Рішення

від 26.01.2022 по справі 917/1465/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 р. Справа № 917/1465/21

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехніка", вул. Горлівська, буд. 226/228, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 39200792

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод", вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36005, код ЄДРПОУ 38560924

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профтехніка" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" про стягнення 38 349,05 грн. з них: 36 380,90 грн. основного боргу, 298,36 грн. 3% річних, 1 505,65 грн. - пені, 129,14 грн. - інфляційні нарахування та 35,00 грн. - витрати на надсилання листа-вимоги.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у договірних відносинах, проте, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором купівлі-продажу № 27052021/1 від 27.05.2021 року не виконав, грошові кошти за поставлений товар в повній мірі не сплатив.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2021 року позовну заяву передано на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Після усунення обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, ухвалою суду від 05.10.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1465/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Пунктом 3 ухвали суду про відкриття провадження у даній справі було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

28.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 77-60/51 від 26.10.2021 року (вх. № 11923), у якому він позов визнає частково, оскільки 05.08.2021 року та 07.10.2021 року частково сплатив заборгованість за вказаним договором у розмірі 15 000,00 грн.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

27.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профтехніка" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 27052021/1 за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця наступний товар: обладнання, запасні частини та комплектуючі, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах визначених даним договором.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що загальна вартість товару, а також загальна сума договору складає 92 761,80 грн., у тому числі ПДВ 15 460,30 грн.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, поставив відповідачу товар на загальну суму 92 761,80 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплатив ТОВ "Профтехніка" суму попередньої оплати в розмірі сумі 46 380,90 грн., у зв`язку з чим останній звернувся до генерального директора ПТЗ з листом № 21 від 25.06.2021 року у якому просив в найкоротший термін погасити заборгованість, оскільки через ненадходження коштів порушена нормальна фінансово-господарська робота підприємства.

07.07.2021 року ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" надало відповідь на претензію за № 77-60/24 у якій повідомляє, що 06.07.2021 року на рахунок ТОВ ''Профтехніка'' за поставлений товар було перераховано 10 000,00 грн. При цьому, запевняли, що грошові кошти в погашення залишкового боргу в сумі 36 380,90 грн. будуть перераховані поетапно до 02.08.2021 року.

З огляду на те, що відповідач свого обов`язку в частині повного погашення заборгованості за поставлений товар не виконав, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовною заявою про стягнення 38 349,05 грн. з яких: 36 380,90 грн. - сума основного боргу, 298,36 грн. - 3% річних, 1 505,65 грн. - пені, 129,14 грн. - інфляційні нарахування та 35,00 грн. - витрати на надсилання листа-вимоги.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір № 27052021/1 від 27.05.2021 року є підставою для виникнення господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що форма оплати: в грошовому виразі виключно у грошовій валюті України. Умови оплати: передоплата 50% в сумі 46 380,90 грн., утому числі ПДВ 7 730,15 грн. Залишок в сумі 46 380,90 грн., у тому числі ПДВ 7 730,15 грн. покупець сплачує через 14 календарних днів після отримання товару.

Згідно п. 3.7 договору основою для проведення оплати покупцем постачальнику - є рахунок на оплату.

На виконання вказаного пункту договору, 27.05.2021 року ТОВ "Профтехніка" виставило покупцеві - ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" рахунок на оплату № 192 за 4 одиниці товару на загальну суму 92 761,80 грн., у тому числі 15 460,30 грн. ПДВ.

02.06.2021 року позивач поставив відповідачеві товар обумовлений договором купівлі-продажу № 27052021/1 від 27.05.2021 року, що підтверджується залученими до матеріалів справи видатковою накладною № 223 від 02.06.2021 року.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, у зв`язку з чим, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом у останнього виникла заборгованість в розмірі 36 380,90 грн.

ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" до відзиву на позовну заяву залучає копії платіжних доручень про сплату заборгованості за рахунком № 192 від 27.05.2021 року, а саме:

- платіжне доручення № 4537 від 05.08.2021 року на суму 5 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 4894 від 07.10.2021 року на суму 10 000,00 грн.

Оскільки, відповідач в рахунок погашення заборгованості сплатив 5 000,00 грн. (платіжне доручення № 4537 від 05.08.2021 року) до звернення позивача до суду з даним позовом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З залучених до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідач 07.10.2021 року, після відкриття провадження у справі № 917/1465/21, сплатив заборгованість за договором купівлі-продажу № 27052021/1 від 27.05.2021 року в розмірі 10 000,00 грн. (платіжне доручення № 4894 від 07.10.2021 року).

За приписами п. 2 ч. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладену обставину, у суду наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).

Пунктом 7.3. договору купівлі-продажу № 27052021/1 від 27.05.2021 року сторони погодили, що якщо товар не буде оплачений у визначені у пункті 3.5 даного договору строки, але умови договору виконані постачальником у повному обсязі, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 10% від вартості неоплаченого товару. Нарахування пені припиняється з моменту повної оплати поставленого товару.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі ст. 230, 232 ГК України та п. 7.3 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1 505,65 грн.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт" перерахунок пені, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, в розмірі 1 415,11 грн. (розрахунок залучено до матеріалів справи).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на дану норму, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 298,36 грн. та 129,14 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши за допомогою системи "Ліга:Закон" перевірну наданого позивачем розрахунку суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 272,52 грн. та 129,14 грн. інфляційних втрат (розрахунок залучено до матеріалів справи).

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2 270,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 2420 від 14.09.2021 року, що є мінімальною ставкою судового збору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 231, 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" ( вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36005, код ЄДРПОУ 38560924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехніка" (вул. Горлівська, буд. 226/228, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 39200792) заборгованість за договором купівлі-продажу № 27052021/1 від 27.05.2021 року в розмірі 23 197,67 грн., з яких: 21 380,90 грн. - основний борг, 272,52 грн. - 3% річних, 1 415,11 грн. - пеня, 129,14 грн. - інфляційні нарахування та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 27052021/1 від 27.05.2021 року - закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.