Рішення

від 25.01.2022 по справі 902/1305/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2022 р. Cправа № 902/1305/21

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО-Ф" (пр. Соборний, 158, офіс 229, м. Запоріжжя, 69057)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" (вул. Жовтнева, 60, с. Тростянець, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23332)

про стягнення 819673,56 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Шейгець І.В.

позивача: не з`явився

відповідача: Люблінська В.М.

В С Т А Н О В И В :

28.12.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНО-Ф" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" про стягнення 819 673,56 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1305/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 30.12.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/1305/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 30.12.2021 р.

Водночас суд зауважує, що від представника позивача надійшло клопотання (вх. № канц.01-34/773/22 від 24.01.2022 р.), в якому зазначено, що станом на 24.01.2022 р. відповідач сплатив суму боргу у розмірі 764 180,13 грн, враховуючи викладене просить суд стягнути з відповідача лише 3% річних в сумі 16518,85 грн.

24.01.2022р. на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача в якому останній просить повернути позивачу 50% судового збору з бюджету України у зв`язкку із погашенням боргу та визнанням позову.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання позивача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Між ТОВ Агро-Еталон та ТОВ ГРАНО-Ф укладений договір про надання послуг № 2 від 28.08.2018 р.

Відповідно до п. 1.1. договору Виконавець зобов`язується протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги, а Замовник зобов`язується сплатити за послуги, згідно умов договору.

Вартість послуг, які надаються за договором, міститься у Протоколі узгодження вартості послуг, що є невід`ємною частиною договору, (п. п. 1.2., 1.3. та 1.4.)

Загальна сума договору складається з вартості послуг в кожному окремому додатку та дорівнює 1 864 180,13 грн.

Порядок оплати послуг визначений розділом 3 договору, а саме, за надання передбачених договором послуг Замовник виплачує Виконавцю суму в гривнях, шляхом перерахування її на поточний рахунок Виконавця в наступному порядку: Замовник, після підписання Протоколу узгодження вартості послуг сплачує 50% від вартості договору до кінця 2018р.; сплата останніх 50% вартості послуг здійснюється Замовником після закінчення терміну зберігання плодів, за умови якщо якість плодів у партіях, з урахуванням рекомендацій ТОВ ГРАНО-Ф , будуть вище якості плодів у контрольних зразках, (п. 3.1. договору).

Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих Послуг. Вищезазначений Акт підписується повноважними представниками Сторін протягом 5 робочих днів після закінчення терміну зберігання плодів. В зазначеному акті відображається фактичний обсяг та вартість виконаних Послуг, (п. 3.2. договору).

Так, як слідує з матеріалів справи на виконання п. 3.2. договору 07.03.2019 р. складено акт надання послуг № 20 на загальну суму 1 864 180,13 грн, який обопільно підписано та скріплено печатками сторін.

Станом на 17.12.2021 р. обов`язок зі сплати за отримані послуги виконаний Відповідачем частково, а саме в сумі 932 090,07 грн, тому на день подання позовної заяви сума боргу ТОВ Агро-Еталон перед ТОВ Грано-Ф складає 764 180,13 грн.

Водночас як уже зазначалось судом, представником позивача позов підтримано частково, лише в частині стягнення 3% річних, оскільки суму основного боргу відповідачем сплачено після подання позову до суду.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно також приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Загальні положення щодо договорів про надання послуг закріпленні у главі 63 Цивільного кодексу України (статті 901-907). Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) послуги розглядаються як окремий вид об`єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об`єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).

За змістом ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому суд зазначає, що відповідачем платіжними дорученнями № 6279 від 11.01.2022 р. було сплачено 200 000,00 грн, № 6311 від 14.01.2022 р. було сплачено 200 000.00 грн, № 6107 від 22.12.2022 р. було сплачено 100 000,00 грн, 24.01.2022 р. № 6341 було сплачено 264 180,13 грн, тобто сплачено суму основного боргу в розмірі 764 180,13 грн, що становить суму боргу за укладеним договором.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов`язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, та факт сплати суми основного боргу після подання позову до суду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 764 180,13 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в даній сумі.

Крім того судом розглянуто вимогу про стягнення з відповідача 16 518,85 грн 3 % річних .

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН» , розрахунки заявлених до стягнення 16 518,85 грн 3 % річних за період з 30.03.2021 р. по 17.12.2021 р. судом не виявлено помилок.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З врахуванням встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

На підставі статті 130 ГПК України судовий збір підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову від суми, визнаної відповідачем.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України решта судових витрати покладаються на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕТАЛОН" (вул. Жовтнева, 60, с. Тростянець, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23332, код ЄДРПОУ 34020957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО-Ф" (пр. Соборний, 158, офіс 229, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 40807961) 16 518,85 грн 3 % річних, відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 6 563,75 грн.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНО-Ф" (пр. Соборний, 158, офіс 229, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 40807961) з Державного бюджету України 5 731,35 грн судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №774 від 17.12.2021 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №902/1305/21.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Закрити провадження у справі № 902/1305/21 в частині вимоги про стягнення 764 180,13 грн боргу, у зв`язку із відсутністю предмета спору в цій частині.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 28 січня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр. Соборний, 158, офіс 229, м. Запоріжжя, 69057)

3 - відповідачу (вул. Жовтнева, 60, с. Тростянець, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23332)