Рішення

від 17.01.2022 по справі 914/2404/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 Справа № 914/2404/21

Господарський суд Львівської області у складі судді З.П. Гоменюк, при секретарі судового засідання І.С. Зусько, розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВА , м. Київ

про стягнення 1221097,05 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет до Товариства з обмеженою відповідальністю ВА про стягнення 1221097,05 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.09.2021.

07.09.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 20639/21), яке суд задовольнив ухвалою від 09.09.2021.

13.09.2021 засобами електронного зв`язку до відділу автоматизованого документообігу та обробки інформації надійшла заява про відкладення розгляду справи від відповідача (вх. № 21118/21).

Ухвалою від 13.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.09.2021, суд постановив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти розгляд справи на 19.10.2021.

Ухвалою від 13.10.2021 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 23848/21 від 12.10.2021).

19.10.2021 на електронну пошту суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 24229/21).

Ухвалою від 19.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 19.10.2021, суд постановив відкласти розгляд справи на 15.11.2021.

02.11.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 25688/21).

Ухвалою від 03.11.2021 суд задовольнив таке клопотання.

15.11.2021 засобами електронного зв`язку в канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26890/21).

Ухвалою від 15.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 15.11.2021, суд постановив прийняти до розгляду поданий відповідачем відзив, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 13.12.2021.

24.11.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 28173/21).

13.12.2021 на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 30013/21) від відповідача.

Ухвалою від 13.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.12.2021, суд постановив відкласти розгляд справи на 17.01.2022.

05.01.2022 від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 20/22). У зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у щорічній основній відпустці у період з 21.12.2021 по 05.01.2022 включно, на підставі розпорядження керівника апарату від 05.01.2022 № 1 проведено повторний автоматизований розподіл вказаної заяви.

За результатами проведення повторного автоматизованого розподілу для розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову визначено суддю Козак І.Б.

Ухвалою від 06.01.2022 суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках (відкритих у будь-яких банках та фінансових установах, які будуть виявлені в ході виконавчого провадження), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю ВА в межах ціни позову 1 221 097,05 грн.

06.01.2022 справу повернуто судді Гоменюк З.П. для продовження розгляду.

У судове засідання 17.01.2022 представники сторін не з`явилися.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, і взявши до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 17.01.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про ухвалення рішення .

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет та Товариством з обмеженою відповідальністю ВА 01.02.2020 укладено Договір суборенди приміщення № LAV-13-2, предметом якого було тимчасове платне користування відповідачем частини нежитлового приміщення торгового центру, розташованого за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 16 і , площею 86 кв.м.

В порушення умов Договору суборенди, відповідач не сплатив позивачу плату за користування приміщенням за період з січня 2021 по червень 2021 року включно на загальну суму 941 401,60 грн. Крім цього, відповідач також не компенсував позивачу вартість спожитої електроенергії у розмірі 10 777,94 грн.

Користуючись правом, передбаченим договором суборенди та нормами чинного законодавства, позивач нараховує відповідачеві на прострочену суму заборгованості штраф, пеню, три проценти річних та інфляційні втрати, внаслідок чого загальна суму, яку ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет просить стягнути з відповідача, складає 1 221 097,05 грн.

З твердженнями відповідача не погоджується; у відповіді на відзив повідомляє, що ТОВ ВА у своєму відзиві нічим обґрунтував, чому зменшення розміру штрафних санкцій повинно бути здійснене саме на 90%, і яким чином був здійснений такий розрахунок. Щодо розстрочення виконання рішення позивач вважає, що таке клопотання відповідача є передчасним та повинно бути розглянуте судом після вирішення справи по суті. позивач також висловлює незгоду з аргументом відповідача про те, що у матеріалах справи відсутні докази понесення ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет збитків, оскільки позивач у цій справі не повинен доказувати наявність у нього збитків, завданих порушенням відповідачем своїх зобов`язань за Договором суборенди, щоб обґрунтувати своє право на стягнення штрафних санкцій.

Аргументи відповідача.

У відзиві на позовну заяву ТОВ ВА зазначає, що позовні вимоги задоволенню у повному обсязі не підлягають з огляду на таке. До грудня 2020 року відповідач належним чином виконував свої зобов`язання за укладеним між сторонами Договором суборенди. Натомість з січня 2021 року до червня 2021 року у ТОВ ВА утворилася заборгованість у розмірі 952 179,54 грн.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що запровадження на території України карантинних заходів у зв`язку із пандемією коронавірусу COVID-19 значним чином вплинуло на розміри доходів ТОВ ВА від продажу товарів, які знаходяться у суборендованому приміщенні, оскільки суттєво знизилася кількість відвідувачів торгових майданчиків.

Відповідач стверджує в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання за Договором суборенди; стягнення з відповідача неустойки, штрафу, 3% річних та індексу інфляції у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, а примусове стягнення таких нарахувань може призвести до непередбачуваних наслідків, які негативно вплинуть на роботу відповідача (в тому числі, і до можливого арешту рахунків та майна, в результаті чого буде заблоковано його господарську діяльність).

Зважаючи на викладене, ТОВ ВА зазначає, що розмір штрафних санкцій підлягає зменшенню на 90%.

У вказаному відзиві також викладене клопотання про розстрочення виконання судового рішення, яке мотивоване тим, що ТОВ ВА зможе ефективно виконати судове рішення у цій справі шляхом розстрочення його виконання на 10 місяців.

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

За приписами статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Постановою Кабінету міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території України запроваджені карантинні заходи, однак жодною із редакцій вказаної постанови за період з січня 2021 по червень 2021 включно повністю не заборонялася діяльність магазинів із зоотоварами. Зокрема, пп. 4 п. 3 5 постанови КМУ № 1236 в редакції станом на 26.06.2021 встановлено, що на території регіонів, на яких установлений червоний рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв`язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб`єктів господарювання.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідач не долучив до поданого відзиву жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. З огляду на вказане суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розстрочення виконання судового рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет та Товариством з обмеженою відповідальністю ВА укладено Договір суборенди нежитлових приміщень № LAV-13-2.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове оплачуване користування у відповідності з умовами цього договору, приміщення для здійснення суборендарем господарської діяльності, зазначене в статті 2 цього договору. За користування приміщенням суборендар сплачує орендну плату, що включає витрати на обслуговування приміщення та інші платежі, передбачені цим Договором.

Пунктом 5.1. Договору суборенди встановлено, що за користування приміщенням за цим договором суборендар сплачує орендарю суборендну плату та інші платежі, визначені в цьому договорі, починаючи з дати передачі приміщення, якщо інше не вказано у цьому договорі. Платежі за цим договором складаються з: гарантійного платежу фіксованої суборендної плати; плати за комунальні послуги; плати за обслуговування; плати з обороту; плати за маркетинг; плати за технічний супровід.

Сплачені згідно з цим Договором платежі (в т.ч. авансові та/чи забезпечувальні) не є завдатком в розумінні ст.ст. 570, 571 Цивільного кодексу України чи заставою в розумінні ст.ст. 572-593 Цивільного кодексу України, та можуть використовуватися орендарем на власний розсуд до їх зарахування в рахунок платежів, належних з суборендаря, або їх повернення суборендареві у випадках та на умовах, визначених цим Договором (пп. 5.1.1. Договору).

Фіксована орендна плата нараховується на оплачується суборендарем до останнього дня строку оренди, а у випадку, якщо суборендарем буде прострочено звільнення приміщення від власного майна, усунення ушкоджень приміщення по закінченню оренди та/чи передачу його орендарю за відповідним актом приймання-передачі - до дня фактичної передачі приміщення від суборендаря до орендаря за відповідним актом приймання-передачі (пп. 5.1.2.).

Плата за обслуговування нараховується та оплачується суборендарем до дня фактичної передачі приміщення від суборендаря до орендаря за відповідним актом приймання-передачі (пп. 5.1.3.).

Компенсація витрат орендаря на оплату комунальних послуг після початку перебігу строку оренди нараховується суборендареві поряд (одночасно та у такий же період) із платою за обслуговування (п. 5.1.4.).

За умовами пп. 5.3.1. п. 5.3. цього ж Договору, фіксована суборендна плата за користування приміщенням протягом одного місяця дорівнює сумі, вказаній в пункті 7 Додатку 1 до цього Договору . Фіксована суборендна плата повинна бути проіндексована на умовах, визначених в пп. 5.3.3. цього Договору.

Підпунктом 5.3.2. Договору суборенди передбачено, що суборендар сплачує орендарю фіксовану суборендну плату авансовими платежами на місяць вперед не пізніше ніж на десятий день місяця, за який сплачується фіксована суборендна плата, на підставі цього Договору або рахунку, виставленого орендарем із врахуванням щомісячної індексації фіксованої суборендної плати, що здійснюється згідно з пп. 5.4.3. цього Договору.

У пп. 5.3.3. Договору вказано, що індексація розміру фіксованої суборендної плати здійснюється щомісяця за наступною формулою:

ПРОП = ВК * РП , де:

ПРОП - проіндексований розмір фіксованої орендної плати за користування приміщенням за 1 місяць без ПДВ, що підлягає сплаті за виставленими рахунками,

ВК - валютний коефіцієнт. ВК = Кн/Кс, де:

Кн - курс ЄВРО, встановлений НБУ станом на перший календарний день місяця виставлення рахунку.

Кс - курс ЄВРО, встановлений НБУ станом на перший календарний день місяця, вказаного в п. 11 Додатку 1 до цього Договору.

РП - розмір оплат у гривні, встановлений пунктом 7 Додатку 1 до цього Договору.

Якщо розрахований ВК < 1, то натомість застосовується ВК = 1.

Фіксована суборендна плата перераховується на банківський рахунок орендаря, вказаний в його реквізитах. Не отримання суборендарем рахунку не є підставою для несплати фіксованої суборендної плати (пп. 5.3.4. Договору).

Відповідно до п. 7 Додатку № 1 до наведеного Договору, фіксована суборендна плата складає: 1-12 місяць суборенди, починаючи з дати відкриття - 100 421,49 грн без ПДВ, що еквівалентно 3655,00 Євро, за всю площу приміщення за повний календарний місяць, а також ПДВ 20%; 13-35 місяць суборенди, починаючи з дати відкриття - 118 142,93 грн без ПДВ, що еквівалентно 4300,00 Євро, за всю площу приміщення за повний календарний місяць, а також ПДВ 20%.

Згідно з пп. 5.4.1., 5.4.3. Договору суборенди, комунальні послуги означають послуги , які суборендар споживає в приміщенні, а саме: споживання електроенергії; споживання води та каналізація; теплопостачання; вентиляції та кондиціювання; інші послуги, пов`язані з користуванням приміщенням, які споживає суборендар. Суборендар щомісячно відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг на підставі рахунку орендаря відповідно до показників лічильників.

Відповідно до пп. 5.5.1. Договору, плата за обслуговування означає суму, що відповідає частці суборендаря в зборах за обслуговування ТРЦ, та визначається орендарем.

Суборендар щомісячно сплачує плату за обслуговування. Загальна сума плати за обслуговування, що підлягає сплаті суборендарем, вказана у пункті 8 Додатку 1 до цього Договору. Суборендар сплачує орендарю плату за обслуговування авансовими платежами на місяць вперед не пізніше ніж на десятий день місяця, за який сплачується плата за обслуговування, на підставі рахунку, виставленого орендарем або цього Договору, із врахуванням щомісячної індексації плати за обслуговування (пп. 5.5.3.1. Договору).

Відповідно до п. 8 Додатку № 1 до наведеного Договору, плата за обслуговування складає 12995,72 грн без ПДВ, що еквівалентно 473,00 Євро, за всю площу приміщення за повний календарний місяць, а також ПДВ 20%.

Плата з обороту - це загальна виручка суборендаря від реалізації (без врахування ПДВ) в результаті продажу товарів, продукції, послуг, їх оренди або їх ліцензування в приміщеннях, а також дохід від всіх проданих або наданих послуг клієнтам або співробітникам і будь-яких дій в приміщенні або в площі загального користування (якщо ці дії не є регулярними). Плата з обороту включає в себе дохід з продажу або надання послуг, замовлених поштою, телеграмою, телефоном, факсом, через інтернет, електронну пошту чи іншими засобами мультимедіа, усіма електронними засобами, надані чи отримані в приміщенні, замовлені з приміщень і надані поза приміщенням, замовлені поза приміщенням і отриманими в приміщеннях, в будь-якій кількості чи будь-яким способом. Це також містить в собі продаж в кредит, при якому враховується загальна вартість товару / послуг під час пролонгування кредиту, незважаючи на фактичну дату платежу. Плата з обороту також включає дохід з усіх дозволених торговельних автоматів (пп. 5.6.1. Договору).

Відповідно до пп. 5.6.5. Договору суборенди, сторони домовилися встановити плату з обороту (S), сума якої розраховується щомісяця протягом року та сплачується один раз за один календарний місяць (або в іншому випадку, визначеному орендарем), за умови, що S більше 0 (нуля) гривень, на підставі рахунку-фактури, виставленого орендарем.

Відповідно до п. 10 Додатку № 1 до наведеного Договору, плата з обороту складає 10,00% чистої вартості загальної виручки (без ПДВ), отриманого суборендарем у приміщенні.

Підпунктом 5.7.1. цього ж Договору сторони погодили, що за послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) суборендаря, пов`язані з торговою галереєю, суборендар сплачує орендарю, починаючи з дати відкриття приміщення, як визначено в цьому Договорі, щомісячний платіж в сумі, визначеній в числовому вираженні в пункті 9 Додатку 1 до цього Договору. Плата за маркетинг повинна бути проіндексована на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 9 Додатку № 1 до наведеного Договору, плата за маркетинг складає 2362,86 грн без ПДВ, що еквівалентно 86,00 Євро, за всю площу приміщення за повний календарний місяць, а також ПДВ 20%.

Платіжні зобов`язання за цим Договором виконуються в гривнях в сумах, що еквівалентні сумам у іноземній валюті, вказаним у статті 20 Договору. Відповідна сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається шляхом проведення щомісячної індексації на перший календарний день місяця платежу. Суми, що підлягають сплаті за цим Договором, приведені без урахування ПДВ. Крім вказаних сум, суборендар сплачує орендарю відповідну суму ПДВ та будь-які інші нові непрямі податки (п. 6.1., 6.2. Договору).

Будь-які неустойки (пеня, проценти, штрафи) нараховуються на суму простроченого грошового зобов`язання з першого дня прострочення протягом всього періоду наявності прострочення незалежно від його тривалості (в тому числі понад 6 (шість) місяців) (п. 12.3. Договору).

За умовами пункту 15.6. Договору суборенди, суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент стягнення пені, за кожен день затримки будь-якого платежу за цим Договором. Крім того, якщо затримка будь-якого платежу за цим Договором перевищує 5 (п`ять) банківських днів, суборендар сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) % невиплаченої суми.

Позивач стверджує, що ТОВ ВА з січня 2021 припинило належно виконувати зобов`язання по сплаті коштів за Договором суборенди, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 952179,54 грн, що включає:

- за січень 2021 року: частково фіксовану суборендну плату, плату за обслуговування, плату за маркетинг - у розмірі 40569,98 грн; відшкодування вартості електроенергії у розмірі 2031,44 грн;

- за лютий 2021 року: фіксовану суборендну плату, плату за обслуговування, плату за маркетинг - у розмірі 172725,11 грн; відшкодування вартості електроенергії у розмірі 1523,90 грн;

- за березень 2021 року: частково фіксовану суборендну плату, плату за обслуговування, плату за маркетинг - у розмірі 179704,23 грн; відшкодування вартості електроенергії у розмірі 1835,80 грн;

- за квітень 2021 року: частково фіксовану суборендну плату, плату за обслуговування, плату за маркетинг - у розмірі 173248,24 грн; відшкодування вартості електроенергії у розмірі 1707,16 грн;

- за травень 2021 року: частково фіксовану суборендну плату, плату за обслуговування, плату за маркетинг - у розмірі 178630,62 грн; відшкодування вартості електроенергії у розмірі 1934,96 грн;

- за червень 2021 року: частково фіксовану суборендну плату, плату за обслуговування, плату за маркетинг - у розмірі 196523,42 грн; відшкодування вартості електроенергії у розмірі 1744,68 грн;

Зазначена заборгованість вбачається також з долученого позивачем до матеріалів позову Акту звірки взаєморозрахунків від 02.08.2021.

Відповідач, як вбачається з поданого відзиву, суму осевого боргу у розмірі 952179,54 грн визнає, зазначає, що ним вчиняються всі можливі дії задля погашення наявного перед позивачем боргу, та повідомляє, що стягнення з ТОВ ВА всієї суми боргу може призвести до значних негативних наслідків для підприємства. Із розміром нарахованих позивачем штрафних санкцій не погоджується, зазначає, що такі підлягають зменшенню на 90 %.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору суборенди нежитлових приміщень від 01.02.2020 № LAV-13-2. За своєю правовою природою такий договір є договором піднайму.

Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Приписами ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 286 ГК України визначає, що орендною платою є фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, й розміру суборендної плати та інших платежів, розмір та порядок сплати яких сторони погодили у Договорі суборенди та Додатку № 1 до цього Договору.

Однак, в порушення умов вказаного Договору, відповідач (суборендар) з січня 2021 року припинив належно виконувати взяте на себе грошове зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по суборендній платі перед ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет .

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вказано у ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Керуючись погодженими умовами Договору суборенди від 01.02.2020 № LAV-13-2, позивач правомірно нарахував відповідачеві 190435,91 грн штрафу, що складає 20% від простроченої суми - 952179,54 грн; пеню у загальному розмірі 44204,93 грн, три проценти річних - 9068,00 грн та інфляційні втрати - 25208,67 грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань, суд повідомляє, що штрафні санкції підлягають до часткового задоволення, зокрема, пеня у розмірі 43718,17 грн, та три проценти річних у сумі 8958,80 грн.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що нараховані штрафні санкції підлягають зменшенню на 90%, оскільки матеріалами справи не підтверджується понесення позивачем збитків у зв`язку із простроченням ТОВ ВА виконання грошового зобов`язання за умовами Договору суборенди від 01.02.2020 № LAV-13-2.

Сторонами у вказаному договорі погоджено всі істотні умови, у тому числі розмір пені та штрафу, які застосовуються до суборендаря у разі прострочення здійснення платежів за користування суборендованим приміщенням. Право ж позивача щодо нарахування на суму простроченої заборгованості процентів річних та інфляційних втрат передбачено нормами чинного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19 зазначив, що відповідно до наведених у цій постанові положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) є саме правом, а не обов`язком суду. Дане право реалізується судом з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів. При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання (відповідача). Водночас, всупереч наведеним у касаційній скарзі доводам, на іншого учасника справи (позивача) не покладався обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань: адже сам встановлений судом факт такого несвоєчасного виконання вже був достатньою підставою для застосування штрафних санкцій, а вимог щодо відшкодування шкоди позивач у цій справі не заявляв.

У постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 910/143/19 викладено такий правовий висновок: Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У контексті зазначеного, зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Однак, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про зменшення на 50% суми штрафу, яка заявлена до стягнення, приписів наведених вище норм не врахував, не встановив, які докази були подані відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання, не надав оцінку доводам сторін, доказам та обставинам справи у їх сукупності, не навів належного обґрунтування наявності виняткових обставин, за яких можливе зменшення штрафу в даному конкретному випадку. При цьому, апеляційний суд не мотивував, чому дійшов висновку про зменшення розміру штрафу саме на 50%.

Відповідачем у справ не доведено доцільності та підстав зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій на 90%.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання ТОВ ВА щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 19104,75 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.07.2021 № 174051.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до господарського суду охотної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся із позовом майнового характеру, ціна позову становить 1221097,05 грн.

Керуючись наведеними нормами Закону, суд зазначає, що до сплати підлягав судовий збір у розмірі: 1221097,05 грн * 1,5% = 18316,45 грн.

Тобто, ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет здійснило переплату судового збору на суму 788,30 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на вказане, позивач вправі звернутися до Господарського суду Львівської області з відповідним клопотанням про повернення йому зайво сплаченої суми судового збору у справі № 914/2404/21 у розмірі 788,30 грн.

З сукупності наведеного випливає, що до стягнення з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 18307,29 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВА (01042, м. Київ, вул. Тверський тупик, буд. 5-А, ідентифікаційний код 37508549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (04073, м. Київ проспект Степана Бандери, буд. 15-А, ідентифікаційний код 35442481) 952 179.54 грн заборгованості за договором суборенди № LAV-13-2 від 01.02.2020, 190 435,91 грн штрафу, 43 718,17 грн пені, 8958,80 грн 3% річних, 25 208,67 грн інфляційних втрат та 18 307,29 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.01.2022.

Суддя Гоменюк З.П.