Постанова

від 17.01.2022 по справі 921/543/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2022 р. Справа № 921/543/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Марка Р.І.,

суддів: Матущака О.І.,

Скрипчук О.С.,

при секретарі судового засідання Залуцький Д.Т.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 9-19-0.92-3945/2-21 від 10.11.2021

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 (повний текст рішення складено 13.10.2021, м. Тернопіль, суддя Гевко В.Л.)

у справі № 921/543/20

за позовом Фермерського господарства «Вікторія» , с. Нестерівці Зборівського району Тернопільської області

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль

2. Тернопільської районної державної адміністрації, м. Тернопіль

3. Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, м. Зборів, Зборівського району Тернопільської області

4. Озернянська сільська рада, с. Озерна Зборівського району Тернопільської області

про скасування рішень, державної реєстрації земельних ділянок та права власності на земельну ділянку,

за участі представників сторін:

від позивача: Балабан П.О., керівник Романишин Є.А.,

від відповідач-1: Оленяк В.Я.,

від відповідачів-2-4: представники не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Фермерське господарство «Вікторія» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Тернопільської районної державної адміністрації, Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішень, державної реєстрації земельних ділянок та права власності на земельну ділянку.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву вх. № 1695 від 26.02.2021 в порядку ст. 46 ГПК України, в якій останній просив суд:

визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 28.10.2013 року за № 638-од Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на територіях Беримівської, Бзовицької та Нестерівської сільських рад району в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 11,2969 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області;

визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 11,2969 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 27.10.2013 року;

визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 08 грудня 2020 року за № 25-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08 грудня 2020 року в частині передачі Озернянській сільській раді у комунальну власність земельної ділянки площею 11.2969 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області;

припинити та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Озернянської сільської ради на земельну ділянку площею 11.2969 га із кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області, яка була здійснена державним реєстратором Рудою Г.В. Зборівської міської ради Тернопільської області 17.02.2021 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295252261226);

визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 12.09.2019 року за №19-3490/14-19-СГ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 6,4500 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області;

визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,4500 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 28.08.2019 року ;

визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 30.04.2020 року за №19-3196/14-20-СГ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,4500 га на території Нестерівської сільської ради Зборівського району (кадастровим номером 6122686300:01:001:0269)";

припинити та скасувати державну реєстрацію права власності Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на земельну ділянку площею 6,4500 га із кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області, яка була здійснена державним реєстратором Василенко Н.Д. Тернопільської районної державної адміністрації 25.05.2020 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2088419361226).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятими відповідачами рішення про затвердження інвентаризацій земель позбавили позивача самого об`єкту права постійного користування, яке виникло у нього на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року. Позивач стверджує, що його право порушене відповідачами хоча останніми і не прийнято жодного офіційного рішення про скасування (припинення) права постійного користування позивача земельною ділянкою площею 14,6300 га.

В процесі розгляду справи ухвалою суду від 12.01.2021 за клопотанням відповідача-1 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Озернянську сільську раду та ухвалою суду від 01.03.2021 суд змінив статус третьої особи та залучив Озернянську сільську раду в якості співвідповідача за клопотанням позивача, змінивши склад учасників справи № 921/543/20 в частині участі третьої особи Озернянської сільської ради у справі, шляхом виключення Озернянської сільської ради зі складу третіх осіб та включення її до складу відповідачів.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 у справі № 921/543/20 позов задоволено, визнано незаконним та скасовано:

розпорядження голови Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 28.10.2013 року за № 638-од Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на територіях Беримівської, Бзовицької та Нестерівської сільських рад району в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 11,2969 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області;

державну реєстрацію земельної ділянки площею 11,2969 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 27.10.2013 року;

наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 08 грудня 2020 року за № 25-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08 грудня 2020 року в частині передачі Озернянській сільській раді у комунальну власність земельної ділянки площею 11.2969 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області;

припинено та скасовано державну реєстрацію права комунальної власності Озернянської сільської ради на земельну ділянку площею 11.2969 га із кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області, яка була здійснена державним реєстратором Рудою Г.В. Зборівської міської ради Тернопільської області 17.02.2021 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295252261226);

наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 12.09.2019 року за №19-3490/14-19-СГ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 6,4500 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області;

державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,4500 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 28.08.2019 року;

наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 30.04.2020 року за №19-3196/14-20-СГ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,4500 га на території Нестерівської сільської ради Зборівського району (кадастровим номером 6122686300:01:001:0269)";

припинено та скасовано державну реєстрацію права власності Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на земельну ділянку площею 6,4500 га із кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 на території Нестерівської сільської ради Зборівського району в Тернопільській області, яка була здійснена державним реєстратором Василенко Н.Д. Тернопільської районної державної адміністрації 25.05.2020 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2088419361226).

Рішення мотивоване ст. 19 Закону України Про фермерське господарство , ст. ст. 95, 96, 141, 149, 152 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України Про землеустрій , Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про Державний земельний кадастр , ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Місцевий суд дійшов висновку, що прийняті відповідачами рішення та державна реєстрація земельних ділянок порушує права позивача, який на даний час є законним користувачем земельної ділянки площею 14,6300 га на праві постійного користування, яка розташована на території Нестерівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, оскільки, відповідачі при проведенні інвентаризації земель знали про наявність у позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою. Також суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце і певне незаконне втручання у мирне володіння майном позивача, яке полягає в тому, що відповідачі вчинили дії та прийняли оспорювані рішення, якими позбавили позивача самого об`єкту права його постійного користування, яким є зазначена земельна ділянка, хоча і не прийняли жодного офіційного рішення органами влади про скасування (припинення) права постійного користування позивача земельною ділянкою площею 14,6300 га. А тому, слід вважати, що протиправне втручання відповідачів у мирне володіння позивача своїм майном призвело до позбавлення його цього майна у розумінні статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не погоджуючись зі прийнятим судовим рішенням, апелянт - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач отримавши рішення державного кадастрового реєстратора від 01.07.2020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку 14,63 га, яка залишилась у його користуванні після розпаювання, через наявність перетину ізземельними ділянками, відомості про які внесено до Державного земельного кадастру, не звертався до Головного управління із заявою щодо усуненні виявлених ним помилок, про що законодавством передбачено внесення виправлень до землевпорядноїдокументації на підставі звернень заінтересованих осіб, після внесення яких здійснюється виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, що залишено поза увагою суду першої інстанції.

Щодо визнання незаконним та скасування наказів Головного управління апелянт стверджує, що судом першої інстанції залишено поза увагою норми статті 148-1 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої у разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Окрім того, суд не звернув уваги, що наказ Головного управління від 08.12.2020 № 25 є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, оскільки органом місцевого самоврядування здійснено реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 11,296 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511, а також враховуючи положення статті 148-1, пункту 24 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України суд дійшов помилкового висновку, що даний наказ є незаконним.

Фермерським господарством Вікторія подано відзив, в якому позивач заперечує доводи скаржника зазначивши, що pгідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про державний земельний кадастр , земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що прийняті відповідачами рішення та проведена державна реєстрація позбавили позивача земельної ділянки площею 14,6300 га як об`єкта його речового права - права постійного користування, належного йому на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року, чим грубо порушили його права як законного користувача вказаною земельною ділянкою.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, як таку що не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 14.12.2021 у даній справі апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 9-19-0.92-3945/2-21 від 10.11.2021 та дану справу призначено до розгляду на 17.01.2021.

Представник позивача та керівник підтримали доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-1 підтримав доводи апеляційної скарги, надав усні пояснення, просив апеляційну скаргу задоволити, судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю.

Від відповідачів-2-4 представники не прибули, про причини не прибуття суд не повідомили, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як зазначено у позовній заяві та встановлено судом першої інстанції, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею за № 78, ОСОБА_1 належала на праві постійного користування земельна ділянка площею 37,0 га, з яких 15,0 га (ділянка 1) надані на підставі рішення Нестерівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 06.10.1992 року, а 22,0 га (ділянка 2) - на підставі рішення Зборівської районної ради від 30.01.2001 року за № 176. Землю надано гр. ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства з ціллю ведення сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.12.1992 року здійснена державна реєстрація ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ВІКТОРІЯ" (47263, Тернопільська обл., Зборівський район, село Нестерівці), засновник - голова фермерського господарства - ОСОБА_1 .

