Рішення

від 20.01.2022 по справі 461/6709/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6709/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Процик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

позивач - ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

до

відповідач - Приватне підприємство РОКА

(79005, м. Львів, вул. Чайковського, 31, ЄДРПОУ 37656275),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЮКС - АРТ

(79034, місто Львів, вулиця Литвиненка, 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Львівська міська рада

(79008, місто Львів, площа Ринок, 1)

про відшкодування збитків,

встановив:

Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства РОКА , Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЮКС-АРТ , за участі третьої особи Львівської міської ради в якому, з урахування уточнень позовних вимог висловлених в процесі судового розгляду, просить стягнути з відповідачів матеріальні збитки в сумі 30000 гривень .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що він проживає в квартирі АДРЕСА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 . Квартира належить позивачу та його дружині на праві спільної сумісної власності. Будинок АДРЕСА_3 знесений і на земельній ділянці повинна бути проведена реконструкція будинку, однак в дійсності проводилось будівництво нового будинку і, станом на день звернення до суду, будівництво закінчено, новий будинок фактично прилягає до будинку позивача. Внаслідок вказаного будівництва, позивачу нанесені матеріальні збитки. Зокрема, позивач зазначає, що у його квартирі відсутнє природне освітлення, квартира затемнена, наявні тріщини та сирість, відстань від вікна квартири до збудованого будинку по АДРЕСА_3 , становить 70 см. Вказує, що причиною появи тріщин у квартирі є проведення будівництва суміжного будинку АДРЕСА_3 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.09.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

24.09.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.09.2019 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2019 року продовжено процесуальний строк розгляду справи.

24 грудня 2019 року від відповідача ПП РОКА на адресу суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких представник сторони просив суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки позивачем не доведено винність відповідача у заподіянні майнової шкоди позивачу та не доведено наявності причинного зв`язку між його діями та заподіяною позивачу майновою шкодою.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.02.2020 року призначено по справі будівельно-технічну експертизу, провадження по справі, на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.09.2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.10.2020 року витребувано у Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації інвентаризаційну справу на будинок АДРЕСА_4 та будинок АДРЕСА_3 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.11.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2021 року повторно призначено по справі будівельно-технічну експертизу, провадження у справі, на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.09.2021 року поновлено провадження у справі.

Позивач, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи в судовому засіданні вирішення спору віднесла на розсуд суду, оскільки позовні вимоги не заявлені до Львівської міської ради.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач та третя особа неодноразово не з`являлися в судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги

При ухваленні рішення суд має з`ясовувати яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судом встановлено, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки №2282 від 15.07.2016, виданою Відділом житлового господарства ЛКП Княже місто .

Згідно Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12 січня 1996 року, вищевказана квартира належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також, в судовому засіданні досліджено витребувані судом за клопотанням позивача інвентаризаційні справи на будинок АДРЕСА_3 , та будинок АДРЕСА_4 , з яких встановлено розташування даних будинків, їхній план, технічні характеристики та інформація щодо власників.

Актом комісії від 27 травня 2019 року, затвердженого директором ЛКП Княже місто І. Мінаровичем, встановлено, що суміжними до будинку АДРЕСА_3 є квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (1-й, 2-й, 3-й поверхи) в одній проекції будинку АДРЕСА_4 . В усіх трьох вищевказаних квартирах АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 а спостерігаються на суміжних капітальних стінах волосяні тріщини. Ймовірною причиною появи тріщин у вищевказаних квартирах є проведення будівництва суміжнього будинку АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами за допомогою належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів.

Сторони самостійно визначають обсяг, зміст та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно (з власної ініціативи) без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України ).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Така правова позиція є сталою, та висловлена, зокрема, Верховним Судом у Постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 200/12000/15-ц та Постанові від 31 січня 2020 року у справі № 718/2239/16-ц.

Посилання позивача на Акт комісії від 27 травня 2019 року, затверджений директором ЛКП Княже місто І. Мінаровичем, не може розцінюватися судом як належний доказ, який підтверджує наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та вини останніх в її заподіянні. В даному акті комісія лише допускає припущення, що ЙМОВІРНОЮ причиною появи тріщин у квартирах є проведення будівництва суміжного будинку АДРЕСА_3 . В свою чергу, наведений акт не встановлює та не засвідчує компетенцію осіб, які у ньому зазначені щодо наявності у них відповідних повноважень, спеціальності, кваліфікації та фаху для надання такого роду висновків.

Крім цього, із дослідженого судом Звіту про проведення технічного обстеження житлової будівлі по АДРЕСА_4 , у зв`язку із реконструкцією нежитлових приміщень з надбудовою по АДРЕСА_3 , затвердженого ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що триповерховий житловий будинок АДРЕСА_4 знаходиться в аварійному стані (категорія IV) через руйнування карнизів та декоративних парапетів, а також двох балконів головного фасаду. Різного роду тріщини на стінах та стелі всередині квартир в основному пов`язані із неналежною експлуатацією квартир та будинку у цілому, значну деформативність конструкцій дерев`яного перекриття та порушення цілісності кладки в районі комина. Відтак, з даного звіту випливає, що пошкодження стін вже мали місце до проведення реконструкції за вказаною адресою.

При правильному прийнятті конструктивних рішень будівництво (реконструкція) нової будівлі не може вплинути на подальший технічний стан обстежуваного житлового будинку по АДРЕСА_4 . Якщо не прийняти термінових заходів по ліквідації аварійного стану карнизів та балконів, то вони зруйнуються самі по собі ближчим часом.

В свою чергу, доказів неправильного прийняття конструктивних рішень будівництва нової будівлі поблизу будинку по вулиці Стефаника 17 у місті Львові суду не надано.

Також, слід відзначити, що за клопотанням позивача, судом, двічі призначались по справі будівельно-технічні експертизи, на вирішення експертам ставились наступні питання:

- Яка причина пошкоджень квартири АДРЕСА_2 ?

- Яка вартість відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_2 ?

- Чи є причинно-наслідковий зв`язок між проведенням будівництва будинку по АДРЕСА_3 та наслідками у вигляді пошкоджень квартири АДРЕСА_2 ?

Відтак, суд забезпечив позивачу можливість реалізувати право на збирання доказів, тобто створив належні умови на реалізацію своїх прав сторонами.

Однак, дані експертизи не були проведені, у зв`язку з відсутністю у розпорядженні експертів документів, котрі необхідні для її проведення, тобто з незалежних від суду причин.

Інших клопотань з цього приводу суду заявлено не було.

З аналізу викладеного вище, за висновком суду, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту спричинення йому саме діями чи бездіяльністю відповідачів матеріальної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між виникненням тріщин у його квартирі і діяннями відповідачів.

Згідно до ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на викладене вище, виходячи із принципів верховенства права, виваженості, розумності та справедливості, суд доходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність законних підстав для задоволення позовної заяви, а тому у задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційнускаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 січня 2022 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.