Ухвала

від 27.01.2022 по справі 646/328/22

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

№ провадження 2/646/1032/2022

Справа № 646/328/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківські домофонні системи (61001, м.Харків, пр-т Гагаріна, 7, к.1), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ), витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України , кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України , а також вимогам ст. 177 цього Кодексу .

Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З вищезазначеної норми права випливає, що позивач зобов`язаний визначитися з ціною позову майнового характеру, ціна позову повинна відповідати дійсній ринковій вартості майна на момент подачі позову. Власники, або користувачі майна мають можливість безперешкодно, за власний кошт замовити оцінку майна у оцінщика. В той же час, ціна позову позивачем не зазначено.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014, ціна позову в справах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року N 358.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договоруце звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Таким чином, перевірити правильність визначення судового збору за майнову вимогу судом не виявилось можливим у зв`язку з тим, що позивачем, в порушення вимог ст.177 ЦПК України, не зазначено ціну позову, яка обрахована відповідно до положень ст.176 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачем на виконання приведених вище положень має бути приведена ціна позову, що має бути розрахована виходячи з вартості майна, з врахуванням приведених вище положень. Отже, позивачу необхідно уточнити ціну позову та вказати відповідний її розрахунок, пояснивши визначений у позовній заяві розмір, оскільки саме із ціни позову здійснюється підрахунок судового збору, який має бути сплачено позивачами за звернення до суду.

Позивачем заявлено дві вимоги: майнового характеру - витребування майна з чужого незаконного володіння та немайнового характеру - зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру .

Згідно зі ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в 2022 році становить 992,40 грн.

Таким чином, позивачем на виконання приведених вище положень має бути приведена ціна позову, що має бути розрахована виходячи з вартості майна, з врахуванням приведених вище положень.

Отже, позивачу необхідно уточнити ціну позову, та вказати відповідний її розрахунок, пояснивши визначений у позовній заяві розмір, оскільки саме із ціни позову здійснюється підрахунок судового збору, який має бути сплачено позивачем за звернення до суду.

А відтак, позивачу необхідно оплатити судовий збір за кожною вимогою: за немайновою вимогою 992,40 грн., та з врахуванням вартості майна доплатити судовий збір за немайнову вимогу, з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 , код ЄДРПОУ 37874947 , рахунок отримувача UA968999980313141206000020661 , код банку отримувача 899998 , код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України , до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До заяви позивача додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а саме: квитанцію №69066 від 24.01.2022 на суму 992,40 грн.

Однак, ч.9 ст.185 ЦПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до роз`яснень наданих в п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04. 2001 року №2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до частини другої статті 9 ЗУ від 08.07. 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору. квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені цивільним процесуальних кодексом України , зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

В результаті перевірки судом встановлено, що зарахування судового збору в сумі 992,40 грн., сплаченого згідно квитанції №69066 від 24.01.2022 до спеціального фонду Державного бюджету України не підтверджено.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків, а саме: позивачу необхідно звернутись до Державної казначейської служби для підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та надати суду докази, які підтверджують таке зарахування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України , -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківські домофонні системи , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.І. Теслікова