Постанова

від 25.01.2022 по справі 200/7707/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року справа №200/7707/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року (повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року в м. Слов`янську) у справі № 200/7707/21 (суддя в І інстанції Олішевська В.В.) за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт,

УСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Управління державного архітектурно будівельного контролю Маріупольської міської ради (далі - Управління) про зобов`язання відповідача знести самочинно збудований об`єкт, площею 648,0 кв.м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 30 календарних днів (по проекту площею 144,0 кв.м.).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.03.2021 посадовими особами Управління за адресою: АДРЕСА_1 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. За результатами заходу, стосовно забудовника ОСОБА_1 було складено акт державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол про адміністративне правопорушення від 15.03.2021 по частині 1 статті 96 КУпАП за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд та надано приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2021. Термін виконання приписів - 15.04.2021. Стосовно забудовника ОСОБА_1 17.03.2021 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Таким чином ОСОБА_1 як замовником будівництва та підрядником, порушені вимоги статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , згідно якої будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил. Станом на 19.04.2021, забудовником ОСОБА_1 не виконано вимоги приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. 29.03.2021 ОСОБА_1 було сплачено штраф.

В зв`язку з не виконанням припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, шляхом приведення об`єкту будівництва у відповідності до вихідних даних, а саме затвердженого будівельного паспорту, виданого Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 01.03.2021 № 22, або внести зміни до будівельного паспорту до 15.04.2021, позивач звернувся до суду та просив (з урахуванням уточнення позову від 20.08.2021) зобов`язати відповідача знести самочинно збудований об`єкт, площею 648 кв.м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 30 календарних днів (по проекту 144 кв.м.).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що працівниками Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради аналогічний плановий захід із аналогічних підстав (повідомлення до контакт-центру) проводився 10.02.2021, про що також було складено Акт №05/10022021 від 10.02.2021. Виявлені порушення були усунуті відповідачем.

Звертає увагу, що ні позов ні рішення суду не містить обґрунтування, яким чином порушено суспільні інтереси або права інших осіб, не вказано, що Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради вважає істотним порушенням будівельних норм і правил та чому, які саме відхилення від проекту забудови (будівельного паспорту) вважаються істотними. Тобто, вимога Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради про знесення об`єкту забудови по АДРЕСА_1 обумовлюється лише відхиленням від проекту забудови.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою в письмових поясненнях висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

10.03.2021 особа звернулась до контакт-центру з заявою, відповідно до якої зазначено, що за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) з листопада 2020 р. на території колишнього дитячого комбінату ведеться капітальне будівництво об`єкту без розпізнавальних знаків, а також з того, що роботи здійснюються з порушенням будівельних норм та технічної безпеки (відсутність огородження території) (а.с. 60).

На підставі вищезазначеного звернення, Управлінням державного архітектурно будівельного контролю прийнятий наказ №17 від 15.03.2021 Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 61).

На підставі наказу складено направлення № 11 від 15.03.2021 р. для проведення позапланового заходу перевірки на Будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування гр. ОСОБА_1 . Строк дії направлення з 15.03.2021 до 26.03.2021 (а.с. 12).

За результатами проведеного заходу складено акт від 15.03.2021 № 09/15032021, яким встановлено, що відповідачем порушені вимоги статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність (а.с. 13-22).

Як вбачається з акту, під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 встановлено наступне. У ході перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 1412336900:01:010:0358, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки від 14.05.2019 №388, виконуються будівельні роботи з нового будівництва.

Роботи виконуються ОСОБА_1 на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 10.03.2021 № ДЦ 051210310982.

На земельній ділянці за вищевказаною адресою виконуються роботи з будівництва будівлі, геометричні розміри фундаментів будівлі: довжина 36000 мм, ширина 18000 мм, висота стін по всьому периметру на момент перевірки складає 3500 мм, стіни будуються з шлакоблоку.

У ході перевірки встановлено, що будівництво житлового будинку виконується з відхиленням від затверджених вихідних даних, а саме будівельного паспорту забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01.03.2021, виданого Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради. Відповідно до схеми забудови земельної ділянки наведеної у будівельному паспорті забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , зазначено, що геометричні розміри запроектованого житлового будинку складають: ширина - 12000 мм, довжина - 12000 мм, фактично будується будівля геометричними розмірами: ширина - 18000 мм, довжина 36000 мм, висота стін по всьому периметру на момент перевірки складає 3500 мм, що є істотним відхиленням від затверджених вихідних даних, а саме будівельного паспорту забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01.03.2021.

Таким чином, ОСОБА_2 , як замовником будівництва, порушені вимоги статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , згідно якої будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

ОСОБА_1 була присутня під час контролюючого заходу та отримала акт 15.03.2021 особисто.

На підставі встановленого порушення відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 15.03.2021, видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.03.2021 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений 15.03.2021 з вимогою - усунути виявлені порушення, шляхом приведення об`єкту будівництва у відповідність до вихідних даних, а саме затвердженого будівельного паспорту, виданого Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 01.03.2021 №22, або внести зміни до будівельного паспорту, термін виконання приписів - 15.04.2021. Про виконання припису відповідача зобов`язано повідомити Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради до 15.04.2021 (а.с. 23-30).

Протокол, та приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил були отримані особисто ОСОБА_1 15.03.2021.

Також постановою по справі про адміністративне правопорушення № 9 від 17.03.2021 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн за порушення ч. 1 ст. 96 КУпАП - порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд (а.с. 31-33).

Постанова про адміністративне правопорушення отримана особисто ОСОБА_1 17.03.2021.

Нею сплачено штраф в розмірі 1700 грн, що підтверджується копією квитанцією від 29.03.2021 (а.с. 34).

В зв`язку з не виконанням відповідачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-ХІІ Про основи містобудування , містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Закон України від 17.02.2011 № 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

З урахуванням вищенаведеного вбачається, що припис є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб`єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які потягли ці порушення. Підставою для винесення припису є виявлення порушень вимог законодавства за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частин 1, 2, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В силу приписів ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Видання такого припису є обов`язковою передумовою для подальшого звернення контролюючого органу до суду на підставі вказаної вище норми.

При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Аналогічний правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 813/6426/14 та у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 2040/7234/18.

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 826/13266/18 …Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, слід зазначити що у постанові від 29.01.2020 (справа № 822/2149/18, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (в) без належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Таким чином, у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок проте, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва. .

Як встановлено судом з матеріалів справи, Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю було складено наказ на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виписано направлення, проведено захід державного нагляду (контролю), за результатами якого складено акт.

Актом встановлено порушення, а саме: роботи виконуються ОСОБА_1 на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 10.03.2021 № ДЦ 051210310982. На земельній ділянці за вищевказаною адресою виконуються роботи з будівництва будівлі, геометричні розміри фундаментів будівлі: довжина 36000 мм, ширина 18000 мм, висота стін по всьому периметру на момент перевірки складає 3500 мм, стіни будуються з шлакоблоку. У ході перевірки встановлено, що будівництво житлового будинку виконується з відхиленням від затверджених вихідних даних, а саме будівельного паспорту забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01.03.2021, виданого Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради. Відповідно до схеми забудови земельної ділянки наведеної у будівельному паспорті забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , зазначено, що геометричні розміри запроектованого житлового будинку складають: ширина - 12000 мм, довжина - 12000 мм, фактично будується будівля геометричними розмірами: ширина - 18000 мм, довжина 36000 мм, висота стін по всьому периметру на момент перевірки складає 3500 мм, що є істотним відхиленням від затверджених вихідних даних, а саме будівельного паспорту забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01.03.2021.

Таким чином, ОСОБА_1 , як замовником будівництва, порушені вимоги статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність, згідно якої будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

За результатами встановленого порушення позивачем було видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.03.2021 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складений 15.03.2021 з вимогою - усунути виявлені порушення, шляхом приведення об`єкту будівництва у відповідність до вихідних даних, а саме затвердженого будівельного паспорту, виданого Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 01.03.2021 №22, або внести зміни до будівельного паспорту, термін виконання приписів - 15.04.2021. Про виконання припису відповідача зобов`язано повідомити Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради до 15.04.2021.

На час звернення до суду припис про усунення порушень будівельного законодавства відповідачем не виконано, доказів його оскарження в судовому порядку не надано, але в матеріалах справи наявні докази сплати штрафу за порушення ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність відповідачем.

Таким чином, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач почав здійснювати будівництво з істотним відхиленням від затверджених вихідних даних, а саме будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 22 від 01.03.2021.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 826/13266/18.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідачем розпочато будівництво об`єкту з істотними відхиленнями від затвердженої проектної документації та не виконано вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з порушенням норм.

На підставі вищевикладеного місцевий суд дійшов висновку задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно будівельного контролю Маріупольської міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт, площею 648,0 кв.м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 30 календарних днів (по проекту площею 144,0 кв.м.).

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

У розглянутій в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду справі № 822/2149/18, Верховний Суд зазначив, що враховуючи її фактичні обставини, немає підстав для аналізу частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України та відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду за наслідками розгляду справ № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14.

У справі № 822/2149/18 ОСОБА_1 здійснено будівництво без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без належно затвердженого проекту на будівництво, з використанням земельної ділянки, що не була відведена забудовнику та із порушенням використання земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням, що є підтвердженням факту самочинно збудованої споруди, відповідачем не було виконано вимоги припису виконавчого комітету Славутської міської ради від 28 листопада 2017 року, а відтак наявності підстав для її знесення.

В нинішній справі ОСОБА_1 має будівельний паспорт забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01.03.2021, будівництво веде на належній їй земельній ділянці.

В справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14 Верховним Судом зроблені наступні правові висновки:

…Положення ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Згідно ч. 1, 4, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, положення ч. 7 ст. 376 ЦК України, визначають необхідність встановлення таких фактів як неможливість перебудови об`єкту та відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, чого у цій справі не встановлено.

Крім цього, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Проте у цій справі, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Колегія суддів звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і є можливою лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності… .

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, за встановлених обставин у цій справі.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 200/7707/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт - відмовити.

Повне судове рішення - 25 січня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук