Ухвала

від 03.08.2021 по справі 757/39061/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39061/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, яка звернулася із клопотанням адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (код ЄДРПОУ 02670408) про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (код ЄДРПОУ 02670408) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2020 року у провадженні № 757/47325/20-к.

В засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому доводи та просив задовольнити в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_4 в засіданні заперечув проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали провадження за клопотанням з доданими доказами, приходить до наступного висновку.

Так, першим відділом організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12020000000000878 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2020 року, накладено арешт на майно, зокрема на нежилі будівлі та споруди, загальною площею 1171,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2133454280000, м. Київ, Паркова дорога, будинок 18 (Труханів острів); об`єкти нерухомого майна (Труханів острів), загальною площею 2382,00 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32389247, м. Київ, Паркова дорога, будинок 28; нежила будівля (літ. В) площею 438,7 кв. м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31898649, м. Київ, площа Контрактова, будинок 10.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, власник та/або представник власника вказаного майна, не був присутнім в засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, що у свою чергу позбавило права останнього на обґрунтування своєї правової позиції щодо вирішення питання про арешт майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінальних правопорушень.

Зокрема, в слідчого судді відсутні відомості, що особам, майно яких арештоване є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затверджену Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186), вбачається що інвентаризаційної справою є сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об`єкт нерухомого майна і які є підставою для надання інформації про такий об`єкт. Інвентаризаційна справа має свій інвентаризаційний номер, який надає зберігач.

Зокрема, за результатами проведення технічної інвентаризації складаються інвентаризаційна справа, у тому числі матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти та обов`язково вносяться відомості про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна.

З матеріалів клопотання, вбачається, що з дати постановлення ухвали про накладення арешту на майно по теперішній час, що становить близько року, тобто за вказаний проміжок часу, органом досудового розслідування не надано слідчому судді відомостей щодо огляду та вилучення документів технічної інвентаризації на нерухоме майно та інвентаризаційної справи, в яких повинні знаходитись документи, які стали підставою для видачі правовстановлюючих документів вказаних об`єктів нерухомого майна, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав, які б виправдали тривале тримання належного майна під арештом.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, а саме, що вказане нерухоме майно набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також було одержано внаслідок вчинення злочину та/ або є доходами від такого майна.

За таких обставин вбачається, що на даний час в арешті вказаного майна у провадженні № 757/47325/20-к відпала потреба й виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (код ЄДРПОУ 02670408) про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (код ЄДРПОУ 02670408) про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2020 року у провадженні № 757/47325/20-к на нерухоме майно, а саме:

- нежилі будівлі та споруди, загальною площею 1171,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2133454280000, м. Київ, Паркова дорога, будинок 18 (Труханів острів);

- об`єкти нерухомого майна (Труханів острів), загальною площею 2382,00 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32389247, м. Київ, Паркова дорога, будинок 28;

- нежила будівля (літ. В) площею 438,7 кв. м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31898649, м. Київ, площа Контрактова, будинок 10.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1