Ухвала від 18.01.2022 по справі 910/4620/20

УХВАЛА

18 січня 2022 року

м. Київ

Справа № 910/4620/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Гогусь В. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Тетерятник О. В. (самопредставництво),

відповідача-1 - Петрова О. В. (самопредставництво),

відповідача-2 - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -1 - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -2 - не з`явилися,

прокурора - Красножон О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації "Українське молодіжне аерокосмічне об`єднання "Сузір`я"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (колегія суддів: Кропивна Л. В., Ткаченко Б. О., Демидова А. М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 (суддя Удалова О. Г.) у справі

за позовом Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Громадської організації "Українське молодіжне аерокосмічне об`єднання "Сузір`я", 2) Київського регіонального відділення Українського молодіжного аерокосмічного об`єднання "Сузір`я"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, 2) Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до громадської організації "Українське молодіжне аерокосмічне об`єднання "Сузір`я" (далі - ГО "УМАКО "Сузір`я") та Київського регіонального відділення Українського молодіжного аерокосмічного об`єднання "Сузір`я" (далі - КРВ УМАКО "Сузір`я"), в якому просив зобов`язати ГО "УМАКО "Сузір`я" та КРВ УМАКО "Сузір`я" усунути перешкоди у користуванні приміщеннями, загальною площею 277,2 м 2 , що знаходяться на першому та другому поверхах (в технічному паспорті Бюро технічної інвентаризації позначено як група приміщень № 3), та які є частиною дошкільного навчального закладу № 498 за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14-А (далі - спірні приміщення), шляхом їх звільнення.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначав, що частина належних територіальній громаді міста Києва приміщень дошкільного навчального закладу № 498 за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14-А (далі - ДНЗ № 498), які передані в оперативне управління Управлінню освіти та інноваційного розвитку Печерської районної державної адміністрації (далі - Управління освіти Печерської РДА), використовуються відповідачами для власних потреб, без будь-якої правової підстави, що порушує права Київської міської ради як органу, уповноваженого власником.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021, позов прокурора до ГО "УМАКО "Сузір`я" задоволено повністю. Зобов`язано ГО "УМАКО "Сузір`я" усунути перешкоди у користуванні спірними приміщеннями шляхом їх звільнення. Стягнуто з ГО "УМАКО "Сузір`я" на користь Київської міської прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. У позові до КРВ УМАКО "Сузір`я" відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що ГО "УМАКО "Сузір`я" та КРВ УМАКО "Сузір`я" не підтвердили право власності на спірні приміщення, а інвестиційний договір, укладений 25.12.1998 між УМАКО "Сузір`я" (інвестор) та Старокиївською районною державною адміністрацією (замовник), не є правовстановлюючим документом, з якого виникає право власності на спірні приміщення. Власником спірних приміщень є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради. Право оперативного управління на спірні приміщення оформлене за Управлінням освіти Печерської РДА. З урахуванням установлених обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до ГО "УМАКО "Сузір`я" про зобов`язання звільнити спірні приміщення. Зважаючи на те, що належні, допустимі і достовірні докази на підтвердження того, що КРВ УМАКО "Сузір`я" займає спірні приміщення відсутні, суди відмовили у задоволенні позову до КРВ УМАКО "Сузір`я".

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 і рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021, ГО "УМАКО "Сузір`я" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, позовну заяву прокурора залишити без задоволення.

3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ГО "УМАКО "Сузір`я" посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Скаржник вважає що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, у разі укладеного та чинного інвестиційного договору, за умовами якого право власності на таке майно має належати особі, яку усувають від користування ним (можливість набуття інвестором права власності за інвестиційним договором).

3.3. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу ГО "УМАКО "Сузір`я" без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2021 - без змін. Прокурор вважає, що доводи касаційної скарги щодо недоведеності належності спірного майна до комунальної власності є безпідставними.

3.4. Печерська РДА у відзиві на касаційну скаргу просить Верховний Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги ГО "УМАКО "Сузір`я", рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 - залишити в силі. Печерська РДА зазначає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Вважає, що суди установили дійсні обставини справи і висновки судів є законними та обґрунтованими.

3.5. Управління освіти Печерської РДА у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі № 910/4620/20 - залишити без змін. Посилаючись на Закон України "Про інвестиційну діяльність", положення інвестиційного договору, Управління освіти Печерської РДА наголошує, що спірні приміщення ДНЗ № 498 не могли бути ані приватизовані, ані стати об`єктом інвестиційної діяльності з подальшою передачею їх до приватної власності.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.10.1998 між районним відділом освіти Старокиївського району м. Києва, як орендодавцем, та КРВ УМАКО "Сузір`я", як орендарем, був укладений договір оренди № 42 (далі - договір оренди).

