТУР» є: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 32, приміщення 12, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України ).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3207/21.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі № 908/3207/21 відповідачу запропоновано у відповідності ст. ст. 165, 251 ГПК України, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 08.11.2021 у справі № 908/3207/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3207/21 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.01.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

08.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» (позивач, продавець) та Приватним підприємством «МЕГА ТУР» (відповідач, покупець) укладено договір № 4221/1.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар згідно товарних (товарно-транспортних) накладних та/або виставленого рахунку у порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору номенклатура, кількість та ціна товару узгоджуються Сторонами в замовленнях на кожну партію товару та відображаються у товарних (товарно-транспортних) накладних та/або рахунках, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що умови поставки товару визначаються відповідачем на умовах DDР (транспортом позивача шляхом кільцевого завозу) або ЕХW (Правила Інкотермс - 2000). Асортимент та кількість товару узгоджуються сторонами в замовленні на поставку.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що замовлення на поставку товару направляється електронною поштою, факсом, особисто, або за телефоном у вигляді телефонограми від уповноваженої особи. Замовлення на поставку повинне містити наступну інформацію: дата поставки товару, умови поставки, адресу поставки, асортимент та кількість товару, П.І.Б. та телефон особи, уповноваженої відповідачем формувати замовлення.

Відповідно до п. 2.4 позивач зобов`язаний надати відповідачу зразки підписів матеріально - відповідальних осіб, що мають право приймати товар та зразок відбитку печатки та/або штампу, якими на супроводжуючих документах (товарних, товарно-транспортних накладних) на поставку товару затверджується підпис матеріально-відповідальної особи (додаток № 1 - доручення на отримання товару). У разі зміни у складі матеріально - відповідальних осіб, відповідач зобов`язаний надати нове доручення на отримання товару. При цьому раніше оформлені та надані позивачем доручення на отримання товару вважаються такими, що втратили свою чинність. У разі зміни складу матеріально - відповідальних осіб позивача та ненадання останнім відповідачу нового доручення, відповідач несе відповідальність за всі можливі негативні наслідки.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що ціна на товар, який поставляється за цим договором, зазначається в реєстрі, специфікації або у прайс-листі позивача, діючим на момент поставки товару і відображається у товарних (товарно-транспортних) накладних та/або рахунках при його поставках.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за кожну поставлену партію товару та транспортні послуги згідно додатку № 3.

Відповідно до п. 1 додатку № 3 до договору відстрочка платежу-3 банківських дня. Надається тільки при безготівковій формі розрахунку за отриманий товар. Грошові кошти за отриманий товар повинні надійти на поточний рахунок позивача не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки товару. Факт поставки товару підтверджується товарною (товарно-транспортною) накладною.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по ньому, які виникли до припинення дії Договору.

На виконання умов договору позивач в період з 18.06.2021 по 20.08.2021 поставляв на адресу відповідача, визначений у замовленнях (м. Приморськ, вул. Курортна, 77, база відпочинку Надія ) товар номенклатура, кількість та ціна якого погоджена сторонами.

Постачання товару підтверджується накладними № ПР72033 від 18.06.2021 на суму 10979,94 грн з ПДВ, № ПР72043 від 23.06.2021 на суму 1555,12 грн з ПДВ, № ПР73675 від 23.06.2021 на суму 7315,62 грн з ПДВ, № ПР74672 від 25.06.2021 на суму 5002,41 грн з ПДВ, № ПР74689 від 28.06.2021 на суму 5767,35 грн з ПДВ, № ПР78112 від 02.07.2021 на суму 7139,31 грн з ПДВ, № ПР78935 від 02.07.2021 на суму 174,00 грн з ПДВ, № ПР79420 від 07.07.2021 на суму 6516,16 грн з ПДВ, № ПР81279 від 12.07.2021 на суму 1745,84 грн з ПДВ, № ПР82109 від 14.07.2021 на суму 1190,10 грн з ПДВ, № ПР83518 від 16.07.2021 на суму 4470,40 грн з ПДВ, № ПР84104 від 19.07.2021 на суму 1196,70 грн з ПДВ, № ПР84950 від 21.07.2021 на суму 4207,65 грн з ПДВ, № ПР85811від 23.07.2021 на суму 2637,47 грн з ПДВ, № ПР86665 від 26.07.2021 на суму 5321,00 грн з ПДВ, № ПР88002 від 28.07.2021 на суму 3599,70 грн з ПДВ, № ПР88836 від 30.07.2021 на суму 3151,14 грн з ПДВ, № ПР93218 від 09.08.2021 на суму 4637,61 грн з ПДВ, № ПР91461 від 04.08.2021 на суму 5315,79 грн з ПДВ, № ПР94989 від 13.08.2021 на суму 3309,74 грн з ПДВ, № ПР95806 від 18.08.2021 на суму 3619,09 грн з ПДВ, № ПР95811 від 20.08.2021 на суму 5277,99 грн з ПДВ.

