Рішення

від 19.01.2022 по справі 921/706/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 січня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/706/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "АРХІБУД-ВС"

до відповідача Фізичної особи - підприємця Шурипи Андрія Леонідовича

про розірвання договору генерального підряду.

за участі повноважних представників:

позивача: Петльований О.О - довіреність;

відповідача: Шурипа А.Л. - приватний підприємець.

Суть справи:

Приватне підприємство "АРХІБУД-ВС" звернулось із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Шурипи Андрія Леонідовича про розірвання договору генерального підряду.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення його контрагентом зобов`язань згідно договору генерального підряду на капітальне будівництво №04/10/19 від 04.10.2019.

Відповідач у судове засідання 19.01.2022 прибув та подав заяву №б/н (вх. №332), згідно якої визнає позовну заяву та просить суд розірвати договір генерального підряду №04/10/19 від 04.10.2019.

Справа з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу розглядалась відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши наявні письмові докази, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.10.2019 між ФОП Шурипою Андрієм Леонідовичем (Замовник) та ПП "АРХІБУД-ВС" (Генеральний підрядник) було укладено договір №04/10/19 (далі-Договір), згідно п.1.1 якого Замовник доручає, а Генеральний підрядник приймає на себе зобов`язання своїми силами та засобами побудувати і здати в обумовлений договором термін та відповідно до проектно-кошторисної документації об`єкт будівництва, що розташований у м. Тернополі по вул. Глибока долина, 19.

У пункті п.1.2 спірного правочину Замовник зобов`язався надати Генеральному підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт, проектно-кошторисну документацію, дозвіл на початок виконання робіт (копію), забезпечити фінансування будівництва, призначити відповідальну особу, яка здійснюватиме технічний нагляд за будівництвом (повідомивши про це Генерального підрядника), прийняти завершений будівництвом об`єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Загальний строк, протягом якого Генеральний підрядник повинен виконати усі роботи (тобто усі етапи робіт, увесь комплекс робіт) і передати їх (результат виконаних робі) Замовнику по останньому акту виконаних робіт становить 24 місяці. Цей строк розпочинається на 10-ий календарний день з моменту виконання Замовником та Генеральним підрядником умов п. 3.1.1 даного договору, що підтверджується відповідними актами, підписаними уповноваженими представниками Замовника і Генерального підрядника (п. 2.1 Договору).

У розділі 4 цієї угоди сторони погодили суму договору та порядок розрахунків. Так, загальна сума цього договору визначається на підставі погодженої сторонами проектно-кошторисної документації та складається з вартості робіт, що виконуються Генеральним підрядником за цим договором. Остаточна сума буде додатково узгоджена сторонами наприкінці виконаних робіт по цьому договору з урахуванням зауважень та змін у процесі будівництва, і зазначена у додатку, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору.

За викладеними у п. 5.1 Договору умовами, здавання-приймання виконаних робіт (етапів робіт) оформляється згідно актів приймання виконаних робіт та довідками про їх вартість, підписаними обома сторонами, які щомісяця подаються Генеральним підрядником Замовнику. Здавання-приймання прихованих робіт (етапів робіт) оформляється актами приймання-передачі прихованих робіт.

В силу п. 12.4 Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

До спірного правочину 07.11.2019 року сторонами вносилися зміни, а саме доповнили умови пункту 3.1.13 Договору, згідно якого Генеральний підрядник зобов`язаний виступати в якості Третьої сторони при укладені Замовником (Сторона 1) договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири в об`єкті будівництва - м. Тернопіль, вул. Глибока Долина, 19, з іншими особами (Сторона 2) в частині зобов`язань, а саме: "Сторона 3 несе обов`язок перед Стороною 2 по нагляду за дотриманням виконання обов`язків Сторони 1 щодо передачі Стороні 2 у власність квартиру, характеристики якої передбачені п.1.3. договору купівлі-продажу майнових прав на квартири.

Згідно із п. 2 Договору про внесення змін, Генеральний підрядник виступає в якості Третьої сторони при укладені Замовником договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири з іншими особами, виключно з правами та обов`язкам, визначеними п.3.1.13 договору генерального підряду.

Сторони дійшли згоди, що у разі припинення чи розірвання договору генерального підряду на капітальне будівництво №04/10/19 від 04.10.2019, Генеральний підрядник не може виступати Третьою стороною договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири, а Замовник зобов`язується змінити його на іншого Генерального підрядника, залученого Замовником за договором генерального підряду в строк протягом 20-ти днів з моменту припинення чи розірвання договору (п.3 договору про внесення змін).

Згідно із п.5 Договір про внесення змін набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до завершення строку дії, припинення чи розірвання договору генерального підряду, а в частині пунктів 2, 3 до повного їх виконання.

У зв`язку з відсутністю у Замовника належного фінансування будівельних робіт, 30.01.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №04/10/19 про зупинення за взаємною згодою виконання умов договору генерального підряду №04/10/19 від 04.10.2019 на невизначений термін. Сторони претензій одна до одної з приводу виконання умов договору генерального підряду не мають.

На виконання своїх зобов`язань, позивачем були виконані об`єми роботи, що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) №1 від 29.11.2019 на суму 110 000,20 грн та №2 від 27.12.2019 на суму 49 999,75 грн.

Дані роботи прийняті та оплачені Замовником без будь-яких зауважень чи заперечень.

Проте, як стверджує позивач, з 30.01.2020 та по даний час ним жодні будівельні роботи не проводились, у зв`язку з відсутністю фінансування. Разом з тим, ФОП Шурипа А.Л. як Замовник, на час зупинення договору генерального підряду, самостійно здійснював будівельні роботи без участі Генерального підрядника та за власні кошти, незважаючи на наявність договору генерального підряду.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем надіслано відповідачу повідомлення №14 від 10.08.2021 про розірвання договору та зміну відомостей з технічної документації на об`єкт будівництва в частині генерального підрядника.

Відповіді на вказане повідомлення відповідачем не надано.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення суб`єкта господарювання до суду з відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань .

В силу статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі статтею 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного договору генерального підряду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/799/18, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, від 28.05.2019 у справі № 910/9234/18, від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18, від 18.08.2020 року у справі № 927/784/19 Верховний Суд зробив висновок про те, що оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це друге оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов`язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов`язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Отже, як випливає з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору, в період листопад-грудень 2019 виконував будівельні роботи на об`єкті відповідача.

Враховуючи відсутність фінансування передбаченого умовами договору, роботи на об`єкті припинені, про що було відомо відповідачу. В свою чергу підприємцем не вчинялись жодні дії для подальшого виконання договору генерального підряду.

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника виконання договору. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, покладений саме на замовника.

Зі змісту договору вбачається, що при його укладенні позивач, як підрядник, розраховував на здійснення будівництва, отримання грошової винагороди у вигляді оплати виконаних будівельних робіт, однак очікуваного не отримав.

Таким чином, істотне порушення відповідачем такої умови договору, як ненадання Генеральному підряднику будівельного майданчика для виконання робіт та забезпечення фінансування будівництва є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору в судовому порядку.

В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначивши, що йому відомі наслідки вчинення даної процесуальної дії.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання з розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у розмірі 50% від сплаченого позивачем при поданні позовної заяви до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір №04/10/19 генерального підряду на капітальне будівництво від 04.10.2021, укладений між Фізичною особою - підприємцем Шурипою Андрієм Леонідовичем та Приватним підприємством "АРХІБУД-ВС".

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шурипи Андрія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "АРХІБУД-ВС" (юридична адреса: вул. Тиха, 1, с. Котів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47542 (поштова адреса: вул. Котляревського, 69, прим. 154, м. Тернопіль, 46003), ідент. код 41018758) - 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 27.01.2022

Суддя О.В. Руденко