4.2. Відповідно до пункту 1.1, 1.2 договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове користування приміщення у будинку за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14-А, поверхи - перший і другий, загальною площею 250 м 2 .

4.3. Зазначене приміщення було передано КРВ УМАКО "Сузір`я" на підставі акта приймання-передачі, долученого до матеріалів позовної заяви.

4.4. У пункті 9.1 договору оренди його сторони дійшли згоди, що строк дії цього договору встановлено до 01.10.2005 з першочерговим правом орендаря на продовження строку дії договору на наступний період.

4.5. Пунктами 10.1, 10.2 договору оренди передбачено, що після закінчення терміну оренди, якщо він не продовжений за згодою сторін, а також відповідно до законодавства, орендар зобов`язаний передати орендодавцю приміщення та майно, що орендується, протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди за актом приймання-передачі. У момент підписання акта приймання-передачі орендар передає орендодавцю ключі від приміщення, що орендується.

4.6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2010 у справі № 16/293, а також постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі № 910/1695/13, які набрали законної сили, установлено, що до 01.08.2007 правовою підставою оплатного користування частиною нежитлового приміщення в дитячій установі № 498 на вул. Інститутській, 14-А, загальною площею 250,0 м 2 , були Тимчасові угоди між УМАКО "Сузір`я" та Управлінням освіти Печерської РДА у м. Києві.

Після закінчення строку, вказаного у Тимчасовій угоді, Управління освіти Печерської РДА листом від 09.08.2007 № 09/5-1542 повідомило про необхідність звільнення приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2010 у справі № 16/293, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010, позов щодо примусового виселення УМАКО "Сузір`я" був задоволений.

На виконання зазначеного рішення був виданий наказ від 17.11.2010.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2010 у справі № 16/293 виконано не було.

4.7. У 2013 році Печерська РДА та Управління освіти Печерської РДА звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до КРВ УМАКО "Сузір`я" та УМАКО "Сузір`я" про усунення перешкод у користуванні частиною приміщення дошкільного навчального закладу № 498, загальною площею 268,4 м 2 за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14-А (літ. Б за даними інвентаризаційної справи БТІ), шляхом виселення відповідачів із зазначеного приміщення, який був розглянутий судом в межах справи № 910/1695/13.

4.8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі № 910/1695/13 позов був задоволений повністю, а постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано з посиланням на відсутність у позивачів повноважень на управління спірним майном.

4.9. У відповідь на запит від 25.06.2019 № 4706 Київської місцевої прокуратури № 6 виконавчим директором ГО "УМАКО "Сузір`я" Яцковим С.В. був складений та направлений до прокуратури лист від 24.07.2019 № 50/07, в якому представник громадської організації повідомив, що ГО "УМАКО "Сузір`я" здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14-А, на підставі Інвестиційного договору від 25.12.1998, укладеного між Старокиївською РДА м. Києва та УМАКО "Сузір`я".

4.10. Судами також установлено, що 25.12.1998 між УМАКО "Сузір`я", як інвестором, та Старокиївською РДА м. Києва, як замовником, було укладено Інвестиційний договір.

Згідно з пунктом 6.7 Інвестиційного договору передбачено, що інвестор здійснює фінансування робіт з реконструкції з прибудовою об`єкта з ціллю покращення технічного стану об`єкта, зміни (збільшення) технічних показників об`єкта та набуття права власності на приміщення. Після робіт з реконструкції з прибудовою об`єкта інвестор набуває право приватної власності на приміщення, а саме правого крила об`єкту, що реконструюється; прибудовані до правого крила об`єкта, загальною площею (орієнтовно) 280,00 м 2 приміщення.

4.11. З метою визнання права власності на реконструйоване ним із здійсненням прибудови будівлі 14-А на вул. Інститутській у м. Києві ГО "УМАКО "Сузір`я" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, який було розглянуто судом в межах справи № 910/16882/13.

4.12. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 910/16882/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2014, у задоволенні позову ГО "УМАКО "Сузір`я" відмовлено.

4.13. Суди встановили, що 30.07.2018 право власності на нежитлові будівлі літ. "А", "Б", "В" (ДНЗ № 498), загальною площею 1148,6 м 2 , розташовані за адресою: м. Київ, вул. Інститутська (Героїв Небесної Сотні алея), буд 14-А, оформлені за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради, а з 16.05.2019 нерухоме майно передано в оперативне управління Управлінню освіти Печерської РДА, що підтверджується Інформаційними довідками з державних реєстрів № 133206992 від 03.08.2018 та № 167584681 від 22.05.2019.

4.14. Технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна від 06.12.2017, наданий Управлінням освіти Печерської РДА до місцевої прокуратури, та експлікація до нього, свідчать, що спірні приміщення становлять складову єдиної неподільної речі - будівлі 14-А, загальною площею 1148,6 м 2 , на вул. Інститутській (Героїв Небесної Сотні алея) у м. Києві, право власності на яку належить територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради.

4.15. Суди зазначили, що ГО "УМАКО "Сузір`я" не заперечувала тієї обставини, що на момент розгляду та вирішення даного господарського спору займає спірні приміщення без установлених законом підстав.

4.16. Спірним є наявність/відсутність правових підстав для виселення ГО "УМАКО "Сузір`я" зі спірних приміщень.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ГО "УМАКО "Сузір`я", відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, належить закрити з огляду на таке.

5.2. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.3. Положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

5.4. Крім того, під час вирішення питання про наявність/відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування тих чи інших норм права процесуальний закон передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.

З цією метою суд насамперед суд має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.5. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на наступне.

5.6. Предметом позову у цій справі є вимоги про усунення перешкод у користуванні спірними приміщеннями, які мотивовані використанням їх відповідачами для власних потреб без будь-якої правової підстави, що порушує права позивача - Київської міської ради як органу, уповноваженого власником.

5.7. З посиланням на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ГО "УМАКО "Сузір`я" обґрунтовувало касаційну скаргу відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 391 Цивільного кодексу України за умови укладеного та чинного інвестиційного договору, за умовами якого право власності на спірне майно має належати особі, яку усувають від користування (можливість набуття інвестором права власності за інвестиційним договором).

5.8. Суди, задовольняючи позовні вимоги прокурора до ГО "УМАКО "Сузір`я", встановили, що ГО "УМАКО "Сузір`я" не заперечує тієї обставини, що на момент розгляду та вирішення цього господарського спору займає спірні приміщення без установлених законом підстав. Суди також зазначили, що укладений 25.12.1998 Інвестиційний договір не є правовою підставою для користування спірними приміщеннями.

Таким чином, у цій справі № 910/4620/20 суди встановили, що у скаржника ГО "УМАКО "Сузір`я" правових підстав для зайняття спірних приміщень немає, оскільки Інвестиційний договір не є правовстановлюючим документом на спірні приміщення, а також відсутні належні, допустимі та достатні докази для розміщення ГО "УМАКО "Сузір`я" у спірному приміщенні, власником якого є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

5.9. Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

5.10. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц , серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

5.11. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то відпадає і підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у цьому випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15 , у якій зазначено, що передбачений статтею 391 Цивільного кодексу спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

5.12. Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/18952/20, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 17.04.2018 у справі № 924/623/16, від 29.08.2019 у справі № 910/551/18 "позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Зміст негаторного позову становлять вимоги позивача (власника або іншої особи, уповноваженої законом, статутом чи договором) про усунення порушень, не пов`язаних з позбавленням права володіння. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Характерними ознаками негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а також протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця)."

5.13. Позов про усунення порушення права, не пов`язаного з позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Таким чином, для задоволення позовів про усунення перешкод у користуванні майном необхідна одночасна наявність двох підстав: позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди та внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/4426/19 за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі 1) Міністерства освіти і науки України, 2) Київського національного університету технологій та дизайну до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіод-1", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Хотел Груп" про усунення перешкод у користуванні майном.

5.14. Отже, практика вирішення спорів у подібних правовідносинах сформована у численних постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/18952/20, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 17.04.2018 у справі № 924/623/16, від 29.08.2019 у справі № 910/551/18, від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15, де суд касаційної інстанції вже викладав загальні висновки щодо застосування положень статті 391 Цивільного кодексу України, а саме визначив загальний зміст спірних правовідносин, характерні ознаки негаторного позову, умови для задоволення негаторного позову. Крім того, у справі № 910/4620/20 та у справі № 910/4426/19 правовідносини щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України є подібними. Зазначені обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування наведених положень чинного законодавства з урахуванням того, що інвестиційний договір, на який посилається скаржник, був досліджений та оцінений судами попередніх інстанцій.

5.15. Оскільки суди у справі № 910/4620/20, яка розглядається, установили, що між сторонами у справі на час розгляду справи договірних зобов`язань щодо користування спірними приміщеннями не існувало, не встановлено і інших правових підстав для користування ГО "УМАКО "Сузір`я" спірними приміщеннями, натомість встановлено, що позивач є власником майна, щодо якого чиняться перешкоди, та внаслідок дій відповідача-1 порушується право власника на користування своїм майном, тому висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 391 Цивільного кодексу України, зроблені з урахуванням сформованої позиції Верховного Суду.

5.16. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

5.17. Оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не підтвердилися, колегія суддів відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГО "УМАКО "Сузір`я" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі № 910/4620/20, відкритого з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Українське молодіжне аерокосмічне об`єднання "Сузір`я" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі № 910/4620/20, відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак