Рішення

від 28.12.2021 по справі 911/2437/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/2437/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудмеханік" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 76А, код ЄДРПОУ 42045630)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіотранс" (07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 33, код ЄДРПОУ 43898227)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 30/04 від 30.04.2021,

за участю представників:

позивача: Уханенко Л. Д.

вiдповiдача: Кочмарьова Т. С.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 11 від 11.08.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудмеханік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіотранс" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 30/04 від 30.04.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначає, що між ним та відповідачем укладено Договір надання послуг, за яким позивачем надано відповідачу послуг з перевезення вантажів на загальну суму 540586,60 грн, водночас відповідачем не оплачено надані послуги, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

03.09.2021 позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву №30 від 30.08.2021 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Так ухвалою від 09.10.2021 судом відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 04.10.2021, встановлено строк для подання відповідачу - відзиву на позов (з дотримання вимог ст. 165 ГПК України) з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; доказів, що підтверджують надіслання відзиву з додатками позивачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

04.10.2021 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 03.10.2021 про перенесення розгляду справи. Також від відповідача надійшла заява б/н від 03.10.2021 про ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовчому судовому засіданні 04.10.2021 судом відкладено розгляд справи на 18.10.2021.

18.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, зазначив, що він не погоджується з позовними вимогами та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У підготовчому судовому засіданні 18.10.2021 представник позивача ознайомився з поданим відзивом та просив суд відкласти розгляд справи для підготовки відповіді на відзив. Судом встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Також судом відкладено судове засідання до 01.11.2021.

25.10.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №19 від 19.10.2021.

01.11.2021 у підготовчому судовому засіданні представник відповідача ознайомився з відповіддю на відзив. Судом встановлено строк для надання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання та відкладено розгляд справи на 15.11.2021.

На електронну адресу суду 12.11.2021 від відповідача надійшло клопотання б/н від 12.11.2021 про витребування оригіналів доказів, які додані позивачем до відповіді на відзив.

15.11.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 15.11.2021 про розгляд справи без його участі.

У підготовчому судовому засіданні судом задоволено клопотання відповідача від 12.11.2021 про витребування оригіналів доказів та зобов`язано представника позивача під час розгляду справи по суті у судовому засіданні надати суду та представнику відповідача оригінали доказів, які додані до відповіді на відзив. Також судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021.

У судовому засіданні 07.12.2021 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово учасників справи, досліджено докази, надано можливість представнику відповідача ознайомитись з рапортами (в оригіналах), що додавалися позивачем до відповіді на відзив. Також суд зобов`язав позивача на наступне судове засідання надати оригінал опису вкладення, яким було направлено акти надання послуг №№136, 138 та рахунки на оплату №№140 та 144 від 16.06.2021 та від 17.06.2021. Разом з цим судом оголошено перерву до 28.12.2021.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.12.2021 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував, судом ухвалено рішення у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбудмеханік" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіотранс" (відповідач, замовник) укладено Договір надання послуг №30/04 (далі - Договір), за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати за плату послуги автомобільною технікою, а замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Послуги надаються на об`єкті: Броварський район, м. Бровари, вул. Незалежності, 33 (надалі - об`єкт). (п. 1.1. Договору).

Послуги надаються замовнику на підставі Специфікації. Детальна інформація щодо послуг а саме: вид і кількість техніки зазначаються у специфікації; порядок обсяги строки початку й закінчення, надання і отримання послуг, необхідної для надання послуг, розмір їх оплати які надаються за цим Договором, обговорюються в кожному конкретному випадку і зазначаються в актах надання послуг (п. 1.2., .1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. - 3.5 Договору вартість послуг визначається сторонами відповідно до тарифів на послуги та вказується у актах прийому-передачі наданих послуг. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником заявника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Оплата замовником виконаних робіт проводиться за фактично надані послуги. Акт надання послуг складається виконавцем. Виконавець направляє підписаний зі свого боку акт надання послуг замовнику, і в разі відсутності заперечень замовника протягом п`яти днів з моменту отримання акту вважається, що замовник прийняв виконання зобов`язань за цим договором від виконавця. Замовник зобов`язаний підписати акт і передати його виконавцю у зазначений термін. Для цілей цього Договору до отримання документів Замовником також прирівнюється відмітка поштового відділення про відправлення документів за адресою, зазначеною в цьому Договорі. У разі якщо замовник не повернув другий примірник Акту надання послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання, та не надав заперечення проти акту надання послуг, вважається що в нього відсутні заперечення. Замовник робить відповідну позначку про це в акті надання послуг, які вважаються в такому випадку повністю прийнятими замовником та підлягають оплаті.

У випадку порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Сторона несе відповідальність за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору. (п. 4.1. - 4.1.3 Договору).

Згідно п. 4.2 - 4.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати замовником послуг відповідно до специфікації, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У випадку прострочення платежу більш ніж на 10 календарних днів замовник додатково сплачує штраф у розмірі 10% від загальної суми послуг за відповідною специфікацією. Сплата штрафу/пені здійснюється винною стороною на підставі документів, наданих іншою стороною за допомогою поштових відправлень. Допускається використання факсимільного зв`язку та/або електронної пошти. У випадку якщо через надання вказівок представником Замовника на об`єкті буде нанесено шкоду майну виконавця або третіх осіб, замовних зобов`язується відшкодувати таку шкоду у повному обсязі.

Також пунктами 6.1. - 6.3., Договору сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яку мало місце під час дії цього Договору.

Специфікацією №1 до Договору про надання послуг №30/04 від 30.04.2021 сторони, зокрема, погодили перелік техніки: Вантажний силовий тягач Volvo FM 12, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 1 шт; Напівпричип-самоскид OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 1шт; Вантажний силовий тягач Volvo FM 12, реєстраційний номер НОМЕР_3 - 1 шт; Напівпричип-самоскид OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_4 - 1шт; Вантажний силовий тягач Volvo FM 12, реєстраційний номер НОМЕР_5 - 1 шт; Напівпричип-самоскид OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_6 - 1шт; Вантажний силовий тягач Volvo FM 12, реєстраційний номер НОМЕР_7 - 1 шт; Напівпричип-самоскид OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_8 - 1шт; Вантажний силовий тягач Volvo FM 12, реєстраційний номер НОМЕР_9 - 1 шт; Напівпричип-самоскид OZGUL, реєстраційний номер НОМЕР_10 - 1шт. Перебазування на об`єкт здійснюється за рахунок замовника. Вартість перебазування однієї одиниці техніки на об`єкт складає 7000,00 в т.ч. ПДВ.

Вартість послуг по роботі техніки становить: відстань до 5 км - 780,00 грн за один рейс, в т.ч. ПДВ; відстань від 6 до 10 км - 950,00 грн за один рейс в т.ч. ПДВ; відстань від 11 до 16 км - 60,00 грн за 1 км рейс в т.ч. ПДВ; від 17 до 50 км - 1 грн 60 коп. за т/км грн в т.ч. ПДВ; від 50 до 100 км - 2,0 грн 00 коп. за т/км грн в т.ч. ПДВ. Замовник сплачує попередню оплату 140400,00 в т.ч. ПДВ - 20%. Надалі оплата здійснюється з відстроченням платежу протягом 3 календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг. (п. 2, 3, 4 Специфікації №1). Акти складаються та підписуються сторонами один раз на тиждень в робочі дні.

Також сторонами укладено Специфікацію №2, Специфікацію №3, Специфікацію №4, які за своїм змістом аналогічні Специфікації №1 окрім, кількості та видів наданої техніки.

В матеріалах справи наявні підписані обома сторонами Акти надання послуг: №123 від 24.05.2021 на суму 257063,16 грн та №124 від 31.05.2021 на суму 108688,40 грн, а також Акт надання послуг №136 від 16.06.2021 на суму 159693,92 грн та Акт надання послуг №138 від 17.06.2021 на суму 15141,12 грн підписані лише виконавцем.

Стислий виклад аргументів (позицій) сторін.

Позивач стверджує, що ним відповідно до актів надання послуг надано відповідачу послуг за Договором на загальну суму 540586,60 грн, які відповідачем не сплачено у повному обсязі. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 540586,60 грн боргу.

