Ухвала

від 07.12.2020 по справі 757/53360/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53360/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка звернулася із клопотанням адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ» (код ЄДРПОУ 30763942) про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

03.12.2020 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ» (код ЄДРПОУ 30763942) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2020 року у провадженні № 757/35157/20-к.

В засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому доводи та просив задовольнити в повному обсязі.

Орган досудового розслідування в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином в установленому законом порядку, у зв`язку з чим його неявка в судове засіданні відповідно до вимог ст. 174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думку особи, яка звернулася із клопотанням, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22020101110000142, внесеного 13.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2020 року у провадженні № 757/35157/20-к накладено арешт на речі та документи, які вилучені під час огляду місця події 17.08.2020 на території відділу митного оформлення №2 митного поста «Київ-Західний» (м. Київ, вул. М.Краснова, буд. 27), що належать ТОВ «НВП «Аеротехніка-МЛТ» (на російській мові відповідно до пакувального листа).

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, власники та/або представники власників вказаного нерухомого майна, не були присутніми в засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, що у свою чергу позбавило права останнього на обґрунтування своєї правової позиції щодо вирішення питання про арешт майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України та є предметом кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Зокрема, в слідчого судді відсутні дані, що посадові особи ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ» (код ЄДРПОУ 30763942) є підозрюваними у даному кримінальному провадженні, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особою, щодо якої здійснюється провадження та щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.

Разом з тим, органом досудового розслідування не надано даних слідчому судді, яким саме чином вказане майно вилучене під час проведення огляду є предметом, доказом злочинів, засобом чи знаряддям їх вчинення, набуті злочинним шляхом, чи використовувалися під час вчинення вказаних кримінальних правопорушень, не долучено відповідних документів, які підтверджують підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 167 КПК України, та законність вилучення майна вказаного майна.

Більш того, порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, визначений в Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду,яка затверджена наказом 27.08.2010 року N 51/401/649/471/23/125.

Зокрема, за наданими даними слідчому судді вказане майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні та потребує свого збереження, однак прокурор всупереч положенням вказаної Інструкції не забезпечив збереження вказаного майна, що потягло за собою обмеження прав третіх осіб.

За таких обставин вбачається, що на даний час в арешті вказаного майна у справі № 75/35157/20-к відпала потреба й виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, а відтак, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ» (код ЄДРПОУ 30763942) про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ» (код ЄДРПОУ 30763942) про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт майна ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ» (код ЄДРПОУ 30763942), накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2020 року у провадженні № 757/35157/20-к, в межах кримінального провадження № 22020101110000142.

Зобов`язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області повернути вказане майно Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аеротехніка-МЛТ».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1