Постанова

від 24.01.2022 по справі 200/5906/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року справа №200/5906/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Гаврищук Т.Г.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л,

за участю: представника позивача - Рибачок А.О.,

представника відповідача - Пономарьова А.О.,

діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 200/5906/21 (головуючий І інстанції Кониченко О.М., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Металургійний Ресайклінг до Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Металургійний Ресайклінг (далі - ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний Ресайклінг , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.04.2021 року № 4227 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язання виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 05.04.2021 року № 4227 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний ресайклінг критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язано ГУ ДПС у Донецькій області виключити ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний ресайклінг з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (т. 7 а.с. 137-145).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин. Апелянт вважає правомірним спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки встановлено придбання від ТОВ Роланд Імпекс , по якому за рішенням РНБОУ від 02.04.2021 року застосовано персональні спеціальні економічні заходи (т. 7 а.с. 158-162).

Ухвалою суду від 29.10.2021 року замінено відповідача у справі - ГУ ДПС у Донецькій області правонаступником - ГУ ДПС у Донецькій області - відокремленим підрозділом ДПС України.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу. в якому просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний ресайклінг є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 4227 від 05.04.2021 року на підставі п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з питань відповідності платника податку критеріям ризикованості платника податку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку та у відповідності до податкової інформації встановлена ризиковість операцій, а саме, встановлено придбання від ТОВ Роланд Імпекс , по якому згідно з рішенням РНБО від 02.04.2021 року застосовано персональні спеціальні економічні заходи (т. 1 а.с. 17).

Спірне рішення прийнято на підставі протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія) від 05.04.2021 року № 52 (т. 3 а.с. 5).

Порядком денним у протоколі визначено: прийняття рішення про відповідність/не відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Також встановлено реєстрацію податкових накладних підприємством ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС (код за ЄДРПОУ 43137732) на адресу ТОВ НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МЕТАЛУРГІЙНИЙ РЕСАЙКЛІНГ (код за ЄДРПОУ 31842642).

За результатами обговорення надійшли пропозиції від членів комісії щодо відповідності платників податку: (...), ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МЕТАЛУРГІЙНИЙ РЕСАЙКЛІНГ (код за ЄДРПОУ 31842642), наведених у додатку 1 до даного протоколу, критеріям ризиковості платника податку.

Підставами про відповідність платника ПДВ - позивача критеріям ризиковості згідно протоколу відповідачем визначено наступне: реєстрація податкових накладних підприємством ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС на адресу позивача, а згідно оспорюваного Рішення - придбання від ТОВ Роланд Імпекс , по якому згідно з рішенням РНБО від 02.04.2021 року застосовано персональні спеціальні економічні заходи.

За змістом рішення такою підставою було придбання позивачем від ТОВ Роланд Імпекс не зазначено чого саме (товарів, робіт, послуг, тощо), відносно якого були застосовані персональні економічні заходи згідно рішення РНБО. Посилання на інші фактичні обставини, документи, докази, факти, нормативно - правовий акт, яким було введено в дію Рішення РНБО, у оскаржуваному акті індивідуальної дії відсутні.

В протоколі комісії регіонального рівня від 05.04.2021 року № 52 не має жодного посилання на застосування спеціальних економічних заходів відносно ТОВ Роланд Імпекс у відповідності до рішення РНБО, ані Указу Президента України, яким введено в дію вищезазначене рішення.

В спірному рішенні відсутнє посилання на реєстрацію податкових накладних підприємством, відносно якого застосовані персональні санкції (т.1 а.с. 17).

Спірне рішення отримано позивачем через електронний кабінет платника податку (т. 1 а.с. 18).

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії договорів № 2020/7 від 14.07.2020 року, № 2020/8 від 23.12.2020 року, укладених між позивачем (покупець) та ТОВ Роланд Імпекс (постачальник) разом з додатковими угодами та специфікаціями щодо поставок товару - аноди мідні для електролітичного рафінування (т.1 а.с. 19-42).

Позивачем також надані належним чином засвідчені копії видаткових накладних, платіжних доручень, податкових накладних, квитанцій № 2 щодо реєстрації вищезазначених накладних та накладних, реєстрація яких була первісно зупинена у 2020 році та які були пізніше зареєстровані, копії податкових декларацій з податку на додану вартість разом із додатками, квитанції № 2 щодо прийняття зазначених декларації (т. 1 а.с. 43-250, т. 2 а.с. 1-226, т.3 а.с. 36-250, т. 4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-248).

За п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165).

Згідно п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Таким чином, процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Донецькій області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

Законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Таким чином, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №4227 від 05.04.2021 року відповідачем порушено процедуру прийняття рішення.

Також, судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку наявністю господарських операції ТОВ НВП МЕТАЛУРГІЙНИЙ РЕСАЙКЛІНГ з контрагентом-постачальником ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС та міститься посилання на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 року Про застосування персональних спеціальних економічних обмежувальних заходів (санкцій) (т. 3 а.с. 1-4).

Водночас, спірне рішення не містить обгрунтування підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації із зазначенням джерела, з якого вона отримана, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем) з посиланнями на відповідні первинні документи.

Крім того, в спірному рішенні відповідачем, в рядку Податкова, інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом лише зазначено встановлено ризиковість операцій, а саме встановлено придбання від ТОВ Роланд Імпекс , по якому згідно з рішенням РНБО від 02.04.2021 року застосовано персональні спеціальні економічні заходи .

За ст. 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України. Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом. Тобто рішення РНБО вводиться в дію Указом Президента України.

Посилання на Указ Президента України від 03.04.2021 року № 140/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 Про застосування персональних спеціальних економічних обмежувальних заходів (санкцій) , яким було введені спеціальні економічні санкції у відношенні контрагента позивача взагалі в спірному рішенні від 05.04.2021 року № 4227 відсутнє.

За ч. 3 Указу Президента України цей Указ набрав чинності 03.04.2021 року.

Згідно п. 56 Додатку 2 до рішення РНБО у відношенні контрагента позивача ТОВ Роланд Імпекс (відомості згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України: ідентифікаційний код юридичної особи - 43137732, місцезнаходження юридичної особи - Україна, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру, 90) застосовані персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на 3 роки:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);

11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

13) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

14) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

15) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

16) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

В переліку фізичних осіб та юридичних осіб до яких застосовані санкції, відповідно до Додатків № 1, 2 до вищезазначеного Указу Президента України та рішення РНБО України ані ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний ресайклінг , ані засновник, ані директор товариства не значаться.

Водночас, яка саме податкова інформація наявна у відповідача в спірному рішенні не зазначено, також відсутні посилання на будь - які критерії ризиковості здійснення операцій, передбачені додатком 3 до Порядку №1165.

Таким чином, спірне рішення відповідача не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і відсутність посилання на конкретні податкові накладні подані на реєстрацію і не зареєстровані на час прийняття рішення з ознак, викладених у Порядку 1165.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

За ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу спірного рішення.

Підставою для віднесення позивача до Переліку ризиковості є: 1) придбання від ТОВ Роланд Імпекс , по якому згідно з ршенням РНБО від 02.04.2021 року застосовано персональні спеціальні економічні заходи (згідно до спірного Рішення), 2) реєстрація податкових накладних ТОВ Роланд Імпекс , на адресу позивача (згідно до протоколу відповідно до якого прийнято спірне рішення).

У протоколі взагалі відсутнє посилання на рішення РНБО.

Інших підстав, документів, доказів, доводів, щодо виконання договорів № 2020/7 від 14.07.2020 року, № 2020/8 від 23.12.2020 року, укладених позивачем (покупець) з ТОВ Роланд Імпекс (постачальник) разом з додатковими угодами та специфікаціями щодо поставок товару - аноди мідні для електролітичного рафінування, рішення не містить.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що з метою упередження фактів формування сумнівних операцій з податку на додану вартість, ризик розповсюдження ТОВ НВП МЕТАЛУРГІЙНИЙ РЕСАЙКЛІНГ схемного податкового кредиту, який сформовано підприємством, внесеним до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС , відповідно до Указу Президента України від 03.04.2021 року №140/2021 у відповідності до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, наведених у додатку 1 Порядку № 1165, комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність підприємства ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС (код за ЄДРПОУ 43137732) критеріям ризиковості платника податку.

За п. 56 Рішення РНБО України від 02.04.2021 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) , введеного в дію Указом Президента України від 03.04.2021 року № 140/2021, до ТОВ Роланд Імпекс застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на 3 роки, які у тому числі полягають у повному припиненні торгівельних операцій.

Враховуючи вказаний фіксований строк заборони на здійснення торгівельних операцій ТОВ Роланд Імпекс , факт віднесення його контрагента до категорії ризикових платників з метою упередження фактів формування сумнівних операцій з податку на додану вартість, доводить неможливість сформування податкового кредиту від суб`єкта, якому заборонено здійснювати будь-які господарські операції.

Застосування до ТОВ Роланд Імпекс персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) відбулось вже після укладення та повного виконання господарських договорів з позивачем.

Колегія суддів зазначає, що не знайшли підтвердження факти нереєстрації податкових накладних, оформлені за результатами виконання господарських операцій за договорами № 2020/7 від 14.07.2020 року, № 2020/8 від 23.12.2020 року, укладених позивачем (покупець) з ТОВ Роланд Імпекс (постачальник) разом із додатковими угодами та специфікаціями щодо поставок товару - аноди мідні для електролітичного рафінування в тому числі і тих, які були первісно прийняті та реєстрація яких була зупинена 25.08.2000 року.

Сторони не спростували інформацію, що всі податкові накладні видані ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС на ім`я позивача були включені до податкового кредиту та зареєстровані в установленому законодавством порядку і включені до декларацій з ПДВ, разом із додатками до них за відповідний податковий кредит.

Актів перевірок щодо встановлених фактів порушення порядку реєстрації податкових накладних, декларування, визначення об`єкту оподаткування, формування податкового кредиту та/або несплати, в тому числі податків, відповідачем або іншим податковим органом, внаслідок виконання договорів поставки щодо постачання товару Аноди мідні між позивачем та ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС сторонами суду не надано. Як і не надано доказів того, що існують судові рішення або у провадженні судів України перебувають справи щодо визнання господарського зобов`язання недійсним у відповідності до ст. 208 ГК України з мотивів формування сумнівних операцій з податку на додану вартість, ризик розповсюдження схемного податкового кредиту та кримінальних проваджень відносно посадових осіб позивача та його контрагента.

До суду відповідачем не надано даних Єдиного реєстру податкових накладних, в яких міститься інформація щодо господарських операцій позивача з ризиковими контрагентами та які саме данні (при довгострокових відносинах позивача з ТОВ РОЛАНД ІМПЕКС ) стали підставою для відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що визнання комісіями регіонального рівня відповідності платників податку на додану вартість такими, що відповідають критеріям ризиковості платників податку, та внесення таких платників до переліку ризикових суб`єктів господарювання платника, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які безпосередньо породжують правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і носять обов`язковий характер, тобто не відповідають поняттю індивідуального акту. Висновки щодо відповідності платників податку критеріям ризиковості платників податку на додану вартість не породжують обов`язкових юридичних наслідків для суб`єктів господарювання, і можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені висновки (тобто маються на увазі рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, оскарження яких у судовому порядку передбачено пунктом 13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520)).

Водночас, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Судом встановлено, що відповідач вважає, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не відповідають поняттю індивідуального акта, а тому не підлягають оскарженню в порядку, визначеному КАСУ для індивідуальних актів.

У Постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 зазначено наступне: Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку . Тобто, порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Як зазначав суд касаційної інстанції у цьому рішенні, оскаржуваний акт індивідуальної дії містить у собі пряму вказівку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Суд зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари не отримувались платником податків від його контрагента.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд в постановах від 12.06.2018 року у справі № 826/16272/13-а, від 04.06.2020 року у справі № 340/422/19, від 23.07.2020 року у справі № 816/1122/16.

Верховний Суд в постанові від 21.04.2021 року у справі №815/2417/16 дійшов висновку, що порушення податкової дисципліни контрагентами по ланцюгу не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач в силу ст. 61 Конституції України, якою передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, не може нести будь-якого роду відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів та інших осіб, в тому числі шляхом віднесення до категорії ризикових платників податків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість складання відносно позивача рішення комісією ГУ ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №4227 від 05.04.2021 року про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановахі від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20, 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20, за якою Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника, податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, платнику податків кожного разу з метою розблокування та реєстрації податкової накладної, необхідно надавати контролюючому органу документи та письмові пояснення стосовно підтвердження Інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування по кожній податковій накладній.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем здійснена відмова у реєстрації податкових накладних по операціям з ТОВ КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ , який здійснює попередню оплату на користь позивача за товар розмірі 127 млн. грн. в тому числі ПДВ, внаслідок того, що відповідачем дотримаються приписи п. 6 Порядку 1165, яким передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку (рішення від 05.04.2021 року № 4227), реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Що прямо свідчить про порушення прав та обов`язків позивача та його контрагентів щодо формування права на податковий кредит та визначення податкових зобов`язань.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, щодо кримінальних проваджень відносно позивача оскільки, зазначена інформація не була підставою для прийняття спірного рішення. Відповідач посилається на досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004294 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст., 209, ч. З ст. 212, ч. З ст. 358 КК України. Однак, жодного доказу наявності кримінальних проваджень до суду відповідачем не надано. При цьому, ст. 205 КК була виключена згідно із Законом України від 18.09.2019 року № 101-IX, а посилання на ухвалу слідчого судді, який цитує клопотання прокурора не є вироком суду про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок. Використання реквізитів ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний Ресайклінг , як транзитного підприємства, з метою формування податкового кредиту за начебто поставлені в їх адресу товари та послуги за рахунок підприємств, перелік яких визначено у відзиві на не підтверджено жодним належним і допустимим доказом.

За змістом спірного рішення єдиною підставою для віднесення позивача до категорії ризикових платників податків стала отримана відповідачем податкова інформацію, що позивач здійснює придбання від ризикового контрагента-постачальника, а саме: ТОВ Роланд Імпекс . Про жодні інші компанії, в т.ч. ті, які відповідач наводив у відзиві на позовну заяву в оскаржуваному рішенні не згадується.

Позивачем до суду наданий Акт документальної планової виїзної перевірки від 08.01.2020 року № 13/05-99- 051131842642, яка здійснена посадовими особами відповідача, відповідно до якого у пункті 3.1.2. Розділу III цього Акту відповідачем були перевірені податкові зобов`язання позивача з податку на додану вартість, в тому числі за 2018 рік, за період з 01.10.2018 року по 30.09.2019 року. Позивачем задекларовано суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у сумі 9114390 грн. Проведеною перевіркою не встановлено порушень реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних / розрахунків коригування та не виявлено помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних. За результатами перевірки ПДВ встановлено зниження суми податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 100,00 грн. (т. 6 а.с. 249, т. 7 а.с. 1-32).

Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За п. 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 05.04.2021 року № 4227 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний ресайклінг критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язання виключити ТОВ Науково-виробниче підприємство Металургійний ресайклінг з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 200/5906/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Металургійний Ресайклінг до Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без змін.

Повний текст постанови складений 24 січня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

Т.Г.Гаврищук