Відповідач частково сплатив за поставлений товар в сумі 87228,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1713 від 23.06.2021 на суму 10979,94 грн., № 1721 від 29.06.2021 на суму 8870,74 грн., № 1736 від 01.07.2021 на суму 5002,41 грн., № 1749 від 05.07.2021 на суму 5767,35 грн., № 1753 від 08.07.2021 на суму 7139,31 грн., № 1782 від 13.07.2021 на суму 6690,16 грн., № 1788 від 19.07.2021 на суму 1745,84 грн., № 1800 від 22.07.2021 на суму 4470,40 грн., № 1807 від 26.07.2021 на сум 5423,61 грн., № 1821 від 29.07.2021 на суму 2637,47 грн., № 1830 від 02.08.2021 на суму 5321,00 грн., № 1836 від 04.08.2021 на суму 3599,70 грн., № 1846 від 06.08.2021 на суму 3151,14 грн., № 1852 від 12.08.2021 на суму 1170,84 грн., № 1854 від 13.08.2021 на суму 5315,79 грн., № 1870 від 18.08.2021 на суму 6633,44 грн., № 1876 від 20.08.2021 на суму 3309,74 грн.

У зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8897,08 грн.

В матеріалах справи міститься підписаний та завірений печатками сторін Акт звірки взаєморозрахунків за період червень 2021- вересень 2021 на суму 8897,08 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати поставленого товару в повноному обсязі не виконав.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду, з позовом про стягнення з відповідача 8897,28 грн. основного боргу, 48,15 грн. -3 % річних та 106,77 грн. - втрат від інфляції та 268,04 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки з позивачем не розрахувався, у зв`язку із чим станом на час ухвалення судового рішення за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 8897,08 грн., про що зазначено в мотивувальній частині позову. Доказів протилежного відповідач суду не подав.

Разом з тим, позивачем помилково у розрахунку та резолютивній частині позову наведено суму основного боргу 8897,28 грн. оскільки як вбачається з наданих доказів сума основного боргу на час звернення з позовом до суду становить 8897,08 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 4221/1 від 08.06.2021 є обґрунтованою законною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 8897,08 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 106,77 грн. (17.08.2021-23.08.2021, 24.08.2021-25.10.2021) та 48,15 грн. - 3% річних (17.08.2021-23.08.2021, 24.08.2021-25.10.2021).

Відповідно до ст.ст. 610 , 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України ).

При цьому, відповідно до приписів ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України ).

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування річних та інфляційних втрат, суд коригує його в частині початку періоду нарахування з урахуванням гранічного строку оплати товару та в сумі боргу 8897,28 грн. оскільки як вбачається з наданих доказів сума основного боргу на час звернення з позовом до суду становить 8897,08 грн.

Товар був поставлений відповідачу 18.08.2021 та 20.08.2021 (видаткова накладна № ПР95806 від 18.08.2021 та видаткова накладна № ПР95811). Відповідач повинен був оплатити отриманий товар відповідно до п.5.2 договору та п. 1 додатку № 3 до договору, не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки товару, а також з урахуванням висновків суду зроблених вище, до 21.08.2021 включно та до 25.08.2021. Проте, оскільки 21.08.2021 та 22.08.2021 є вихідним днем (неділя), в даному випадку граничним строком виконання Покупцем зобов`язання з оплати товару, отриманого за вищевказаною видатковою накладною, є 23.08.2021 та 25.08.2021.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, граничний строк оплати товару за накладними настав 23.08.2021 та 25.08.2021, тому першим днем прострочення є 24.08.2021 та 26.08.2021, з якого слід здійснювати нарахування 3% річних, а не з 17.08.2021 та з 24.08.2021, як вказано у позовній заяві та розрахунку 3 % річних.

Здійснивши перерахунок, суд встановив, що до стягнення з відповідача належить сума 45,20 грн. 3% річних. У зв`язку із цим, в цій частині позовні вимоги задовольняються судом частково - в розмірі 2,95 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на визначений індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р .

Відповідно до рекомендацій, викладених в зазначеному листі Верховного Суду України, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

У разі якщо розрахунки позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру нарахувань (п. 1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14).

Як встановлено судом вище, відповідач повинен був здійснити оплату товару в термін до 25.08.2021 включно, отже, в даному випадку початком періоду нарахування втрат від інфляції є вересень 2021, в той час як позивач здійснив нарахування, починаючи з вересня по жовтень 2021; також у розрахунку позивача не враховано індекс інфляції за жовтень 2021, тобто мала місце дефляція.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат.

За неналежне виконання умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 17.08.2021 по 25.10.2021 в сумі 268,04 грн.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач обґрунтовує стягнення пені з посиланням на пункті 6.1. договору, відповідно до якого, сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати покупець сплачує продавцю відповідно до ст. 231, 232 Господарського кодексу України пеню в розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи встановлені обмеження щодо розміру обчислення пені, судом розрахунок пені здійснено з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період заборгованості.

Суд розрахунок пені коригує в частині початку періоду нарахування з урахуванням гранічного строку оплати товару, які викладені вище та в сумі боргу 8897,28 грн. оскільки як вбачається з наданих доказів сума основного боргу на час звернення з позовом до суду становить 8897,08 грн.

Здійснивши перевірку розрахунків пені позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення пені на загальну суму 252,29 грн. У стягненні пені у розмірі 15,75 грн, судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову у цій частині.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Відповідачем жодним чином не спростовано доводів позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «МЕГА ТУР» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 32, приміщення 12, код ЄДРПОУ 33652203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» , (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 19279080) 8897 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 08 коп. основного боргу, 45 (сорок п`ять) грн. 20 коп. -3% річних, 252 (двісті п`ятдесят дві) грн. 29 коп. пені, 2239 (дві тисячі двісті тридцять девять) грн. 39 коп . судового збору. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення оформлено і підписано « 27» січня 2022.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій