Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
27 січня 2022 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,
за участі: секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області; про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и в :
Представник позивачів за договорами - адвокат Ліннік М.С., в інтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, у якому просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності в рівних частках в порядку спадкування за заповітом від 02 вересня 2008 року після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на наступне майно:
- Ѕ частину домоволодіння зі спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 ;
- Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1152 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:004:0167;
- земельну ділянку площею 0,1807 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , на території Дубіївської сільської ради, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:005:0091, нормативна грошова оцінка 5 696,90 грн, державний акт серії ЯЖ № 126751.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у справі ОСОБА_4 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвалою суду від 11 червня 2021 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 707/876/21.
Останнє місце проживання померлого ОСОБА_5 було за адресою: АДРЕСА_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли:
- домоволодіння по АДРЕСА_1 ;?
- земельна ділянка площею 0,1152 га, розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:004:0167, яка належить спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 126750 від 12 грудня 2008 року;
- земельна ділянка площею 0,1807 га, розташована по АДРЕСА_2 , на території Дубіївської сільської ради, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:005:0091, нормативна грошова оцінка 5 696,90 грн, державний акт серії ЯЖ № 126751.
Черкаською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.
За життя, 02 вересня 2008 року, ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого все майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповів онукам ОСОБА_1 , 1999 року народження, та ОСОБА_3 , 2004 року народження, а в разі неприйняття ними спадщини або їх відмови від прийняття спадщини - заповів сину ОСОБА_2 , 1974 року народження.
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як неповнолітні, мають право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з чим звернулися з відповідними заявами до Черкаської районної державної нотаріальної контори але свідоцтва їм на право на спадщину видані не були, так як на частину спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , претендує відповідач у справі ОСОБА_4 , у зв`язку з чим ним було подано до суду позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом (справа № 707/876/21).
Разом з тим, із позовної заяви ОСОБА_4 вбачається, що на день смерті ОСОБА_5 разом із ним проживала його дружина ОСОБА_6 , яка за життя звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про відмову від виділу їй обов`язкової частки спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак претендувала на виділ своєї частини майна із спільного майна подружжя. При цьому, остання склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла відповідачу у даній справі ОСОБА_4 . Фактичного виділення частки ОСОБА_6 із спільного сумісного майна подружжя не здійснено.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 на день смерті проживала одна, за життя не виділила свою частку із спільного майна подружжя, зокрема, 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1152 га по АДРЕСА_1 , а інший син - позивач у справі ОСОБА_2 , не претендує на дану спадщину після смерті матері, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд:
- визначити, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить по Ѕ частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , та по Ѕ частині земельної ділянки площею 0,1152 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 7124983000:02:004:0167;
- визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1152 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 7124983000:02:004:0167, після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На спадкування земельної ділянки площею 0,1807 га, розташованої по АДРЕСА_2 , на території Дубіївської сільської ради, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:005:0091, нормативна грошова оцінка 5 696,90 грн, державний акт серії ЯЖ № 126751, що являється особистою власністю померлого ОСОБА_5 та є предметом спору у даній справі, ОСОБА_4 не претендує.
При цьому, відповідачами у позовній заяві ОСОБА_4 визначені ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , які не заперечують проти задоволення позовних вимог останнього (справа № 707/876/21).
У межах цивільної справи №707/876/21 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діяв в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , було подано зустрічний позов із позовними вимогами, що ідентичні заявленим у даній справі, однак ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року зустрічну позовну заяву було повернуто у зв`язку з її поданням поза межами строку, визначеного судом, та роз`яснено право на звернення до суду з окремим позовом у загальному порядку.
Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно позивачі не взмозі, так як існує судовий спір, що і стало підставою їхнього звернення до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 02 листопада 2021 року відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06 грудня 2021 року; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - орган опіки та піклування - Службу у справах дітей Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області ; витребувано в Черкаській районній державній нотаріальній конторі копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 62-66/.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 27 січня 2022 року, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі /а.с. 128-130/.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.
Представник позивачів за договорами - адвокат Ліннік М.С. у адресованій суду заяві просив підготовче судове засідання проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того, просив судове засідання по суті справи провести без його участі та участі інших представників сторони позивачів. При ухваленні судового рішення поклався на розсуд суду /а.с. 126/.
Представник відповідача за довіреністю - адвокат Хмельницька Л.М. скерувала на адресу суду заяву, у якій просила підготовче судове засідання та подальші судові засідання проводити без її участі, при ухваленні судового рішення поклалася на розсуд суду /а.с. 123/.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Служби у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації ОСОБА_7 та Служби у справах дітей Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Туманова О.В. також звернулися до суду з клопотанням та заявою (відповідно), у яких розгляд справи просили провести без їхньої участі, а при винесенні судового рішення захистити права та інтереси дитини /а.с. 142, 150/.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , а також відповідач ОСОБА_4 про причини неявки суд не повідомили.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач ОСОБА_4 не скористався.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги думки учасників справи, викладені ними у поданих до суду письмових заявах, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області помер ОСОБА_5 , що стверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого повторно виконавчим комітетом Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області 02 червня 2021 року, актовий запис № 19 /а.с. 19/.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якої увійшли:
- домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належало померлому згідно Свідоцтва про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , виданого Черкаською районною державною адміністрацією 10 червня 2002 року на підставі розпорядження голови Черкаської райдержадміністрації № 200 від 30 травня 2002 року /а.с. 21/;
- земельна ділянка площею 0,1152 га, розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:004:0167, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 120750 від 12 грудня 2008 року та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну № НВ-7116270762021 від 26 квітня 2021 року /а.с. 35, 32-34/;
- земельна ділянка площею 0,1807 га, розташована по АДРЕСА_2 , на території Дубіївської сільської ради, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:005:0091, що належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 126751 від 12 грудня 2008 року /а.с. 39-41/.
Відповідно до копій довідок, виданих адміністратором територіального підрозділу відділу ЦНАП Клименко ВС, за померлим ОСОБА_5 рахується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у якому він був зареєстрований і проживав до дня смерті. На день його смерті у цьому будинку також була зареєстрована і проживала дружина покійного - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На даний час у будинку ніхто не зареєстрований і не проживає. Земельні ділянки приватизовані, державні акти на них видано. Заборони на будинок і земельні ділянки відсутні. Наразі будинок рахується за ОСОБА_6 /а.с. 16/.
Згідно з висновком ФОП ОСОБА_8 від 17 березня 2021 року, ринкова вартість об`єкта оцінки, а саме: Ѕ частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та Ѕ частки земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , становить 84 100 гривень 00 копійок /а.с. 20/.
З копії Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку площею 0,1807 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , на території Дубіївської сільської ради, кадастровий номер 7124983000:02:005:0091, встановлено, що її нормативна грошова оцінка складає 5 696 гривень 90 копійок /а.с. 38/.
За життя, 02 вересня 2008 року, ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого все майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповів онукам ОСОБА_1 , 1999 року народження, та ОСОБА_3 , 2004 року народження, а в разі неприйняття ними спадщини або їх відмови від прийняття спадщини - заповів сину ОСОБА_2 , 1974 року народження /а.с. 27/.
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 12 жовтня 1968 року, 12 жовтня 1968 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений шлюб /а.с. 17/.
Згідно з відомостями, які надійшли на запит суду від Черкаської районної державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу № 582/2014. Із заявою про прийняття спадщини (про виділ частки із спільного майна подружжя на майно, яке було придбане у період перебування у зареєстрованому шлюбі згідно ст.ст. 60-65 СК України ) 26 вересня 2014 року до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_6 . Свідоцтва про право на спадщину не видавались. У матеріалах спадкової справи наявна копія заповіту від імені ОСОБА_5 , посвідченого Дубіївською сільською радою Черкаського району Черкаської області 02 вересня 2008 року № 392. Спадкоємицею, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, є дружина померлого ОСОБА_6 , як непрацездатна за віком на день смерті чоловіка, яка відмовилася від обов`язкової частки у спадщині за заповітом /а.с. 83/.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла, що стверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 22 жовтня 2020 року виконавчим комітетом Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 39 /а.с. 18/.
З матеріалів копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що надійшла на запит суду, встановлено, що 17 березня 2021 року до нотаріуса звернувся відповідач у справі ОСОБА_4 , з проханням надати йому письмову відповідь про те, чому не можливо оформити спадщину після ОСОБА_6 , із врахуванням того, що за життя остання не виділила частку із спільного майна подружжя та померла /а.с. 92-93/.
У відповідь на вказану заяву листом за № 384/02-14 від 08 квітня 2021 року завідувач Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. роз`яснила, що ОСОБА_6 за життя не виділила свою частку у спільному майні подружжя і не отримала свідоцтво про право власності на вказане майно. Оскільки нотаріус не наділений повноваженнями самостійно виділяти частку із спільного майна подружжя - відсутня можливість визначити склад спадкового майна, а тому підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину немає /а.с. 99-100/.
Крім того, 18 червня 2021 року позивач у справі ОСОБА_1 звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 /а.с. 101/.
Постановою державного нотаріуса Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. № 646/02-31 від 03 липня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що жодних оригіналів документів, підтверджуючих право власності на спадкове майно, остання не надала , а також у зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи наявне повідомлення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 червня 2021 року (цивільна справа № 707/876/21) про звернення ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Відтак, відповідно до ст. 42 Закону України Про нотаріат , вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом /а.с. 117-118/.
При цьому, суд констатує, що а ні позивач у справі ОСОБА_3 , який на даний час досяг чотирнадцятирічного віку, а ні його законний представник ОСОБА_2 , до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 не зверталися .
Разом з тим, слід зазначити, що адвокат Хмельницька Л.М., в інтересах ОСОБА_4 , дійсно подала до Черкаського районного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , у якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:
- визначити, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить по Ѕ частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1152 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 7124983000:02:004:0167, після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (цивільна справа № 707/876/21).
У межах розгляду вказаної справи 30 серпня 2021 року представником відповідачів - адвокатом Лінніком М.С., в інтересах відповідачів ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , подано до канцелярії суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, у якій він просив суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності в рівних частках в порядку спадкування за заповітом від 02 вересня 2008 року ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на:
- Ѕ частину домоволодіння із спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 ;
- Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1152 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 7124983000:02:004:0167;
- на земельну ділянку площею 0,1807 га, яка розташована по АДРЕСА_2 на території Дубівської сільської ради, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124983000:02:005:0091, нормативна грошова оцінка 5 696 грн, державний акт серія ЯЖ № 126751.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року зустрічну позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, що надійшла до канцелярії суду 30 серпня 2021 року, повернуто представнику відповідачів - адвокату Лінніку М.М. з доданими до неї документами, оскільки вона подана представником відповідачів поза межами строку, визначеного судом для його подання /а.с. 42-43, 44-46/.
Судове засідання у вказаній цивільній справі призначено на 08 лютого 2022 року.
За змістом статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
В силу вимог статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом частин 3, 4 статті 1269 ЦК України особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
За приписами частини 4 статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
В силу вимог частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
За приписами частини 1 статті 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають .
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.
З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про видачу ОСОБА_3 нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постановах від 06 жовтня 2021 року в справі № 702/61/20 та від 24 липня 2019 року в справі № 2-6322/04.
Разом з тим, суду не надано належних та достовірних доказів, які б свідчили про те, що позивач у справі ОСОБА_3 , який на даний час досяг чотирнадцятирічного віку, або його законний представник ОСОБА_2 , зверталися до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 . Відмова нотаріуса у видачі такого свідоцтва відсутня .
Відтак, правових підстав для визнання права власності за ОСОБА_3 на спірне майно у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому порядку немає .
Що ж до визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , суд вважає необхідним зазначити таке.
З матеріалів справи встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 , як онука померлого ОСОБА_5 та спадкоємиця останнього за заповітом, 18 червня 2021 року звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину /а.с. 101/.
Постановою державного нотаріуса Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. № 646/02-31 від 03 липня 2021 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено /а.с. 117-118/.
Дана відмова обумовлена тим, що відповідно до п.п. 4.15, п.п. 4.18, п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Для отримання свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно надати оригінали документів (документа) про право власності на житловий будинок з надвірними спорудами (домоволодіння), а в разі їх втрати - належним чином видані дублікати (дублікат). Водночас, жодних оригіналів документів, підтверджуючих право власності на спадкове майно, ОСОБА_1 не надала.
Також, як на підставу для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус послалась на те, що у матеріалах спадкової справи наявне повідомлення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 червня 2021 року (цивільна справа № 707/876/21) про звернення ОСОБА_4 до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , а тому, відповідно до ст. 42 Закону України Про нотаріат , вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом /а.с. 117-118/.
Слід зауважити, що оскільки після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про прийняття спадщини та про виділ частки із спільного майна подружжя на майно, яке було придбане у період перебування у зареєстрованому шлюбі згідно ст.ст. 60-65 СК України, до нотаріальної контори звернулася його дружина ОСОБА_6 , яка при цьому відмовилася від обов`язкової частки у спадщині за заповітом /а.с. 83/, однак за життя не виділила свою частку у спільному майні подружжя і не отримала свідоцтво про право власності на вказане майно, дані обставини перешкоджають нотаріусу до ухвалення остаточного судового рішення у справі № 707/876/21 визначити склад спадкового майна .
Відповідно до статті 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, предумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15.
У матеріалах справи відсутні докази того, що після ухвалення остаточного судового рішення у справі № 707/876/21 у позивача ОСОБА_1 існуватимуть перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що вказувало б на виникнення цивільно-правового спору .
При цьому, слід зазначити, що як на підставу позову, представник позивачів не посилається на те, що оригінали правовстановлюючих документів на спірне спадкове майно є втраченими .
У зв`язку з тим, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично не реалізували свої права на спадкування за заповітом та на отримання свідоцтв про право власності у встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , підстави вважати, що їхні права на даний час оспорюються або не визнаються іншими особами відсутні, з огляду на що суд дійшов висновку про передчасність пред`явленого позову.
З урахуванням наведеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом слід відмовити.
Водночас, суд зауважує, що, як убачається з прохальної частини позовної заяви , позивачами, серед іншого, заявлено вимогу про прийняття позовної заяви до розгляду та розгляд можливості її об`єднання з наявною у провадженні суду справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Жодних доводів в обґрунтування даної вимоги, як і посилань на норми чинного законодавства, представником позивачів не наведено.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Частиною 2 статті 182 ЦПК України, визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відтак, суд зауважує, що вимога, викладена представником позивачів у прохальній частині позовної заяви, не є позовною вимогою у розумінні норм ЦПК України, та не може вважатися клопотанням у розумінні ст. 182 ЦПК України, яке б підлягало розгляду судом.
Окремого клопотання про об`єднання справ від учасників процесу до суду не надходило.
В той же час, слід зазначити, що за змістом статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Враховуючи вказані норми ЦПК України, зважаючи на те, що позивачі спадкують за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді як відповідач спадкує за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , і склад спадкового майна частково відрізняється (до спадкової маси після смерті ОСОБА_10 входить земельна ділянка, яка не є предметом спору у цивільній справі № 707/876/21), підстав для об`єднання справ за власною ініціативою суд не вбачав.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у справі суд залишає за позивачами.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 16, 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355ЦПК України,-
у х в а л и в :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області; про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - відмовити.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивачі:
-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів:
-Служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, юридична адреса: вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси;
-Служба у справах дітей Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області, юридична адреса: вул. Шевченка, 67, с. Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область.
Суддя: Т. А. Миколаєнко
Суд | Черкаський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2022 |
Оприлюднено | 01.02.2022 |
Номер документу | 102799870 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Черкаський районний суд Черкаської області
Миколаєнко Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні