Постанова

від 19.01.2022 по справі 200/12010/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року справа №200/12010/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., представника позивача Нечепоренко Н.М., представника відповідачів Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 р. (у повному обсязі рішення складено 17 червня 2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/12010/20-а (головуючий І інстанції суддя Чекменьов Г.А.) за позовом Фермерського господарства "Водолій і КО" до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Донецькій області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1950307/39128989 від 21.09.2020 року; № 1950306/39128989 від 21.09.2020 року; № 1950305/39128989 від 21.09.2020 року та № 1950304/39128989 від 21.09.2020 року; зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області зареєструвати податкові накладні № 1 від 27.7.2020 року, № 2 від 27.07.2020 року, № 3 від 28.07.2020 року, № 4 від 29.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання на реєстрацію; вирішення питання судових витрат (а.с. 1-8).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року у справі № 200/12010/20-а позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Фермерським господарством ВОДОЛІЙ І КО (ЄДРПОУ 39128989), а саме:

від 21.09.2020 року №1950307/39128989 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.07.2020 року № 1,

від 21.09.2020 року №1950306/39128989 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.07.2020 року № 2,

від 21.09.2020 року №1950305/39128989 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.07.2020 року № 3,

від 21.09.2020 року №1950304/39128989 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.07.2020 року № 4.

Зобов`язано Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.07.2020 року № 1, від 27.07.2020 року № 2, від 28.07.2020 року № 3, від 29.07.2020 року № 4, подані Фермерським господарством ВОДОЛІЙ І КО (ЄДРПОУ 39128989), днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 153-160).

Відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не було досліджено жодної оцінки самому змісту господарської операції, за виконанням якої і відбувається реєстрація податкових накладних; позивачем було порушено вимоги абз. 4 п. 5 Порядку від 12.12.2019 № 520.

З урахуванням наведеного вважає, що рішення були прийняті відповідачем правомірно.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник відповідачів вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ВОДОЛІЙ І КО (код ЄДРПОУ 39128989), зареєстровано 11.03.2014 р. як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1 280 102 0000 001934.

З 12.03.2014 року Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах - ГУ ДПС у Донецькій області Покровсько-Добропільське управління Ясинуватсько-Авдіївська ДПІ (Ясинуватський район) як платник податків та зборів, з 01.01.2018 року є платником єдиного податку четвертої групи.

За даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;

01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульплодів).

Позивачем з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖИ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41912532) укладено договір поставки № 210720/1 від 21.07.2020 року, відповідно до умов якого ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ВОДОЛІЙ І КО (Постачальник) зобов`язується передати у власність, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖИ-ТРЕЙД» (Покупець) оплатити і прийняти зерно (пшеницю українського походження врожаю 2020 року) (а.с. 9-12).

Відповідно до п.5.1 Договору Покупець здійснює попередню оплату 80% вартості кожної, підготовленої до відвантаження партії Товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку. 20% вартості поставленого товару Покупець сплачує протягом трьох банківських днів з моменту отримання податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронній формі у порядку, визначеному законодавством, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи Постачальника; видаткова накладна (п.5.2 Договору).

У зв`язку з виконанням вказаного договору ФГ ВОДОЛІЙ І КО виписано такі податкові накладні (далі - ПН), які 14.08.2020 року було відправлено засобами електронного зв`язку на реєстрацію в ЄРПН (а.с.33-36):

від 27.07.2020 № 1 на загальну суму ПДВ 133 525,10 грн. обсягом постачання 667 625,49 грн. на реалізацію Пшениця 2,3 класу українського походження, врожаю 2020р. за кодом УКТ ЗЕД 1001;

від 27.07.2020 № 2 на загальну суму ПДВ 33 608,36 грн. обсягом постачання 168 041,79 грн. на реалізацію Пшениця 2,3 класу, українського походження, врожаю 2020р. за кодом УКТ ЗЕД 1001;

від 28.07.2020 № 3 на загальну суму ПДВ 33 608,36 грн. обсягом постачання 168 041,79 грн. на реалізацію Пшениця 2,3 класу, українського походження, врожаю 2020р. за кодом УКТ ЗЕД 1001;

від 29.07.2020 № 4 на загальну суму ПДВ 49 958,37 грн. обсягом постачання 249 791,85 грн. на реалізацію Пшениця 2,3 класу, українського походження, врожаю 2020р. за кодом УКТ ЗЕД 1001.

В результаті обробки заяв, як зазначено в квитанціях про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 37-40).

15.09.2020 року через електронний кабінет платника позивачем було надано пояснення (Повідомлення про надання пояснень та копій документів) (а.с. 41-50).

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкових накладних, а саме:

№ 1950307/39128989 від 21.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 27.07.2020 року;

№ 1950306/39128989 від 21.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 27.07.2020 року;

№ 1950305/39128989 від 21.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 28.07.2020 року;

№ 1950304/39128989 від 21.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 29.07.2020 року (49-56).

В рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказано як підставу для відмови: ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), в тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків).

Прийняті відповідачем рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони не містять чіткої підстави для не прийняття ПН, що свідчить про їх необґрунтованість, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За правилами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз. 1).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз. 3).

Абзацом п`ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За правилами абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

За унормуванням абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України окреслено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165), що набрав чинності 01.02.2020.

Відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку; показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є така відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або

2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості здійснення операцій є додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 12.12.2019 (надалі за текстом - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу.

За правилами пунктів 10-12 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 5 Порядку визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена з посиланням на п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Затверджена Порядком № 520 форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної передбачає необхідність визначення контролюючим органом документу переліку - документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, що не був наданий шляхом його підкреслення.

Як встановлено судами, після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем як платником податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній та копії документів, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій зазначених у цій податковій накладній.

Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Причиною відмови у реєстрації податкової накладної податковий орган зазначає відсутність документів первинного обліку:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Разом з тим, спірні рішення від 21.09.2020 року не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальне посилання про те, що причиною їх прийняття є ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні (із позначкою - документи які не надано підкреслити); договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.

У рішеннях не підкреслено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції.

Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), має спеціальну правосуб`єктність. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язок надання документів платником податків кореспондує із правом контролюючого органу на витребування в платника податків певних документів у передбачених законом випадках.

Втім, контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи невиконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 300/148/19.

Суд наголошує, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд відзначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Натомість, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховуються, зокрема, правові позиції наведені в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справах № 640/10988/20 та № 640/11321/20.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність та невмотивованість оскаржуваних рішень відповідача, оскільки вони не містять чіткої підстави його прийняття, та підкреслень необхідних до надання документів, що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі.

Отже, посилання відповідача на те, що серед поданих позивачем документів не було певних документів, є неприйнятними, враховуючи, в тому числі, відсутність таких посилань в оскарженому рішенні.

Під час розгляду справи позивачем надано:

звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур , плодів, ягід і винограду за 2020 рік;

податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік;

копія Акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «ДЖИ-ТРЕЙД» та ФГ ВОДОЛІЙ І КО за період липень 2020р. - жовтень 2020р.;

копія довіреності № 150820 від 15.08.2020р. ТОВ «ДЖИ ТРЕЙД» на отримання товару;

заключні виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК" за період з 27.07.2020р., 28.07.2020р.. 29.07.2020р., завірені банком;

платіжні доручення № 136 від 27.07.2020р., № 137 від 27.07.2020р., № 138 від 28.07.2020р., № 140 від 29.07.2020р., завірені банком;

копія облікових листів тракториста-машиніста за вересень 2019 року на посів озимої пшениці (на 2 аркушах);

копія акту витрати насіння і садивного матеріалу за жовтень 2019 року;

копія договору поставки № ТД 76/2019 від 13.03.2019 року, специфікації № 6 від 28.08.2019 року;

копія видаткової накладної № 962 від 28.08.2019 року;

копія товарно-транспортної накладної № 5 від 28.08.2019 року;

копія Акту про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за жовтень 2019 року;

копія видаткової накладної № 959 від 17.09.2019 року;

копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ДЮК00000959 від 17.09.2019 року;

копія облікового листа тракториста-машиніста за лютий 2020 року.

копія Акту про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за лютий 2020 року;

копія Договору поставки № ТД 37/2020 від 23.01.2020 року, специфікація № 2 від 05.02.2020 року;

копія видаткової накладної № 132 від 05.02.2020 року, № 249 від 05.03.2020 року;

копія облікового листа тракториста-машиніста за серпень 2020 року (а.с. 104-140).

Вказані документи, разом з документами, які направлялися для розгляду комісією регіонального рівня, беззаперечно доводять вчинення господарських операцій, щодо яких складені спірні податкові накладні.

Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданих позивачем податкових накладних прийняті рішення про відмову у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, судом враховуються, в тому числі, правові позиції, наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 року в справі № 816/909/17, від 05.02.2019 року в справі № 813/123/16.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданих ним податкових накладних.

Належних доказів стосовно невідповідності представлених позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, і, відповідно, можливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачами суду не надано.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи не містять.

П. 13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, занотовано: рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Унормуванням п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246, закріплено: податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

В п. 20 вказаного Порядку вказано, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

При цьому суд також враховує норми Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 (далі Порядок 557).

Розділом II Порядку 557 визначені загальні вимоги щодо електронного документообігу.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства за визначенням п. 1 розд. ІІ Порядку 557 та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з п.п. 8 - 10 розд. ІІ Порядку 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» ; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Пунктом 11 розд. ІІ Порядку 557 встановлено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 12 розд. ІІ Порядку 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

За приписами п. 14 розд. ІІ Порядку 557 у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З наведених підстав рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, зазначених у позові, підлягають скасуванню, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

З метою ефективного захисту та відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства, підлягають задоволенню також вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені податкові накладні, складені позивачем, через що позов підлягає задоволенню повністю, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Україна визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) щодо всіх питань, пов`язаних із тлумаченням і застосуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р.).

За унормуванням ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Крім того, за приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Отже, судова практика ЄСПЛ є джерелом права і суди зобов`язані керуватись нею.

В свою чергу, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були почуті, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі « Hirvisaari v. Finland» , заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт ЗО). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

В рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 2 ст. 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

І відповідачами не доведено обґрунтованості прийнятих ним рішень.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 р. - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 р. у справі № 200/12010/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 січня 2022.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко