Рішення

від 10.01.2022 по справі 359/11730/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/11730/21

Провадження №2/359/3565/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Шамало Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про зняття арешту із житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернувся з позовом до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що він та третя особа є власником житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 . Крім того, позивач є також і власником земельної ділянки, кадастровий номер: 3210500000:11:051:0009, площею 0,10 Га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адрескою: АДРЕСА_1 .

Однак, як стало йому відомо на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 21 червня 2010 року у справі № 2-2018/2010 р. державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області 7 липня 2010 року було відкрито виконавче провадження та винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в той час коли позивачу та ОСОБА_2 належить право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться в іншому місці не на вказаній земельній ділянці та за іншою фактичною адресою: АДРЕСА_1 , однак які мають тотожну попередню (колишню) адресу, яка співпадає з адресою земельної ділянки на яку накладено арешт, а саме: АДРЕСА_2 .

Тому, позивач вважаючи, що на земельну ділянку та житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 безпідставно та незаконно накладено арешт, що призвело до обмеження йому у здійсненні права користування та розпорядження вказаними об`єктами нерухомого майна, які мають колишню адресу тотожну адресі земельній ділянці на яку накладено арешт, що відповідно до ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , є правовою підставою для зняття з таких об`єктів нерухомого майна, належного позивачу, арешту.

Ухвалою від 25 листопада 2021 року судді Бориспільського міськрайонного суду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника, адвоката Ковальчука С.М. надійшла 23 грудня 2021 року заява, в якій останній просив суд, на підставі ст. ст. 198, 211 ЦПК України, проводити розгляд цивільної справи по суті у відсутність позивача та його представника, при цьому заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання, в якому відповідач зазначив, що необхідність розгляду справи проводити без участі представника Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Києва), при цьому у відділі відсутні заперечення щодо зняття арешту.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, будучи повідомлена судом належним чином, також не з`явились на проведення розгляду справи по суті, свою позицію щодо позову у своїх письмових пояснень щодо позову не надала суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого 31 жовтня 1989 року державним нотаріусом Бориспільської нотаріальної контори, Кужель Л.В. та зареєстрованого в реєстрі під № 2647, надано ОСОБА_1 у безстрокове користування земельну ділянку АДРЕСА_3 та який містить на останньому аркушу відмітку про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване в Бориспільському міському бюро технічної інвентаризації на праві особистої приватної власності за ОСОБА_1 та записано в реєстрову книгу 36 під № 8050.

Комунальним підприємством Бориспільське міське бюро технічної інвентаризації 19 травня 2008 року була проведена державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 ) та внесений запис до відповідного реєстру, про що свідчить витяг з реєстру права власності на нерухоме майно за № 18866149 від 19 травня 2008 року.

На підставі рішення Бориспільської міської ради Київської області від 3 листопада 2005 року, відділом земельних ресурсів у м. Борисполі 13 листопада 2008 року був виданий ОСОБА_1 Державний акт на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЖ № 672833), який посвідчує його право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 3210500000:11:051:0009, площею 0,10 Га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адрескою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, на підставі Договору дарування частки житлового будинку, посвідченого 3 червня 2008 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори, Шакодько О.П., та зареєстрованого в реєстрі за № 2-554, ОСОБА_1 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 4/25 частки житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 ).

Комунальним підприємством Бориспільське міське бюро технічної інвентаризації 16 липня 2008 року була проведена державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на квартиру 4/25 частки житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 та внесений запис до відповідного реєстру, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 195517797 від 16 липня 2008 року.

Наведені вище обставини щодо набуття позивачем та ОСОБА_2 права спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 ), підтверджується також і фактичними даними, які містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під № 275542405 від 20 вересня 2021 року.

Як передбачено ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Встановлено, що Позивач та третя особа у визначеному законом порядку набули право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , що підтверджується фактичними даними, які містяться в Договорі про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого 31 жовтня 1989 року державним нотаріусом Бориспільської нотаріальної контори, Кужель Л.В. та зареєстрованого в реєстрі під № 2647, а також в Договорі дарування, посвідченого 3 червня 2008 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори, Шакодько О.П., та зареєстрованого в реєстрі за № 2-554.

Приписами ст. 41 Конституції України задекларовано основоположний принцип, за яким ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушеним

Відповідно до змісту ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як було встановлено судом, державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області було відкрито виконавче провадження № 20068846 з виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 21 червня 2010 року у справі № 2-2018/2010 р., винесеної у справі за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області, якою накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В межах цього виконавчого провадження, державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області, 7 липня 2010 року була винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

11 липня 2010 року Київською обласною філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 10132169 про обтяження нерухомого майна у вигляді арешту на земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Наведені вище обставини щодо накладання арешту на земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Постанови державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області від 7 липня 2010 року у виконавчому провадженні № 20068846 підтверджуються фактичними даними, які містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під № 285875604 від 20 листопада 2021 року.

В той час, ч.4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (з внесеними змінами та доповненнями) передбачає виключні підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Натомість, ч.5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (з внесеними змінами та доповненнями) передбачає, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Також, законодавець в ч.1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (з внесеними змінами та доповненнями) передбачив норму відповідно до якої, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Аналогічне положення міститься і в Наказі Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень від 2 квітня 2012 року за № 612/5, з внесеними змінами та доповненнями.

Таким чином, на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 21 червня 2010 року у справі № 2-2018/2010 р. державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області 7 липня 2010 року було відкрито виконавче провадження та винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в той час коли позивачу та третій особі належить право спільної часткової власності на інші об`єкти нерухомого майна: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться в іншому місці та за іншою фактичною (поштовою) адресою, не на вказаній земельній ділянці, на яку накладено арешт.

Співпадіння чи тотожність діючої поштової адреси земельної ділянки, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з попередньою поштовою адресою житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, яка на час накладання арешту судом та державним виконавцем мала іншу адресу: АДРЕСА_1 , не призводить до накладання на нього арешту і не свідчить, що таких арешт поширює свою дію на вказане нерухоме майно.

Тобто, діючий арешт, що накладений державним виконавцем на земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не поширюється та не стосується житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 ), власником якого є позивач, ОСОБА_1 , а тому не обмежує його у праві вільно та безперешкодно здійснювати володіння, користування та розпорядження цим майном.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову про зняти арешт з житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , оскільки на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної 7 липня 2010 року державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ в Київській області, у виконавчому провадженні № 20068846, накладено арешт на інший об`єкт нерухомого майна земельну ділянку, площею 0,06 Га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який не має жодного відношення до об`єктів нерухомого майна щодо яких позивач просить скасувати арешт.

Керуючись ст.ст. 259 , 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про зняття арешту із житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Чирка С.С.