Ухвала

від 17.01.2022 по справі 357/1/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1/22

1-кс/357/126/22

У Х В А Л А

17 січня 2022 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарісудового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засідання в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотанняпрокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000350 від 31.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 203-2 КК Українипро накладення арешту на майно,-

У С Т А Н О В И В :

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно та грошові кошти тимчасово вилучені 12 січня 2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021112030000350 від 31 грудня 2021 року.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2021 року за №42021112030000350, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, за фактом незаконної діяльності з проведення азартних ігор, лотерей за попередньою змовою групою осіб, за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім цього, 31 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за №42021112030000351, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України за фактом незаконної діяльності з проведення азартних ігор, лотерей за попередньою змовою групою осіб, за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, 31 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за №42021112030000352, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України за фактом незаконної діяльності з проведення азартних ігор, лотерей за попередньою змовою групою осіб, за адресою: АДРЕСА_3 .

31 грудня 2021 року, в порядку ст. 217 КПК України, у зв`язку з тим, що є достатні підстави вважати, що вищевказані злочини вчинено однією групою осіб, матеріали вищевказаних досудових розслідувань об`єднано в одне провадження за № 42021112030000350.

Відповідно до інформування оперуповноваженого СРЗПВ ВКП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 встановлено, що з метою функціонування гральних закладів та приховування своєї злочинної діяльності, окремими громадянами (організаторами) підбираються особи так звані (адміністратори), які за обумовлену заробітну плату підбирають персонал (касири, охоронці, прибиральники), який забезпечує цілодобову роботу гральних закладів (обслуговування гравців закладу, отримання та розрахунки грошовими коштами за надання можливості азартної гри, формування звітності через відповідні програми та інше), окрім цього до функцій адміністратора відноситься замовлення товарів необхідних для функціонування гральних закладів, а також підведення місячних підрахунків по отриманих прибутках та витратах гральних закладів. Всі ці дії зазначених осіб відноситься до правопорушення, що передбачає собою дії у пособництві у зайнятті гральним бізнесом.

Оскільки діяльність з організації грального бізнесу є кримінальним правопорушенням за яке наступає відповідальність, особи що організовують та надають пособництво в діяльності гральних закладів переважно приховують свою діяльність та ідентифікаційні дані з метою уникнення відповідальності. За оперативними даними встановлено, що в місті Біла Церква організовано діяльність ряду гральних закладів, які працюють в закритому режимі, вхід до приміщення яких здійснюється виключно по дзвінку та за попередньою домовленістю з персоналом гральних закладів.

Так, в ході проведення досудового розслідування, з врахуванням результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , функціонують гральні заклади де надаються послуги надання гравцям можливості доступу до азартних ігор через програмне забезпечення на комп`ютерному обладнані шляхом отримання від них грошових коштів, а також в разі виграшу виплати грошових коштів. Гральні заклади функціонують в прихованому режимі, а тому будь-яка реклама про діяльність закладу відсутня. Входи/виходи обладнані камерами зовнішнього спостереження з режимом відображення відео у темну пору доби. Гравцям, щоб потрапити до приміщень гральних закладів необхідно попередньо зателефонувати адміністраторам або касирам, після чого останні пересвідчившись, що поряд з гравцями немає працівників поліції, запускають до гральних закладів. Попередньо встановлено, що вказану незаконну злочину діяльність організували та забезпечують її функціонування ряд осіб (які виконують різні функції), а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12

12 січня 2022 року в період часу з 07 години 52 хвилини по 13 годину 42 хвилини працівниками поліції в присутності понятих під час проведення санкціонованого обшуку приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка, належить: на 1/4 частки ОСОБА_13 , на 1/4 частки ОСОБА_14 , на 1/4 частки ОСОБА_15 , на 1/8 частки ОСОБА_16 та на 1/8 частки ОСОБА_15 , та безпосередньо у якій проживає ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , виявлено та вилучено предмети, майно та грошові кошти.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив його задовольнити.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання у зв`язку з його безпідставністю та неогрунтованістю.

Суд, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У клопотанні поставлене питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене в ході проведення 12.01.2022 р. обшуку за адресою: АДРЕСА_1 з метою забезпечення збереження речових доказів.

На думку слідчого судді, клопотання не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Так, в клопотанні поставлено питання про арешт вказаного майна, з метою забезпечення збереження його як речового доказу.

Разом з тим, в клопотанні прокурором не обґрунтовано, які саме ознаки речових доказів містить майно, тимчасово вилучене в ході проведення 12.01.2022 року обшуку за адресою: Київська, м. Біла Церква, вул. Тімірязєва буд. 2 квартира №19, для доведення яких саме обставин воно буде використане в даному кримінальному провадженні, та які відомості містять речові докази про діяльність з організації чи проведення азартних ігор.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведення 12.01.2022 року обшуку за адресою: Київська, м. Біла Церква, вул. Тімірязєва буд. 2 квартира №19, майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 216 КПК України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених: статями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України

Положення Закону України № 1888-IX від 17.11.2021, яким до підслідності БЕБ було віднесено кримінальні правопорушення, передбаченні:статтями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України набрали чинності 25.11.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 216 КПК України, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.

Виходячи зі змісту вказаної статті, слідчий повинен був повідомити прокурора про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції.

Будь-яких даних про те, що орган досудового розслідування звертався з відповідним клопотанням до вищестоячого прокурора, суду не надано.

Частиною 7 статті 214 КПК України передбачено, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

За таких обставин, у слідчого судді відсутні законні правові підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, в кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речових доказів та підслідність якого відповідно до вимог КПК України, не віднесена до компетенції слідчого органу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 84, 94, 132, 170, 171, 173, 216, 218, 234, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотанняпрокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000350 від 31.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 203-2 КК Українипро накладення арешту на майно відмовити.

Зобов`язати слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області ОСОБА_17 повернути ОСОБА_4 повернути вилучене 12.01.2022 року під час обшуку майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали не пізніше наступного дня направити особам, що не були присутніми під час оголошення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду області протягом 5 днів.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Повний тест ухвали складено та проголошено 21 січня 2022 року о 08 годині 00 хвилин.

Слідчий суддяОСОБА_1