Постанова

від 25.01.2022 по справі 460/2822/14-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 460/2822/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Карпин І.М.

Провадження № 22-ц/811/1876/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,

секретарка: Іванова О.О.,

за участі в судовому засіданні відповідача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області в складі судді Карпин І.М. від 09 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа Яворівська міська рада про скасування розпорядження та свідоцтва про право власності на майно, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 09 квітня 2021 року позов задоволено повністю, скасовано рішення Немирівської селищної ради від 25.11.1993 №75 про передачу квартир (будинків) у власність громадян в частині передачі в приватну власність ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,2 кв.м., скасовано свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) видане Немирівською селищною радою 16.12.1993 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за №75, скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_1 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. 11.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1622 на квартиру АДРЕСА_1 (одноквартирний будинок), стягнуто з Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області в користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 коп. та стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 коп.

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

Вважає рішення незаконним, необґрунтованим з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції під час розгляду справи та ухвалення рішення не з`ясував чим підтверджується право власності батька ОСОБА_3 на житловий будинок на АДРЕСА_2 . Зазначає, що в матеріалах справи міститься рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 05.10.2001 № 23/1400, в якому комісія встановила, що у вересні 1950 року Позивач разом із сім`єю була виселена на спецпоселення із смт. Немирів в Іркутську область з конфіскацією майна. У рішенні Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25.07.2014 № 2/1559 Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_6 зазначено, що власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 на час виселення був батько Позивачки - ОСОБА_7 . Проте у наведених вище рішеннях не зазначено яким саме документом підтверджується право власності батька (батьків) Позивачки на спірне нерухоме майно. Рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих не може бути належним правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності реабілітованого на спірне майно. Тому будь-які твердження про те, що батько Позивачки був власником спірного нерухомого майна є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Відтак, суд дійшов помилкового висновку про те, що батько Позивачки був власником, а не користувачем спірного нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 . Звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутнє свідоцтво про право на спадщину, видане Позивачці нотаріальною конторою, яке підтверджує, що Позивачка є спадкоємцем першої черги реабілітованого та не усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 Цивільного кодексу України. У зв`язку з цим, апелянт вважає, що судом безпідставно зазначено, що Позивачка є спадкоємцем першої черги на нерухоме майно, за адресою АДРЕСА_2 . Крім цього, суд встановив, що Позивачка зверталась за видачею довідки про реабілітацію та отримала Довідку інформаційного центру Управління внутрішніх справ Львівської області від № 4/5-10020с, що міститься у матеріалах справи та якою визнано Позивачку та її сім`ю реабілітованими з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Пізніше на підставі Довідки від 02.11.1992 № 4/5-10020с Позивачка звернулась з заявою про відшкодування вартості раніше конфіскованого майна і будівель та отримала рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 05.10.2001 № 23/1400 про виплату вартості незаконно конфіскованого майна і будівель у розмірі 80 мінімальних заробітних плат із застосуванням коефіцієнту. Не погоджуючись з рішенням Комісії від 05.10.2001 № 23/1400, Позивачка на підставі Довідки інформаційного центру Управління внутрішніх справ Львівської області від 02.11.1992 № 4/5-10020с звернулась з заявою про повернення конфіскованого житлового будинку та отримала рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25.07.2014 № 2/1559 Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_6 . Суд не дослідив належним чином те, що такі дії Позивачки були вчинені з порушенням строків, передбачених матеріальним законодавством. Суд встановив, що згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) від 16.12.1993 одноквартирний будинок на АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 . Така обставина унеможливлює реалізацію Позивачкою права на спадкування конфіскованого майна померлого батька. Зауважує, що суд першої інстанції не дослідив належним чином те, що Апелянт отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно, тривалий час проживає у житловому будинку на АДРЕСА_2 , який належить йому на праві приватної власності відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ЕАМ № 997668 та є власником земельної ділянки площею 0,0800 га кадастровий № 4625855900:12:001:0345 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах населеного пункту в АДРЕСА_2 . Проте, судом першої інстанції жодним чином не відображено в оскаржуваному рішенні та не враховано правові наслідки зведення апелянтом у встановленому законом порядку житлового будинку на земельній ділянці де розташовано спірний будинок. Зазначає про те, що в матеріалах цивільної справи наявні докази проживання ОСОБА_1 , разом зі своєю сім`єю з 2013 року, окрім цього відразу після смерті ОСОБА_8 в січні 2014 року, його онук ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину, до складу якої входила, зокрема, квартира АДРЕСА_1 , а тому оскільки спадщина належить спадкоємцеві з моменту її відкриття, спірне майно не могло вважатися не зайнятим, так як його успадкував ОСОБА_1 . Також, звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив неповноту встановлення всіх фактичних обставин справи, оскільки не звернув увагу на наявність суперечностей між рішенням Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області № 2/1559 від 25 липня 2014 року, та правовстановлюючими документами, належними спочатку ОСОБА_9 , а згодом ОСОБА_1 , в частині обсягу майна, яке мало б бути повернутим Позивачці, зокрема, в рішенні комісії вказано повернути позивачці в цілому житловий будинок АДРЕСА_2 , в той час як відповідно до правовстановлюючих документів ОСОБА_10 , а згодом ОСОБА_1 належала (належить) квартира АДРЕСА_1 .

В судове засідання окрім відповідача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі особи повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №944/5195/21 за позовом ОСОБА_11 до Яворівської районної ради Львівської області, ОСОБА_3 про скасування рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25 липня 2014 року №2/1559 Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_6 , оскільки стороною позивача не було доведено обставин, які б свідчили про унеможливлення розгляду даної справи до розгляду згаданої, а не просто взаємопов`язаність даних спорів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та його представника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, уточненої позовної заяви, апеляційної скарги, а також усних пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.2 ст.5 Закону України Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні , п. 9 Постанови Верховної Ради України Про тлумачення Закону України Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні , п.12 Положення в про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1993 №112, ст.ст. 1,2 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , п.7 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, ч.1 ст.261 ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 , 1889 року народження, ОСОБА_12 , 1889 року народження, ОСОБА_13 , 1933 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 із м.Немирів Яворівського району Львівської області за рішення Особливої Наради при МДБ СРСР від 28.10.1950 виселена на спец поселення з конфіскацією майна в Іркутську область по політичних мотивах, з якого звільнені в січні 1957 року. На підставі ст.3 Закону України від 17.04.1991 Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні вказані особи реабілітовані з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Як вбачається із підтвердження наданого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . ОСОБА_6 , 1929 року народження, дійсно проживала і працювала разом із своєю сім`єю в м.Немирів в господарстві свого батька ОСОБА_7 , на той час був такий склад сім`ї: ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , в господарстві числилось: хата - 1941 року збудування, стайня - 1941 року збудування, стодола - 1941 року збудування, кузня з інвентарем, віз на залізному ходу, худоби: кобила 1 голова, корова 2 голови, теля 1 голова, порося 2 голови. Позивач ОСОБА_3 26.07.2001 звернулась до голови комісії з питань права по реабілітованих при Раді Яворівського району ОСОБА_17 із заявою про повернення їй як спадкоємиці хати, за все інше майно надати компенсацію. 09.11.2001 селищний голова смт.Немирів Бесага М. повідомив голову комісії з питань поновлення прав реабілітованих та позивача про те, що в будинку, де проживала родина ОСОБА_7 в даний час проживає ОСОБА_4 і селищна рада не має можливості надати йому інше житло. З довідки, виданої виконкомом Немирівської селищної ради вбачається, що погосподарські книги по селі Немирів Яворівського району за 1941-1950 роки не збереглися. Наявність їх у виконкомі Немирівської селищної ради відсутня, причина відсутності невідома. Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області 05.10.2001 прийняла рішення №23/1400, згідно з яким було вирішено виплатити ОСОБА_6 вартість незаконно конфіскованого майна і будівель в смт.Немирів у вересні 1950 року в розмірі 80 мінімальних заробітних плат із застосуванням коефіцієнту. 25.07.2014 Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області розглянувши особисту заяву та відповідні документи ОСОБА_6 встановила, що у вересні 1950 року сім`я ОСОБА_7 зазнала політичних репресій, в результаті яких у неї було незаконно конфісковано майно та житловий будинок, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 . Власником даного житлового будинку на час виселення був ОСОБА_7 . На даний час спадкоємцем його майна являється його дочка ОСОБА_3 . На даний момент сім`я ОСОБА_7 повністю реабілітована з поверненням конфіскованого майна (довідка про реабілітацію від 02.11.1992 №4/5-10020с). На підставі зібраних документів, враховуючи те, що конфіскований житловий будинок зберігся, і на даний час не зайнятий у зв`язку із смертю ОСОБА_4 , що проживав у ньому до січня 2014 року, відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні від 17.04.1991, постанови КМУ від 18.02.1993 №112, комісія з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області вирішила повернути ОСОБА_6 як спадкоємиці першої черги реабілітованого та померлого ОСОБА_7 , конфіскований житловий будинок в цілому, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 реалізувати свої право власності на вказаний житловий будинок в порядку, передбаченому чинним законодавством. Вважати таким, що втратило чинність рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 05.10.2001 №23/1400. (рішення №2/1559 від 25.07.2014 Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_6 , протокол засідання комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради від 25.07.2014). Позивач ОСОБА_3 як реабілітована особа не може реалізувати право на спадкування конфіскованого майна померлого ОСОБА_7 , оскільки спірний житловий будинок рішенням Немирівської селищної ради народних депутатів №75 від 25.11.1993 переданий ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та на даний час успадкований ОСОБА_1 . Згідно з рішенням Немирівської селищної ради народних депутатів №75 від 25.11.1993 Про передачу квартир (будинків) у власність громадян на підставі заяв громадян про передачу їм у власність квартир в будинках державного житлового фонду, в яких вони проживають на умовах найму та матеріали справи, виготовлені товариством Профіт і керуючись Законом України Про приватизацію державного житлового фонду та Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 Про механізм впровадження Закону України Про приватизацію державного житлового фонду передано у приватну власність громадян в смт.Немирів ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 кв. АДРЕСА_1 загальною площею 55,2 кв.м, відновною вартістю 27600 крб. безоплатно. Згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) від 16.12.1993 одноквартирний будинок по АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 . На адвокатський запит Державний архів Львівської області 08.10.2015 повідомив, що документи Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області значаться на зберіганні в Державному архіві Львівської області за період 1945-1970 р.р., тому надати копії документів, на підставі яких видавалось розпорядження за №75 від 25.11.1993 про приватизацію будинку по АДРЕСА_2 немає можливості. Архівний відділ Яворівської районної державної адміністрації Львівської області 17.11.2015 надав відповідь на адвокатський запит про те, що в документальних матеріалах відсутні документи на підставі яких приймалось рішення №17 від 25.11.1993. Документи на підставі яких було видано свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_2 , виданого Немирівською селищною радою народних депутатів 16.12.1993 в матеріалах інвентаризаційної справи бюро відсутні, тому Обласне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки повідомило, що не може надати копії документів. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 17.07.1995 складено відповідний актовий запис №22 у Немирівській селищній раді Яворівського району Львівської області та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 26.01.2014 складено відповідний актовий запис №3 у виконавчому комітеті Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11.08.2014 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області Бафанюк П.М. є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 . Відповідачами не надано доказів, які б підтверджували правомірність проведення приватизації житлового будинку по АДРЕСА_2 . Зокрема, документального підтвердження про включення спірного нерухомого майна до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, про надання майна в найм сім`ї ОСОБА_4 . Рішення Про передачу квартир (будинків) у власність громадян Немирівська селищна рада прийняла у 1993 році, в той час коли згідно Закону України Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні від 17.04.1991 сім`я ОСОБА_7 , зокрема ОСОБА_3 , були реабілітовані з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Жодних рішень про правомірне вилучення нерухомого майна у сім`ї Сприса немає. Документи, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком N 1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, на підставі яких проводилась реєстрація житлового будинку по АДРЕСА_2 у справі бюро технічної інвентаризації відсутні. Відповідачами не наведено жодних обставин, які б виключали повернення житлового будинку спадкоємцю першої черги реабілітованого. Свідки ОСОБА_18 , який був головою комісії з питань поновлення прав реабілітованих, та ОСОБА_19 , який був секретарем комісії, в судовому засіданні ствердили, що на час прийняття рішення комісією житловий будинок був не зайнятий, оскільки ОСОБА_4 та його члени сім`ї померли, у житловому будинку ніхто не проживав, спадкоємець ОСОБА_4 на засідання комісії не з`явився. Рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_6 не оспорювалось спадкоємцем ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , а відтак таке чинне та підлягає виконанню. Що стосується покликання представника відповідача ОСОБА_20 про застосування позовної давності, оскільки позивачу ОСОБА_3 було відомо про оспорюване рішення Немирівської селищної ради про передачу квартир ( будинків) у власність громадян в частині передачі в приватну власність ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 , то в цій частині суд зазначив наступне. 25.07.2014 рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області ОСОБА_6 , як спадкоємиці реабілітованого та померлого ОСОБА_7 повернуто в цілому конфіскований житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 . 27.08.2014 позивач ОСОБА_3 звернулась із даним позовом, оскільки наявність оспорюваного рішення селищної ради унеможливлює виконання рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25.07.2014. Таким чином суд вважав, що ОСОБА_3 , дізнавшись про порушення її прав, фактично в місячний строк звернулась в суд із позовом, а тому такий пред`явила в межах позовної давності. За таких обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 є підставний та підлягає до задоволення, а тому слід скасувати рішення Немирівської селищної ради №75 від 25.11.1993, свідоцтво про право власності на квартиру (будинок), видане Немирівською селищною радою 16.12.1993 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за №75 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_1 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. 11.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1622 на квартиру АДРЕСА_1 (одноквартирний будинок).

