Рішення

від 23.12.2021 по справі 923/762/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року Справа № 923/762/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , за участю секретаря судових засідань Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, с. Бехтери, Голопристанський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 35908256,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аланд-Енерго", смт. Білозерка, Херсонська область, код ЄДРПОУ 38939596,

про стягнення 311237,40 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч. 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи.

03 червня 2021 року Бехтерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аланд-Енерго" суми збитків у розмірі 311237,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору №189 на капітальний ремонт енергозберігаючих технологій в Бехтерському закладі повної загальної середньої освіти Бехтерської сільської ради Херсонської області. За твердженням позивача при виконанні зазначеного договору відповідачем спричинено позивачу збитки, які виразились у неналежному виконанні відповідачем договору. За розрахунками позивача сума збитків становить 311237,40 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.06.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 08 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 923/762/21 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, у підготовчому засіданні 06 липня 2021 року оголошено перерву до 10:00 хв. 13 травня 2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 06.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/762/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено у протоколі судового засідання.

09 липня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, одночасно відповідачем надано відзив на позовну заяву.

Судом задоволено заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято його до розгляду, по що зазначено в ухвалі суду від 07.09.2021.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Зокрема, вказує що 08.08.2018, 11.09.2018, 05.10.2018, 06.11.2018 та 20.12.2018 були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт № 15, відповідно яких загальна вартість виконаних робіт та матеріалів становить 1131845,00 грн. Надалі, у період з 18.07.2018 по 20.12.2018 Бехтерською с/р на рахунок ТОВ "Аланд-Енерго" перераховано кошти на загальну суму 1131845,00 грн, що підтверджу платіжними дорученнями. За твердженням відповідача, будь-яких претензій щодо якості та вартості виконаних робіт не надходило, капітальний ремонт виконано в строк. Відповідач зазначає, що відповідно до затвердженої документації зміни, на які посилається позивач були узгоджені сторонами, будь-яких претензій щодо зміни матеріалів не надходило. На думку ТОВ "Аланд-Енерго" висновки експертів на які посилається у позовній заяві позивач, не відповідають дійсним обставинам справи, висновки експертів проведено з порушенням, без врахування змін, які були погоджені зі стороною позивача, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою від 07.09.2021 суд відклав підготовче засідання у справі на 05.10.2021.

09 жовтня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Висновку експерта № 41/21 від 04.10.2021, проведеного на замовлення ТОВ "Аланд-Енерго", вказаний висновок прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

08 жовтня 2021 року до суду від позивача у справі надійшли копії висновків експертів за результатами проведення комісійної судово-оціночної експертизи №20-1022/1023/1024 від 20.04.2021, виконаної Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України та судово-економічної експертизи №21-300 від 17.05.2021, виконаної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Зазначені документи прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 04 листопада 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/762/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2021 року о 10:00 год.

Ухвалою від 30 листопада 2021 року суд продовжив строк розгляду справи № 923/762/21 по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено здійснити розгляд справи по суті впродовж розумного строку та відкладено судове засідання з розгляду справи № 923/762/21 по суті на 23 грудня 2021 року.

22 грудня 2021 року на електрону адресу Господарського суду Херсонської області від позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи по суті без їх участі.

Відповідно до частини 1, 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Наслідки неявки у судове засідання учасника справи передбачені ст..202 ГПК України.

Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, наявністю клопотань сторін про розгляд справи без участі сторін, враховуючі, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, відсутність заявлених учасниками справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд,

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 17 липня 2018 року між Бехтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області (надалі - позивач або замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Алад-Енерго" (надалі - відповідач, виконавець або ТОВ Алад-Енерго ) був укладений договір № 189 на капітальний ремонт покрівлі із застосуванням енергозберігаючих технологій в Бехтерському закладі повної загальної середньої освіти Бехтерської сільської ради, Голопристанського р-ну Херсонської області (надалі - Договір).

За умовами Договору виконавець, зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту покрівлі із застосуванням енергозберігаючих технологій в Бехтерському закладі повної загальної середньої освіти Бехтерської сільської ради, Голопристанського р-ну Херсонської області, в свою чергу на замовника покладено зобов`язання - прийняти і оплатити за виконані роботи (п.1.1. Договору).

Виконавець повинен виконати замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам чинного законодавства, нормативно-технічним актам та санітарним нормам (п.2.1. Договору).

Ціна Договору становить 1131845,00 грн (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1.3 виконавець гарантує якість виконаних робіт протягом 3-х років з моменту здавання-прийняття робот.

Строк дії Договору до 31.12.2018 (п. 10.1. Договору).

Позивач вказує, що 05 вересня 2018 року з метою належного контролю за виконанням будівельних робіт та відповідності їх (робіт) проектно-кошторисній документації між Бехтерською сільською радою і фізичною особою підприємцем Андрієвським П.Я. було укладено договір про технічний нагляд № 249 (надалі - договір технагляду).

Відповідно п. 1 договору технагляду, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснювати технічний нагляд та контроль за виконанням робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт м`якої покрівлі Бехтерської середньої школи І-ІІІ ступенів Голопристанського р-ну в Херсонської області".

Термін дії договору технагляду становить до 31.12.2018 (п.7.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 договору технагляду сторонами договору погоджено, що по закінченні робіт сторони укладають Акт приймання виконаних робіт, який є підставою для закінчення оплати послуг виконавця.

Пунктом 4.2 договору технагляду серед іншого визначено, що виконавець зобов`язується проводити: перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації.

Позивач вказує, що під час виконання будівельних робіт з капітального ремонту між позивачем і відповідачем були підписані акти приймання передачі виконаних робіт за Договором та проведено розрахунки на загальну суму у розмірі 1131845,00 грн.

До Бехтерської сільської ради надійшов лист зі Скадовської окружної прокуратури Херсонської області № 54/1-2573 від 21 052021, в якому повідомлено позивача, що в провадженні СВ відділення поліції №1 Скадовського районного відділу поліції ГУНП у Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021231150000192 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ Алад-Енерго під час виконання договору № 189 на капітальний ремонт покрівлі із застосуванням енергозберігаючих технологій в Бехтерському закладі повної загальної середньої освіти Бехтерської сільської ради Голопристанського р-ну Херсонської області фактично виконано будівельних робіт на загальну суму 820607,60 грн.

Під час кримінального провадження було назначено та проведено комісійну судово-оціночну експертизу №20-1022/1023/1024 від 20.04.2021 Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України та судово-економічну експертизу № 21-300 від 17.05.2021 Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, якими встановлено розбіжність між фактичною вартістю виконаних робіт та перерахованою сумою коштів, різниця яких складає 311237,40 грн.

Позивач зазначає, що вказана сума збитків утворилась внаслідок того, що відповідач не додержувався умов локального кошторису на будівельні роботи № 02-001-001, який є невід`ємною частиною Договору підряду, щодо використання матеріалів, а саме: замість використання при покритті покрівлі металочерепиці Монтерей ("Arcelor Mittal" - Польща) 0,5 мм, РЕМА - матовий поліестер, як передбачено локальним кошторисом, використав без погодження з Позивачем, металопрофіль, внаслідок чого позивачу спричинено збитки на суму 311237,40 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем, на адресу відповідача було направлено претензію № 02-12/363 від 26.05.2021 з вимогою добровільно відшкодувати суму завданих збитків у розмірі 311237,40 грн.

За твердженням позивача, відповідно до отриманої відповіді на претензію відповідач не визнає порушень, допущених під час виконання Договору підряду та відмовляється добровільно відшкодовувати завдані збитки.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що укладений 17.07.2018 між Бехтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області і Товариством з обмеженою відповідальністю "Алад-Енерго" договір № 189 на капітальний ремонт покрівлі із застосуванням енергозберігаючих технологій в Бехтерському закладі повної загальної середньої освіти Бехтерської сільської ради, Голопристанського р-ну Херсонської області, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем та відповідачем було погоджено: локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001, розрахунок № 6 (який передбачає розрахунок адміністративних витрат від прямих і загальновиробничих та додаткових витрат), розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-001-001, договірну ціну дефектний акт, відомість ресурсів до локального кошторису 02-001-001.

Також матеріали справи свідчать, що між позивачем і відповідачем після виконання відповідачем будівельних робіт за Договором, були підписані наступні акти приймання виконаних будівельних робіт: № 1 від 08.08.2018, № 2 від 11.09.2018, № 3 від 05.10.2018, № 4 від 06.11.2018 та № 5 від 20.12.2018, з яких слідує, що відповідач здав, а позивач прийняв виконані відповідачем роботи по капітальному ремонту покрівлі. Вказані акти підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.

Матеріали справи містять розрахунки загальновиробничих витрат по зазначеним актам, довідки про вартість виконаних робіт та відомість ресурсів по вказаним актам, які також підписані обома сторонами без претензій і зауважень.

Виконані відповідачем роботи були повністю оплачені позивачем у розмірі 1131845,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно зі статтею 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Предметом позову у цій справі є вимоги Бехтерської сільської ради до ТОВ "Алад-Енерго" про стягнення збитків у розмірі 311237,40 грн.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 189 на капітальний ремонт покрівлі із застосуванням енергозберігаючих технологій в Бехтерському закладі повної загальної середньої освіти Бехтерської сільської ради, Голопристанського р-ну Херсонської області від 17.07.2018.

За позицією позивача, недоліки роботи полягають у не додержані відповідачем умов локального кошторису на будівельні роботи № 02-001-001, щодо використання матеріалів, а саме: замість використання при покритті покрівлі металочерепиці Монтерей ("Arcelor Mittal" - Польща) 0,5мм, РЕМА - матовий поліестер, як передбачено локальним кошторисом, за твердженням позивача відповідач, використав без погодження з металопрофіль, внаслідок чого спричинено збитки на суму 311237,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на комісійну судово-оціночну експертизу №20-1022/1023/1024 від 20.04.2021, проведену Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України та судово-економічну експертизу №21-300 від 17.05.2021, проведену Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

За пунктом 6.2.1, 6.2.2 договору зазначено, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань виконавцем, повідомивши про це у строк 5 днів; контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.

Таким чином, саме на замовника покладено обов`язок прийняти виконані роботи та в разі наявності невідповідності роботи певним якісним і кількісним параметрам негайно заявити про це, в протилежному випадку, позбавляє його права надалі посилатися на їх наявність.

Враховуючи приписи зазначених норм права та умов договору, відсутність переліку зауважень у наданих послугах, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень, виконані відповідачем роботи, обумовлені договорами підряду та не заявив про наявність відступів або недоліків після перевірки виконаної роботи, суд приходить до висновку, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі № 910/12793/17.

Матеріалами справи встановлено, що обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Таким чином, умови договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Отже, зобов`язання за договором підряду сторонами виконано повністю, передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, на суму, що не перевищує договірну ціну робіт за договорами, а за приписами статті 853 ЦК України позивач втратив право в подальшому посилатися на відступи від умов договорів або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як встановлено судом та було зазначено вище, акти та довідки за формами КБ-2в та КБ-3 були підписані позивачем без зауважень та заперечень щодо обсягу та вартості відображених в них робіт, виконання таких робіт було ним погоджено. Відтак, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо вартості робіт, висновки судових експертиз не можуть змінювати умов договору, які є обов`язковими для контрагентів, оскільки договори недійсними не визнавались, а відповідно такі висновки судових експертиз не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов`язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення розміру завищеної вартості робіт підлягає задоволенню.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13, постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 9171064/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/23357/17, від 06 липня 2018 року у справі № 904/7287/17, від 21 травня 2018 року у справі № 922/2310/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 910/12793/17, від 01.08.2019 у справі № 912/2635/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.

Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18).

Отже, наявні в справі висновки судової №20-1022/1023/1024 від 20.04.2021 та № 21-300 від 17.05.2021 не підміняють собою договірної основи діяльності сторонами в частині виконання обов`язку замовника під час прийняття виконаних робіт заявити про наявність якісних або кількісних недоліків, в протилежному випадку, дане право втрачається.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи, суд зазначає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем договірних зобов`язань, які б спричинили шкідливий результат для зобов`язаного контрагента.

Поряд з цим, матеріально-правовою підставою заявленого позову є завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, завищення їх обсягів та вартості.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, позивач повинен довести усі елементи складу цивільного правопорушення, в тому числі факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню, зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16.

При цьому однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Суд зазначає, що право особи, як відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків, зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 910/9046/20.

Виходячи з наведеного та вимог статті 74 ГПК України, саме на позивача, який звернувся з позовом, покладено обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір збитків. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Виходячи із матеріалів справи, позивач не надав докази на підтвердження неправомірної поведінки відповідача при виконанні договору підряду, що мала виявитися у невиконанні належним чином будівельних робіт, не доведено також і фактичних обставин заподіяння збитків на заявлену до відшкодування суму, відповідно, і відсутній причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача, тобто, під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 28.01.2022.

Суддя С.В. Нікітенко