Разом з тим позивач зазначає, що на виконання п. 3.4 Договору 30.06.2021 року ним були направлені на адресу відповідача акти надання послуг від 16.06.2021 на суму 159693,92 грн та від 17.06.2021 на суму 15141,12 грн разом з рахунками на оплату, що підтверджується квитанцією, накладною та описом вкладення у цінний лист, проте, станом на сьогоднішній день замовник не надав заперечення проти актів надання послуг від 16.06.2021 та від 17.06.2021, а отже, з урахуванням положень пунктів 3.4, 3.5 Договору вважається, що замовник прийняв виконання позивачем зобов`язань за договором.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає:

- під час виконання робіт (надання послуг) позивачем заподіяно відповідачу збитків на загальну суму 540908,00 грн, що підтверджується Дефектним актом.

- позивачем до позову не надано товарно-транспортних накладних, також відповідачу не направлялися змінні рапорти відпрацьованого технікою часу, як того вимагає п. 2.1 Договору, а отже, вартість послуг є не погодженою, у зв`язку з чим у відповідача не виникає обов`язку по оплаті.

- акти №123 від 24.05.2021 та №124 від 31.05.2021 затверджені зі сторони відповідача з використанням факсиміле, використання якого Договором не передбачено. Крім того, попередній директор була усунута від виконання обов`язків і відповідно не мала повноважень підписувати документи.

Суд дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази вважає за необхідне зазначити на наступному.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Укладений між сторонами Договір та правовідносини, що виникли між сторонами підпадають під дію норм Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють правовідносини у сфері надання послуг та перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. (ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Свідченням про належне виконання своїх зобов`язань за Договором є наявні в матеріалах справи акти надання послуг, а саме: Акт надання послуг №123 від 24.05.2021 на суму 257063,16 грн та Акт надання послуг №124 від 31.05.2021 на суму 108688,40 грн.

Вказані акти підписані обома сторонами Договору про надання послуг та скріплені їх печатками, а отже є такими, що схвалені сторонами.

Таким чином за вказаними актами позивачем здійснено робіт (надано послуг) на загальну суму 365751,56 грн (257063,16 + 108688,40).

У зв`язку з цим, суд констатує наявність у відповідача обов`язку зі сплати послуг відповідно до вказаних Актів надання послуг згідно на підставі п. 3.1. - 3.3 . Договору надання послуг, а також ст. 901 Цивільного кодексу України.

Водночас, відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів ( копій банківських виписок, прибуткових касових ордерів тощо), які б підтверджували повну або часткову сплату останнім коштів на користь позивача, згідно Актів надання послуг №123 від 24.05.2021 та №124 від 31.05.2021.

До того ж суд зазначає, що використання відповідачем факсимільного підпису не може бути підставою для визнання судом вказаних актів такими, що не схвалені сторонами, позаяк окрім відтворення факсимільного підпису на даних актах також присутня і печатка товариства (відповідача), яка безпосередньо підтверджує вчинення відповідачем юридичного факту, який може бути розцінений судом як погодження з виконаними роботами позивача. Доказів втрати печатки станом на дату підписання актів суду не надано.

Крім того суд наголошує на тому, що п. 3.2 Договору погоджено: Підписання акту приймання - передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку , водночас Договором не конкретизовано якою саме особою з боку відповідача повинні бути підписані відповідні акти, а отже, суд у даному випадку спирається саме на наявність печатки відповідача, як на підставу схвалення відповідних актів, а не наявність факсимільного підпису, зокрема, спираючись на той факт, що відповідач не надав суду жодних доказів втрати печатки (її викрадення) на момент підписання актів надання послуг.

Також, судом не може братись до уваги твердження відповідача про те, що Директор ТОВ "Гіотранс" не мала повноважень підписувати документи у зв`язку з тим, що вона була усунута з посади 23.07.2021, позаяк, акти були підписані в травні 2021 року, а отже на той момент Директор мала повноваження на підписання вказаних актів.

Разом з цим варто зауважити, що відсутність ТТН, у даному випадку не може бути розцінене судом, як підстава невиконання позивачем послуг за Договором, адже сторонами у Договорі (п. 3.2) погоджено, що підтвердженням відсутності претензій з боку замовника є підписання акту приймання-передачі, водночас, обов`язку щодо надання виконавцем замовнику ТТН Договором не передбачено.

Відтак, суд розцінює позовні вимоги про стягнення з відповідача 365751,56 грн за актами надання послуг №123 від 24.05.2021 та №124 від 31.05.2021 доведеними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо актів надання послуг №136 від 16.06.2021 на суму 159693,92 грн та №138 від 17.06.2021 на суму 15141,12 грн суд зазнає, що вказані акти засвідчені підписом та скріплені печаткою лише з боку виконавця, а отже не є такими, що схвалені сторонами.

При цьому, як вже зазначалось вище пунктами 3.4. - 3.5 Договору сторони, зокрема, погодили, що виконавець направляє підписаний зі свого боку акт надання послуг замовнику, і в разі відсутності заперечень замовника протягом п`яти днів з моменту отримання акту вважається, що замовник прийняв виконання зобов`язань за цим договором від виконавця. Для цілей цього Договору до отримання документів Замовником також прирівнюється відмітка поштового відділення про відправлення документів за адресою, зазначеною в цьому Договорі. У разі якщо замовник не повернув другий примірник Акту надання послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання, та не надав заперечення проти акту надання послуг, вважається що в нього відсутні заперечення. Замовник робить відповідну позначку про це в акті надання послуг, які вважаються в такому випадку повністю прийнятими замовником та підлягають оплаті.

Судом перевірено наявні в матеріалах справи докази направлення актів надання послуг №123 від 24.05.2021 та №124 від 31.05.2021 та встановлено, що відповідачем не отримано вказану поштову кореспонденцію, про що також свідчать дані з сайту АТ Укрпошта за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?barcode=4904411955630.

Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що номер опису вкладення (№ВПЗ №44) не збігається з номером накладної (№490441955630) та номером фіскального чеку, а отже суд не може пов`язати вказаний опис вкладення з відповідною накладною та стверджувати, що саме за даною накладною (№490441955630) позивачем було здійснено відправлення зазначених актів надання послуг.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що згідно наданих позивачем на підтвердження направлення вказаних актів накладних Укрпошти №4904411955649 та №490441955630, суми оголошеної цінності листів, що відправляються зазначені як 5 грн , водночас в описах у цінні листи, які за твердженням позивача складені до вказаних накладних, оголошена цінність предметів зазначена як 10 грн . Відтак невідповідність опису за двома ознаками: номером відправлення та оголошеною цінністю наданих накладних Укрпошти унеможливлює визнання судом вказаних доказів - належними доказами направлення Актів №136 від 16.06.2021 на суму 159693,92 грн та №138 від 17.06.2021 на суму 15141,12 грн відповідачу.

Отже, за відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів суд констатує ту обставину, що виконавцем не надсилались на адресу замовника акти надання послуг №123 від 24.05.2021 та №124 від 31.05.2021, а відтак, в суду не має підстав стверджувати, як про те, що відповідачем пропущено п`ятиденний строк на підписання актів так і про те, що в останній не має заперечень проти вказаних актів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За змістом статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також до статність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

Відтак, на підставі викладеного суд доходить висновків, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами не доведено наявності у відповідача на даний момент обов`язку зі сплати наданих позивачем послуг за актами №136 від 16.06.2021 на суму 159693,92 грн та №138 від 17.06.2021 на суму 15141,12 грн, а отже, вважає позовні вимоги у цій частині недоведеними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже, суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з ТОВ "Гіотранс" на користь ТОВ "Трансбудмеханік" 365751,56 грн боргу за Договором надання послуг №30/04 від 30.04.2021, в решті позовних вимог суд відмовляє.

Принагідно суд також доводить до відома, що збитки, про які зазначає відповідач у даному судовому провадженні судом не досліджуються та не розглядаються, позаяк, мають розглядатися в окремому позовному провадженні та мати самостійний предмет доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіотранс" (07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 33, код ЄДРПОУ 43898227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудмеханік" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 76А, код ЄДРПОУ 42045630) 365751 грн 56 коп. боргу та 5486 грн 27 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз