Рішення

від 28.01.2022 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/4710/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О., судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

без виклику представників учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тернер Груп", 49049, м. Дніпро, вул. Байкова, 61, код ЄДРПОУ 41565833 до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629 про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернер Груп" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 1477дп від 12.11.2020 у розмірі 119495,67 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 101394,72 грн, пеня у розмірі 6757,98 грн, 3% річних у розмірі 2733,30 грн та інфляційні втрати у розмірі 8609,67 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2270,00 грн.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. 4710/21 від 30.11.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву ТОВ "Тернер Груп" (вх. 4710/21 від 30.11.2021) до розгляду в межах справи № 5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева". Ухвалено розгляд справи № 922/4710/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.

14.12.2021 на адресу суду від Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" надійшов відзив на позовну заяву вих. № 002-16/013/6128 від 13.12.2021 (вх. 29502), в якому останній просить:

- визнати недопустимими доказами у справі копії договору поставки від 12.11.2020 № 1477дп, специфікації № 1 до договору поставки від 12.11.2020 № 1477дп, видаткової накладної від 23.11.2020 № УТ2466, товарно-транспортної накладної від 23.11.2020 № РУТ2466, листа позивача від 30.09.2021 № 3009-1, листа відповідача від 07.10.2021 № 002-16/003/5221 та інших документів доданих ТОВ "Тернер Груп" до позовної заяви.

- відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.11.2020 між Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернер Груп" (постачальник) укладено Договір поставки № 1477дп (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (далі - товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначаються сторонами окремо в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (а.с. 14-20).

Відповідно до п. 1.2. Договору, поставка товару буде відбуватися партіями протягом 2020-2021 років на підставі замовлення (заявки) покупця, що має в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір, асортимент, комплектність, кількість, маркування та пакування товару, відповідати Специфікації до даного Договору та бути підписаною покупцем. Замовлення (заявка) на партію товару формується на підставі переліку, який визначено сторонами у Специфікації.

Відповідно до п. 1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу - виробника, технічній документації та нормативно - правовим актам України, а також країни виробника товару.

Згідно з п. 2.1. Договору, сума Договору дорівнює загальній вартості всього товару, згідно специфікацій, що є невід`ємною частиною Договору, та складає 101394,72 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 16 899,12 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 30 календарних днів з дати постачання та за умови приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до розділу 4 Договору, на підставі отриманого покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

Згідно з п. 2.4. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Відповідно до п. 4.1. Договору, передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару та за наявності документу, що підтверджує якість товару (сертифікат якості виробника, а для продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, - сертифікат відповідності, карти даних небезпечного фактора, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, копію дозволу на транспортування, паспорт безпеки хімічної продукції), які підтверджують якість та супроводжують продукцію.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що приймання товару за кількістю здійснюється покупцем в момент фактичного отримання товару за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

У відповідності до п. 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання будь-якого із сторін своїх обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим договором та чинним законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 6.3.1 Договору визначено, що у разі неналежного виконання грошового зобов`язання, прострочення якого триває більше 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені від простроченої до оплати суми, за кожен день такого порушення, але в будь-якому випадку не більше 10% від суми заборгованості за відповідним зобов`язанням.

Згідно з п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі наявності) і діє до 31.12.2021, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань - до повного виконання. Зобов`язання покупця за цим договором виникають з моменту оплати ним (в тому числі частково) вартості товару або приймання ним товару по якості відповідно до розділу 4 цього Договору, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

12.11.2020 між Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернер Груп" (постачальник) підписано специфікацію № 1 до Договору поставки № 1477дп від 12.11.2020 (а.с. 21).

Відповідно до вказаної специфікації, сторони погодили поставку товару на загальну суму 101 394,72 грн.

Умовами специфікації сторони погодили, що 100% оплати здійснюється за фактом постачання, з відтермінуванням протягом 30 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2020 поставка продукції була здійснена на загальну суму 101 394,72 грн, що підтверджується видатковою накладною № УТ2466 від 23.11.2020 (а.с. 23) та товарно-транспортною накладною № РУТ2466 від 23.11.2020 (а.с. 24).

Таким чином, ДП "Завод імені В.О. Малишева" (покупець) повинен був остаточно розрахуватись з постачальником ТОВ "Тернер Груп" до 23.12.2020 (включно).

Згідно матеріалів справи, ТОВ "Тернер Груп" направляв ДП "Завод імені В.О. Малишева" письмове звернення за вих. № 3009-1 від 30.09.2021 про прострочення оплати за поставку товару за Договором поставки № 1477дп від 12.11.2020 та вимогою про сплату такої заборгованості (а.с 26-27).

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Завод імені В.О. Малишева" на зазначене звернення направив листа до ТОВ "Тернер Груп" за вих. 002-16/003/5221 від 07.10.2021, в якому вказав, що, у зв`язку з дефіцитом обігових коштів ДП "Завод імені В.О. Малишева" не має можливості виконати фінансові зобов`язання перед ТОВ "Тернер Груп" у повному обсязі (а.с 28).

ТОВ "Тернер Груп" вказує, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 101394,72 грн ДП "Завод імені В.О. Малишева" сплачено не було.

Такі обставини, на думку ТОВ "Тернер Груп" свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку, а також нарахування ДП "Завод імені В.О. Малишева", на підставі п. 6.3.1. Договору пені у розмірі 6 757,98 грн та на підставі статті 625 ЦК України 3% річних у розмірі 2733,30 грн та інфляційних втрат у розмірі 8609,67 грн.

ДП "Завод імені В.О. Малишева" просить відмовити у задоволенні позову, оскільки додані до позовної заяви документи, на які посилається ТОВ "Тернер Груп" є недопустимими доказами. Крім того, вказує, що позивачем не надано довіреності на отримання товару, а отже, видаткова накладна не набула юридичної сили первинного документу. Також зазначає, що в порушення п. 6.3.1 Договору позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в той час як положеннями Договору встановлено нарахування пені у розмірі облікової ставки НБУ.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Укладений між сторонами Договір про закупівлю за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що товар на загальну суму 101394,72 грн був поставлений відповідачу та отриманий останнім без будь-яких зауважень.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про оплату отриманого товару.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано довіреності на отримання товару, а отже видаткова накладна не має юридичної сили.

Суд критично оцінює вказані доводи відповідача, оскільки видаткова накладна, а також товарно-транспортна накладна містять відтиск печатки відповідача.

Так, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

А отже, відтиск печатки на видатковій накладній № УТ2466 від 23.11.2020 та товарно-транспортній накладній № РУТ2466 від 23.11.2020 є достатніми доказами участі відповідача у господарській операції.

Також, суд критично оцінує доводи відповідача про те, що копії договору поставки від 12.11.2020 № 1477дп, специфікації № 1 до договору поставки від 12.11.2020 № 1477дп, видаткової накладної від 23.11.2020 № УТ2466, товарно-транспортної накладної від 23.11.2020 № РУТ2466 та інших документів доданих ТОВ "Тернер Груп" до позовної заяви є недопустимими доказами, оскільки завірені неналежним чином.

Відповідно до ч. 2, 5 статті 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.

Таким чином, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення) та приписам п. 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003 (відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки юридичної особи).

Надані позивачем копії договору поставки від 12.11.2020 № 1477дп, специфікації № 1 до договору поставки від 12.11.2020 № 1477дп, видаткової накладної від 23.11.2020 № УТ2466, товарно-транспортної накладної від 23.11.2020 № РУТ2466, листа позивача від 30.09.2021 № 3009-1, листа відповідача від 07.10.2021 № 002-16/003/5221 та інших копій документів доданих ТОВ "Тернер Груп" до позовної заяви на яких ґрунтуються вимоги позивача відповідають вимогам Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), оскільки на вказаних документах зазначено: "Згідно з оригіналом, директор Токар В.Ю., 16.11.2021", що засвідчено відтиском печатки ТОВ "Тернер Груп".

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару за Договором поставки № 1477дп від 12.11.2020 на суму 101 394,72 грн, а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені за період з 24.12.2020 по 23.06.2021 у розмірі 6757,98 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами Договору, сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, так, відповідно до п. 6.3.1. Договору, у разі неналежного виконання грошового зобов`язання, прострочення якого триває більше 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від простроченої до оплати суми, за кожен день такого порушення, але в будь-якому випадку не більше 10% від суми заборгованості за відповідним зобов`язанням.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 6757,98 грн за вищезазначений період у системі "Законодавство", з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", суд встановив, що дані нарахування здійснено не вірно, оскільки позивачем нараховувалась пеня у розмірі ПОДВІЙНОЇ облікової ставки НБУ, в той час як положеннями Договору чітко встановлено відповідальність за неналежне виконання його умов У РОЗМІРІ ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ НБУ, що діяла у період нарахування пені (НЕ подвійної).

Судом здійснено власний розрахунок у системі "Законодавство" та встановлено, що до стягнення підлягає пеня за період з 24.12.2020 по 23.06.2021 у розмірі 3 187,32 грн.

В решті нарахованої суми пені у розмірі 3570,66 грн слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 733,30 грн та інфляційних втрат у розмірі 8609,67 грн, суд виходить з наступного.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача, сума 3% річних за період з 24.12.2020 по 16.11.2021 становить 2733,30 грн.

За розрахунком позивача, сума інфляційних втрат за період за період з 24.12.2020 по 28.10.2021 становить 8609,67 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 24.12.2020 по 16.11.2021 у розмірі 2733,30 грн та розрахунок суми інфляційних втрат за період з 24.12.2020 по 28.10.2021 у розмірі 8609,67 грн, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2733,30 грн та інфляційних втрат у розмірі 8609,67 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 2202,17 грн на відповідача, в іншій частині залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернер Груп" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернер Груп" заборгованість за Договором поставки № 1477дп від 12.11.2020 у розмірі 101394,72 грн, пеню у розмірі 3187,32 грн, 3% річних у розмірі 2733,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 8609,67 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2202,17 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернер Груп", 49049, м. Дніпро, вул. Байкова, 61, код ЄДРПОУ 41565833).

Відповідач: Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий П.В. Хотенець В.О. Яризько