Розпорядженням Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 13.11.2003 року за № 648 припинено право постійного користування земельною ділянкою 10,0 га гр. ОСОБА_1 (Фермерському господарству Вікторія ) в урочищі Під Редечою та передано вказану ділянку до земель запасу Нестерівської сільської ради.

В подальшому, розпорядженням Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 22.04.2005 року за № 187 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, переданих із земель, що були раніше надані для ведення селянсько-фермерського господарства Вікторія , в розмірі земельних часток (паїв), для ведення фермерських господарств таким громадянам: ОСОБА_1 - голові фермерського господарства - 3,02 га; ОСОБА_2 - члену фермерського господарства - 3,02 га; ОСОБА_3 - члену фермерського господарства - 3,02 га; ОСОБА_4 - члену фермерського господарства - 3,02 га.

Розпорядженням Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 13.04.2007 року за № 209 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок членам фермерського господарства Вікторія на території Нестерівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області та передано безоплатно у власність земельні ділянки членам фермерського господарства Вікторія в розмірі земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею - 2,80 га; ОСОБА_2 - земельну ділянку площею - 3,47 га; ОСОБА_3 - земельну ділянку площею - 2,74 га; ОСОБА_4 - земельну ділянку площею - 3,36 га. На вказані ділянки зазначеним членам фермерського господарства видані Державні акти на право власності на земельні ділянки (Державний акт серії ЯД №194911, Державний акт серії ЯД №194912, Державний акт серії ЯД №194913, Державний акт серії ЯД №194914 відповідно).

З вищенаведеного вбачається, що у постійному користуванні позивача на даний час знаходиться земельна ділянка площею 14,63 га. (37,00 га - 10,00 га - 2,80 га - 3,47 га - 2,74 га - 3,36 га = 14,63 га).

Вказане підтверджується наявними у справі доказами, а саме: листом ТУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 06.03.2019 року за № Р-928/0- 394/0/17-19, відповідно до якого ТУ Держгеокадастром у Тернопільській області, як розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів, підтверджено факт перебування у постійному користуванні гр. ОСОБА_1 (ФГ Вікторія ) земельної ділянки площею 14,6300 га для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року.

Також це підтверджено довідкою Нестерівської сільської ради від 09.07.2020 року за № 168.

Слід зазначити, що вищенаведене відповідачами не спростовано, відтак, позивач здійснює використання вказаної земельної ділянки та сплачує необхідні податки та збори, що підтверджується, серед іншого, довідкою Нестерівської сільської ради від 09.07.2020 року за № 165.

Також судом встановлено, що на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.06.2020 року за № 445-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх форм власності державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Олійником І. проведено перевірку законності використання земельної ділянки площею 6,45 га з кадастровим номером 6122686300:01:001:0269.

За результатами проведеного заходу державного контролю складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2020 р. за № 445-ДК/0331АП/09/01-20, в якому зазначено, що ФГ Вікторія в особі його голови самовільно зайняло та використовує вказану земельну ділянку.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та не спростовано відповідачами, саме за результатами проведеного заходу позивачу стало відомо, що земельна ділянка площею 14,6300 га для ведення сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у його постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року без згоди позивач та без його відома була вилучена та поділена і увійшла до складу двох новосформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 6122686300:01:001:0511, площею 11,2969 га, та 6122686300:01:001:0269, площею 6,45 га.

На підставі наведного позивач звернувся з адвокатським запитом до відповідача-1, яке листом від 02.07.2020 року за № 29-19-0.71-4067/2-20 надало наступну інформацію щодо вказаних вище земельних ділянок.

Щодо земельної ділянки площею 6,45 га з кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 повідомлено про те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 12.09.2019 року за № 19-3490/14-19-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності (за межами населених пунктів) загальною площею 34,0200 га, в тому числі земельну ділянку площею 6,45 га (кадастровий номер 6122686300:01:001:0269) на території Нестерівської сільської ради Зборівського району.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2020 року за № НВ- 6113245642020, вказана земельна ділянка відділом у Зборівському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області була зареєстрована в Держаному земельному кадастрі як об`єкт речових прав 28.08.2019 року та їй присвоєно кадастровий номер 6122686300:01:001:0269.

В подальшому вказана земельна ділянка була протиправно включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які пропонуються до продажу окремими лотами на земельних торгах, з якого було виключена наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 01.07.2020 року за № 65-Т після звернення Позивача (лист ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.07.2020 року за № Р- 210/0-418/6-20).

Крім того, наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області листом від 14.02.2020 року за № 19-1 135/14-20-СГ було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності для подальшого продажу права оренди на них на земельних торгах (згідно додатку 1, у якому серед інших зазначена вказана вище земельна ділянка площею 6,45 га).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 30.04.2020 року за № 19-3196/14-20-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах, яка розташована на території Нестерівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області загальною площею 6,4500 га (кадастровий номер 6122686300:01:001:0269) для ведення сільськогосподарського виробництва, а також зобов`язано керівника відділу у Зборівському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області забезпечити реєстрацію речового права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до рішення державного реєстратора Василенко Н.Д. Тернопільської районної державної адміністрації від 28.05.2020 року за індексним номером 52410727, 25.05.2020 року зареєстровано право державної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 за ГУ Держгеокадастром у Тернопільській області, про що видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.05.2020 року за № 210479096.

Щодо земельної ділянки площею 11,2969 га з кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 то розпорядженням голови Зборівської районної державної адміністрації від 28.10.2013 року за № 638-од Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів на територіях Беримівської, Бзовицької та Нестерівської сільських рад району затверджено технічну документацію із землеустрою щодо земельних ділянок загальною площею 76,4466 га, в тому числі земельну ділянку площею 11,2969 га (кадастровий номер 6122686300:01:001:0511) на території Нестерівської сільської ради Зборівського району.

Вказана земельна ділянка в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які пропонуються до продажу окремими лотами на земельних торгах не включалась та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - не реєструвалась.

Крім того, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2020 року за № НВ-6113245622020, вказана земельна ділянка на підставі зазначеної документації із землеустрою відділом Держземагенства у Зборівському районі (правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області) була зареєстрована в Держаному земельному кадастрі як об`єкт речових прав 27.10.2013 року та їй присвоєно кадастровий номер 6122686300:01:001:0511.

В подальшому, у своєму листі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.07.2020 року за № Р-210/0-418/6-20, в супереч власній позиції, викладеній у зазначеному вище листі від 06.03.2019 року за № Р-928/0-394/0/17-19 відповідач-1 не визнає та заперечує наявність у позивача права постійного користування на земельну ділянку площею 14,6300 га для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року , мотивуючи це тим, що у зв`язку із проведеним розпаюванням частини земель, які знаходились у постійному користуванні позивача, його право постійного користування на всю ділянку припинилось.

В супереч викладеному, позивачем до позовної заяви додано технічну документацію із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з якої вбачається, що останній звернувся до сертифікованої землевпорядної організації (ФОП Шкарупа С.П., кваліфікаційний сертифікат № 012949 від 03.10.2016 року) за виготовленням технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою реєстрації (присвоєння кадастрового номера) в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 14,6300 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Нестерівської сільської ради Зборівського району та подальшої реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права постійного користування на вказану земельну ділянку.

Вказана документація була розроблена та подана державному кадастровому реєстратору відповідна заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема щодо присвоєння земельній ділянці площею 14,6300 га кадастрового номера.

Відповідно до рішення від 01.07.2020 року за № РВ- 61007700662020, прийнятого державним кадастровим реєстратором Відділу у Зборівському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Топорницьким В.В., ним розглянуто заяву про внесення відомостей (зміну до них) до Державного земельного кадастру від 30.06.2020 року разом із доданими до неї документами і відмовлено у внесені таких відомостей до Державного земельного кадастру з причин наявного перетину ділянки площею 14,6300 га з ділянкою з кадастровим номером 6122686300:01:001:0269, площа співпадає на 77,2122 %, та з ділянкою з кадастровим номером 6122686300:01:001:0511, площа співпадає на 22,7878 %.

Таким чином земельна ділянка площею 14,6300 га, що перебуває на праві постійного користування у позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року повністю розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами 6122686300:01:001:0269 та 6122686300:01:001:0511 (77,2122 % + 22,7878 % = 100%).

У зв`язку із вищенаведеним, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права із відповідними вимогами.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 1 Закону України Про фермерське господарство (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

За положеннями ч. 4 статті 1 Закону № 973-ІУ фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа.

Згідно зі статтею 8 Закону № 973-ІУ фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 19 Закону № 973-ІУ до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити:будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

З правового аналізу наведених норм слід зробити висновок, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в користування для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди.

Отже, після отримання громадянином права користування земельною ділянкою державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря (користувача) такої земельної ділянки переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Подібні правові висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у Постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17- ц, від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19.

Судом встановлено, що позивач є землекористувачем земельної ділянки 14,6300 га для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року, який не потребує переоформлення відповідно до пункту 6 Перехідних положень ЗК України, які втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Відповідно до абзацу 11 пункту 5.3 цього Рішення стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року до його переоформлення.

З вищенаведеного слідує, що право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за новим ЗК України не є суб`єктом права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування.

Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у Постанові Великої палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 663/173 8/16-ц.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

В даному випадку, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, відтак, є такими, що порушують право позивача постійного користування земельною ділянкою.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 та правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 5 листопада 2019 року по справі № 906/392/18.

Як вірно зазначено позивачем з чим погоджується судова колегія, на даний час відсутні будь-які рішення органів державної виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про припинення права постійного користування земельною ділянкою (таких зокрема відповідачами суду як доказів не надано), яке виникло у позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року, однак, слід вважати, що позивач на даний час є законним користувачем земельної ділянки площею 14,6300 га на праві постійного користування, яка розташована на території Нестерівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

Судова колегія не погоджується з твердженням апелянта, яке викладене у листі від 09.07.2020 року за № Р-210/0-418/6-20, про те, що вказане вище право постійного користування позивача припинено є нічим необґрунтованим та безпідставним, а тому розглядається судом критично і відхиляється, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про державний земельний кадастр , земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Позивач належним способом, відповідно до ст.ст. 95, 96 ЗК України, виконує обов`язки та реалізовує права землекористувача на праві постійного користування земельною ділянки площею 14,6300 га, яка розташована на території Нестерівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЗК України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Позивачем не надавалась згода на вилучення вказаної вище земельної ділянки площею 14,6300 га або її частини.

Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 35 ЗУ Про землеустрій , інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Презюмується, що відповідачам, як розпорядникам (кожному із них у відповідний період їх повноважень) вказаної вище земельної ділянки площею 14,6300 га, було відомо про її правовий статус.

Також, і метою інвентаризації є встановлення правового статусу земельних ділянок, зокрема і зазначеної ділянки, оскільки у відповідачів була уся наявна інформація про право постійного користування позивача на цю ділянку.

А тому, в ході проведених інвентаризацій відповідачами повинно було бути встановлено, як цього вимагають законодавчі норми щодо цього, зокрема, місце розташування земельної ділянки площею 14,6300 га та її правовий статус, тобто право постійного користування Позивача щодо цієї земельної ділянки.

Також, відповідно п. б , абзацу 3 ст. 35 ЗУ Про землеустрій , при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо, зокрема, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру.

Проте, незважаючи на наведені вище обставини, вимоги законів, визначений порядок, відповідачі власними рішеннями, затвердивши вказану вище документацію із землеустрою (Розпорядження голови Зборівської РДА від 28.10.2013 року за № 638-од, Наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 12.09.2019 року за № 19-3490/14-19- СГ та Наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 30.04.2020 року за № 19-3196/14-20-СГ), здійснили вилучення у Позивача земельної ділянки 14,6300 га, її поділ та реєстрацію в Державному земельному кадастрі інших земельних ділянок, як об`єктів речових прав, а саме, вказана земельна ділянка площею 14,6300 га увійшла до складу двох новостворених земельних ділянок, зокрема земельних ділянок з площею 11.2969 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0511 (увійшло 22,7878 % від земельної ділянки площею 14,6300 га), а також з площею 6.45 га за кадастровим номером 6122686300:01:001:0269 (увійшло 77,2122 % від земельної ділянки площею 14,6300 га).

Статтею ч. 1 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Відповідно до ч. 4 вказаної правової норми, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Таким чином, судова колегія погоджується яз висновком місцевого господарського суду, що відповідачі, приймаючи вказані вище рішення, позбавили позивача земельної ділянки площею 14,6300 га як об`єкта його речового права - права постійного користування, належного йому на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року, чим грубо порушили його права як законного користувача вказаною земельною ділянкою.

Таким чином, суд вважає, доведеним позивачем і неспростованим відповідачами те, що права позивача підлягають судовому захисту шляхом скасування незаконних рішень Відповідачів, державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 6122686300:01:001:0511 та 6122686300:01:001:0269 у Державному земельному кадастрі та права власності на земельну ділянку 6122686300:01:001:0269, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Слід також зазначити, що незаконне втручання у мирне володіння майном позивача суперечить положенням статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Право постійного користування земельною ділянкою площею 14,6300 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Нестерівської сільської ради Зборівського району, яке виникло у Позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею за № 78 за своїм правовим змістом відноситься до майнових прав Позивача.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття майно має автономне значення, яке є незалежним від офіційної класифікації у національному законодавстві і не обмежується правом власності на фізичні товари: деякі інші права та інтереси, які складають активи, також можуть розглядатися як права на майно , і таким чином, як майно для цілей цього положення. Питання, яке необхідно розглянути в кожному випадку, полягає в тому, чи обставини справи, якщо їх розглядати в цілому, надавали заявникові право власності на матеріально-правові інтереси, захищені статтею 1 Протоколу першого.

У ситуації, яка склалась по цій справі, можна дійти висновку про те, що майнове право Позивача, яким є право постійного користування на вказану вище земельну ділянку, відповідає поняттю майно в розумінні статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки надає Позивачу право власності на матеріально-правові інтереси, які полягають у тому, щоб використовувати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства і отримувати відповідний дохід.

Крім того, у рішеннях Європейського суду з прав людини Stretch v. United Кіngdom (§§ 32-35), Вгuncrona v. Fіnland (§ 79) суд дійшов висновку, що договір оренди є майновим інтересом, який підлягав захисту статтею 1 Протоколу першого. Окрім цього, у рішенні Європейського суду у справі Dі Магсо v. Itаlу (§§ 48-53), суд вважав, що законне очікування заявника у зв`язку з майновими інтересами, наприклад, використання земельної ділянки та комерційна діяльність, пов`язана з ним, мали достатньо важливе значення для того, щоб вважатися майном в значенні статті 1 Протоколу першого.

Судова колегія погоджується яз висновком суду, що у справі має місце та обставина, що із боку відповідачів відбулось втручання у мирне володіння позивачем своїм майном, оскільки відповідачі вчинили дії та прийняли оспорювані рішення, якими позбавили позивача самого об`єкту права його постійного користування, яким є зазначена земельна ділянка, що відбулось в ході проведення інвентаризацій земель та прийняття рішень Відповідачами про їх затвердження.

Слід зазначити, що хоча і не прийнято жодного офіційного рішення органами влади про скасування (припинення) права постійного користування Позивача земельною ділянкою площею 14,6300 га, яке виникло у Позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Т №00078, виданого 10.11.1992 року, разом з тим відповідачі вчинили інші дії та прийняли оспорювані рішення, якими позбавили позивача самого об`єкту права постійного користування, яким є зазначена земельна ділянка, що відбулось в ході проведення інвентаризацій земель та прийняття рішень відповідачами про їх затвердження.

А тому, слід вважати, що протиправне втручання відповідачів у мирне володіння позивача своїм майном призвело до позбавлення його цього майна у розумінні статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, суд вважає, що такі дій відповідачів по ігноруванню під час інвентаризації права позивача на користування земельною ділянку, є з їх боку несправедливими, недобросовісними та нерозумними, і не відповідають тим засадам та принципам за яким визначено здійснювати свою діяльність суб`єктам господарювання та їх контролюючим органам у Конституції України, статті 6 ГК України, статті 5 ЗК України, статті 3 ЦК України.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, судова колегія вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані і не спростовані відповідачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржниками не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційних скарг. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 9-19-0.92-3945/2-21 від 10.11.2021 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 у справі № 921/543/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.01.2022.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.