Рішення

від 28.01.2022 по справі 904/9079/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022м. ДніпроСправа № 904/9079/21

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Буд Дім" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Град" смт. Широке

про стягнення суми боргу в розмірі 28112грн.22коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Буд Дім" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Град" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 28112грн.22коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару згідно з видатковими накладними №КИ-0001210 від 01.06.2020, №КИ-0001228 від 03.06.2020, №КИ-0001320 від 09.06.2020 на підставі договору поставки №26/1/02-20 від 26.02.2020.

Позивач зазначає, що на виконання договору поставив відповідачу товар на загальну суму 28112грн.22коп. згідно з видатковими накладними №КИ-0001210 від 01.06.2020 на суму 9897грн.06коп., №КИ-0001228 від 03.06.2020 на суму 1466грн.21коп., №КИ-0001320 від 09.06.2020 на суму 16748грн.95коп.

Посилаючись на пункт 2.4 договору, позивач зазначає, що відповідач мав сплатити вартість протягом 21 календарних днів з дня отримання товару, незалежно від реалізації товару відповідачем.

Позивач повідомляє, що на момент звернення до суду з позовом сума боргу не сплачена.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області 29.11.2021 направлена відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, селище міського типу Широке(з), вул. Казбек, будинок 19, квартира 15, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 29.11.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 31.01.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Буд Дім" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Град" (далі - покупець) укладений договір поставки №26/1/02-20 від 26.02.2020 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов`язується поставити покупцеві будівельні та/або супутні матеріали (далі - товар), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити цей товар.

Пунктом 2.4 договору визначено, що за кожну партію товару, що постачається, покупець перераховує постачальнику оплату згідно наданого рахунка - фактури у безготівковій формі на вказаний у договорі рахунок протягом 21 календарного дня з дня отримання товару, незалежно від того, реалізував покупець товар чи ні.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що разом з товаром постачальник зобов`язаний надати покупцю, зокрема, оригінал видаткової накладної.

Згідно пункту 8.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 28112грн.22коп., що підтверджується видатковими накладними №КИ-0001210 від 01.06.2020, №КИ-0001228 від 03.06.2020, №КИ-0001320 від 09.06.2020. Вказані накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

З огляду на положення пункту 2.4 договору, відповідач був зобов`язаний повністю розрахуватись за товари, отримані згідно видаткових накладних №КИ-0001210 від 01.06.2020, №КИ-0001228 від 03.06.2020, №КИ-0001320 від 09.06.2020, в строк до 30.06.2020 (включно).

Докази оплати відповідачем вартості товару, отриманого згідно видаткових накладних №КИ-0001210 від 01.06.2020, №КИ-0001228 від 03.06.2020, №КИ-0001320 від 09.06.2020, в матеріалах справи відсутні. Строк оплати суми боргу у розмірі 28112грн.22коп. є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 28112грн.22коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача.

Враховуючи задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Буд Дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Град" про стягнення суми боргу в розмірі 28112грн.22коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Град" (ідентифікаційний код: 39884653; місцезнаходження: 53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт. Широке(з), вул. Казбек, буд. 19, кв. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Буд Дім" (ідентифікаційний код: 41857503; місцезнаходження: 61068, м. Харків, просп. Московський, буд. 118) суми боргу в розмірі 28112грн.22коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.01.2022.

Суддя Р.Г. Новікова