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мали значення для справи; обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають та обставини які суд вважав встановленими - не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

27.08.2014 ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом (з врахуванням залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 ) до Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_1 (судом, також, до участі у розгляді справи як третю особу залучено Яворівську міську раду), в якій, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

- скасувати рішення Немирівської селищної ради від 25.11.1993 №75 про передачу квартир (будинків) у власність громадян в частині передачі в приватну власність ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,2 кв.м.;

- скасувати свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) видане Немирівською селищною радою 16.12.1993 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за №75;

- скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_1 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. 11.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1622 на квартиру АДРЕСА_1 (одноквартирний будинок).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що житловий будинок на АДРЕСА_2 належав на праві власності її батьку ОСОБА_7 . 09.09.1950 за рішенням особливої наради при МДБ СРСР її, її батька ОСОБА_7 , її матір ОСОБА_12 та сестру ОСОБА_13 було виселено на спец поселення в Іркутську область, з якого були звільнені в січні 1957 року. Протягом цього часу житловий будинок, в якому вони проживали був конфіскований. Довідкою інформаційного центру Управління внутрішніх справ Львівської області від 02.11.1992 року №4/5-10020с підтверджено, що її сім`я на підставі закону України Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні реабілітовані з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Після конфіскації житловий будинок було передано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 05.10.2001 комісією з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради було прийнято рішення №23/1400, яким вирішено виплатити їй вартість незаконно конфіскованого майна і будівель в смт.Немирів у вересні 1950 року в розмірі 80 мінімальних заробітних плат із застосуванням коефіцієнту. Яворівському районному фінансовому управлінню виплатити належну суму грошей в порядку і строки, визначені Положенням про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям . Враховуючи те, що сума грошової компенсації в розмірі 600 грн не відповідала вартості конфіскованого майна, тому не погоджувалась з рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради. 25.07.2014 комісією з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради винесено рішення, яким вирішено повернути їй, як спадкоємиці першої черги реабілітованого та померлого ОСОБА_7 , конфіскований будинок в цілому, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 , рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 05.10.2001 №23/1400 вважати таким, що втратило чинність. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, а тому житловий будинок на АДРЕСА_2 не є зайнятим, даний будинок зберігся, а тому є всі правові підстави повернення такого як спадкоємцю реабілітованого та отримання в нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадщину за законом. Окрім цього, в заяві про уточнення позовних вимог зазначає, що під час розгляду справи стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрилась спадщина за заповітом і 11.08.2014 ОСОБА_1 як внук та спадкоємець майна померлих, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, тобто успадкував житловий будинок за присвоєною адресою: АДРЕСА_3 . На даний час відсутні документи на підставі яких Немирівською селищною радою 25.11.1993 приймалось рішення №75 про надання з державного житлового фонду безоплатно у власність житлового будинку на АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до п.7 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР ( прийнята 31.01.1966, втрата чинності 13.12.1995), яка діяла на час правовідносин, що виникли між сторонами, встановлено, що реєстрація будинків та домоволодінь провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком №1. До реєстрації повинні бути подані оригінали правовстановлюючих документів та копії з них, засвідчені у встановленому законом порядку, копії цих документів залишаються в справах бюро технічної інвентаризації. Згідно з відповіддю директора ОКП БТІ та експертної оцінки від 14.03.2016 на запит суду вбачається, що надати копії документів на підставі яких було видано свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_2 неможливо з причини їх відсутності в матеріалах інвентаризаційної справи. Відсутність необхідних документів на підставі яких приймалось рішення від 25.11.1993 №75 та свідоцтво про право власності на квартиру від 16.12.1993 свідчить, що видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.08.2014 підлягає скасуванню, оскільки відсутня підстава для переходу права власності на спірний будинок в порядку спадкування за заповітом. Після позбавлення її та членів її сім`ї належного житлового будинку в даний час квартири АДРЕСА_1 дане майно не було передано на баланс Немирівської селищної ради ( включено до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів) в порядку як це було передбачено діючим на той час законодавством. Немирівська селищна рада без відповідних документів визначених додатком №1 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР та на незаконних підставах передала у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірне майно. В ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки відсутня справа заведена на спірне майно, що виключає можливість встановити правомірність передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірного майна. Відсутність законних підстав передачі спірного майна є підставою для повернення їй вилученого майна, оскільки така можливість є через відсутність законних прав будь-яких осіб на спірне майно.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3 ) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Окрім наведеного, відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Також, відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов`язаний роз`яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) розглянуті по їх суті із встановленням преюдиційних обставин чи тим більше задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати по суті із встановленням преюдиційних обставин чи задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього. У випадку ж процесуального правонаступництва замінити неналежну особу на належну, в тому числі і відповідача, зобов`язаний сам суд.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.

Із наведеного вище вбачається, що позивачем подано позов проскасування рішення Немирівської селищної ради, свідоцтва про право власності на майно та свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

З матеріалів справи вбачається , що згідно з рішенням Немирівської селищної ради народних депутатів №75 від 25.11.1993 Про передачу квартир (будинків) у власність громадян на підставі заяв громадян про передачу їм у власність квартир в будинках державного житлового фонду, в яких вони проживають на умовах найму та матеріали справи, виготовлені товариством Профіт і керуючись Законом України Про приватизацію державного житлового фонду та Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 Про механізм впровадження Закону України Про приватизацію державного житлового фонду передано у приватну власність громадян в смт.Немирів ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 кв. АДРЕСА_1 загальною площею 55,2 кв.м, відновною вартістю 27600 крб. безоплатно.

Згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) від 16.12.1993 одноквартирний будинок на АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 .

Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11.08.2014 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 .

Із наведеного вбачається, що позивачкою оспорюється рішенням Немирівської селищної ради народних депутатів №75 від 25.11.1993 Про передачу квартир (будинків) у власність громадян , свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) від 16.12.1993 року та свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 11.08.2014 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області.

Відтак, позов був заявлений до одного із належних відповідачів, а саме Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області та судом підставно залучено до участі у розгляді справи іншого належного відповідача ОСОБА_1 , якого прямо стосуються оскаржувані рішення та свідоцтва.

Однак, на стадії розгляду справи Немирівська селищна рада Яворівського району Львівської області припинила свою діяльність із правонаступництвом, відтак суду першої інстанції слід було б залучити до участі у розгляді справи її правонаступника.

Як вказано вище, частиною 1 ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина 2 ст. 55 ЦПК України).

Відповідно до змісту ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до змісту п. 6 1 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

- сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

- не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом;

- юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р. на виконання статті 7-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Додаток до вищезазначеної постанови передбачає утворення Яворівської, Бунівської, Віжомлянської, Залузької, Калинівської, Нагачівської, Наконечнянської, Рогізненської, Чернилявської, Краковецької, Любинської, Свидницької, Немирівської , Верблянської, Дрогомишльської, Завадівської, Середкевичівської, Смолинської територіальних громад. Адміністративним центром новоствореної територіальної громади визначено м. Яворів.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795- IX на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

0.1.12.2020 року відбулась перша сесія депутатів Яворівської міської ради Львівської області.

Як, також, вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення сесії Яворівської міської ради Львівської області №12 від 07.12.2020року Про початок реорганізації сільських та селищних рад шляхом приєднання до Яворівської міської ради Львівської області почато процедуру реорганізації Немирівської селищної ради шляхом приєднання до Яворівської міської ради Львівської області. Яворівська міська рада Львівської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Немирівської селищної ради.

Відповідно слід вважати, що 7.12.2020 року Немирівська селищна рада Яворівського району Львівської області - припинила свої повноваження, а Яворівська міська рада Львівської області з цього числа відповідно набула статусу правонаступника Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції під час розгляду справи зобов`язаний був залучити Яворівську міську раду Львівської області, як правонаступника відповідача Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області, яка перестала існувати як відповідний орган місцевого самоврядування та юридична особа та відповідно не може бути стороною у справі, попередньо обговоривши це питання із заінтересованими особами, зокрема, із позивачем, позиція якого є найважливіша у цьому питанні, попередньо роз`яснивши наслідки такої процесуальної дії.

Натомість, ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2020 року Яворівську міську раду Яворівського району Львівської області залучено до участі у розгляді справи як третю особу.

Без залучення належного відповідача (відповідачів), тобто особи (осіб), для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не взмозі давати оцінку підставам та предмету позову, встановлювати преюдиційні обставини та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів) на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.

Зважаючи на вказане, неможливість залучення, зокрема, згаданої особи як учасника (співвідповідача) на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції; зважаючи на те, що розгляд справи відбувся у суді першої інстанції із іншим колом учасників справи, один із яких, відповідач, Немирівська селищна рада, не міг відповідати за позовом; істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на розгляд та вирішення спору вцілому, оскільки належний відповідач Яворівська міська рада позбавляється ряду прав при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, які у неї були як у відповідача у суді першої інстанції, зокрема, на подання зустрічного позову, подання заяви про застосування строку позовної давності, тощо колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції залишатися в силі не може та підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Вказане відповідає, також, і правовій позиції викладеній у Постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/2587/16 (провадження 61-21489св18), з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.

Вказаним апеляційну скаргу фактично слід задовольнити. Оскаржуване ж судове рішення слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09 квітня 2021 - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа Яворівська міська рада про скасування розпорядження та свідоцтва про право власності на майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 28 січня 2022 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра